РЕФЕРАТ - Українсько-білоруські відносини: історичний екскурс та сучасний стан проблеми

РЕФЕРАТ 
Українсько-білоруські відносини: історичний екскурс та сучасний стан проблеми





ЗМІСТ

Вступ

1.    Українсько-білоруські відносини 

2.   Культурна й гуманітарна співпраця між Україною та Республікою Білорусь

3. Білоруська література і Шевченко

Висновки

Список використаної літератури

Об’єм - 20 сторінок.

Вартість – 150 грн.

Вступ

Протягом вже багатьох століть український і білоруський народи з’єднані мостами дружніх стосунків і братерства. Вони мають багато спільного в історичній долі, піснях, оповіданнях, звичаях. Як українська, так і білоруська мова формувались на базі племінних діалектів дреговичей, кривичей і, частково, балтійського субстрата. Основою сучасного як українського, так і білоруського алфавіта була прадавня слов’янська азбука – кирилиця. В 16 ст. відомий білоруський прос.....

Взагалі, спільні українсько-білоруські особливості мови та писемності – дуже помітні. Етногенетичні процеси в південно-західній Білорусі ще на пізньому етапі праслов’янської етномовної спільності (3-5 ст. н.е.) були тісно пов’язані з територією Волині, українського Полісся та частково Галичини. В період існування Київської Русі донька полоцького князя Рогволода – Рогнида була дружиною київського князя Вол......

Ще зі стародавніх часів білоруси брали активну участь у суспільно-політичному житті України, жили її проблемами, разом з українцями виступали в народних заколотах проти своїх та іноземних гнобителів. Чимало білорусів було серед запорозьких козаків, у військах Богдана Хмельницького під час Української національної революції. За даними фольклористів, саме протягом 16 ст. сформувався основний фонд дуже схожих українсько-білоруських історичних і ліричних пісень.

У 19 столітті, після втрати Польщею своєї незалежності та її перерозподілу, більша частина українських і білоруських ділянок опинилася під владою царської Росії, і доля двох народів знову стала схожою. Україна та Білорусь зазнали тяжких людських, матеріальних і культурних втрат в роки війни з німецьки...

Білорусько-українські літературні та фольклорні зв’язки завжди були яскравими та різноманітними. Те, що зробили в українській літературі Котляревський і Шевченко, в Білорусі втілити в життя довелося Купалі, Колосу, Богдановичу. “Кобзар” Шевченко став найулюбленішою книгою не тільки українців...

Білоруський поет Максим Богданович ще на початку 20 ст. був одним із перших, хто підкреслив всесвітнє значення поезії українського Кобзаря, о...

Взагалі, дослідження літературних білорусько-українських зв’язків мають більше ніж столітню традицію. Прикладом сучасних досліджень можуть слугувати - “Нариси” (Полторак Григорій), що були видані головною спеціалізованою редакцією літератури мовами національних меншин України. ....

Для багатьох білорусів Україна стала другою Батьківщиною. Білоруси добросовісно працюють на благо України, люблять свою нову Батьківщину, роблять усе задля того, щоб вона стала ще кращою. Наші діти вчаться в українських школах, чудово володіють українською мовою, шанують та люблять українську культуру.

Поряд з вивченням української мови, ми намагаємося не забувати про свою рідну мову, традиції, звичаї білоруського народу. У всіх підрозділах товариства знаходяться бібліотеки з білоруською літературою, а в багатьох містах працюють білоруські культурні центри, де проходять літературні....

1. Українсько-білоруські відносини 

З найдавніших часів українців і білорусів єднає спільне історичне коріння. Тісні зв’язки протоукраїнських і протобілоруських земель існували і в епоху Київської Русі, і в литовський період історії України.

Білоруси брали активну участь у суспільно-політичному житті України, разом з українцями виступали в народних повстаннях проти своїх і чужоземних завойовників. Чимало білорусів було серед запорізьких козаків, у військах Богдана Хмельницького в....

 У ХХ ст. Україна і Білорусь зазнали непоправних втрат у роки сталінських репресій та другої світової війни. Обидві країни відчули на собі наслідки Чорнобильської катастрофи, задля мінімізації яких докладаються значні зусилля....

 Історія містить переконливі приклади взаємопідтримки і взаємодопомоги українців і білорусів у різних сферах суспільного життя, на переломних і визначальних віхах їх національного розвитку. Невипадково одним із перших міждержавних документів ще Радянської України в рамках Союзу РСР був Договір між Українською РСР і Білоруською РСР від 29 грудня 1990 року. Буквально через рік, 27 грудня 1991 року між уже незалежними Україною і Білоруссю були встановлені дипломатичні відносини. 30 червня 1992 року було відкрито Посольство України в Республіці Білорусь, а 1....

 17 серпня 1995 року під час офіційного візиту в Україну Президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка було укладено Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Білоруссю. Великим договором закріплено розбудову сучасних українсько-білоруських міждержавних відносин на взаємній повазі, довірі та згоді, керуючись при цьому принципами поважання державного суверенітету, рівноправності і невтручання у внутрішні справи одна одної, а також іншими загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Україна і Білорусь визнали непорушність існуючих між ними державних кордонів і підтвердили, що не мають ніяк....

 Українсько-білоруським відносинам притаманні стабільність, взаємна зацікавленість у нарощуванні співробітництва, насамперед - торговельно-економічного, що обумовлено географічною близькістю, високим рівнем виробничих та науково-технічних зв’язків практично у всіх галузях народного господарства. У загальному товарообігу України обсяг торгівлі з РБ посідає друге місце серед країн СНД (після Росії) та п’яте в світі (після Росії, Німеччини, Великої Британії та Польщі). Торговельно-економічні взаємини розвиваються у відповідності з положеннями міждержавної Програми довгострокового економічного співробітництва між Україною та Республікою Білорусь на 1999-2008 роки, рішеннями засідань міжурядової українсько-білоруської Комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, інших міждержавних та міжвідомчих домовленостей. Основу біло.....

 В рамках Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом РБ про виробничу та науково-технічну кооперацію реалізуються спільні економічні проекти - налагоджено складання білоруських тракторів на „Ленінській кузні” у Києві, здійснюються виробничі зв’язки Мінського моторного заводу (МТЗ) з Полтавським турбомеханічним заводом. Продукція Харківського ВАТ „Турбогаз” експлуатується на енергетичних об’єктах Білорусі, НВІГ „Інтерпайп” постачає свою продукцію на МАЗ і вагоноремонтні заводи Білоруської залізниці, Донецький металургійний завод – на МАЗ та МТЗ. Встановлено ділові стосунки між ВАТ......

