РЕФЕРАТ
Загальні поняття про розчинні суміші
Будівельний розчин - це штучний кам'яний матеріал, отриманий в результаті
твердіння розчинної суміші, що складається з терпкої речовини, води, дрібного
заповнювача і добавок, поліпшуючих властивості суміші і розчинів. Великий
заповнювач відсутній, оскільки розчин застосовують у вигляді тонких шарів (шов
кам'яної кладки, штукатурки і т.і.).
Для виготовлення
будівельних розчинів частіше використовують неорганічні терпкі речовини
(цементи, повітряне вапно і будівельний гіпс).
КЛАСИФІКАЦІЯ
БУДІВЕЛЬНИХ РОЗЧИНІВ
Будівельні розчини
розpізняють залежно від виду в'язкої речовини, величини щільності і
призначення.
По вигляду в'язкого
розрізняють:
- цементні розчини;
- вапняні розчини;
- гіпсові розчини;
- змішані розчини
(цементно-вапняні, цементно-глиняні, вапняно-гіпсові і ін.).
По щільності
розрізняють:
- важкі розчини
щільністю більше 1500 кг/м3, що виготовляються зазвичай на кварцовому піску;
- легкі розчини
щільністю менше 1500 кг/м3, що виготовляються на пористому дрібному заповнювачі
із породоутворюючих добавок.
За призначенням
розрізняють:
- будівельні розчини
кладок - для кам'яної кладки стін, фундаментів, стовпів, зведень та інше;
- штукатурні будівельні
розчини - для обштукатурювання внутрішніх стін, стель, фасадів будівель;
- монтажні будівельні
розчини - для заповнення швів між великими елементами (панелями, блоками та
інше) при монтажі будівель і споруд з готових збірних конструкцій і деталей;
- спеціальні розчини
(декоративні, гідроізоляційні, тампонажні та інші).
Як
класифікують будівельні розчини і сухі суміші?
Будівельним розчином
називають ретельно підготовлену суміш в'яжучого, заповнювача (звичайно тільки
дрібного), води і необхідних добавок, що використовується для скріплення в одне
ціле частин конструкцій, а також для додання їх поверхням спеціальних
властивостей. Будівельні розчини застосовують для влаштування кам'яної і
цегельної кладок, для штукатурення поверхонь як усередині так і зовні
приміщень, для омонолічування стиків і
каналів збірних бетонних і залізобетонних виробів, для влаштування стяжок у
промислових і житлових приміщеннях, а також для виконання жаростійкої кладки,
гідроізоляції поверхонь, хімічного і радіаційного захисту тощо.
Згідно ДСТУ Б В.2.7-23-95 “Розчини будівельні. Загальні
технічні умови” будівельні розчини прийнято класифікувати за їх основним
призначенням, видом застосовуваного в'яжучого і середньою густиною. Види і
властивості жаростійких, хімічно стійких, радіаційнозахисних, напружуючих
розчинів регламентуються іншими стандартами.
За основним призначенням будівельні розчини поділяють на:
• мурувальні (у тому
числі і для монтажних робіт);
• лицювальні;
• штукатурні тощо.
В залежності від виду
в'яжучого розчини поділяють на:
• прості (на в'яжучому
одного виду): цементні, вапняні, гіпсові й ін.;
• складні (на змішаних
в'яжучих): цементно-вапняні, цементно-глиняні, вапняно-гіпсові, вапняно-зольні,
вапняно-шлакові й ін.
За середньою густиною
розчини поділяють на:
• важкі із середньою
густиною в сухому стані більше 1500 кг/м3;
• легкі до 1500 кг/м3
(за рахунок застосування легких пористих заповнювачів).
До основних
властивостей звичайних будівельних розчинів (мурувальних, монтажних,
штукатурних, лицювальних) відносять їх рухливість, водоутримуючу здатність,
розшаровуваність, а після твердіння – міцність на стиск.
