Хмельницький Г.О. та ін. - Ветеринарна фармакологія

Хмельницький Г.О. та ін. - Ветеринарна фармакологія 

Хмельницький Г.О. та ін.

Ветеринарна фармакологія / Г.О. Хмельницький, B.C. Хо- менко, О.І. Канюка. — Харків:

Вид.-комер. підприємство “Парітет” ЛТД, 1995. — 480 с.

Охарактеризовано основні групи лікарських засобів, наведено хімічну будову діючої речовини, хімічні та фізичні властивості, які мають значен­ня для виготовлення лікарських форм, стерилізації, транспортування, зберігання і шляхів введення в організм. Описано фармакодинаміку, фар­макокінетику, біотрансформацію, форми випуску, показання і протипока­зання до застосування, мінімальні та максимальні терапевтичні дози і кон­центрацію для різних видів тварин, принципи лікування при небажаній побічній дії та отруєннях тварин у випадку передозування. Для студентів і викладачів факультетів ветеринарної медицини сільсь­когосподарських вищих навчальних закладів.

ЗМІСТ

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ФАРМАКОЛОГІЇ.............................. З

ІСТОРІЯ ФАРМАКОЛОГІЇ........................................................... 6

ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ.................................................. 11

ШЛЯХИ ВВЕДЕННЯ, ВСМОКТУВАННЯ, РОЗПОДІЛ, БІОТРАНСФОРМАЦІЯ

І ВИВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН .............................  11

МЕХАНІЗМ ДІЇ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН ............................  21

ВИДИ ДІЇ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН....................................... 21

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДІЮ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН           ЗО

ОТРУЄННЯ ЛІКАРСЬКИМИ РЕЧОВИНАМИ....................... 38

ПРЕПАРАТИ, ЩО ДІЮТЬ НА ЦЕНТРАЛЬНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ 43 

ЗАСОБИ, ЩО ПРИГНІЧУЮТЬ ЦЕНТРАЛЬНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ  43

Наркотичні препарати................................................................... 43

Барбірути........................................................................................ 53

Алкоголі.......................................................................................... 55

Снотворні засоби ..............................................................................         57

Психотропні засоби...................................................................... 58

Анальгезуючі засоби..................................................................... 61

ЗАСОБИ, ЩО СТИМУЛЮЮТЬ ФУНКЦІЮ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 69

Препарати групи кофеїну............................................................. 70

Препарати групи камфори ........................................................... 72

ЗАСОБИ, ЩО ДІЮТЬ НА ПЕРИФЕРІЙНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ 75

Засоби, що пригнічують аферентні (чутливі) нерви ................. 76

Засоби, що збуджують чутливі рецептори.................................. 90

Засоби, що діють на еферентну (відцентрову) нервову систему ..105

Засоби, що діють на холінергічні нерви ................................... 112

Засоби, що діють на адренергічні нерви................................... 120

Антигістамінні засоби ................................................................ 124

ПРОТИМІКРОБНІ ТА ПРОТИПАРАЗИТАРНІ ПРЕПАРАТИ.. 127

ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНІ ПРЕПАРАТИ .................................. 127

Лікарські барвники ..................................................................... 128

Група миш’яку............................................................................. 139

Сульфаніламідні препарати........................................................ 144

АНТИБІОТИКИ ......................................................................... 160

Фітонциди.................................................................................... 212

Нітрофурани................................................................................. 215

Протипротозойні препарати....................................................... 227

Кокцидіостатичні препарати...................................................... 228

АНТИСЕПТИЧНІ ПРПАРАТИ ................................................ 232

Речовини, що віддають кисень................................................... 233

Препарати йоду        236  
Препарати хлору.......................................................................... 244

Луги ............................................................................................. 247

Кислоти ....................................................................................... 252

Мила і мийні речовини............................................................... 256

ДЕЗИНФІКУЮЧІ ПРЕПАРАТИ ............................................. 261

Феноли, крезоли та їх похідні.................................................... 262

Група формальдегіду................................................................... 271

Група сірки .................................................................................. 276

ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ 280

СЕРЦЕВІ ГЛІКОЗИДИ.............................................................. 280

ПРЕПАРАТИ, ЩО НОРМАЛІЗУЮТЬ РІТМ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ .290

СПАЗМОЛІТИЧНІ ПРЕПАРАТИ ........................................... 291

ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗСІДАННЯ КРОВІ.... 294

ЗАМІННИКИ КРОВІ................................................................. 301

ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ ІМУНІТЕТУ306

СЕЧОГІННІ ПРЕПАРАТИ........................................................ 317

ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОБМІН РЕЧОВИН.. 325

ВІТАМІННІ ПРЕПАРАТИ........................................................ 325

ГОРМОНАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ................................................ 359

Естрогенні препарати ................................................................ 362

Гестагенні препарати.................................................................. 364

Андрогенні препарати................................................................ 368

Гормони гіпофіза......................................................................... 369

Препарати гормонів наднирників............................................. 371

Гормональні препарати підшлункової залози.......................... 373

Гормональні препарати щитовидної залози ............................ 375

Простагландини ......................................................................... 375

ФЕРМЕНТНІ ПРЕПАРАТИ...................................................... 379

ТКАНИННІ ПРЕПАРАТИ........................................................ 387

ПРЕПАРАТИ АМІНОКИСЛОТ............................................... 391

БАКТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ................................................. 395

СОЛІ ЛУЖНИХ МЕТАЛІВ....................................................... 401

Солі натрію................................................................................... 403

Солі калію..................................................................................... 407

Солі кальцію................................................................................. 408

Солі магнію.................................................................................. 413

Препарати фосфору..................................................................... 414

ПРЕПАРАТИ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ.;........................................ 416

ПРЕПАРАТИ ЗАЛІЗА................................................................ 417

ПРЕПАРАТИ МІДІ .................................................................... 421

ПРЕПАРАТИ КОБАЛЬТУ......................................................... 423

ПРЕПАРАТИ СЕЛЕНУ.............................................................. 424

КОМПЛЕКСНІ ПРЕПАРАТИ МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН 427

АНТИГЕЛЬМІНТНІ ПРЕПАРАТИ.......................................... 436

ІНСЕКТИЦИДНІ ПРЕПАРАТИ............................................... 450

ДЕРАТИЗАЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ............................................. 464

ПРЕПАРАТИ ЗООКУМАРИНУ............................................. 465

ПРЕПАРАТИ ДИФЕНАЦИНУ............................................... 466

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК................................................... 467

Состояние - отличное.

Стоимость - 30 грн.

Фармакологія (гр. pharmakon — ліки, отрута, logos — наука) — наука, яка'вивчає лікарські засоби та їх дію на живий організм з метою застосування для лікування хворих і профілактики захворю­вань, а також для пошуку нових ефективних лікарських засобів. Ветеринарна фармакологія, на відміну від медичної, вивчає також ліки, які використовують для стимуляції фізіологічних функцій організму тварин з метою підвищення продуктивності і плодючості.

Основним завданням фармакології є вивчення біохімічного і фізіологічного механізму дії лікарських засобів на організм здоро­вих (фармакодинаміка) та хворих (фармакотерапія) тварин, а та­кож на збудників інфекційних і паразитарних захворювань.

Фармакодинаміку, як правило, вивчають на лабораторних тва­ринах (мишах, щурах). Вона є теоретичною основою для вивчення реакції організму хворої тварини на той чи інший лікарський засіб з метою застосування його для фармакотерапії.

Розрізняють кілька видів фармакотерапії: етіотропну, патогене­тичну, симптоматичну, стимулюючу.

Етіотропну (гр. attia — причина, tropo — спрямовую) фармако­терапію застосовують для усунення або послаблення дії причини захворювання (збудників заразних хвороб, отрут, радіонуклідів та ін.). Вона є найбільш ефективною і економічно вигідною, однак по­требує точного знання причини захворювання та фармакодинаміки лікарського засобу. З цією метою широко використовують про­тимікробні, протипаразитарні, антигельмінтні, антидотні, блювотні, проносні, діуретичні засоби, радіопротектори, адсорбенти.