 Поглиблюються прикордонні зв'язки. Одним з пріоритетних напрямів такого співробітництва є вдосконалення інфраструктури митних переходів на д.....

 Плідно розвивається співробітництво України з Білоруссю у рамках Єврорегіону „Буг”, до складу якого входять Волинська область і два райони Львівської області (Україна), Брестська область (Республіка Білорусь) і Люблінське воєводство (Республіка Польща). Основна увага в рамках цього транскордонного об'єднання зосереджена на розвитку торговельно-економічного співробітництва, реалізації спільних проектів, .....

 Переважна більшість регіонів України встановила договірні відносини з областями Республіки Білорусь. 18 областей України експортують товари в Білорусь, серед яких найбільша частка припадає на Волинську, ....

 Поглиблюється співробітництво між регіональними торговельно-промисловими палатами України і РБ. Двічі на рік проводяться з.....

Глобальний характер Чорнобильської  катастрофи вимагає від наших держав постійної уваги до координації зусиль у вивченні i мiнiмiзацiї її наслідків, розширення та зміцнення міжнародного співробітництва у цій галузі, організації обміну інформацією стосовно всіх аспектів спільних дій, а також в залученні спонсорських кош....

 Постійною є взаємодія України з Білоруссю в гуманітарній сфері, до чого спонукають історичні традиції, близькість культур, суміжність територій, проживання в Білорусі 237 тисяч українців, а в Україні близько..

 Україна бере активну участь у всіх основних культурно-художніх заходах Республіки Білорусь, таких, як міжнародний фестиваль мистецтв „Слов'янський базар” у Вітебську, театральний фестиваль „Біла вежа” у Бресті, музичний фестиваль „Магутны Божа” у Могильові, „Сожескы карагод” у Гомелі й інших. Активізували гуманітарне співробітництво регіони - Чернігів і Гомель, Брест і ....

 Загалом існуюча модель взаємодії між Україною і Білоруссю, в основі якої лежать добросусідські взаємини і співпраця на прагматичних засадах, є продуктивною і перспективною. Дедалі більше зростає значення українського фактору в житті Білорусі. Постійною є активна зацікавленість двох країн до розши....

2. Культурна й гуманітарна співпраця між Україною та Республікою Білорусь

Українсько-білоруські відносини коріняться в сивій давнині. Ще в другій половині Х століття в Полоцьку правив перший білоруський князь Рогволод, дочка якого, Рогнеда, була заручницею спершу нов....

Про ті часи відомий український історик П.Дорошенко писав:  «Упродовж  століть  Велике  князівство  Литовське  було  державою  білоруського  й  українського  народів,  було  тією  спорудою,  де  мирно  і  спокійно  ж...

Заступником  білорусів  і  українців,  які  жили  разом  на  одній  території,  був  і  славнозвісний  гетьман,  феодал  і  полководець  Костянтин  Острозький,  відомий  особливо  тим,  що  1514  року  під  Оршею  здобув  тріумфальну  пе....

Син  Костянтина  Острозького  та  білоруської  княжни  Олександри  Слуцької  Василь  Острозький  став  відомим  просвітител...

Не чужим для білоруського народу було й ім’я Богдана Хмельницького. Відомо, що визвольну війну проти Речі Посполитої, яку він очолював, підтримував білоруський люд у Брагині, Лоєві, на Гомельщині, Берестейщині, в Пінську, Турові. Серед козацької старшини Б.Хмельницького значилися білоруські шл....

Тісно пов’язане з Білоруссю й Україною життя Пилипа Орлика – автора першої Конституції України, уродженця села Косута (нині – Мінської області), сподвижника гетьмана Івана Мазепи. Прийнявши...

Статистика 1897 року свідчить, що 4,9% населення Білорусі складали українці та росіяни.

Динаміка демографії українців у країні в пореволюційний період:

1926 р. – 0,6% населення;

1959 р. – 1,7%;

1970 р. – 2,1%;.....

Зменшення  чисельності  українців  на 0,5%  у  період  з 1989 по 1999 рр.  демографи  пов’язують  з переїздом  на  батьківщину частини  українців  у  результаті  розпаду  СРСР  та  створенням  незалежних  держав  України  й  Білорусі.  У названі  0,5% входять і ті українці, які виїхали в треті краї.....

У Республіці Білорусь нині проживають 19% представників 140 національних меншин, з них 11% - росіяни, 3,9% - поляки, ...

Із зазначених 237-ми тисяч українців Білорусі 42% визнають українську мову ....

За своїм соціальним складом 95% українців Білорусі мають вищу, середню та незакінчену середню освіту.

2,5 тисячі – наукові працівники (із 16,5 тисячі всіх науковців Білорусі).

30% від загальної кількості докторів та кандидатів наук країни вчені українського походження.

За адміністративно-територіальним поділом чисельність української діаспори виглядає так:

Брестська область – близько 57 тисяч чоловік;

Вітебська область – 21 тис. чол.;

Гомельська область – 50 тис. чол.;

Гродненська область – 21 тис. чол.;

Мінська область – 25 тис. чол.;

м.Мінськ – 39 тис. чол.;

Могильовська область – 21 тис. чол.

Формування  та  реєстрація  громадських  об’єднань у Республіці  Білорусь  почалися  наприкінці 80-х - на початку 90-х років минулого століття в результаті розпаду СРСР, зростання національної самосвідомості представників різних національностей колишнього Союзу. На сьогодні Міністерством юстиції Білорусі та управліннями юстиції облвиконкомів зареєстровано 5 українських об’єднань, які представляють 10 громад і являють собою 4 центри впливу на розвиток української самобутності в Білорусі: українські організації Брестської області («Берегиня»; міське просвітницько-культурне товариств.....

Зареєстровані товариства мають наступний статус і адреси:

1. Республіканське Білоруське громадське об’єднання українців «Ватра» (м. Мінськ, вул. Румянцева, 15, кв. 3). Голова президії правління – Гутовськ...

Мінське міське громадське об'єднання українців «Заповіт» з правом юридичної особи (м.Мінськ, вул. Віри Хоружої, 16). Голова товариства – Калюжна Галина Юхимівна.

Міське культурно-просвітницьке товариство «Краяни» (Мінська область, м. Молодечно, вул. Толстого, 1, кв.40). Голова товариства – Лисокобилко Леонід Михайлович.

Районне культурно-просвітницьке товариство «Обрій» (Мінська область, Мінський район, військове містечко Колодищі). Голова товариства – Бей Тетяна Павлівна.

Гомельське міське культурно-просвітницьке товариство «Верховина» (м. Гомель, вул. Барикіна, 206, кв. 15). Заступник голови товариства - Демків Богдан Іванович.

