СТАТТЯ - Визначення економічної ефективності впровадження комплексу оперативної вібродіагностики «Прогноз-1»

Визначення економічної ефективності впровадження комплексу оперативної вібродіагностики «Прогноз-1»

Впровадження систем контролю й діагностування припускає на початковій стадії впровадження виконання повної й об’єктивної оцінки технічного стану парку рухомого складу й приведення його у відповідність із пропонованими вимогами. При цьому на даній стадії впровадження систем контролю й діагностування обсяги ремонтів рухомого складу можуть зрости.

Як показує аналіз експлуатації зразків систем контролю й діагностування, після доведення технічного стану парку рухомого складу до необхідних кондицій (при виконанні всіх вимог, видаваних системами контролю й діагностування) відбувається різке зниження обсягів робі у складі планових ремонтів, скорочується число позапланових ремонтів, практично виключається можливість виникнення порч на лінії рухомого складу, що вчасно пройшов діагностування. Найбільш досконалі системи діагностування із застосуванням комп’ютерної техніки дозволяють створити великі бази даних по вузлах, що діагностуються, зі складанням аналізу роботи цих вузлів й елементів, прогнозуванням їнього робочого ресурсу й потреби запасних частин і деталей для нормальної роботи.

Впровадження комплексних систем діагностування рухомого складу дає можливість переходу на ремонт із урахуванням технічного стану. Однак перехід на «ремонт по стану» з роботою встаткування до прогнозованої відмови в цей час неможливий, у зв’язку з тим, що технічний стан більшої частини вузлів і деталей рухомого складу наявними засобами діагностування й не руйнуючого контрою не може бути оцінено.

Поняття «економічний ефект» та «економічна ефективність» відносяться до числа важливих категорій ринкової економіки. Ці поняття тісно зв’язані між собою. Економічний ефект – різниця між результатами діяльності господарюючого суб’єкту та запровадженими для їхнього отримання затратами.

Розрізняють позитивний економічний ефект та негативний. Позитивний економічний ефект досягається у випадку коли результати (продукт в ціновому виражені) перевищують затрати. Цей ефект називають прибутком. Якщо затрати перевищують результати, то має місце негативний економічний ефект – збиток.

Економічна ефективність – результативність економічної системи яка відбивається у відношенні позитивних кінцевих результатів її функціонування до затрачених ресурсів, скалдається як інтегральний показник ефективності на різних рівнях економічної системи є сумарного характеристикою функціонування національної економіки. Соціально-економічною ефективністю володіє та економічна система, яка в найбільшій мірі забезпечує задоволення різноманітних потреб людей: матеріальних, соціальних, духовних, гарантує вискоий рівень та якість життя.

На відміну від економічного ефекту економічна ефективність – величина відносна. Визначати її можна лише зрівнявши економічний ефект як результат діяльності з затратами, які зумовили цей ефект. Частіше економічна ефективність знаходить коефіцієнт економічної ефективності Е в залежності від того  в чому виражається економічний ефект та які затрати враховуються при розрахунку, коефіцієнт економічної ефективності може розраховуватися по-різному, але зміст залишається невідмінним. Дуже розповсюдженим коефіцієнтом економічної ефективності є показник рентабельності (Р), всі її різновиди.

Оцінка економічної ефективності лежить в основі управління інвестиційною діяльністю підприємства так, як вибір інвестиційних проектів здійснюється за критерієм економічної ефективності та показниками які її характеризують.

Застосування комплексу оперативної вібродіагностики підшипників кочення та зубчатих передач «Прогноз-1» припускає:

-          скоротити обсяг виконуваних робіт при постановці локомотива на ремонт (тобто проводити ремонт по фактичному стану) і за рахунок цбого знизити витрати на виробництво поточних ремонтів і технічного обслуговування на 25%;

-          за рахунок підвищення якості ремноту збільшити міжремонтні проби між ПР-1 і ТО-3 (тільки при використанні комплексних систем діагностуванн);

-          скоротити кількість ремонтів ПР-2 на 50% замінивши їх ремонтом ПР-1 (зі збільшеним обсягом ремонту), за рахунок чого сокротити витрати на ремонт і утримання локомотивів;

-          виявити дефекти в роботі вузлів локомотивів, обумовлені в т.ч. і неякісним виконанням ремонтів вузлів на ранній стадії їхнього розвитку в процесі експлуатації, за рахунок чого гарантовано виключити випадки відмовлень локомотивів у шляху проходження з цієї причини і знизити витрати на виконання непланових ремонтів через виникнення несправностей вузлів на 80% з доведенням у перспективі цього показника до 100%;

-          підвищити рівень безпеки руху.

