РЕФЕРАТ - ГРИП та грипоподібні захворювання

РЕФЕРАТ

ГРИП та грипоподібні захворювання

ЗМІСТ

1.      Загальні відомості про ГРИП та грипоподібні захворювання

2.      Що треба знати про ГРИП

3.      Ураження нервової системи при ГРИПі

4.      Збудники ГРИПу

5.      Доля вірусу в зовнішньому середовищі

6.      Один чи кілька вірусів ГРИПу

7.      Що впливає на мінливість вірусу ГРИПу

8.      Чи можна передбачити появу епідемічної хвилі ГРИПу

9.      Парагрипозні захворювання

10.  Респіраторно-синцитіальна інфекція

11.  Риновірусні захворювання

12.  Ураження дихальних шляхів мікоплазми

13.  Що треба робити в разі захворювання на ГРИП чи інші респіраторні хвороби

14.  Як знешкодити повітря та речі, якими користувався хворий

15.  Що треба знати про лікування хворих на ГРИП та гострі респіраторні захворювання

16.  Чи можна попередити епідемічний спалах ГРИПу

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або 
Вартість – 100 грн. 

  

1.      Загальні відомості про ГРИП та грипоподібні захворювання

Серед заразних хвороб людини найпоширеніші грип та гострі захворювання органів дихання. Вони уража­ють людство з давніх часів. Літописці минулих віків згадують про хворобу, що набирала значного поширен­ня, причиною якої, згідно з описами, були віруси грипу. Такі відомості знаходимо в письменах 412 року до на­шої ери. Перша епідемія грипу в Європі, про яку збере­глися вірогідні дані, була в 1173 році. В той час захворювання, подібні за описом до грипу, називали по-різному: «повальна хвороба», «повальний катар», «ка­таральна гарячка», «морове повір’я» та ін. Термін «грип» введений у 1743 році.

2.      Що треба знати про ГРИП

Грип — це гостра загальна інфекційна хвороба. Вана починається завжди раптово. Після нетривалого ознобу підвищується температура тіла, часто до 38—40°. У цей час хворий скаржиться на загальне нездужання, кво­лість, болі, ломоту в кінцівках та м’язах тіла, пітливість, сильний головний біль, переважно в лобній ділянці го­лови та орбітах. У тяжких випадках з перших днів хво­роби можливі носові кровотечі, запаморочення, нудота, втрата свідомості, марення. У немовлят досить часто буває блювання, непритомність, корчі, порушення ди­хання.

3.      Ураження нервової системи при ГРИПі

Характерною ознакою нервових клітин головного моз­ку є висока їх чутливість до будь-яких психологічних, фізичних та інших подразнень, в тому числі до різних інфекцій, особливо грипозної. Тому майже у всіх випад­ках цього захворювання спостерігаються симптоми ура­ження нервової системи. Найчастіше вони проявляються нестійкими функціональними змінами: головним болем, переважно в ділянці лоба і скронь, у тяжчих випадках — нудотою, блюванням, запамороченням аж до коротко­часної втрати свідомості. У хворих на грип нерідко болять очі, особливо при яскравому світлі або коли переводити їх убік, угору, вниз.

4.      Збудники ГРИПу

Вчених усього світу здавна цікавила таємниця ви­никнення заразних хвороб. Проте тільки в кінці минуло­го століття були відкриті дрібнесенькі живі істоти — мік­роорганізми, які можна побачити лише під мікроскопом. Та пошуки мікроба — збудника грипу, на відміну від збудників чуми, холери, черевного тифу та інших хвороб, не мали успіху. Лише в 1933 році було встановлено, що грип спричиняється вірусом, який за розмірами (70—90 мілімікронів) менший, ніж довжина хвилі видимого світ­ла. Саме тому його й не можна побачити за допомогою звичайного мікроскопа. Якщо вірус уявно збільшити до розміру футбольного м’яча, то останній набув би масш­табів земної кулі.

5.      Доля вірусу в зовнішньому середовищі

За допомогою спеціальних технічних пристосувань було встановлено, що краплини слизу, які потрапляють у зовнішнє середовище під час кашлю, чхання та роз­мови, різні за розмірами. Дуже дрібні частини надовго зависають у повітрі, більші — швидко падають на підлогу. При цьому 90 відсотків усіх краплин осідають про­тягом 30—60 хвилин, решта — пізніше. У досліді через 4—5 годин після розбризкування в приміщенні суспензії вірусу жодних ознак цього вірусу не було, тим часом у згустках слизу він залишається життєздатним до 3 днів на м’яких поверхнях, до 4 — на полірованих предметах і до 10—11 днів — на скляному посуді. Отже, пилинки, в яких є вірус, також можуть бути джерелом поширен­ня грипу.

6.      Один чи кілька вірусів ГРИПу

Сьогодні відомо три типи вірусів грипу. їх умовно позначають літерами латинського алфавіту А, В, С. Від­різняються вони один від одного складом білків центральної та зовнішньої частини вірусу. Захворювання, викликане одним типом вірусу, не попереджує заражен­ня іншим.

7.      Що впливає на мінливість вірусу ГРИПу

Після епідемії грипу вірус, що її спричинив, не зни­кає. Він знаходить умови для свого розвитку в організмі осіб, у яких захисні фактори знижені і повністю проти­діяти вірусу не спроможні.