Могильовське міське культурно-про......
....ва ‑ ПетрушкоНадія Юхимівна.

2. Мінське міське культурно-просвітницьке товариство «Центр української культури «Січ» (м.Мінськ, вул. Заславська, 12, кв. 86.). Голова товариства ‑ Логвин Валентина Петрівна.

3. Гродненське міське культурно-просвітницьке товариство «Барвінок» (м. Гродно, вул. Ліможа, 1, корп. 3, кв. 19). Голова товариства ‑ Моргун Наталія Миколаївна.

4. Брестська науково-педагогічна спілка «Берегиня» (м.Брест, вул. Стафсеєва, 27, кв. 9). Голова спілки ‑ Дорошко Лідія Савівна.

Таким чином,  українські  громадські  товариства  працюють  на території  всіх  областей  Білорусі.

У лютому 2004 року на будинку однієї з центральних вулиць білоруської столиці відкрито пам’ятну дошку класикові української літератури Лесі Українці; щороку, 25 лютого, в день народження геніальної поетеси, сюди приїздять  представники українських громад з  різних  куточків  країни.

18 серпня 2005 року, напередодні Дня незалежності України, в Могильові було урочисто відкрито погруддя Т.Г.Шевченкові – уже четвертий монумент Великому Кобзареві, відкритий у Білорусі. На урочистому мітингу виступив з.....

За підтримки та участі білоруської громадськості відбуваються урочисті збори, покладання квітів до пам’ятних знаків, пов’язаних з іменами відомих українців не лише в білоруській столиці, але й у Бресті, Гомелі, Могильові, Гродно, Вітебську та інших місцях.

З 2005 року Посольство України в Білорусі провадить роботу щодо увічнення пам’яті творця першої української конституції Пилипа Орлика. 27 квітня 2005 р. на його батьківщині (в селі Косута Вілейського району Мінської обл.) проведено перші історичні читання «Вілейська земля – колиска видатного державного діяча, автора першої української конституції гетьмана Пилипа Орлика», присвячені авторові видатного правового документа. Делегація українських дипломатів, науковців, членів українських громад Білорусі відвідала місця, де розпочався життєвий шлях майбутнього українського гетьмана і борця за незалежність України. У приміщенні Вілейської районної гімназії „Логос” відбувся обмін дослідженнями та інформаційними повідомленнями історичного харак......

Великий громадсько-політичний інтерес викликало в різних країнах світу відзначення 60-річчя Перемоги над фашизмом. У Білорусі, де ця знаменна дата святкувалася дуже широко, Посольство України та українські громади спільно провели патріотичну естафету «Дорогами фронтового братства». Вона стартувала 20 червня 2005 року в Гомелі напередодні відкриття VІ-го Всебілоруського фестивалю національних .....

Щороку в Республіканському театрі білоруськ...

Регулярно відкриваються виставки білоруських х...

У будинках та палацах культури, в залах бібліотек відбуваються літературно-мистецькі вечори...

Українські громади надзвичайно активні учасники фестивальної діяльності. Зокрема, у фіналі П’ятого Всебі....

Посольство України надало організаційного сприяння участі у Всесвітньому форумі творчості дітей закордонного українства з нагоди 190-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка (м.Київ, 26-30 червня 2004 ...

Творчі сили українських громад Білорусі залучалися до....

Упродовж 2005 року в Україні та Білорусі відбулася низка міжнародних фестивальних заходів за участю українських та білоруських делегацій.

Зокрема, білоруська молодіжна делегація стала учасницею 5-го Міжнародного фестивалю «Змінимо світ на краще» у Мі...

Україна була широко представлена на Міжнародному фестивалі «Слов’янський базар у Вітебську» (липень 2005 р.); делегацію очолювала Міністр культури і мистецтв України, відома співачка Оксана Білозір. Під час церемонії відкриття, що транслювалася в прямому ефірі телебаченням Білорусі, Росії та Ук....

У рамках взаємних домовленостей, українські колек..

«Січневі музичні вечори» (Брест),

«Субкультура-2005»,

Фестиваль бардівської пісні (Гомель),

«Могутній Боже», «Золота бджілка» (Могильовська обл.),

«Вінок дружби» (м. Бобруйськ),

Міжнародний фестиваль дитячого та юнацького відео «Золотий бусол» (Мінськ) тощо.

За організаційного сприяння Посольства (як співзасновника) відбувся фестиваль оркестрів прикордонних областей (Гомель, Чернігів) на базі Вєтковського районного Будинку культури (Гомельщина), а також забезпечено участь українських кіно...

Протягом 2005 року Білорусь відвідало майже 150 делегацій представників України з питань співпраці у сфері науки,...

Помітною стала присутність української делегації на чолі з Першим заступником Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Василем Шевченком на XII-й Мінській міжнародній книжковій виставці-ярмарку (18-20 лютого 2005 р.), де Україну представили 14 видавництв: державне спеціалізоване видавництво дитячої літератури "Веселка", ТОВ "Навчальна книга", науково-виробниче підприємство "Картографія", державне підприємство "Преса", видавництва Міжнародної академії управління персоналом, "Сонат", "Кондор", інші. Учасниками пре....

Під час переговорів членів української делегації з Міністром інформації РБ В.Русакевичем сторони, зокрема, обмінялися досвідом роботи в галузі видання та розпов...

У ході візиту української делегації до Мінська було досягнуто домовленості про допомогу Держкомтелерадіо України у виданні книги «У боях за синьоокуБілорусь. 129 коротких розповідей про синів і дочок української землі, імена яких увічнено в Білорусі....

Освітні потреби українських громад задовольняються, зокрема, в напрямі нарощення динаміки взаємодії навчальних закладів України та Білорусі.

2005 року набула конкретного розвитку міжвідомча угода «Про співробітництво між філологічним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка та філологічним факультетом Білоруського державного університету на пе....

За пропозицією Посольства України в Білорусі Львівська обласна державна адміністрація та Львівський університет беруть шефство над підгото...

На базі філологічного факультету БДУ відкрито Кабінет української філології. За сприяння Посольства його обладнано аудіо- та відеоапаратурою, сформовано бібліотеку (май....

Студенти українського курсу БДУ п...

Підтримуються зв’язки між Брестською та Волинською областями. Зокрема, в галузі освіти 1994 року підписано угоду про с...

Відтоді в рамках цієї угоди триває регулярний обмін студентськими групами вузів, участь у спільних семінарах та науково-практичних конференціях. 26 червня 2 липня 2005 року студенти курсу українського відділення філологічного факультету Брестського університету були в діалектологічній експедиції в Луцьку, а тре...