Патогенетична (гр. pathos — хвороба, genesis — походження) фармакотерапія спрямована на нормалізацію обмінних процесів та фізіологічних функцій хворого організму за допомогою лікарських засобів, що сприяє більш швидкому одужанню. Вона менш ефек­тивна етіотропної фармакотерапії, але при кваліфікованому засто­суванні може у багатьох випадках запобігти загибелі тварини та значно прискорити одужання. З цією метою широко використову­ють засоби, що діють на центральну та вегетативну нервову систе­ми, на серце й судини, на обмін речовин.

Симптоматична фармакотерапія спрямована на усунення чи по­слаблення найбільш загрозливих і неприємних для хворого сим­птомів захворювання. Таке лікування не може бути високоефектив­ним, оскільки воно практично не впливає на причину. Однак своєчас­не усунення загрозливого симптому, наприклад болю при значних травмах, надзвичайно високих тиску крові або температури тіла нерідко запобігає розвитку необоротних змін у таких життєво важ­ливих органах, як головний мозок чи серце. Крім того, якщо брати до уваги фізіологічне вчення І.П.Павлова про вищу нервову діяльність, основою якого є цілісність організму, єдність його з нав­колишнім середовищем та провідну роль центральної нервової системи, можна стверджувати, що вплив на симптоми захворювання повинен обов’язково мати і патогенетичний характер.

Стимулююча фармакотерапія полягає у посиленні захисних функцій організму за допомогою застосування таких лікарських засобів, як стимулятори центральної нервової системи та лейкопое- зу, імуномодулятори, тканинні препарати та деякі ін.

У практиці ветеринарної медицини найчастіше застосовують ком­плексну фармакотерапію, оскільки найбільш поширені захворю­вання продуктивних тварин мають поліетіологічний характер, що зумовлює складність патогенезу.

Застосування лікарських засобів має дуже давню історію. Трива­лий час їх використовували лише для лікування хворих. Але бага­товіковий досвід все частіше переконував у тому, що запобігати за­хворюванню людини чи тварини значно легше, ніж його лікувати. З цією метою більше уваги приділяли умовам утримання, годівлі та використання тварин, а також застосуванню окремих лікарських засобів для фармакопрофілактики заразних та незаразних хвороб, особливо тих, в основі яких має місце патологія обміну речовин.

Метою інтенсифікації тваринництва є одержання якомога більше тваринницької продукції за рахунок ефективнішого використання організмом поживних речовин кормів, підвищення відтворної здат­ності та збереження поголів’я. Крім інших заходів, застосовують також фармакостимуляцію, до якої належить використання біости- муляторів, ферментних та гормональних препаратів. Однак нині значно підвищені вимоги до якості продуктів харчування, тому за­стосування подібних стимуляторів обмежується.

Одним із важливих завдань фармакології є вивчення фарма­кокінетики лікарських речовин, що включає в себе вивчення основ­них закономірностей їх всмоктування у кров при різних шляхах вве­дення в організм (абсорбція), розподіл у тканинах, інактивування та біохімічний механізм перетворення в тканинах (біотрансформація) і шляхи та інтенсивність виведення з організму (екскреція). Об’єктив­не знання цих закономірностей дає змогу науково обгрунтувати най- раціональніші шляхи введення ліків, принципи їх дозування, кратність введення конкретних доз, тривалість лікування, а також визначення терміну, через який можна використовувати продукти харчування. Характер і сила дії лікарської речовини залежать від концентрації її у тканинах, на які вона діє, а концентрація — від вищезазначених факторів.

Невід’ємною частиною фармакології є токсикологія лікарських речовин, яку обов’язково вивчають спочатку на лабораторних, а потім на сільськогосподарських тваринах для точнішого визначення оп­тимальних терапевтичних доз. При цьому звертають увагу на гос­тру та хронічну токсичність, видову чутливість, побічну негативну дію та наслідки після тривалого застосування — наявність гонато- токсичності, ембріотоксичності, терато-, канцеро-, мута- та алерго- генної дії. Крім того, на випадок передозування ліків, яке супровод­жується отруєнням, розробляють способи лікування тварин.

