РЕФЕРАТ - Фантазія і творчість

РЕФЕРАТ
Фантазія і творчість

ЗМІСТ:

Вступ

1. Уява і творчість як форма відображення.

1.1. Проблема уяви і творчості у психолого-педагогічній літературі.

1.2. Основні функції уяви.

1.3. Роль уяви в художній творчості.

2. Психологічні засади уяви.

2.1. Види уяви.
2.2. Мрія і уява. Процеси побудови образів.

Висновки

Література

Об’єм – 14 сторінок.

Вартість – 20 грн.

Опис:

Творча уява становить значний інтерес як здібність, яка відіграє важливу роль в усіх сферах людської діяльності і є її складовою частиною.

К. Маркс писав: «Ми передбачаємо працю в такій формі, в якій вона є виключно надбанням людини. Павук робить операції, що нагадують операції ткача, і бджола будовою своїх воскових комірок осоромлює деяких людей-архітекторів. Але й найгірший архітектор від найкращої бджоли з самого початку відрізняється тим, що, перш ніж будувати комірку з воску, він уже збудував її у своїй голові. В кінці процесу праці виходить результат, який уже на початку цього процесу був в уяві людини, тобто ідеально. Людина не тільки змінює форму того, що дане природою: в тому, що дане природою, вона здійснює разом із тим і свою свідому мету, яка як закон визначає спосіб і характер її дій і якій вона повинна підкоряти свою волю».

Саме таке попереднє створення продуктів діяльності можливе головним чином тільки завдяки творчій уяві. Скільки б людина не розмірковувала, як би палко не бажала чогось, без неї вона не рушить з місця ні в теорії, ні в практиці.

Наукові відкриття — не результат абстрактно логічних операцій над уже відомими посиланнями. Істинно наукове дослідження полягає в тому, щоб за допомогою творчої фантазії побачити явища світу зовсім по-новому, в нових зв'язках і відносинах.

Особливо рельєфно роль уяви виступає в експериментальному дослідженні, яке виходить з певної гіпотези. Експериментатор має подумки уявити таку конкретну ситуацію, яка б дала можливість перевірити цю гіпотезу.

Щодо участі фантазії у художній творчості існує чимало цікавих і ґрунтовних міркувань. В.Г. Бєлінський, беручи винятковий приклад, коли літературознавець тільки наводить дійсно історичну подію, зазначає, що все ж і в цьому випадку обійтись без фантазії неможливо.

Уява має місце і в технічній творчості. «Кожний винахід, — пише Т. Рібо, — великий чи малий, раніш ніж зміцніти і фактично здійснитися, був народжений в уяві. Для того, щоб плуг, який спочатку був простим шматком дерева з обпаленим наконечником, перетворився... на те, чим він став тепер, після довгого ряду змін... хтозна, скільком уявам довелось над ним попрацювати... Всі речі, які ми застосовуємо у повсякденному житті, не виключаючи найпростіших і звичайних, становлять... кристалізовану уяву».

Творча фантазія бере участь також і в духовному формуванні особистості. Активне життя людини починається в грі, і саме в ній фантазія створює особливий новий світ, в якому дитина почуває себе повним господарем і завдяки якому вона, граючись, дістає можливість збагнути найпростіші відношення в оточуючій її дійсності. В.Г. Бєлінський писав, що в дитинстві фантазія є переважно здатністю і силою душі, головним її діячем, першим посередником між духом дитини та світом дійсності, що існує зовні. Крім того, як слушно зазначає Е. Мейман, «фантазія є першою формою діяльності, за допомогою якої свідомість дитини перероблює засвоєний матеріал наочних уявлень і перетворює цей матеріал на її справжнє духовне надбання».

Творча фантазія має знайти здоровий вихід у людських учинках. Люди чомусь більше дбають про пасивне сприймання і майже зовсім забувають про виховання фантазії.

Підростаюче покоління не завжди оволодіває творчою силою фантазії, а стає пригніченим її руйнівною силою, спрямованою на принципи моралі, і т. д. Психологи занепокоєні тим, щоб дати уявленням молоді здоровий напрям. Навіть західна соціальна гігієна вказує на шкідливий вплив коміксів та фільмів-жахів на психіку людей.

У зрілому віці фантазія не деградує, як думають деякі психологи, вона лише переключається на виконання нових завдань, які ставить перед людиною суспільство, та істотно перетворюється.

У листах останніх років свого життя Ф. Енгельс особливо підкреслював той факт, що, незважаючи на основне положення історичного матеріалізму про визначальну роль суспільного буття, не можна забувати про те, що свідомість, своєю чергою, впливає на суспільне буття і вказує шляхи його перетворення. Люди творять історію в активній праці. Вони, пізнаючи закони суспільного розвитку, заглядають у майбутнє, передбачають його.

Уява і творчість дуже тісно пов'язані між собою. Можлива ціла ієрархія або ступінчаста система наочних образів, що відрізняються один від одного різним у кожному з них співвідношенням одиничного і загального; відповідно до цього існують різноманітні види уяви - більш конкретного і більш абстрактного. Різниця конкретного і абстрактного уяви є відмінністю тих образів, якими оперує уяву. Абстрактне уяву користується образами високого ступеня узагальненості, генералізованими образами - схемами, символами (в математиці). Абстрактне і конкретне уяву не є при цьому зовнішньої полярністю; між ними існує безліч взаємопереходів.

Необхідно, нарешті, розрізняти види уяви по їх відношенню до дійсності і до діяльності, що повинна втілити мрії в дійсність. Тут доводиться проводити розходження між бездіяльної порожній «мрійливістю», яка служить лише для того, щоб серпанком фантазії затулитися від реальної справи, і дієвим уявою, мрії якого служать поштовхом до дії і отримують втілення у творчій діяльності.

Зв'язок між ними, однак, ніяк не така, щоб можна було виходити з уяви як самодостатньої функції і виводити з неї творчість як продукт її функціонування. Провідною є зворотна залежність; уява формується в процесі творчої діяльності. Спеціалізація різних видів уяви є не стільки передумовою, скільки результатом розвитку різних видів творчої діяльності. Тому існує стільки специфічних видів уяви, скільки є специфічних, своєрідних видів людської діяльності, - конструктивне, технічне, наукове, художнє, мальовниче, музичний і т. д. Всі ці види уяви, що формуються і проявляються в різних видах творчої діяльності, складають різновид вищого рівня - творчої уяви.

Роль уяви в життя може бути досить різною в залежності від того, якою мірою уяву включається в реальну діяльність.

Уява як уявне перетворення дійсності в образній формі може бути тісно пов'язане, сказали ми, зі зміною дійсності, з її практичним, дієвим перетворенням.