За спеціальною програмою і за згодою керівництва білоруських навчальних закладів Посольство України в Білорусі шукає спонсорів в Україні щодо комплектування бібліотек (шкільних та вищих навчальних закладів) українською літературою та забезпечення учнівської і студентської молоді, яка вивчає українську мову, підручниками й посібниками. Так, лише у 2004-2005 роках більш як 5 тисяч книг пішло на укомплектування вищих навчальних закладів та шкіл, де вивчається українська мова, білоруських бібліотек, у яких відкрито відділи української літератури. Ця робота триватиме й далі – на наш погляд, необхідно укомплектувати навчальною та художньою літературою Відділення української філології на філологічному факультеті Білоруського та Брестського державних університетів, кабінет української мови у Мінській гімназії №7, Брестські та Мінські факультативні гуртки, Гомельську міську гімназію №36 імені Івана Мележа, Гомельську середню школу №5, Національну бібліотеку Білорусі, Центральну Мінську дитячу бібліотеку та міську бібліотеку №2....

Вся робота українських громад Білорусі проводиться у відповідності до виконання, в основному, двох законодавчих актів, що діють на території РБ щодо задоволення потреб національних меншин: Закону Республіки Білорусь про національні меншини в Республіці Білорусь (від 11 листопада 1992 р.) та Міждер.....

Закон «Про національні меншини вБілорусі» базується на Конституції Республіки Білорусь, Декларації Верховної Ради Республіки Білорусь про державний суверенітет, принципах міжнародного права в галузі прав людини і національних меншин. Він створює правові основи у сфері міжнаціональних відносин і покликаний гарантувати вільний розвиток національних меншин, сприяти гармонізації міжнаціональних відносин в Республіці ......

Закон зобов’язує громадян країни, зокрема, поважати традиції громадян усіх національностей, що проживають у республіці, їх мову й культуру. Н...

Ці ж положення закріплено і в Міждержавній Угоді між Україно....

Проект міжвідомчої угоди про співробітництво між Державним комітетом України у справах національностей та міграції і Комітетом з питань релігій і на...

Триває робота щодо підготовки нормативних документів, які регламентують діяльність Змішаної міжурядової українсько-білоруської комісії з питань задоволе.....

Також, для якомога більшого задоволення потреб білоруського українства підписано Угоду про співробітництво між Рівненською обласною державною адміністрацією та Білоруським громадським об’єднанням українців «Ватра»; нею.....

3. Білоруська література і Шевченко

Шевченкові належить центральне місце в українсько-білоруських культурних і літературних взаєминах. Він був безпосередньо знайомий з Білорусією, її народом і деякими ...

Ще юнаком 1829 Шевченко разом з челяддю, супроводжуючи свого поміщика П.Енгельгардта, проїжджав через численні білоруські села та міста (Лоєв, Рєчицю, Жлобин, Бобруйськ, Ігумен, Мінськ, Радашковичі, Красне, Молодечно, Пруди, Сморгонь). Це було його перше знайомство з життям білорусів. Зупинки (часом тривалі) у заїздах давали можливість придивитися до побуту, послухати їх мову і пісні, такі близькі до українських, що не лише збагачувало Шевченкові знання, а й відбивалося на його естетичних смаках й уподобаннях (зокрема, в написаних на засланні повістях). Після Білорусі Шевченко познайомився з Литвою, головним чином з містом Вільно, яке в ті часи було культурним це...

На початку 1831 Шевченко зі своїм паном переїхав до Петербурга, де перебувало чимало культурних діячів, з якими Шевченко охоче підтримував зв’язки, цікавлячись, зокрема, білоруським фольклором і новою літературою, що робила тоді перші кроки. 1839 Шевченко познайомився з білоруським письменником Яном Барщевським, навколо якого гуртувалися білоруські літератори. За свідченням Р.Земкевича, Шевченк...

Живучи далеко від батьківщини, Шевченко мріяв побувати в Україні, яку він змушений був покинути 1829. По дорозі в Україну 1843 Шевченко вдруге проїхав Білоруссю, але вже іншим шляхом, через Вітебськ, Оршу, Шклов, Могильов, Пропойськ, Чечерськ, Гомель. Цією ж дорогою йому довелося повертатися до Петербурга після перебування в Україні у 1845–47, коли він був заарештований у справі Кирило-Мефодіївського братства. Ці дві різні за характером подорожі також не минули для Шевченка безслідно. Вони доповнили його враження від Білорусі та її народу, з яких найглибше закарбувавс......

Досить часто Шевченко згадував Білорусь та її народ у листах, щоденнику й художніх творах часів заслання. Навіть тут він одержував (письмово й усно) нову інформацію про Білорусь насамперед завдяки таким польським засланцям, як Бр.Залеський, З.Сераковський, Я.Станевич, Е.Желіговський, котрі ділилися з ним новинами з Литви та Білорусі, де вони народилися або жили й працювали. Особливо міцною і тривалою була дружба Шевченка з Бр.Залеським — учасником польського визвольного руху, істориком і художником. Він повернувся із заслання раніше за Шевченка і жив переважно в Білорусі, в маєтку свого батька Рачкевичі на Случчині. Між ними зав’язалося жваве листування, Залеський неодноразово запрошував Шевченка до себе в гості у Білор...

Навесні 1858, повернувшись до Петербурга, Шевченко познайомився там з білоруськими культурними діячами. Осібне місце серед друзів і добрих знайомих Шевченка посідає М.Микешин — відомий російський скульптор і художник, білорус за походженням. Ще змолоду він познайомився з Шевченком у Петербурзі, згодом відносини між ними вилились у щиру дружбу. Шевченко відвідуавв майстерню Микешина, коли той працював над своїм пам’ятником “Тисячоліття Росії”, при чому точилися жваві бесіди й дискусії на історичні теми. Микешин з синівською любов’ю ставився до Шевченка, намалював його портрет з натури для видання “Кобзаря” 1860 та ряд інших потретів; намагався дати його скульптурне зображення в ряді монументальних пам’ятників, включаючи й пам’ятник “Т...

