КУРСОВА РОБОТА
Особливості управління організацією у кризовій ситуації
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Суть, причини кризи підприємства і завдання антикризового управління.
1.1. Суть кризових ситуацій.
1.2. Економічна сутність кризи розвитку підприємства.
1.3. Основні причини (фактори) виникнення кризових явищ. Наслідки кризових явищ на підприємстві.
1.4. Типологія кризових ситуацій.
1.5. Етапи кризи.
1.6. Антикризове управління підприємством
1.7. Діяльність менеджера в антикризовому управлінні
1.8. Модель менеджера антикризового управління
1.9. Дії менеджера в кризовій ситуації
Розділ 2. Аналіз діяльності санаторію „Косів”.
2.1. Стисла характеристика санаторію.
2.2. Аналіз існуючого стану санаторію „Косів”.
Розділ 3. Шляхи вирішення та виходу з кризових ситуацій.
Висновки.
Список використаної літератури.
Додатки
Розділ 3. Шляхи вирішення та виходу
з кризових ситуацій
Кризові ситуації можуть бути пов’язані з неправильно організованою роботою як цілого підприємства, так і його структурних підрозділів. Кожне підприємство у свої діяльності переживає кризові ситуації, але кожне по різному. На багато простіше боротися зі щойно виявлену кризу, яка ще не завдала підприємству значних втрат, ніж з кризою , яка вже захопила ціле підприємство.
Причинами кризи санаторію „Косів” можуть бути такі причини: неосвідченість керівництва, недосконалість управління, зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі, морально та матеріально застаріле медичне обладнання і інше устаткування, зношена матеріально-технічна база санаторію, постійне недофінансування з державного бюджету та інші.
Для того, щоб вивести санаторій із кризовго становища та завоювати туристичний ринок, необхідно використовувати найефективніші методи для того, щоб реребороти кризу, потрібно вкладати багато зусиль та коштів, правильно організувати програму антикризового управління. Криза, що захопила вже майже ціле підприємство проггесує і якщо не приймати ніяких антикризових заходів, то санаторій може скоро опинитися на грані банкрутства. Для того, щоб керівництву санаторію „Косів” вирішити всі питання, які пов’язані кризовим становищем, необхідно виконати наступні дії:
– взяти для співпраці спеціаліста (менеджера) з кризових ситуації;
– визначити причини, які призвели до виникненя кризи;
– оцінити ситуацію, яка склалася;
– підібрати команду для роботи, визначити їхні обов’язки та права;
– зібрати інформацію, яка необхідна для вирішення кризових питань;
– скласти план дій і підготувати декілька запасних варіантів на випадок непередбачуваних обставин;
– оцінити можливі способи та наслідки передбачуваних дій;
– прийняти конкретне рішення антикризової програми, стежити і координувати його реалізацію.
Менеджер з кризових питань повинен повинен бути професіоналом в таких галузях, як фінансовий менеджмент, менеджмент, економіка, маркетинг, господарське право та ін.; повинен рішуче йти до поставленої перед собою мети; повинен мати досвід практичної діяльності щодо виведення підприємства з кризи.
Щоб вивести санаторій з кризи, всі дії антикризового управління необхідно здійснювати поетапно.
На першому етапі потрібно здійснити: комплексний аналіз результатів фінансової діяльності санаторію; визначити причини виникнення кризи санаторію; оцінити внутрішні можливості санаторію щодо локалізації та переборення кризових явищ.
На другому етапі потрібно визначити мету та завдання антикризового управління.
На третьому етапі необхідно визначити суб’єкта антикризової діяльності, його права, обов’язки та відповідальність щодо розробки та впровадження антикризової програми санаторію.
На четвертому етапі потрібно визначити час, за який санаторій має для проведення антикризової програми до моменту порушення справи про банкрутство.
На п’ятому етапі необхідно оцінити ресурсний потенціал антикризового управління , тобто техніку, технології, персонал, організаційну структуру, фінансове становище санаторію.
На шостому етапі потрібно розробити детальний план заходів антикризового управління, які мають бути вжитими, послідовність і відповідальність за їх виконання.
На сьомому етапі, який є найважливішим, потрібно впровадити антикризову програму в діяльність санаторію і контролювати її виконання, а у випадку непередбачуваних змін у зовнішньому чи внутрішньому середовищі своєчасно вжити заходи щодо вдосконалення антикризової програми.
На восьмому, заключному, етапі, коли вже вирішено кризову ситуацію, необхідно розробити і реалізувати ряд профілактичних заходів для того, щоб у майбутньому запобігти кризам.
Якщо всі етапи будуть ефективно пройдені, то результаті виконаної антикризової програми санаторій почне процвітати. Але для того, щоб у майбутньому запобігти повторенню кризової ситуації, необхідно розробити програму передбачення криз. А також необхідно вдосконалити організаційну структуру підприємства, набрати новий персонал (молодих висококваліфікованих спеціалістів), оновити матеріально-технічну базу.
ВИСНОВОК
Криза – це об’єктивне явище в соціально-економічній системі і в основі її функціонування та розвитку лежить керована діяльність людини. Бажання ефективно управляти економічною системою може виражатися в прагненні розширювати сферу управління, тобто знижувати частку некерованих процесів. І в певній мірі це вдається. Можна допустити, що в майбутньому людина взагалі виключить кризи в розвитку соціально-економічних систем, а сьгоднішні кризи тільки характеризують рівень розвитку людини, недолік знань, надосконалість управління та інше.
