РЕФЕРАТ - Карієс та його лікування

РЕФЕРАТ

Карієс та його лікування

ПЛАН

ВСТУП

І. ОСНОВНА ЧАСТИНА

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

Вартість – 80 грн. 

                   

ВСТУП

Карієс зубів (Caries dentis) - це патологічний процес, що виявляється після прорізання зубів, при якому відбувається демінералізация і розмягчення твердих тканин зубів з подальшим утворенням дефекту у вигляді порожнини.

     Карієс зубів є вузловою проблемою стоматології, вельми цікавої  в теоретичній і виключно важливої в практичному відношенні.

     Згідно номенклатурі ВІЗ для оцінки ураженості зубів карієсом використовують  три основні показники:

1.           Поширеність захворювання. Це індекс, відсотком осіб, що мають каріозні, пломбовані і видалені зуби в тому або іншому населеному пункті, районі, місті, області, що визначається.

2.           Інтенсивність поразки зубів карієсом визначається по числу поражених карієсом зубів. Для цієї мети комітет експертів ВІЗ по стоматології (1962) запропонували для дорослих використовувати індекс КПУ (До - каріозний зуб, П - пломбований,  У - видалений зуб); для дітей з тимчасовим або молочним прикусом  - кп (до - каріозний, п - пломбований); для дітей із змінним прикусом - КПУ+кп. Щоб полегшити порівняльну оцінку захворюваності карієсом на різних контингентах миру, ВІЗ в 1980 році запропонувала виділяти 5 ступенів ураженості залежно від КПУ у де-тей 12 років:

1)           дуже низька - від 0 до 1,1;

2)           низька - 1,2 - 2,6;

3)           помірна - 2,7-4,4;

4)           висока - 4,5-6,5;

5)           дуже висока - 6,6 і вище.

       Для отримання достовірних даних при визначенні поширеності і інтенсивності карієсу зубів повинні оглядатися групи населення з урахуванням віку і підлоги, кліматогеографічеських і соціально-економічних умов. Зазвичай обстежуються діти у віці 5-6 років, 12 років, 15 років, дорослі 35-44 і 65 років.  Найбільш показовими віковими групами населення є 12- і 15- літні діти.

3.           Приріст інтенсивності або захворюваності. Визначається у однієї і тієї ж особи або контингенту через певний термін (1, 3, 5, 10 років). Відмінність в значенні показника між першим і другим оглядами і складає приріст інтенсивності карієсу.

 За допомогою епідеміологічного стоматологічного обстеження можна оп-ределіть поширеність і інтенсивність основних стоматологічних забо-льованій, якість санації  порожнини рота, ефективності профілактики карієсу зубів і хвороб пародонту, рівень гігієнічного стану порожнини рота, а також виявити потребу кожного обстежуваного в лікуванні карієсу зубів, бо-лезней пародонту і слизистої порожнини рота. Таке обстеження дозволяє составити індивідуальний план лікувальних і профілактичних заходів для каж-дого пацієнта.

                                     

ІІ.  ОСНОВНА ЧАСТИНА

Карієс – це патологічний процес, який виникає після прорізування зубів, внаслідок дії комплексу несприятливих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища і проявляється демінералізацією і розм’якшенням твердих тканин зуба з наступним утворенням дефекту у вигляді каріозної порожнини.

Карієс найбільш розповсюджене захворювання людства.

Рис.1. Карієс зуба

ВИСНОВОК

Сьогодні немає жодної людини, яка б не чула цієї назви: «карієс». На жаль, абсолютна більшість мешканців нашої планети повною мірою відчули на собі його прояви і наслідки. Карієс – захворювання твердих тканин зуба, що приводить до поступового руйнування емалі, дентину зуба і руйнування його структури.

Основною причиною виникнення карієсу є дія на структури зубів патогенних мікроорганізмів. Проте це захворювання виникає на тлі дії сприяючих чинників, до яких відносяться порушення правил гігієнічного догляду за порожниною рота, особливості харчування, шкідливі звички, що призводять до пошкодження зубної емалі, ряд захворювань і безконтрольний прийом лікарських препаратів, що порушують нормальну мікрофлору ротової порожнини. Важливе значення в розвитку карієсу має генетична схильність і фізіологічні особливості організму. Бактерії осідають на поверхні зубів, в сприятливих умовах розмножуються, а продукти їх життєдіяльності руйнують структуру емалі, проникаючи в глибші шари зуба.

Відсутність своєчасної терапії карієсу може стати причиною руйнування зуба, виникнення запального процесу в тканинах зубів, періодонтіту. Поширення інфекції призводить до запалення м'яких тканин ясен і області обличчя. Каріозний зуб, що не був вилікуваний, є джерелом хронічної інфекції в організмі людини, підвищуючи вірогідність розвитку захворювань серцево-судинної і суглобової систем. Зруйнований зуб вже не може повною мірою виконувати своє функціональне навантаження по подрібненню їжі, що приводить до порушень травлення. Не в останню чергу варто згадати і про естетичні проблеми, пов'язані з каріозною поразкою зубів.

Карієс не дозволяє пацієнтові повною мірою застосовувати один з найефективніших способів спілкування – посмішку. А неприємний запах з рота, що виникає в результаті розвитку запалення і процесів гниття в порожнині рота, здатний стати причиною психологічного дискомфорту при спілкуванні зі співбесідником і негативно відбитися на особистому і суспільному житті пацієнта. На жаль, більшість пацієнтів ігнорують справедливу пропозицію стоматологів про профілактичні відвідини. Деякий час карієс протікає практично безсимптомно і виявлення патологічного процесу можливе лише під час профілактичного огляду.

Не чекайте, поки захворювання ускладнить Вам життя. Фахівці клініки «Стоматологія від А до Я» успішно лікують карієс і інші захворювання зубів за допомогою сучасного устаткування і надійних матеріалів. Ми застосовуємо художню реставрацію порожнини, що утворилася в зубі, після чого практично неможливо відрізнити запломбований зуб від здорового.

ЛІТЕРАТУРА

1.                      Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. — 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.: Наук, думка, 1988.

2.                      Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

3.                      Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров'я, 1975. — 446 с.

4.                      Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

5.                      Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

6.                      Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. -  103 с.

7.                      Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.-  К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. — 543 с.

8.                      Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. — К.:

9.                      Здоров'я, 1986. — 274 с.

10.                  Минаева В.Г.   Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:Наука, 1991. - 432 с.

11.                  Е.В. Боровський «Терапевтична стоматологія», 1998 рік, Москва.

12.                  Л.М. Лукиних «Карієс зубів», 1999 рік, Нижній Новгород.

13.                  В.Н. Тризубів і соавт. «Довідник лікаря-стоматолога по лекарст-венозних препаратах», 1999 рік, Санкт-Петербург.

14.                  Лекційний матеріал (СГМУ, г Архангельськ, кафедра терапевтіче-ськой стоматології).

15.                  Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

16.                  Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

17.                  Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

18.                  Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

19.                  Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров'я, 1965. — 345 с.