Постійна увага Шевченка до білоруського народу, його захоплення досягненнями білоруської культури, насамперед народними піснями, знайшли відгук не лише в повісті “Музыкант”, листах і щоденнику, а й у деяких поезіях. Для прикладу можна назвати поезію “Подражаніє Едуарду Сові” (“Посаджу коло хатини...”). Як доведено сучасними дослідниками (зокрема Е.Мартиновою та А.Мальдісом), ця поезія є наслідуванням пісні сватів “Ej posadzę ja przy chatce” з рукописної драми Е.Желіговського “Зорський”, з якою Шевченко познайомився (як свідчить його запис у щоденнику 11 квітня 1885) на вечорі у В.Білозерського, де сам автор читав цей твір. Желіговський у віршованих творах, в яких відбито життя білоруського селянства, користався мотивами білоруського фольклору, насамперед пісенного. Це стосується й названої пісні із “Зорського”, що перегукується з віршем білоруського і польського етнографа та поета першої половини 19 ст. Я.Чечота під тією ж назвою. Вона є фактично переспівом польською мовою білоруської або української пісні. Цей твір Чечота, вміщений у його збірнику “Piosnki wieśniacze znad Niemna, Dniepra i Dniestra” (Вільно, 1......

Творчість Шевченка, насамперед поетична, стала відомою в Білорусі майже з того часу, що й в Україні. Першими проникли в білоруську словесно-художню культуру ті його поетичні твори, які стали народними піснями. У збірнику П.Гільтебрандта “Сборник памятников народного творчества в Северо-Западном крае” (Вільно, 1866), поруч з білоруськими фольклорними творами подаються й українські, записані в основному в Гродненській губернії, серед них і пісня “Од села до села” з поеми Шевченка “Гайдамаки”. Запис ще однієї шевченківської пісні “Упилася ж я...” опубліковано в “Белорусском сборнике” Є.Романова (Т.1. — К., 1886). Особливо часто трапляют......

Твори Шевченка у вигляді пісень поширювались у Білорусі українською й білоруською, а ще частіше мішаною мовою. Як свідчив письменник З.Бядуля, він ще в дитинстві вперше почув шевченківську пісню “Реве та стогне Дніпр широкий” у виконанні білоруської дівчини. “Сільська дівчина, — пригадує він, — вимовляє українські слова на білоруський лад, та зміст пісні я розумію слово в слово... Іду, зачарований, на звуки пісні. Суточками, крадучись, увіходжу в хату... Батько грає на скрипці ту ж мелодію “Реве та стогне...”. Мабуть і він розчулений піснею” (У вянок Т.Г.Шаўчэнка. — Мінськ, 1939. — С.117–118). За свідченням Якуба Коласа, у Білорусі пісні Шевченка поширювались, зокрема серед інтелігенції, також і російською мовою, як-от “Проторила я дорожку через яр” (“Утоптала стежечку через яр”) у перек....

Творчість Шевченка відгукнулася не тільки в фольклорі, а й у літературі білоруського народу, справивши на неї відчутний вплив. Чимало білоруських письменників вперше познайомилися з поезією Шевченка із уст свого народу: так було з Янком Купалою, Якубом Коласом, З.Бядулею та ін. Янка Купала, виступаючи на ювілейному письменницькому пленумі, присвяченому 125-річчю з дня народження Шевченка, говорив, що “не з книжок, а від народу, ще дітьми знайомились ми з творчістю Тараса Шевченка”. Виразні типологічні паралелі з бунтарською шевченківською поезією помітні у публіцистиці К.Калиновського та у творах В.Дуніна-Марцінкевича. Та найпомітніший вплив справив Шевченко на білоруську поезію кінця 19 — початку 20 ст. “Чи могла білоруська пое.....

В процесі утвердження нової білоруської літератури Шевченко був зразком народного співця, зокрема для Ф.Богушевича, який, за спостереженням М.Рильського, “ідучи в своїй творчості безпосередньо від Некрасова і разом з тим надаючи їй глибокого народно-національного колориту, явно перегукувався мотивами, та й самим характером письма з... Шевченком” (Молодь України. — 1953. — 16 червня). Богушевич був добре знайомий з творчістю Шевченка. Він біля двадцяти років прожив в Україні, де, за свідченням сучасників (С.Нагродського та ін.), настільки добре вивчив мову і літературу українського народу, так пройнявся до нього повагою, зжився з його думками і прагненнями, що розпочав свою літературну діяльність (як поет) саме тут, причому українською мовою (Запісы Беларускага навуковага товарыства, сшытак І. — Вільня. — 1938. — С.21). Богушевич цікавився боротьбою прогресивних українських діячів за національну літературу і мріяв про те, ...
В розумінні Богушевича, як і Шевченка, література має бути тісно пов’язана з фольклором. Не випадково в його поезії часто фігурують образи “дудкі”, “смычка”, “жалейкі” (подібно до шевченківської “кобзи” чи “ліри”). “У білоруській поезії, — відзначав З.Бядуля, — відчувається немалий вплив Шевченка. Навіть назви книжок білоруських поетів говорять про цей вплив. Принцип називати книжки народним музични...

Зв’язки української і білоруської літератур на початку 20 ст., зокрема і вплив на останню Шевченка, посилилися. Це пояснюється не лише спільністю історичної долі обох народів, а й значною активізацією та близкістю їх національно-визвольного руху у той період. Поезія Шевченка була зразком того, як за допомогою художнього слова служити великій справі національного відродження свого народу. Крім того, Янку Купалу, Якуба Коласа, Тьотку, Богдановича, Бядулю, Гарецького та інших поетів надихав особистий приклад Шевченка. Янка Купала неодноразово висловлював захоплення українською літературою і зокрема Шевченком. 1928 він писав у автобіографії: “Українську літературу я люблю... З українських поетів б...

Янка Купала був активним популяризатором творчості Шевченка серед білоруського народу. Він переклав рідною мовою кілька його віршів. 1911 у Вільно опублікований (до 50-річчя з дня смерті Шевченка) окремою книгою за редакцією Янки Купали зроблений Ф.Чернишевичем переклад поеми “Катерина”, Того ж року Чернишевич опублікував у газеті “Наша ніва” переклад вірша Шевченка “Тече вода в синє море”, а А.Гурло — уривок з послання “І мертвим, і живим”. 1914 у дитячому журналі “Лучынк...

Благотворний вплив Шевченка виразно відчувається і в поезії Якуба Коласа. Вірші “Мужик”, “Рідні пісні”, “Рідні образи”, “Рільнику”, “Доля батрачки” і т.п., викликають у пам’яті ряд віршів Шевченка, що нерід..

Впливу шевченківської музи зазнали й такі білоруські поети початку 20 ст., як К.Каганець (характерним щодо цього є його вірш “Кобзар”), Тьотка, М.Богданович, А.Гарун (для прикладу можна згадати його вірш “Вічній пам’яті Т.Г.Шевченка”), З.Бядуля, А.Гурло, Я.Журба та ін. З них підкресленою увагою до Шевченка, як і взагалі до української літератури, виділяється Максим Богданович. Ряд його віршів за своїм ідейним змістом чи окремими мотивами нагадує відповідні твори Шевченка (“Кра....

