КОНТРОЛЬНА РОБОТА – Психологія

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Психологія

Тема №1: «Психологічні ідеї Платона» 1

Вступ 1

1. Біографія Платона 2

2. Психологічні ідеї Платона.5

Висновок  12

Використана література 14

Тема №2: «С.Л. Рубінштейн – єдність свідомості та діяльності» 15

Вступ 15

1.    Школа С.Л. Рубінштейна 17

2. Принцип єдності свідомості і діяльності за С.Л  Рубінштейном 18

            3. Основні досягнення С.Л. Рубінштейна 21

Висновок 23

Використана література 24

Вартість – 30 грн.

Можливе придбання частинами. 

Опис: 

Поява психології в Стародавній Греції на рубежі VII-VI вв. до н.е. було пов'язано з необхідністю становлення об'єктивної науки про людину, що розглядала душу не на основі казок, міфів, легенд, а з використанням тих об'єктивних знань (математичних, медичних, філософських), які виникли в той період.

У той час психологія входила в науку, що вивчала загальні закономірності суспільства, природи і людини. Ця наука одержала назву натурфілософії (філософії), протягом довгого періоду часу, майже 20 століть, психологія залишалася частиною філософії.

Природно, що в обширному предметі філософії до психології відносилася область, пов'язана в першу чергу з людиною, та і саме дослідження душі (психіки) зв'язувалося переважно з особливостями психіки людини. В той же час область психічного не обмежувалася людиною, але розповсюджувалася на весь світ. Такий підхід одержав назву панпсихізм - напрям, який вважає весь світ одушевленим і наділеним душею. Протягом декількох століть (приблизно до III в. до н.е.) різниця між психікою людини і тварин розглядалася як чисто кількісна, а не якісна. [1, с.45]

Таким чином, в психології античності, тобто в психології, яка розвивалася ученими Стародавньої Греції і Риму, можна умовно виділити три етапи - зародження і становлення психології, період класичної грецький науки і період еллінізму.

У VII-IV вв. до н.е. з'явилися перші наукові концепції психіки, в яких вона розглядалася, перш за все, як джерело активності тіла. При цьому вважалося, що душу людини і душі інших живих істот мають чисто кількісні відмінності, оскільки людина, як будь-яка жива істота, підкоряється тим же законам, що і все в природі. [3, с.34]

В цей же час виникли і перші теорії пізнання, в яких перевага віддавалася емпіричному знанню. Емоції розглядалися як основний регулятор поведінки. Головне, що вже в цей період були сформульовані провідні проблеми психології: у чому полягають функції душі, як її зміст, як відбувається пізнання світу, що є регулятором поведінки, чи є у людини свобода цієї регуляції.

В період класичної грецької психології з'явилися перші розгорнені концепції психічного, сформульовані Платоном. У той період учені звернулися до людини, почалося дослідження тих якісних відмінностей, які властиві тільки душі людини і яких немає у інших живих істот. Виникла ідея про те, що психіка - носій не тільки активності, але і розуму і моральності, тобто на її розвиток роблять вплив не тільки матеріальні чинники, але і культура, духовний устрій.

Так з'явилися ідеї про необхідність свободи для людини, яка можлива тільки при відході від думки про те, що поведінка детермінується і регулюється емоціями. Таким чином, розум, а не відчуття починають розглядати як головний регулятор поведінки, і розум же стає джерелом об'єктивних знань про загальне, істинне, яке може бути абсолютно не пов'язане з плотськими відчуттями

В період еллінізму, в якому грецька наука, культура вийшли за рамки Греції, відбулося і переміщення основних психологічних шкіл з Греції до Риму. В цей час не виникли принципово нові підходи до психіки, більшість шкіл модифікували погляди, висловлені ученими в попередні періоди. Проте відкрилося багато цікавих і важливих фактів, пов'язаних з дослідженням особливостей поведінки, його регуляції, з проблемою оцінки діяльності людини і критеріїв цієї оцінки. [1, с.45]

___________________________________________________________________________

Виникнення і розвиток психології розглядається в рамках такого предмету як історія психології. Розглядаючи основні тенденції становлення і розвитку психологічної науки, ми не можемо не висвітлити найбільш значущі праці знаменитих вчених, серед яких чільне положення займає Сергій Леонідович Рубінштейн (1889 - 1960гг.) і його роботи.