8.      Чи можна передбачити появу епідемічної хвилі ГРИПу

Тепер на це запитання можна дати позитивну відпо­відь.

Науковці і лікарі-практики нині передбачають не тільки виникнення наступної епідемії, а й тип вірусу, що її викличе. Для цього потрібно систематично досліджу­вати властивості вірусів, поширених серед населення, по­рівнювати їх з варіантами, що були причиною минулих епідемій, та вивчати стан імунітету.

9.      Парагрипозні захворювання

Парагрипозні віруси, яких тепер відомо чотири типи, були вперше описані в 1956 році. Хоч вони мають деякі морфологічні (за будовою) та біологічні властивості, спільні з вірусом грипу, проте це все-таки окрема роди­на вірусів.

10.  Респіраторно-синцитіальна інфекція

У 1956 році у виділеннях слизової оболонки носа мавп, що мали гостре захворювання дихальних шляхів, та людей, які доглядали цих мавп, було виявлено респі- раторно-синцитіальний вірус (РС-вірус). Таку назву він дістав тому, що місцем його розмноження є респіратор­ний (дихальний) тракт, а на чутливих клітинах він ви­кликає своєрідну картину з утворенням багатоядерного синцитію. Інакше кажучи, внаслідок об’єднання кількох клітин виникає одна велика багатоядерна.

11.  Риновірусні захворювання

Їх називають ще звичайною простудою, або за­разним нежитем. Це інфекція верхніх дихальних шля­хів, яка теж спричиняється вірусами. Хоч згадані захво­рювання дуже поширені в усіх країнах світу і відомі давно, збудники їх відкриті лише 20 років тому.

Перші спроби розгадати причину цих недуг були ще в 1914 році. Вже тоді виникла думка, що збудником за­разного нежитю є вірус, та підтвердити це вдалось лише в 1960 році. Риновіруси були виділені вперше англій­ськими вченими на культурі клітин легенів зародка лю­дини.

12.  Ураження дихальних шляхів мікоплазми

Мікоплазми — це найдрібніші мікроорганізми, що відрізняються від бактерій відсутністю щільної клітин­ної оболонки. На відмїну ж від вірусів вони розмножу­ються у безклітинному середовищі.

13.  Що треба робити в разі захворювання на ГРИП чи інші респіраторні хвороби

Грип і всі гострі респіраторні хвороби заразні і по­ширюються тоді, коли є відповідні умови: джерело хво­роби (хворий), умови, які забезпечують виживан­ня збудника в зовнішньому середовищі, і чутливі до цієї недуги люди. Тому й заходи проводять у трьох на­прямках.

Насамперед хворого ізолюють і роблять усе для зни­щення вірусу, який потрапив у зовнішнє середовище. Одночасно треба підвищувати опірність організму ото­чуючих хворого проти збудників цієї групи захворювань.

14.  Як знешкодити повітря та речі, якими користувався хворий

У приміщенні, де перебував хворий, у повітрі постій­но є вірус. Та, на щастя, він не стійкий у повітрі. Пам’я­таючи, що згубно діє на вірус, його легко знешкодити. Концентрація вірусу в повітрі різко зменшується, якщо систематично провітрювати приміщення, де перебуває хворий. У місцях великого скупчення людей (на вокза­лах, в школах, театрах, магазинах та на підприємствах), крім провітрювання, бажано систематично користува­тись пилососами та опромінювати приміщення кварцо­вими і бактерицидними лампами.

Не слід забувати, що вірус значно довше зберігає­ться в краплинах, які осіли на підлогу та інші речі. При­бирання приміщення вологим способом зменшує можли­вість зараження. При цьому можна користуватись 0,2- процентним розчином хлораміну або відстояним розчи­ном хлорного вапна. Надовго затримується вірус на по­суді, носових хустинках, рушниках. Щоб знищити його, посуд промивають гарячою водою з милом та облива­ють окропом або кип’ятять протягом 5—10 хвилин. Іг­рашки також миють з милом і по можливості ошпарю­ють, провітрюють або опромінюють бактерицидними лам­пами протягом 1 —1,5 години. Носові хустинки і рушни­ки та інші особисті речі з метою знешкодження треба кип’ятити. М’які речі, які можуть бути заражені віру­сом, до прання зберігаються у целофанових мішках.

15.  Що треба знати про лікування хворих на ГРИП та гострі респіраторні захворювання

Насамперед хворого на грип чи гостре респіраторне захворювання треба покласти в ліжко на весь час га­рячкового періоду і ще на 2—3 дні після зниження тем­ператури. Ліжковий режим деякою мірою запобігає ус­кладненням та зберігає енергію хворого.

Хворий з підвищеною температурою за добу витра­чає приблизно 2500—3000 кілокалорій. Якщо вони не по­повнюються при споживанні харчових речовин, витрати покриваються за рахунок власних тканин організму. То­му харчовий раціон хворого має повністю забезпечити його енергетичні потреби.

16.  Чи можна попередити епідемічний спалах ГРИПу

Виходячи з того, що основне джерело інфекції при грипі та грипоподібних захворюваннях — хвора лю­дина, важливим заходом у попередженні їх є ізоляція хворого.

Велике значення в обмеженні поширення цих хвороб набуває також дотримання хворими елементарних норм поведінки та санітарно-гігієнічного режиму. При появі перших ознак хвороби цінними заходами є свідоме уник­нення спілкувань хворих з товаришами в колективі та використання гр