Значну роль у популяризації творчості Шевченка серед білоруського народу відіграли гастролі українських театральних груп, особливо під керівництвом М.Старицького і М.Кропивницького. До репертуару цих труп, крім художнього читання поетичних творів Шевченка, входила його драма “Назар Стодоля”, яка користувалася незмінним ...

У радянський період, незважаючи на запрограмоване приглушення національних культур з боку тоталітарної влади, культурно-літературні взаємини українського та білоруського народів значно активізувалися: зросло взаємоперекладання, включаючи білоруські видання повного “Кобзаря” Шевченка, зміцніли прямі контакти ....

Вплив Шевченка виразно відбився не лише на першопочатках нової білоруської літератури, а й на її творах пізнішого періоду. Білоруські письменники старшого покоління — Янка Купала, Якуб Колас, З.Бядуля, Я.Журба, К.Буйло, А...

З.Бядуля розповів у спогадах “Відгуки кобзарських струн”: “1927 р. Я працюю над історичною повістю часів кріпацтва “Соловей”. Перечитую багато матеріалів. Однак головну зарядку для цієї роботи дає мені шевченківський “Кобзар”. Я читаю його і перечитую. “Кобзар” є моєю настільною книгою. Я черпаю в “Гайдамаках”, в інших поемах і віршах н....

Відгук поезії Шевченка відчутний у ряді творів і таких відомих білоруських письменників старшого покоління, як Я.Журба і А.Гурло. До вірша “Розкутий Прометей” Журба взяв епіграф з поеми “Кавказ”. У вірші “Пам’яті Шевченка” Гурло вдається....

Найяскравіше відбився безпосередній вплив Шевченка на сучасну білоруську літературу в творчості П.Труса, на що першим звернув увагу Якуб Колас. “У скромній спадщині, що залишилась після смерті юнака-поета, — писав він, — зберігся примірник “Кобзаря”. Це — більш ніж настільна книга Павлюка Труса. Він ніколи з нею не розлучався... Численні помітки в тексті книги свідчать про ту увагу і захоплення, з якими ставився Трус до поезії великого поета. Про це свідчить і той факт, що Трус майже напам’ять знав увесь “Кобзар”. (У вянок Т.Г. Шаўчэнка. — С.108). Повів шевченківської музи більшою чи меншою мірою відчутний у багатьох поетичних творах Труса, насамперед у таких його вірш.....

З великою шанобою поставилась білоруська громадськість до творчості й особи Шевченка в період підготовки і святкування 125-річного ювілею від дня його народження. Було повністю перекладено рідною мовою “Кобзар” (до колективу перекладачів увійшли, крім редакторів Янки Купали та Якуба Коласа, також З.Бядуля, К.Крапива, А Кулєшов, П.Глєбка, П.Бровка і М.Климкович). До 125-річчя з’явилися: поема Янки Купали “Тарасова доля”, що являє собою поетичну біографію Шевченка (до речі, М.Рильський відзначив у ній “ не тільки ідейний, а й стилістичний повів “Кобзаря”), вірші Якуба Коласа “Бояну-кобзарю”, П.Бровки “У Каневі” і “Через Білорусь”, “Яблуня” Е.Агнецвєт, драматичний образок М.Климковича “На віленському шляху” та ін. Твори білорускьих письменників, присвячені Шевченку, досить часто з’являлися й пізніше, починаючи з воєнних років і до нашого часу. Це вірші “У землянці”, “Кобзарю” М.Танка, “Спогад” П.Панченка, “Поклонюся низько” В.Дубовки, “Чародій великий”. “Тарасу Шевченку” Я.Пущі, “Над могилою поета”, “Живий Шевчен.....

Нині білоруські письменники беруть активну участь у щорічному міжнародному літературно-мистецькому святі, що проходить на Україні під девізом “В сім’ї вольній, новій” і набуло світового розголосу, у відзначенні ювілеїв Шевченка, що відповідно активізує й білоруський літературний процес. З’явилися нові......

У царині критики й літературознавства помітне місце посідають шевченкознавчі праці. Перші замітки і відгуки білоруських літераторів про Шевченка мали епізодичний характер. Друкувалися вони ще за життя поета в польській та російській пресі, бо в ті часи, як і в другій половині 19 ст., білоруських видань не було. До них належить, наприклад, замітка Р.Подберезького “Живописная Украина” ( “Ukraina malownicza”), опубліко.....

Зі спеціальними статтями про Шевченка білоруські літератори виступають з 10-х років 20 ст., публікуючи їх головним чином у першому органі білоруського друку — газеті “Наша ніва”. Ряд статей, присвячених його життю і творчості, з’явилися у цій газеті ( у зв’язку з ювілейними датами) у 1911 і 1914. Прогресивні білоруські культурні........

1914 у зв’язку зі сторіччям від дня народження Шевченка значно активізувалося вивчення його життя і творчості. Серед праць цього часу відзначаються статті М.Богдановича і Р.Земкевича. М.Богданович дуже добре знав історію, мову і особливо літературу українського народу. Між його українознавчими працями чільне місце посідають статті “Краса и сила. Опыт исследования стиха Т.Г.Шевченка” і “Памяти Т.Г.Шевченко”. Перша з них містить грунтовний аналіз поетичної майстерності шевченківського вірша, причому вона....

У праці Р.Земкевича “Тарас Шевченко і білоруси” (1911) уперше було поставлено питання про зв’язок українського поета з білорусами, їх культурою і літературою. З цього часу білоруські шевченкознавці головну увагу почали надавати цій проблемі. Стаття Земкевича закінчується далекоглядним висновком: “Літературна цікавість один до одного у білорусів і українців, на нашу думку, буде дедалі більше й більше з......

До 125-річного ювілею Шевченка виступили письменники (Янка Купала, Якуб Колас, З.Бядуля, П.Бровка, М.Линьков) і вчені (М.Борисенко, М.Ларченко та ін.).