Криза – це крайнє загострення протиріч в організації, що загрожує її життєстійкості в навколишнім середовищі. Якщо вчасно не виявити кризу, то вона буде розвиватися, прогресувати і може виникнути загроза банкрутства підприємства.
Подолання кризи – це керований процес. Про це свідчить богато криз, що відбувалися в історії розвитку людства, виробництва й економіки. Успіх управління залежить від своєчасного виявлення кризи, визначення симптомів її настання.
Незначні кризи необхідні для підприємства тому, що вони змінюють тенденції життєдіяльності системи, тобто порушує її стійкість, радикальним чином її оновлює. Незначні кризи зміцнюють підприємство, підвищують кваліфікаційний рівень персоналу з антикризового управління.
Отже, в результаті дослідження основних показників діяльності санаторію, можна зробити висновок, що санаторій „Косів” знаходиться в скрутному становищі і для того, щоб подолати кризову ситуацію необхідно приймати конкретні рішення. Для того, щоб вийти із кризового становища з мінімальними втратами, необхідні висококваліфіковані спеціалісти з кризового управління. І якщо антикризова програма буде правильно розроблена, то в результаті її впровадження повинні відбутися зміни в діяльності санаторію. Після завершення антикризової програми санаторій повинен зміцнити свої позиції на ринку, а також почне завоювати нові туристичні ринки, тобто розширювати ринки збуту своїх послуг.
Проте цього замало тому, що в майбутньому криза може знову наступити. І для того, щоб в майбутньому підприємство не зазнавало кризових ситуацій потрібно розробити і запровадити антикризову програму для передбачення криз.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. А.Д. Чудновський, М.А. Жукова Менеджмент туризму.-Москва: Фінінси і статистика, 2002р.
2. В.І. Цибух Туризм ХХІ ст.: глобальні тенденції і регіональні особливості, 2002р.
3. В.О.Василенко Антикризове управління підприємством: Навчальний посібник.- Київ: ЦУЛ, 2003р.
4. Г.Є. Мошек, Л.А. Гомба, П.П. Піддубна Менеджмент підприємства: Підручник.-Київ: КНТЕУ, 2002р.
5. Г.З. Базаров, С.Г. Беляєв, Л.П. Бєлих і ін. Теорія і практика антикризового управління: підручник для вузів.- Москва: Закон і право, ЮНИТИ, 1996р.
6. І.М. Школа Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник.- Чернівці, 2003р.
7. Л.О. Лігоненко Антикризове управління підприємством: теоретоко-методологічні засади та практичний інструментарій Монографій.- Київ, 2001р.
8. Н.И. Кабушкин Менеджмент туризма.- Минск: БЭГУ, 1999р.
9. О.С. Виханскій, А.І. Наумов Менеджмент.-Москва: Гароаріка 1999р.
10. Журнал „Економіка України” 2004р. №8.
11. Армстронг М. Основи менеджменту. Як стати кращим керівником. – Ростов-на Дону: „Фенікс”, 1998.
12. Василенко В.О., Шостка В.І. Ситуаційний менеджмент. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003.
13. Веснін В.Р. Основи менеджменту: Курс лекцій. – М.: Знання, 1996.
14. Коротков Е.М. Концепція менеджменту. М: Дека, 1996.
15. Осовська Г.В., Косовський О.А. Менеджмент організації: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005.
16. Чернявський А.Д. Організація управління. Навчальний посібник. – К.: МАУП, 1998.
17. Герчикова І. Н. Менеджмент: Практикум: Учбовий посібник для вузів. М.: Банки та біржі, ЮНИТИ, 1998 - 335 с.
18. Економіка підприємств. // Під ред. Покропивного С.Ф.- К.: Хвиля-Прес, 1995.
19. Економіка підприємств. Навч. посібник// Під ред. д.е.н.; проф. Покропивного С.Ф.- К.: 2000
20. Економічний аналіз діяльності підприємств.// Під ред. Шкрабана СІ.- К.: Вища школа, 1996
21. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник. - К.: "Знання - Прес", 2000. - 207 с.
22. Мескон М. X. Та ін. Основи менеджменту: Пер. з англ. - М.: "Діло", 1992. -702 с.
23. Менеджмент організації: Навчальний посібник / Румянцева 3. П., Соломатін Н. А. та ін. - М.: ИНФРА, 1995
24. Савицька Г. В. Аналіз діяльності підприємства. - Мінськ: ТОВ "Нове знання", 1999. - 398 с.
25. Шегда А. В. Основи менеджменту: Учбовий посібник. -К.: "Знання", 1998. -512 с.
26. Сєров В. Нам ввели. // Бізнес, К: 1998 №33 - с.27
27. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. /За заг. ред. З.Є.Шершньової. -- К.: КНЕУ, 2007. -- 680 с.
28. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. -- К.: ЦУЛ, 2003. -- 504 с.
29. Кривов'язюк І. В. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. Для студентів ВНЗ -- К.: Кондор, 2008. -- 366 с.
30. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. -- К.: КНТЕУ, 2001. -- 580 с.
31. Терехова Л. А., Жалінська І. В. Опорний конспект лекцій з курсу "Антикризове управління": Навч. посібник. --- Житомир: ЖДТУ, 2007. -- 140 с.
32. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 412 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий