РЕФЕРАТ - Процесуальні теорії мотивації в менеджменті





Процесуальні теорії мотивації в менеджменті






ЗМІСТ:
Вступ
1.     Поняття і роль мотивації в менеджменті
2. Еволюція наукових поглядів на мотивацію трудової діяльності
2.1. Теорія очікувань
2.2. Теорія справедливості
2.3. Концепція партисипативного (спільного) управління
2.4. Модель Портера–Лоулера
3. Використання теорій мотивації в менеджменті персоналу
Висновки
Список використаної літератури
Об’єм – 19 сторінок.
Вартість – 55 грн.




Опис:
На відміну від змістових теорій мотивації, які базуються на тому, що поведінку людей визначають потреби і пов’язані з ними фактори, процесуальні теорії розглядають мотивацію в дещо іншому плані. Вони не заперечують впливу потреб на поведінку людей, однак вважають, що остання визначається та формується не тільки під впливом потреб. Відповідно до процесуальних
теорій мотивації поведінка людини є також функцією її сприйняття та очікувань. Ці теорії аналізують, як людина розподіляє зусилля для досягнення певних цілей і як вибирає конкретний вид поведінки. [2]
Процесуальні теорії мотивації – група теорій мотивації, в яких поведінка індивіда визначається не тільки потребами, а й вважається залежною від особливостей самосприйняття, власних сподівань і можливих наслідків реалізації вибраної моделі поведінки. [1]
До процесуальних теорій мотивації належать:
- теорія справедливості;
- теорія сподівань;
- комплексна мотиваційна модель Портера–Лоурера;
- теорія постановки цілей;
- теорія підкріплення. [3]
Процесуальні теорії мотивації стосуються процесів мислення, поведінки. Вони зосереджують увагу на дослідженні шляхів пошуку умов отримання працівниками винагород в умовах роботи. Процесуальні теорії мотивації розглядають, яким чином працівники обирають характер поведінки, спрямованої на задоволення своїх потреб, і визначають, наскільки їхній вибір є ефективним.
Спрощена концепція процесуальних теорій мотивації полягає в тім, що працівник, усвідомивши завдання і можливі винагороди за їх виконання, співвідносить цю інформацію зі своїми потребами, можливостями, готовністю зробити необхідні зусилля та вибирає для себе певний вид поведінки. Після цього він прагне досягти визначених за кількісними і якісними показниками цілей. [5]
Розгляньмо основні (найвідоміші) процесуальні теорії мотивації: теорію очікувань, теорію справедливості, концепцію партисипативного (спільного) управління, модель Портера—Лоулера.
За конкретних обставин поведінку людини пов’язано з аналізом кількох можливостей. Від того, чому людина віддає перевагу, залежатиме те, як вона себе поводитиме і яких результатів досягатиме, адже наявність активної потреби не є єдиною умовою мотивації людини. Людина має вірити, що вибраний нею тип поведінки справді приведе її до бажаної мети. [2]

Комментариев нет:

Отправить комментарий