РЕФЕРАТ
Філософія прагматизму. Погляди Ч.Пірса та У.Джеймса
ЗМІСТ
Вступ
1.
Історія
виникнення
2.
Погляди
Ч. Пірса
3.
Погляди
У. Джеймса
Висновки
Список використаної літератури
Об’єм – 21 сторінка.
Опис:
Історичні науки навчають нас, що будь-який
культурний, політичний, соціальний феномени слід розуміти, виходячи з умов їх
походження. Але самі вони не дають відповіді ані на запитання про те, чи були
цінними ці явища культури і чи мають
вони далі існувати, ані на інше запитання – чи варто докладати зусиль для
їхнього вивчення. Це стає предметом вибору, і вибір належить людині.
Інтерес до прагматизму, що триває довше ніж
століття, доводить, що цей вибір зроблено багатьма людьми у світі. Не секрет,
що ідеї прагматизму зазнавали колись і захоплення, і нищівної критики впродовж
своєї історії. У той же час творці новітніх педагогічних технологій різною
мірою наслідують прагматизм, часом не усвідомлюючи джерел запозичення своїх
ідей. Як відомо, речі від тривалого користування зазнають пошкоджень, а ідеї –
аберації. Реконструкція ідей – непоганий засіб їхнього відтворення і відновлення
на кожному етапі розвитку науки і суспільства. [2]
Вчення про будь-що є особливою формою розуміння і
явищ життя, й оточуючого нас природного і соціального світу, і нас самих. Про
що говорить прагматизм і що ми розуміємо через нього?
Висновки
Як не дивно, ідеї прагматизму зберегли свій
соціальний оптимізм, а прихильники його створили чимало похідних від
прагматизму форм і методів навчання.
Школа дії або прогресуюча педагогіка, автором
якої був Дьюї, що впроваджувалась у 20-ті роки у СРСР, і досі має свою
цінність. Ідеї Дьюї про те, що школа – це не підготовка до життя, а саме життя,
що завдання школи – не набити голову учня всілякими знаннями з книжок, а
навчити знаннями користуватися, а допомогти дитині розвинути її власні
здібності, – стали хрестоматійними. Це і є прагматичні засоби перетворення
людського життя. Головне, як повчав Джемс, навчитися ними користуватися.
Зафіксовано, що попит на ідеї прагматизму різко
зростає у періоди соціального підйому у країні або ж у молодих державах на
початку пошуку власних цінностей і зразків. А такі форми діяльності як проектна
діяльність, інтерактивні методики, командні принципи роботи (team-work), розвиток критичного мислення, – є ознаками
суспільства і освіти, що розвиваються. Як стверджують прагматисти, лише
вдосконалення структури дії дозволяє вдосконалити й мисленнєвий досвід.
Список
використаної літератури:
1.
Джемс У.
Воля к вере. – М.: Издательство “Республика”, 1997.
2.
Пирс Ч.С. Начала прагматизма. – Спб.: Издательство
“Алетейя”, 2000.
3.
Рассел
Б. Человеческое познание. – Киев: “Ника-Центр”, “Вист-С”, 1997.
4.
Рассел
Б. Мудрость Запада. Историческое исследование западной философии в связи с
общественными и политическими обстоятельствами. – М.: Издательство
“Республика”, 1998.
5.
Реале
Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т. 4. – Спб.:
ТОО ТК “Петрополис”, 1997.
Комментариев нет:
Отправить комментарий