Починаючи з 1951, після досить тривалої перерви, в білоруському шевченкознавстві настало нове піднесення. З цього часу стала систематично і всебічно розроблятися проблема “Шевченко і Білорусь”. З нагоди 90-річчя від дня смерті Шевченка в газеті “Літаратура і мастацтва” з’явилася стаття П.Охріменка “Тарас Шевченко і білоруська література”, яка згодом (1952) була значно розширена й опублікована в журналі “Полымя”, а також окремою брошурою. В журналі “Беларусь” під такою ж назвою надрукував статтю Ю.Пширков; майже одночасно вона була надрукована і в українському перекладі. У названих роботах питання впливу Шевечнка на білоруську літературу, порівняно з попередніми публікаціями на цю тему, ставилося значно ширше (хоча в ряді випадків і не без натяжок). В журналі “Полымя” 1953 з’явилася стаття М.Ларченка “Янка Купала і Тарас Шевченко”, включена пізніше до “Збірника праць першої і другої наукових шевченківських конференцій” (К., 1954) і до збірника “Янка Купала” (Мінськ, 1955). У цій статті враховано і позитивні, і від’ємні сторони попередніх робіт на дану тему, а також зроблено глибші висновки та узагальнення. Це ж слід сказати про статтю В.Івашина “Максим Богданович про українську літературу”, видрукован....

На початку ювілейних 1961 і 1964 років у білоруській періодиці було опубліковано десятки статей про Шевченка, з них понад п’ятдесят присвячено його зв’язкам з Білоруссю. Ці праці популяризують кращі досягнення білоруського шевченкознавств....

Варті уваги книжка Е.Мартинової “Білорусько-український поетичний взаємопереклад” (1973), де значну увагу звернуто на характер і якість перекладів творів Шевченка сучасними білоруськими поетами; дослідження Т.Кобржицької і В.Рагойші “Корені дружби. Білорусько-українські літературні взаємозв’язки початку 20 ст.” (1976), в якому Шевченко посідає почесне місце: характеризуються відзиви про нього білорусів, білоруські переклади його творів та вплив на білоруську літературу початку 20 ст.; праці М.Кенько “Твори Тараса Шевченка у перекладах Аркадія Кулєшова” (1976) та В.Рагойші “Тарас Шевченко у відтворенні Якуба Коласа” (1982); стаття І.Степуніна “Од молдаванина до фінна...”, у які....

Література: 

О.П. Реєнт Українсько-білоруські взаємини у ХІХ- на початку ХХ ст..

Матеріали з ресурсу: Посольство України в Республіці Білорусь.

История Белорусской ССР, т. 1. Минск, 1954;

Очерк истории белорусской советской литературы. М., 1954;