За рухливістю розчинові
суміші поділяються на марки: Р4, Р8, Р12, Р14. Для даних марок рухливості за
зануренням конуса СтройЦНИЛ складає відповідно 1...4 см, 4...8 см, 8...12 см, 12...14 см. Розчинні
суміші марки Р4 застосовують для бутового мурування за допомогою вібрації; Р8 –
для звичайного бутового мурування, кладки з пустотної цегли і каменів, монтажу
крупних бетонних панелей і блоків, лицювальних робіт; Р12 – для кладки з
повнотілої цегли, керамічних каменів, проведення опоряджувальних робіт і влаштування
штукатурок; Р14 – для омонолічування порожнин бутового мурування.
За міцністю на стиск
розчини поділяють на марки М4, М10, М25, М50, М75, М100, М150, М200. Для
встановлених марок міцність зразків-кубів стороною 70,7 мм, повинна складати не
менш 0,4 МПа, 1 МПа, 2,5 МПа, 5 МПа, 7,5 МПа, 10 МПа, 15 МПа, 20 МПа відповідно.
У випадку, коли розчини
призначені для роботи в умовах заморожування і відтавання, їм призначається
марка за морозостійкістю: F10, F15, F25, F35, F50, F75.
Останнім часом все більш
широкий розвиток одержує використання будівельних розчинів різного
функціонального призначення на основі сухих будівельних сумішей. Сухі суміші
являють собою, в основному, багатокомпонентні композиції, що виготовляються,
зберігаються і транспортуються в сухому вигляді і замішуються водою тільки
безпосередньо перед використанням. Як і будівельні розчини, сухі суміші можна
класифікувати за основним призначенням, видом в'яжучого, ступенем модифікації
суміші добавками, спеціальними властивостями і умовами застосування.
За призначенням
розрізняють суміші для кладки, облицювання (клейові склади), влаштування швів
(фуги), шпаклівки, штукатурки, для влаштування підлог, герметизації поверхонь,
стиків тощо; за видом основ-ного в'яжучого – гіпсові, ангідритові, вапняні,
магнезіальні, цементні, цементно-вапняні, полімерні, цементно-полімерні тощо;
за ступенем модифікації - економічні, стандартні, високоякісні, дуже високої
якості; за спеціальними властивостями – адгезійні, атмосферостійкі,
швидкотверднучі, водонепроникні, морозостійкі, високоміцні, що
саморозті-каються, еластичні й ін.; за умовами застосування – ручного і
машинного нанесення, для пористих матеріалів і т.д.
За крупністю
заповнювачів і наповнювачів сухі суміші поділяють на бетонні, розчинні і суміші
для тонкошарових покрить із крупністю наповнювача не більше 1,25 мм, їх
називають також дисперсними. Дисперсні суміші додатково поділяють на крупно-,
дрібно- і тонкодисперсні.
Сухі будівельні суміші
виготовляються, в основному, відповідно до тех-нічних умов, розроблених
підприємством-виробником. Ці документи регламентують основні вимоги до сухих
сумішей і їх номенклатуру. Тому номенк-латура й умовні позначки вироблених
сухих будівельних сумішей визначаються їх виробниками.
МАТЕРІАЛ ДЛЯ
ВИГОТОВЛЕННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОЗЧИНІВ:
В'язкі матеріали
Застосовують
портландцемент і шлакопортландцемент. Повітряне вапно у вигляді вапняного тіста
вводять в змішувач при виготовленні розчинної суміші; рідше використовують
мелене негашене вапно. Будівельний гіпс входить до складу гіпсових і
вапняно-гіпсових розчинів.
Піски
Застосовують природні -
кварцові, польовошпатові, також штучні - роздроблені з щільних гірських порід і
пористих порід; з штучних матеріалів (пемзові, керамзитові, перлитові та інші).
Пористі піски використовуються для приготування легких розчинів. Якщо пісок
містить великі включення (грудки глину і ін.), то його просівають. Для цегляної
кладки застосовують розчини на пісках із зернами не більше 2 мм. Для розчинів
марки M100 і вище піски повинні задовольняти тим же вимогам відносно змісту
шкідливих домішок, що і піски для виготовлення бетону. Для розчинів марки М50 і
нижче допускається за угодою сторін зміст пилоподібних частинок до 20% по масі.