Фармакологія як суто біологічна наука вивчає не лише характер впливу лікарських засобів на живий організм, а й склад та власти­вості самих ліків, оскільки дія їх залежить від хімічної будови, фізичних та хімічних властивостей, лікарської форми, способів за­стосування та ін. Тому лікарю необхідні знання деяких фармацев­тичних наук: фармакогнозії, що вивчає лікарську сировину рослин­ного й тваринного походження, їх діючі речовини та властивості; фармацевтичної хімії., що вивчає хімічний склад діючих речовин і їх властивості; фармацевтичної технології, що розробляє лікарські форми та способи виготовлення лікарських препаратів.

Нині більшість ліків виготовляють на фармацевтичних заводах у готових до вживання формах, які відпускають аптеки за рецептами лікаря. Крім того, частину з них виготовляють в аптеках, а в дея­ких випадках лікарські форми необхідно готувати самому лікарю. Тому вивчення рецептури — необхідна умова підготовки лікаря.

У невеликому рецептурному курсі вивчають правила виписуван­ня рецептів, принципи дозування ліків, способи виготовлення лікарських форм та правила зберігання лікарських засобів.

Засвоївши курс загальної та спеціальної фармакології, рецепту­ри, основ деяких фармацевтичних наук, лікар ветеринарної меди­цини повинен знати такі необхідні дані про кожний лікарський засіб: назву (українську, латинську та синоніми); хімічну структуру та склад лікарських форм; фізичні та хімічні властивості діючих речо­вин, що важливо для дотримання їх умов зберігання і способів за­стосування; шляхи введення і основні закономірності всмоктуван­ня, біотрансформації, екскреції; механізм місцевої та резорбтивної (після всмоктування) дії на організм тварин, збудників захворю­вань та паразитів; показання та протипоказання до застосування; терапевтичні дози для різних видів тварин, найбільш раціональні лікарські форми, способи їх введення в організм та виписування рецептів; токсичність і побічну негативну дію, а також способи ліку­вання при отруєнні у разі передозування.

Platyphyllini hydrotartras 120 Polyfermum 384 Polyglucinum 304 Prednisolonum 373 Preparatum ASD 389 Progesteronum 365 Proserinum 116 Protosubtillinum T3x 383 Puschnovitum 358 Pyridoxini hydrochloridum 340 Quercetinum 354 Radix Gentianae 101 Radix Taraxaci 101 Resorcinum 270 Resrpinum 126 Rhiroma Calami 102 Riboflavini mononucleotidum 334

Riboflavinum 334 Roccalum 260 Rutinum 354 Sapo medicatus 259 Sapo viridis 259 Secale cornutum 126 Serum antireticularis cytotoxica 316

Serum Equae praegnantis 365 Sinchrovetum 367 Solmivitum 358 Solmivitum-poli 358 Solutio Dakeni 247 Solutio Formaldehydi 272 Solutio Retinoli acetas oleosa 330

Solutio Retinoli palmitas oleosa 330

Spasmolitinum 120 Spherophysini benzoas 121 Spiritus saponatus 260 Spironolactonum 322 Spongia haemostatica 298 Stigmata Maydis 104 Strophanthinum K. 290

Strophanthus 289 Succus gastricus naturalis 385 Sulfanolum 260 Sulfur 276 Sulfur depuratum 277 Sulfur in baculis 277 Sulfur praecipitatum 277 Suppositoria cum Ichthyolo 265 Surfagonum 368 Synestrolum 364 T-activinum 313 Testosteroni propionas 369 Tetravitum 357 Theophillinum 321 Thesanum 314 Thiamini bromidum 332 Thioglobulina 312 Thymogenum 313 Thyreoidinum 376 Tocoferoli acetas 349 Tricresolum 267 Trivitum 359 Trivitum A, D3, E 357 Trombinum 297 Trombolytinum 300 Vicasolum 296 Videinum 347

Vitaminum A concentratum 330 Vitaminum B12 342 Vitaminum D3 347 Vitaminum K3 351 Vitatorum