Свєнціцький І. Відродження білоруського письменства. — Львів, 1908; Дорошенко Д. Білоруси і їх національне відродження. — К., 1908; Щурат В. Шевченко — Желіговський — Чечот. // Діло. — 1910. — 28 трав.; див. також в його кн.: //Літературні начерки. — Львів, 1913; // Вибрані праці з історії літератури. — К., 1963; Бульба А. Памяці Тараса Шаўчэнкі (у 50-летнюю гадаўшчыну яго смерці). — Зямкевіч Р. Тарас Шаўчэнка і беларусы. Наша ніва. — 1911. — 24 лютага; М.Ж. (Д.Дорошенко). Шевченко і білоруси // Дніпрові хвилі. — 1911. — № 11; його ж: Шевченко на білоруській мові. // Дніпрові хвилі. — 1911. — № 23-24; Свєнціцький І. Основи відродження білоруського письменства. — ЗНТШ. — 1913. — Т. 117-118; Богданович М. Краса и сила. Опыт исследования стиха Т.Г.Шевченка. // Украинская жизнь. — 1914. — № 2; його ж — Памяти Т.Г.Шевченко. // Голос. — 1914. — № 46; Бузук П. Аб беларуска-ўкраінскім пабрацімстве. // Маладняк. — 1928. — № 7; його ж — Кілька слів про українсько-білоруське побратимство. // Плуг. — 1928. № 7-8; Купала Янка. Великий Кобзар українського народу. // Комуніст. — 1938. — 29 вер.; Колас Якуб. Його слово лунає над всією країною. // Комуніст. — 1938. — 29 вер.; Луців Л. Шевченко в білоруській мові. // Шевченко Т. Повне вид. тв.: У 16 т. — Варшава-Львів, 1938. — Т. 15; Глебка П. Шевченко и белорусская литература. // Советская Украина. — 1939. — 8 янв.; Колас Якуб. Шаўчэнка і беларуская паэзія. // Літаратура і мастацтва. — 1939. — 3 сакавіка; Барысенка В. Шаўчэнкаўскія матывы ў творчасці Янкі Купалы. // Літаратура і мастацтва. — 1939. — 9 сакавіка; Бядуля З. Водгукі кабзарскіх струн. // Звязда. — 1939. — 9 сакавіка; Колас Якуб. Шаўчэнка і беларуская паэзія. // Полымя ревалюцыі. — 1939. — № 3; Кавалёў П. "Кобзар" на беларускай мове. // Полымя ревалюцыі. — 1939. — № 4; У вянок Шаўчэнка. — Мінск, 1939; Купала Янка. Промова на Шевченківському пленумі правління СРП СРСР в Києві у травні 1939 р. — Колас Якуб. Промова на Шевченківському пленумі… // 6-ой пленум правления Союза советских писателей СССР, посвященный 125-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко. — К., 1939. — Бюллетень № 1-2; Барысенка В.В. Тарас Шаўчэнка і Янка Купала (Шаўчэнкаўскія матывы ў творчасці Купалы дакастрычніцкай пары). // Ученые записки кафедры литературы и языка Минского пединститута. — Мінск, 1940. — Вып. 1; Касарык Д. Тарас Шаўчэнка на Беларусі (З біяграфії вялікага паэта). // Літаратура і мастацтва. — 1947. — 8 сакавіка; Колас Якуб. Выдатнейшы паэт і крытык. // Літаратура і мастацтва. — 1947. — 24 мая; Ахрыменка П. Тарас Шаўчэнка і беларуская літаратура. // Літаратура і мастацтва. — 1961. — 10 сакавіка; Пшыркоў Ю. Тарас Шаўчэнка і беларуская літаратура. // Беларусь. — 1951. — № 3; Ахрыменка П. Т.Г. Шаўчэнка і беларуская літаратура. — Мінск, 1952 [білор. і рос. мовами]; його ж — Янка Купала і Т.Г. Шаўчэнка. // Янка Купала. — Мінск, 1952; Ступак Ю.П. Т.Г.Шевченко в білоруській літературі. // Радянське літературознавство. — 1952. — Т. 16; Ларчанка М. Янка Купала і Тарас Шаўчэнка. // Полымя. — 1953. № 6; Охрименко П. Максим Богданович и украинская литература. // Ученые записки Гомельского пединститута. — 1954. — Вып. 1; його ж — Т.Г.Шевченко и белорусская советская литература. // Советская Украина. — 1954. — № 3; Айзеншток І. Традыцыі вялікага Кабзара. // Літаратура і мастацтва. — 1954. — 3 красавіка; Чайковський Б. Шевченко і білоруська література. // Зб. праць 1-ої і 2-ої наукових шевченківських конференцій. — К., 1954; Івашын В. Максім Багдановіч аб украінскай літаратуры. // Полымя. — 1954. — № 4; Лапидус Н.И. М.Богданович и Т.Шевченко. // Ученые записки Белорусского госуниверситета, серия филологическая. — 1956. — Вып. 27; Левенфіш О.Г. М.О.Мікешин і Шевченко. // Зб. праць 5-ої наукової шевченківської конференції. — К., 1957; Охріменко П. Тарас Шевченко і Якуб Колас. // Дніпро. — 1958. — № 3; Александровіч С. Тарас Шаўчэнка і Беларусь. // Полымя. — 1958. — № 9; його ж — Т.Г.Шевченко і Янка Купала. // Радянське літературознавство. — 1958. — № 5; Нікітіна-Фокіна О. Шевченко і Якуб Колас. // Зб. праць 7-ої наукової шевченківської конференції. — К., 1959; Охріменко П. Шевченко і Білорусія. — К., 1960; його ж — Шаўчэнка і беларускі фальклор. // Весці АН БССР. Серыя грамадскіх наук. — 1961. — № 1; Ватацы Н., Лапідус Н. Шаўчэнка ў Беларусі. // Беларусь. — 1961. — № 3; Охріменко П. Білоруське шевченкознавство. // Радянське літературознавство. — 1962. — № 3; його ж — Янка Купала і Україна. // Вітчизна. — 1962. — № 7; його ж — Якуб Колас і Україна. // Вітчизна. — 1962. — № 11; його ж — Беларусь у жыцці і творчасці Тараса Шаўчэнкі. // Полымя. — 1964. — № 3; його ж — Значэнне творчасці Т.Г. Шаўчэнкі у развіцці беларускай культури дакастрычніцкай пары. // Весці АН БССР. Серыя грамадскіх навук. — 1964. — № 1; Аўрамчык М. Як "Малы Кабзар" пазнаёміў мяне з Кабзаром вялікім. // Маладосць. — 1964. — № 3; Ларченко М.Г. Тарас Шевченко і білоруська література. // Українська мова і література в школі. — 1964. — № 3; Тарас Шаўчэнка і беларуская літаратура. — Мінск, 1964; Мальдіс А., Мартинова Е. Творча співдружність революційних демократів (Шевченко і Желіговський). // Радянське літературознавство. — 1964. — № 2; Гаско М. В поисках истины. // Радуга. — 1964. — № 9; Чайковський Б. Незабутня сторінка дружби (Т.Г.Шевченко і Білорусія). — К., 1964; вид. друге, 1971; Івашин В. Шевченко та шляхи розвитку білоруської поезії. // Зб. праць ювілейної 13-ої наукової шевченківської конференції. — К., 1965; Бугаёў Дз. Жывое слова пісьменніка. // Полымя. — 1965. — № 1; Мальдзіс А. Не, не "ў адпаведнасці з фактамі". // Літаратура і мастацтва. — 1965. — 5 сакавіка; Александровіч С. Рэпліка. // Полымя. — 1965. — № 12; Ахрыменка П. Бібліяграфічны ўказальнік прац аб беларуска-украінскіх літаратурных і фальклорных сувязях /1865-1965/. — Гомель, 1967; Ларчанка М. Тарас Шаўчэнка і Якуб Колас. — Ахрыменка П. Дадатак да "Бібліяграфічнага ўказальніка прац аб беларуска-украінскіх літаратурных і фальклорных сувязях /1865-1965/. // Матэрыялы першай навуковай канферэнцыї па вывучэнню беларуска-украінскіх літаратурных сувязей. — Гомель, 1969; Ахрыменка П. Тарас Шаўчэнка і Беларусь. — Мінск, 1969; Мартинова Е.М. Шевченко білоруською мовою. — Ахрыменка П. Другий додаток до "Бібліяграфічнага ўказальніка прац аб беларуска-украінскіх літаратурных і фальклорных сувязях /1965-1965/. — його ж — Матеріали для бібліографічного покажчика праць про білорусько-українські літературні і фольклорні зв'язки /1966-1970/. // Тези доповідей і повідомлень другої наукової конференції по вивченню білорусько-українських зв'язків. — Львів, 1972; Мартынава Э. Беларуска-украінскі паэтычны ўзаемапераклад. — Мінск, 1973; Кабржыцкая Т., Рагойша В. Карані дружбы. Беларуска-украінскія літаратурныя ўзаемасувязі пачатку 20 ст., — Мінск, 1976; Кенько М. Творы Тараса Шаўчэнкі у перекладах Аркадзя Куляшова. // Весці АН БССР. Серыя грамадскіх навук. — 1976. — № 6; Мартинова Е. Слово Шевченка в Білорусії. — Нікітіна-Фокіна О. Образ Шевченка в білоруській радянській поезії 60-х років. // Збірник праць 23-ої наукової шевченківської конференції. — К., 1979; Охріменко П. Матеріали для бібліографії праць про білорусько-українські літературні і фольклорні зв'язки /1971-1980 рр./. // Тези доповідей 4-ої наукової конференції по вивченню українсько-білоруських літературних і фольклорних зв'язків. — Суми, 1981; Смиковська В.І. Роль Т.Г.Шевченка в становленні Янки Купали і Якуба Коласа як поетів. — Воїнов М.М. Роль Янки Купали і Якуба Коласа в підготовці першого білоруського видання "Кобзаря". // Янка Купала та Якуб Колас і Україна. Тези доповідей 5-ої наукової конференції з питань українсько-білоруських літературних і фольклорних зв'язків. — Суми, 1982; Рагойша В. Тарас Шевченко у відтворенні Якуба Коласа. // Хай слово мовлене інакше… — К., 1982; Пінчук С. З Коласам у сэрцы. // Полымя. — 1982. — № 10; Бочко М. А.Гарун про Т.Шевченка. // Т.Г.Шевченко і загальнолюдські ідеали (тези доповідей). — Одеса, 1989. — Ч. 1; Сцяпунін І. "Ад малдаваніна да фінна… // Літаратура і мастацтва. — 1989. — 10 сакавіка; Охріменко П. Шевченкове слово сьогодні. // Прапор. — 1989. — № 3; його ж — Т.Г.Шевченко і Сумщина. — Суми, 1989 [у співавт.]; його ж — До питання про джерела поезій Т.Г.Шевченка "Подражаніє Едуарду Сові" та "Ой діброво — темний гаю!… // 30-а наукова шевченківська конференція. — Донецьк, 1993.