1.1. Розрахунок економічного ефекту від упровадження комплексу «Прогноз-1»

Приписний парк – електроводи ВЛ8 та ДЕ1. У депо застосовується комплексна система засобів діагностування рухомого складу.

Зазначені показники роботи локомотивного депо до і після впровадження комплексу «Прогноз-1», необхідні для визначення економії експлуатаційних витрат (Ер), приведені в таблиці 1.1.

Для виконання розрахунку приймаємо:

-          загальний пробіг локомотивів враховується по розрахунку приведеному у підрозділі 3.6. Розрахунок ефективності впровадження комплексу «Прогноз-1» виконується на фактичний пробіг локомотивів, що пройшли діагностування;

-          пробіг між ремонтами прийнятий згідно Наказу Укрзалізниці №030-ЦТ від 31.01.2005;

-          кількість проведених поточних ремонтів і ТО прийнято згідно звіту ЦО-2;

-           витрати на ремонт і ТО прийняті по калькуляції депо.

Таблиця 1.1 – Показники роботи локомотивного депо до і після впровадження комплексу «Прогноз-1»

Найменування показників	До впровадження		Після впровадження
Річний пробіг локомотивів, що пройшли діагностування - ∑МS діагн. тис. лок. - км
Експлуатований парк ел-зів-М, од.        Пробіг між ремонтами ПР-1, Lпр-1, км	169           25000		169           34000
Кількість ремонтів ПР-1 за рік – Nпр-1	696		660
Витрати на ремонт ходової частини ел-за при ПР-1 на один ремонт – Епр-1, грн	3919		3716
Пробіг між оглядами ТО-3, LТО-3, км	12500		20000
Кількість оглядів ТО-3 за рік – NТО-3	804		686
Витрати на технічне обслуговування ходової частини ел-за при ТО-3 на одне обслуговування – ЕТО-3, грн	140		126
Пробіг між ремонтами ПР-2, LПР-2, тис. км	180		440
Кількість ремонтів ПР-2 за рік – NПР-2	54		22
Кількість браків (у поїздній роботі) зв’язаних з ушкодженням екіпажної частини на 1 млн. км -  N1	0,3		0
Розрахункова кількість браків, з ушкодженням екіпажної частини на виконану роботу – П1	8		0
Збитки локомотивного депо за рахунок відмовлення локомотива в шляху проходження - ∆ Ебр, грн	987	0
Кількість непланових ремонтів на млн.. км пробігу через ушкодження екіпажної частини – N2	2,2	0
Розрахункова кількість непланових ремонтів на виконану роботу – П2	52	0
Витрати на виконання непланових ремонтів (на один ремонт) - ∆ Енр, грн.	650
Додаткові річні експлуатаційні витрати при впровадженні комплексу «Прогноз-1» (по фактичних витратах) – Едод. грн.	0	15513,16
Одноразові витрати на впровадження комплексу «Прогноз-1» - Кк, грн		78372
Термін служби комплексу «Прогноз-1» років		10

Економія річних експлуатаційних витрат визначається за формулою:

∆Е = (  +   +   +   +   –  (   +   +     +   +    ) – Е_дод  К_вл  Е_н         (4.1)

де:

   ,   ,  ,   ,   ,     - витрати на ремонт ходової частини локомотивів у складі ПР-1 до й після впровадження комплексу оперативної вібродіагностики відповідно, те саме у складі ТО-3 та ПР-2, грн.;

  ,  , грн. – зниження збитків залізниці при відмовленні локомотива в шляху проходження за рахунок зменшення кількості браків у поїзній роботі, зв’язаних з ушкодженням вузлів до і після впровадження комплексу «Прогноз-1» відповідно;

  ,  , грн. – зниження витрат залізниці на виконання непланових ремонтів через ушкодження вузла за рахунок зменшення кількості непланових ремонтів до і після впровадження комплексу «Прогноз-1» відповідно;

Е_дод – додаткові рівні експлуатаційні витрати;

Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності;

Е_н = 0,10

К_вл – капітальні витрати на впровадження комплексу «Прогноз-1», вони дорівнюють = 78372 грн.