Пластифікуючі добавки
Найчастіше розчинні
суміші укладають тонким шаром на пористу підставу, здатну відсмоктувати воду
(цегла, бетони легкі, газобетон і т.і.). Щоб зберегти зручне укладання
розчинних сумішей при укладанні на пористу підставу, в них вводять неорганічні
і органічні пластифікуючі добавки, що підвищують здатність розчинних сумішей
утримувати воду.
Неорганічні дисперсні
добавки складаються з дрібних частинок, що добре утримують воду (вапно, глина,
зола ТЕС, діатоміт, мелений доменний шлак і т.і.). Глина, як пластифікуюча
добавка, не повинна містити органічних домішок і легкорозчинних солей, що
викликають появу "вицвітів" на фасадах будівель. Глину вводять в
розчинну суміш у вигляді рідкого тіста.
Органічні
поверхнево-активні пластифікуючі і повітрязалучаючі добавки, омиленний деревний
пек, каніфольне мило, милонафт, ЛСТ та інші, що вводять в кількості 0,1-0,3%
від маси терпкого. Вони не тільки покращують зручне укладання розчинних
сумішей, але також підвищують морозостійкість, знижують водопоглинання і усадку
розчину.
В розчини, застосовані
для зимової кладки і штукатурки, додають прискорювачі твердіння, що знижують
температуру замерзання розчинної суміші: хлористий кальцій, поташ, хлористий
натрій, хлорне вапно і ін.
ВЛАСТИВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ
РОЗЧИНІВ
Зручне укладання
Це властивість
розчинної суміші легко укладатися щільним і тонким шаром на пористу підставу і
не розшаровуватися при зберіганні, перевезенні і перекачуванні розчинонасосами.
Вона залежить від рухливості і водоутримуючої здатності суміші.
Рухливість розчинних
сумішей характеризується глибиною занурення металевого конуса (масою 300 г)
стандартного приладу. Рухливість призначають залежно від виду розчину і
відсмоктуючої здатності підстави. Для цегляної кладки рухливість розчинів
складає 9-13 см, для заповнення швів між панелями і іншими збірними елементами
- 4-6 см, а для вібрації бутової кладки - 1-3 см.
Водоутримуюча здатність
Це властивість
розчинної суміші зберігати воду при укладанні на пористу підставу, що необхідне
для збереження рухливості сумішей, запобігання розшаруванню і хорошому
зчепленню розчину з пористою підставою (цеглиною і т.п.). Водоутримуючу
здатність збільшують шляхом введення в суміш розчину неорганічних дисперсних
добавок і органічних пластифікаторів. Суміш з цими добавками віддає воду
пористій підставі поступово, при цьому вона стає щільнішой, добре зчіплюється з
цеглою, чому кладка стає міцнішою. Від зручного укладання розчинної суміші
залежить якість кам'яної кладки. Правильно підібрана суміш розчину заповнює
нерівності, тріщини, поглиблення в цеглу або камені, тому виходить велика площа
контакту між розчином і цеглою (каменем), в результаті міцність і монолітність
кладки зростає. Збільшується і довговічність зовнішніх стін.
Матеріали для виготовлення
розчинних сумішей
В'яжучі речовини. Для виготовлення будівельних
розчинів, як правило, застосовують портландцемент і шлакопортландцемент, марка
яких повинна бути в 3-4 рази більше
марки розчину.
Повітряне
вапно в розчинну суміш найчастіше вводять у вигляді вапняного тіста.
Піски для виготовлення будівельних розчинів повинні
відповідати тим же вимогам ДОСТ ,що і піски для виготовлення бетонів.
Застосовують природні піски - кварцові,
полевошпатні й штучні – дроблені з щільних
і пористих гірських порід. Пористі піски (пемзовий, керамзитовий і т.д.)