Видатний  філософ і психолог, доктор психологічних наук, професор, головними напрямами дослідження якого були філософські проблеми психології.

Вітчизняна психологічна наука розвивалася в боротьбі за діалектико-матеріалістичним розумінням свого предмету. У ході ідейно - теоретичної боротьби поступово складалося матеріалістичне розуміння предмета психології і встановлювалися найважливіші методологічні принципи науки.

На зміну засновникам вітчизняної психології прийшли нові талановиті вчені: це С.Л. Рубінштейн, А.Р. Лурія, Л.С. Виготський. Завдяки наявності багатьох талановитих вчених, які після революції прийшли в науку, психологію не спіткала доля генетики і кібернетики. [1, с.23]

Характеризуючи завдання психології, С.Л. Рубінштейн пише: "Психологічне пізнання - це опосередковане пізнання психічного через розкриття його суттєвих, об'єктивних зв'язків". Таким чином, предметом психології є психіка і психічні явища конкретної людини, а також психічні явища, які спостерігаються в групах і колективах.

За словами С.Л. Рубенштейна, вирішальну роль у становленні психології як самостійної науки відіграло запровадження експерименту, що "не тільки озброїло її новим для неї, дуже потужним методом наукового мислення, а й взагалі по - новому поставило питання про методику психологічного дослідження в цілому, висунувши нові вимоги і критерії науковості всіх видів досвідченого дослідження в психології ".

У центрі уваги С.Л. Рубінштейна були і методологічні проблеми. У роботах Рубінштейна звертає на себе увагу перш за все нетрадиційна для радянської психології дослідна позиція - позиція філософа, яка розглядає з точки зору методології емпірику психологічної науки, що намагається частково систематизувати і пояснити цей емпіричний хаос. Цим він і відрізнявся від більшості сучасних йому психологів.

Тому в центрі його концепції виявляються перш за все проблеми пізнання світу. У цьому позиція Рубінштейна зближується з позиціями психологів колишніх років - Лопатіна, Троїцького, Грота, Шпета, для яких також головними залишалися філософські проблеми буття і свободи людської особистості. [1, с.25]

Використана література:

1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К., Либідь, 2001. – 406с.

2. Галузинський В.М., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія– Рівне, 1996. – 237с.

3. История философии: Энциклопедия / сост. А. Грицанов. – Минск, Интерпрессервис; Книжный Дом, 2002. – 1376 с.

4. Історія філософії: Словник / В.Ярошовець (заг.ред.). – К., Знання України, 2005. – 1199с.

5. Пікашова Т.В. Від витоків до середини ХІХ століття: Короткий довідник з історії філософії. – К., МАУП, 1998. – 150с.

6. Платон. Держава. – К., Основи, 2000. – 354с.

7. Платон. Законы. – М., Мысль, 1999. – 832с.

8. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – СПб., Петрополис, 1997. – Т. 1: Античность. – 320с.

9. Сократ; Платон; Аристотель; Сенека: Биогр. очерки / Е. Орлова (сост.). – М., Республика, 1995. – 267с.

Використана література:

             1.                  История психологии. А.Н. Ждан. М.: 1990.

             2.                  Введение в профессию "психолог". Под ред. И.Б. Гриншпуна. М.: 2002.

             3.                  История психологии. Т.Д. Марциновская. М.: 2007.

             4.                  Общая психология. А. Маклаков. СПб.: 2003.

             5.                  Исследования мышления в советской психологии. Акад. Наук. М.:

             6.                  Хрестоматия по психологии. Под ред. А.В. Петровского. М.: 1977.