КОНТРОЛЬНА РОБОТА – Зарубіжна література
1.
Шарль Бодлер
2.
Поезія
Ш. Бодлера - "Альбатрос"
3.
Волт Вітмен
4.
Збірка
«Листя трави»
5.
Поль Верлен
6.
Аналіз
вірша «Осіння пісня»
7.
Бернард Шоу
8.
П’єса
“Пігмаліон”
Шарль Бодлер
Шарль П'єр
Бодле́р (фр. Charles Pierre Baudelaire; *9 квітня 1821, Париж — †31 серпня
1867, Париж) — французький поет, літературний критик та перекладач, один з
найвпливовіших представників французької літератури 19 століття.
Поезія Ш.
Бодлера - "Альбатрос"
З Шарля Бодлера почався французький
символізм. Він (символізм) з'явився як відповідь на загальну кризу гуманітарної
культури, зокрема тогочасного реалізму. Сам же символізм став
"спадкоємцем" французьких романтиків на практиці, а його теорія
пов'язана з філософією Шопенгауера, Гартмана, Ніцше.
Волт Вітмен
Народився Волт
Вітмен в робітничій сім'ї, і тому в 11 років вже працював «хлопчиком на
побігеньках» у місцевого юриста безкоштовно, тільки за те, що юрист давав йому
книги з бібліотеки. Далі працював складачем у друкарні, журналістом. У 1846
році — став редактором у «Демократичної газеті», але вже в 1852 році розлучився
з журналістикою і почав займатися літературною діяльністю.
Збірка «Листя трави»
Сповіщаючи, що
для нього на землі не існує нічого чужого і що йому однаково близькі всі люди,
незалежно від їх соціального статусу, раси, статі, конфесії тощо, Уітмен постає
поборником соціалістичної ідеї в найбільш узагальненій формулюванні. Разом з
тим він усвідомлює себе і містиком, предвідящій епоху, коли всі конфлікти,
протиріччя і відмінність зникнуть, так що життя стане нескінченно складним,
мінливим, але цілісним організмом, «електричним тілом», як сказано в одному з
його програмних віршів. Тілесність, речовинність, ніколи не слабшає інтерес до
матеріального, фізичній зовнішності явищ і завзяте неприйняття всього
умоглядного складають важливу особливість поетичного світу «Листів трави».
Поль Верлен
Поль Марі́
Верле́н (фр. Paul Marie Verlaine; * 30 березня 1844, Мец — † 8 січня 1896,
Ежені) — французький письменник, поет, символіст.
Ранні роки життя
Бернард Шоу
Джордж Бернард
Шоу (англ. George Bernard Shaw) (26 липня 1856 — 2 листопада 1950) — англійський
драматург і публіцист ірландського походження, родом з Дубліна, лауреат
Нобелівської премії з літератури за 1925, помер в Ейот-Сент-Лоренс, Англія. На
українській сцені вперше ставив п'єси Шоу Лесь Курбас у «Молодому театрі»
(«Кандіда», 1918) й Театрі ім. Т. Шевченка («Учень диявола», 1922); пізніше в
Театрі ім. І. Франка були виставлені «Свята Йоанна» (1924) й «Учень диявола»
(1948).
П’єса
“Пігмаліон”
У XX ст. виникає
новий тип епічного конфлікту-конфлікт різних ідеологій, світоглядів. Виявити
такий тип конфлікту під час аналізу непросто. Адже він “часто перебуває поза
подієвим рядом або дублюється колізіями, що розвиваються паралельно з основним
подієвим рядом… Втілюючи такий тип конфліктів, епічний драматург використовує
найчастіше тактику художніх провокацій, яка дає можливість… залучити глядача до
складного процесу пошуку відповідей на нелегкі проблеми буття”.
Комментариев нет:
Отправить комментарий