застосовують для виготовлення легких розчинів.
Пластифікуючі
добавки в розчинну суміш вводять для збереження зручноукладувані розчинної
суміші при укладанні її на пористу основу. Цегла, ячеїстий бетон легко всмоктують у себе воду з розчинного
шару, тим самим знижують зручноукладуваність
розчинної суміші і міцність
майбутнього розчину.
Пластифікатори поділяють на неорганічні й органічні.
Неорганічні
пластифікатори дозволяють одержати високоякісні, зручноукладувані, не розшаровувані розчинні суміші і збільшити міцність розчинів при невеликій витраті
цементу. Функції неорганічних пластифікаторів виконують вапно, глина, зола ТЕС,
діатоміт, мелений доменний шлак. Глину вводять в розчин у вигляді рідкого
тіста. Витрата неорганічного
пластифікатора збільшується з
підвищенням частки піску. Так, для розчинів складу 1:5 ( цемент: пісок) вводять 100% пластифікатора, для розчину
1:7,5 –150% і т.д.
Органічні
пластифікатори ефективні лише для розчинів з відносно великою витратою цементу(
марок 100 і вище). Передозування органічних пластифікаторів може призвести до
уповільнення твердіння розчину і
зниження його міцності, тому їх вводять
у кількості 0,1-0,3 % від маси в'яжучого. Функції органічних
пластифікаторів виконують омилений деревний
пек, каніфольне мило, милонафт, ЛСТ,СДБ та ін. Зазначені речовини здатні
втягувати в розчинну суміш дрібні пухирці повітря ,що додають додаткову
пластичність, утворюють замкнуті пори,
зменшують водопоглинання і збільшують морозостійкість розчину.
Прискорювачі
твердіння додають у розчинні суміші,
призначені для зимової кладки і штукатурки. Хлористий кальцій, поташ, хлорне
вапно і хлористий натрій знижують температуру замерзання розчинної суміші,
прискорюють твердіння суміші.
Додаток А
Номенклатура показників
якості
розчинних сумішей і
розчинів
Таблиця 1
| Найменування показника і одиниці
вимірювання |Позначення |
| | показника |
|----------------------------------------------------------------|
|1 Показники
технічного рівня
| |
|----------------------------------------------------------------|
|1.1
Показники складу
| |
|----------------------------------------------------------------|
|1.1.1 Вид і
витрата компонентів: |
|
| в'яжучі, кг/м3 | Вв
|
| эаповнювачі, кг/м3 | 3
|
| добавки, % вiд маси в'яжучого | Д
|
| вода, л/м3 |
В |
|----------------------------------------------------------------|
|1.1.2
Спiввідношення в'яжучого і заповнювача по масі| Вв:3
|
|----------------------------------------------------------------|
|1.1.3
Відношення води і в'яжучого по масі
| В:Вв |
|----------------------------------------------------------------|
|1.1.4
Найбільша крупність зерен заповнювача, мм
| - |
|----------------------------------------------------------------|
|1.1.5 Вмiст
повітря у розчинній суміші в ущільненому|
- |
| стані, % | |
|----------------------------------------------------------------|
|1.2
Показники фізико-механічних властивостей
| |
|1.2.1
Нормована міцність (э показанням термінів її
| |
| досягнення); потрібна (э урахуванням |
R |
| однорідності) і фактична міцність,
МПа, | |
| (кгс/см2) | |
|1.2.2
Міцність на стиск, МПа
| Rс |
|1.2.3
Міцність на осьовий розтяг, МПА
| Rt |
|1.2.4
Міцність на роэтяг при розколюваннi, МПа
| Rtg |
|1.2.5
Мiцнiсть на розтяг при вигині, МПа |
Rtb |
|1.2.6
Мiцність при зрізі, МПа
| Rsg |
|1.2.7
Міцнiсть зчеплення з основою, МПА
| Rbf |
|1.2.8 Самонапруження, МПа | -
|
ДСТУ Б В.2.7-23-95
Закінчення
таблиці 1
------------------------------------------------------------------
| Найменування показника і одиниці
вимірювання |Позначення |
|
|показника
|
|----------------------------------------------------------------|
|1.13
Морозостійкість, цикли
| F |
|----------------------------------------------------------------|
|1.14
Рухомість, см | -
|
|----------------------------------------------------------------|
|2 Показники
надійності
| |
|2.1
Корозійна стійкість при різних видах корозії
| - |
|2.2 Термін
придатності розчинної суміші, год
| Ж |
|2.3 Термін
початку і кінця тужавлення, год
| - |
|2.4
Розшаровуваність, %
| П |
|2.5
Водовідділення % | -
|
|----------------------------------------------------------------|
|3 Естетичні показники | |
|3.1
Кольоростійкість, цикли
| - |
|3.2
Наявність висолів
| - |
|----------------------------------------------------------------|
|4 Показники
стабільності якості
| |
|4.1 Середнє
квадратичне відхилення, в одиницях
| S |
| виміру показників | |
|4.2
Коефіцієнт варіації, %
| V |
|----------------------------------------------------------------|
|5 Показники
рівня радіаційного захисту
| - |
|----------------------------------------------------------------|
|6 Показники
екологічної радіаційної чистоти
| - |
------------------------------------------------------------------
Застосованість показників якості розчинних
сумішей та розчинів
Таблиця 2
-----------------------------------------------------------------
|Види задач,
що розв'язуються| Номер показника
якості по |
| |
таблиці 1 додатку А |
|---------------------------------------------------------------|
|Розробка
проектної докумен- |1.2.1; 1.3; 1.6.2; 1.6.3; 1.7; 1,9|
|ції - на
конструкцію, |1.10; 1.11; 1.12;
1.13; 2,1; 5 |
|---------------------------------------------------------------|
|Підбір складу
розчину |1.1; 1.2; 1.8; 1.4;
1.5; 1.6; 1.7;|
| |1.8; 1.9; 1.10;
1.11; 1.12; 1.13; |
| |1.14; 2.1; 2.2;
2.8; 2.4; 2.6; |
| |3.1; 3.2; 5. |
|---------------------------------------------------------------|
|Випуск
готової продукції |1.1.1; 1.2.2;
1.2.3; 1.2.4; 1.2.6 |
| |1.2.6; 1.2.7;
1.2.8; 1.3.1; 1.6.1 |
| |1.6.2; 1.7; 1.8; 1.9; 1.10; 1.11; |
| |1.12; 1.13,1.14;
2.1; 2.2; 2.3 |
| |2.4; 2.5; 3.1;
3.2; 4; 5; 6. |
|---------------------------------------------------------------|
|Сертифікація
продукції |1.2; 2.1; 5. |
-----------------------------------------------------------------
Додаток Б
Марки розчинної суміші по
рухомості
------------------------------------------------------------------
|Марка |Норма по | |
|розчинної
|рухомості, | Призначення розчинної суміші |
|суміші по
|см | |
|рухомості
| | |
|----------------------------------------------------------------|
|П4 |Від 1 до 4 |Бутова кладка, ущільнена вібруванням |
| |включно | |
|----------------------------------------------------------------|
| | |Бутова кладка звичайна з
порожнис- |
| | |тої
цегли і каменів, монтаж стін з
|
|П8 |Вище 4 до 8 |крупних блоків і панелей,
розшивання |
| |включно |горизонтальних і вертикальних швів в |
| | |стінах з панелей і блоків,
облицюваль- |
| |
|ні роботи
|
|----------------------------------------------------------------|
| |Вище 8 до 12|Кладка із звичайної
цегли і різного |
|П12 |включно |виду каменів, штукатурні та облицю- |
| | |вальні роботи |
|----------------------------------------------------------------|
|П14 |Вище 12 до |Заповнення порожнин в бутовій кладці |
| |14 включно | |
------------------------------------------------------------------
Комментариев нет:
Отправить комментарий