Е. Блинский, В. Олендарев. - Музыкальный диктант

Е. Блинский, В. Олендарев. Музыкальный диктант

Пособие по курсу сольфеджио для музыкальных школ, училищ, и консерваторий.

Книга на двух языках, украинском и русском. 

Состояние – отличное.

Обьем – 170 страниц.

Стоимость – 30 грн./120 RUB

ОТ АВТОРОВ

Сборник составлен на материале украинской народной и профессиональной музы­ки с охватом всех музыкальных жанров. Здесь представлена как дореволюционная, так и советская украинская музыка.

Это позволяет использовать произведения с разными интонационными особенностя­ми и дает представление об украинской музыке вообще как о своеобразном явлении музыкальной культуры, а также о стилевых чертах творчества отдельных композито­ров.

Сборник включает основные виды фактурного изложения музыкального материа­ла — одноголосие, двухголосие, трехголосие и четырехголосие и соответственно делится ни четыре раздела. При расположении диктантов учитывались прежде всего ладо- интонационные и гармонические особенности. Отсюда — присутствие в каждом разделе следующих подразделов: диатоника, хроматика, отклонения и модуляция. Ладо-гар- монический принцип размещения материала способствует более тесной связи сольфед­жио с курсом гармонии.

В построении второго, третьего и четвертого разделов учтены также типы многого­лосия: вначале — гомофонно-гармоническое, затем — полифоническое.

В пособии расширены подразделы, которые, на наш взгляд, наиболее полно рас­крывают специфику украинского музыкального языка. Так, например, широко представ­лены диктанты в подразделе «Смешанные лады» в отличие от «Особых диатонических лндов», так как в украинских песнях дорийский, фригийский, миксолидийский н ли­дийский лады только изредка выступают в чистом виде. В большинстве своем лады нвлиются смешанными.

Довольно много места отведено диктантам с текстом. Они усваиваются значи тсльпо медленнее, чем диктанты без текста, так как в процессе восприятия возникают трудности, связанные с раздвоением внимания отдельно на слово и отдельно на лпук. Диктанты с текстом и приводятся здесь с целью научить воспринимать и за­поминать одновременно звук и слово.

В разделе «Одноголосие» дается несколько диктантов с сопровождением. Записы­вать можно только один голос; звучание аккомпанемента будет помогать ученикам осознавать функциональную направленность звуков мелодии и приучать их к восприя­тию многоголосной ткани с ведущим голосом. С этой же целью в разделе «Двухго­лосие» расположены трехголосные и четырехголосные примеры, в которых предла- гястся записывать только крайние голоса.

В классах сольфеджио, как правило, диктанты исполняются на фортепиано С целью разнообразить тембровое звучание предлагаются два вида работы над дик­тантом: вокальный и инструментальный. Многие из приведенных в сборнике примеров по своей тесситуре рассчитаны на исполнение голосом (преподавателем или хорошо подготовленным учеником; многоголосный диктант исполняется вокальным ансамблем, желательно смешанного состава). Диктанты, предназначенные для исполнения на раз­личных инструментах, помешены в конце каждого раздела. Целесообразность исполь­зования тембровых диктантов в классах сольфеджио давно признана музыковедами, ибо, во-первых, ученики приобретают навык слушания и запоминания музыки, испол­няемой различными инструментами, во-вторых, благодаря разным тембрам в диктанте становится более ясной и понятной линия каждого из голосов, порядок их вступления и т. д.

В пособии есть много диктантов, которые начинаются одноголосно или двухголосно с последующим подключением остальных голосов. Если такой пример очень большой по размерам, записывать можно только его многоголосную часть.

Материал, помещенный в сборнике, имеет широкий диапазон сложности и потому может быть использован во всех звеньях музыкального образования — школах, учи­лищах, консерваториях.

Є. Блинський, В. Олендарьов. Музичний диктант

Музична Україна. Київ. 1976.

Посібник з курсу сольфеджіо для музичних шкіл, училищ та консерваторій

Збірник складений на матеріалі української народної та професійної музики з охоп­ленням усіх музичних жанрів. Тут представлена як дожовтнева, так і радянська українська музика.

Це дозволяє використовувати твори з різними інтонаційними особливостями і дає уявлення про українську музику взагалі як своєрідне явище музичної культури, а та­кож про стильові риси творчості окремих композиторів.

Збірник включає основні види фактурного викладення музичного матеріалу — одно­голосся, двоголосся, триголосся та чотириголосся і відповідно поділяється на чоти­ри розділи. При розміщенні диктантів враховувались насамперед ладо-інтонаційні і гармонічні особливості. Звідси — наявність у кожному розділі таких підрозділів: діатоніка, хроматика, відхилення та модуляції. Ладо-гармонічний принцип розта­шування матеріалу сприяє більш тісному зв’язку сольфеджіо з курсом гармонії.

В побудові другого, третього та четвертого розділів враховані також типи багато­голосся: спочатку — гомофонно-гармонічне, потім — поліфонічне.

У посібнику розширені підрозділи, які, на наш погляд, найбільш повно розкривають специфіку української музичної мови. Так, наприклад, широко подані диктанти у під­розділі «Змішані лади» на відміну від «Особливих діатонічних ладів», оскільки в укра­їнських піснях дорійський, фрігійський, міксолідійський і лідійський лади тільки зрідка виступають у чистому вигляді. У більшості своїй лади виявляються змішаними.

Досить багато місця відведено диктантам з текстом. Вони засвоюються значно по­вільніше, ніж диктанти без тексту, оскільки у процесі сприймання виникають трудно­щі, пов’язані з роздвоєнням уваги окремо на слово і окремо на звук. Диктанти з тек­стом і надаються тут з метою навчити сприймати і запам’ятовувати водночас звук та слово.

У розділі «Одноголосся» наведено кілька диктантів з супроводом. Записувати мож­на тільки один голос; звучання акомпанементу допомагатиме учням усвідомити функ­ціональну спрямованість звуків мелодії й привчатиме їх до сприйняття багатоголосної тканини з провідним голосом. З цією ж метою у розділі «Двоголосся» розміщені три­голосні та чотириголосні приклади, у яких пропонується записувати тільки крайні го­лоси.

У класах сольфеджіо, як правило, диктанти виконуються на фортепіано. З метою урізноманітнення тембрового звучання пропонуються два види роботи над диктантом: вокальний та інструментальний. Багато з наведених у збірнику прикладів за своєю те- ситурою розраховані на виконання голосом (викладачем або добре підготовленим учнем; багатоголосний диктант виконується вокальним ансамблем, бажано мішаного складу). Диктанти, розраховані на виконання різними інструментами, подано в кінці кожного розділу. Доцільність використання тембрових диктантів у класах сольфеджіо давно визнана музикознавцями, бо, по-перше, учні набувають навику слухання та за­пам'ятовування музики, виконуваної різними інструментами, по-друге, завдяки різним тембрам у диктанті стає більш ясною та зрозумілою лінія кожного з голосів, порядок їх вступу і т. П.

У посібнику є багато диктантів, які починаються одноголосно або двоголосно з на­ступним підключенням решти голосів. Якщо такий приклад дуже великий за розміром, зпписуватн можна тільки його багатоголосну частину.

Матеріал, вміщений у збірнику, має широкий діапазон складності і тому може бу­ти використаним у всіх ланках музичної освіти — школах, училищах, консерваторіях.