Визначимо додаткові річні експлуатаційні витрати (Е_дод) при впровадженні комплексу «Прогноз-1».

Е_дод = Е_зпл + Е_метр + Е_ел + Е_накл                                                                    (1.2)

де: витрати на з/п

Езпл = Ч  е_г ∙ к_фсс ∙ 12                                                                               (1.3)

де:

Ч = 1 – штат комплексу «Прогноз-1», у кількості одного оператора шостого розряду;

е_г = 12,21 грн. – годинна тарифна ставка оператора комплексу «Прогноз-1»;

К_фсс = 37,61% - коефіцієнт враховуючи платежі у фонди соціального страхування від нарахованої зарплати;

12 – число місяців у році

Е_зпл = 1 ∙ 12,21 ∙ 0,3761 ∙ 12 = 9310,47 грн;

Витрати на електроенергію:

Е_ел = W ∙ T ∙ n ∙ Ц_ел,                                                                                   (1.4)

де:

W = 0,065 кВт – потужність комплексу «Прогноз-1»;

Т = 6 годин – середній час роботи комплексу «Прогнозу-1» при проведені випробувань;

n – 265 – фактичне число випробувань з використанням комплексу «Прогноз-1» за рік;

Ц_ел  = 0,65 грн – вартість 1кВтЧ електроенергії для споживачів першої групи;

Визначимо накладні витрати

Е_накл = Е_зпл  К_накл ,                                                                                     (1.5)

де:

К_накл = 0,65 – коефіцієнт накладних витрат у відсотках до величини оплати праці обслуговуючого персоналу для розглянутого підприємства.

Е_накл = 9310,47 ∙ 0,65 = 6051,81 грн.

Е_мерт = 93 грн – середньорічні витрати на проведення метрологічної перевірки (по фактичних витратах).

Визначимо додаткові річні експлуатаційні витрати (Е_дод) при впроваджені комплексу «Прогноз-1».

Е_дод = 9310,47 + 93 + 57,88 + 6051,81 = 15512,16 грн.

Економічний ефект від впровадження комплексу «Прогноз-1» визначимо по формулі:

∆Е_р  = (Е₁) – (Е₂) – Е_дод – К_вл. ∙ Е_н                                                                                     (1.6)

де:

Е₁ – експлуатаційні витрати до впровадження комплексу;

Е₂ – експлуатаційні витрати після впровадження комплексу;

К_вл – капітальні вкладення в комплекс, вони дорівнюють 78372 грн.

Е_н – 0,10

Визначимо економію річних експлуатаційних витрат до впровадження комплексу:

Е₁ =  + +  + +

Е₁ = 3919 ∙ 696 + 140 ∙ 804 + 54 ∙ 180 + 987 ∙ 8 + 650 ∙ 523

Е₁ = 2891600 грн.

Визначимо економію річних експлуатаційних витрат після впровадження комплексу

Е₂ = (  +  +  +  + ) – Е_дод – К_вл ∙ Е_н

Е₂ = 3716 ∙ 660 + 126 ∙ 686 + 22 ∙ 440 + 0 + 0) – 15513,16 – 78372 ∙ 0,10;

Е₂ = 252532,64 грн.

Визначимо річну економію експлуатаційних витрат (∆Е_р) при впровадженні комплексу «Прогноз-1».

∆Е_р  = (3919 ∙ 696 + 140 ∙ + 54 ∙ 180 + 987 ∙ 8 + 650 ∙ 52) –                                   – (3716 ∙ 650 + 126 ∙ 686 +22 ∙ 440 + 0 +0) – 15513,16 – 78372 ∙ 0,10 =                       = 366274,36 грн.

Висновок.

За рахунок впровадження вібродіагностичного комплексу «Прогноз-1» Локомотивне депо отримало економічний ефект в розмірі 366274,36 грн. , а також це дало можливість скоротити обсяг виконуваних робіт при постановці локомотива на ремонт та підвищити міжремонтні пробіги.