Урок для школи або дитячого садка

Український рушник

Вихователь.

Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати, Привітним, гожим словом віншувати. Прийміть же хліб на мальовничім рушникові. Про цей рушник сьогодні йтиме мова!

(Коровай кладуть на столі на вишиваному рушнику).

-                      Хліб і рушник — одвічні людські символи. Це ознака гостинності українського народу. Кожно­му, хто приходив із чистими помислами, підно­сили цю святиню.

Український рушник... Оздоблений квітами, зірками, птахами... Скільки він промовляє сер­цю кожного з нас! Простий, скромно оздоблений рушник висить у кожній сільській хаті біля поро­га на кілочку. Ним витирають руки, з ним доять корову, пораються біля печі.

1-а дитина.

Вишиваним рушничком Стіни прикрасили.

Подивись, як у нас гарно,

Матусенько мила.

РЕФЕРАТ - Функції державного управління, їх особливості та види

ЗМІСТ:

ВСТУП

1.                   Поняття та цілі державного управління

2.                   Поняття функції державного управління

3.                   Види функцій державного управління та їх особливості

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або 


Вартість – 249 грн. 

Сварочный аппарат CF1

ГЛАВА 1

ВВЕДЕНИЕ

В настоящем техническом руководстве приводится информация о поддержке и спецификациях Сварочного аппарата CF1, описание принципов Индукционного нагрева и Высокочастотного (ВЧ) генератора (Выпрямителя постоянного тока и ВЧ-инвертера), а также подробная информация об установке, запуске, эксплуатации, согласованию и поиску неисправностей.

РЕФЕРАТ - Шляхи введеня, всмоктування, розподіл, біотрансформація і виведення лікарських речовин

РЕФЕРАТ

Шляхи введеня, всмоктування, розподіл, біотрансформація і виведення лікарських речовин

Характер і сила дії лікарської речовини залежать насамперед від її хімічної структури. Однак дія Щ проявляється лише при наявності відпов­ідної концентрації у тканинах, на які вона діє. Концентрація залежить від інтенсивності всмоктування у кров та лімфу, розподілу її в ткани­нах, біотрансформації та виведення з організму.

Латентний період між призначенням ліків і появою їх дії зале­жить від шляхів введення і швидкості всмоктування та проникнен­ня до місця призначення. Тривалість дії ліків визначається у більшій мірі інтенсивністю їх інактивування та виведення із організму. Важ­ливе значення при цьому мають також перерозподіл і депонування ліків у тканинах. Весь період дії, Включаючи час найвищої актив­ності, визначається балансом між усіма названими факторами.

Фізико-хімічні фактори в проникненні ліків через мембрани. Необ­хідно пам’ятати, що всмоктування, розподіл, біотрансформація та виве­дення лікарських речовин із організму включають у себе процес проник­нення (транспорт) через клітинні мембрани. Крім того, кожна клітина має свою мембрану, а мітохондрії та ядро — свої. Слизова оболонка шлунково-кишкового тракту чи шкіра являють собою шари різних клітин, але, незважаючи на анатомічні особливості, дифузія і транспортування лікарських речовин через них відбуваються напрочуд подібно.

РЕФЕРАТ - Предмет і завдання фармакології

РЕФЕРАТ

Предмет і завдання фармакології 

Вступ

Фармакологія — наука, яка вивчає лікарські засоби та їх дію на живий організм з метою застосування для лікування хворих і профілактики захворю­вань, а також для пошуку нових ефективних лікарських засобів. Ветеринарна фармакологія, на відміну від медичної, вивчає також ліки, які використовують для стимуляції фізіологічних функцій організму тварин з метою підвищення продуктивності і плодючості.

Основним завданням фармакології є вивчення біохімічного і фізіологічного механізму дії лікарських засобів на організм здоро­вих (фармакодинаміка) та хворих (фармакотерапія) тварин, а та­кож на збудників інфекційних і паразитарних захворювань.

Фармакодинаміку, як правило, вивчають на лабораторних тва­ринах (мишах, щурах). Вона є теоретичною основою для вивчення реакції організму хворої тварини на той чи інший лікарський засіб з метою застосування його для фармакотерапії.

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або 
Вартість – 160 грн. 

РЕФЕРАТ - Технології проведення рекламних кампаній

РЕФЕРАТ

Технології проведення рекламних кампаній

ЗМІСТ

Вступ

1.                  Загальне поняття рекламної кампанії.

2.                  Технології проведення рекламних кампаній

Висновки

Список використаної літератури

 Вступ

Величезну роль у збереженні і зміцненні позицій фірми на ринку грає реклама. Реклама продукції і діяльності підприємства – це найважливіша складова частина комплексу маркетингових заходів, своєрідний інформаційний вихід на споживача.

При правильній організації реклама дуже ефективна і сприяє швидкої безперебійної реалізації виробленої продукції. Але для того, щоб реклама працювала, потрібно розробити стратегію рекламної кампанії. Велика частина російських власників і керуючих підприємств схильні використовувати одиничні рекламні акції. Нерідко вони прибігають до них у крайніх випадках як до "швидкої допомоги" і чекають негайних позитивних результатів. Такий "кавалерійський" підхід важко назвати рекламою в сучасному змісті слова, і він навряд чи може принести очікувані "плоди" у виді збільшення збуту чи продукції послуг.

У сучасних умовах все більше число організацій звертають найпильнішу увагу на різні технології та методи розробки рекламних кампаній, що дозволяють залучати покупців, нарощувати обсяги збуту і, як наслідок, міцно утримувати ринкові позиції в умовах високої конкуренції.

Необхідність створення такої технологічної схеми, яка не просто включала б певні стадії розробки рекламної кампанії, але і здатна була адаптуватися до постійно мінливих економічних реалій, явно зросла останнім часом.

РЕФЕРАТ - Политические учения древнего Рима

РЕФЕРАТ

Политические учения древнего Рима

СОДЕРЖАНИЕ

Введение

1 . Характеристика политической мысли древнего Рима

2 . Политико - правовое учение Цицерона

3 . Политико - правовые воззрения римских стоиков

выводы

Введение

История древнеримской политической мысли охватывает целое тысячелетие - вплоть до V в . н . е. Политические учения Древнего Рима имели много общего с политическими учениями Древней Греции. Объясняется это тем , что здесь формировались государства на основе однотипных социально - экономических и сословных отношений , с глубокой наследственностью в развитии их культуры . Политические учения в Древнем Риме формировались на основе философских школ , перенесенных из Греции. Но новизна и оригинальность политических взглядов римских мыслителей состояла в том , что ими выдвинуты идеи , которые соответствовали отношениям зрелости рабовладельческого общества . Изменения в политической теории обусловлены развитием отношений частной собственности и рабства . В общетеоретическом плане эта мысль находилась под заметным воздействием соответствующих ученик древнегреческих мыслителей , прежде Сократа , Платона и Аристотеля . Вершиной древнеримской политической мысли является политическое учение Цицерона .

Один из идеологов римской аристократии , знаменитый оратор Марк Туллий Цицерон ( 106-43 гг. До н.э.) в диалогах " О государстве " и " О законах " , следуя Платона , изложил учение о государстве . Теоретические воззрения Цицерона на государство сформировались в значительной степени под влиянием древнегреческих политических учений , которые он развивал по тогдашней римской действительности и политической мысли.

В период утверждения в Римской империи господства христианства широкое распространение получило учение одного из выдающихся идеологов христианской церкви Аврелия Августина ( 354-430 ) , за заслуги перед церковью прозванного Блаженным . Свои политические взгляды он изложил главным образом в работе « О граде Божием » .

Важное место в истории социально -политической мысли в Древнем Риме занимает представитель римского стоицизма Луций Антей Сенека ( 4 г. до н . Э - 65р . Н . Э ) . Многочисленные труды , и, в частности , большое произведение "Письма к Луцилию ", пришли в оригинале до современности.

Бурный расцвет политической мысли в Древнем Риме приходится на правление императора Юстиниана ( 527-568 гг ) , который завершил кодификацию римского права . По инициативе Юстиниана осуществлено кодификацию законов.

Эти темы попытаемся раскрыть подробно в нашей работе .

РЕФЕРАТ - Стиль рококо в интерьере

РЕФЕРАТ

Стиль рококо в интерьере

СОДЕРЖАНИЕ

Введение

1 . Историческая справка о стиле рококо

2 . Характеристика стиля рококо. Место в современном интерьере

Выводы

Список литературы

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або 
Вартість – 160 грн. 

Введение

В переводе с французского языка рококо означает ракушка или декоративная раковина. Данный стиль возник в начале 18- го века во Франции. Типичными свойствами данного стиля является грациозный орнаментальный ритм , изысканность , а также большое внимание к личному комфорту , мифологии и эротическим ситуациям .

Интерьер в стиле рококо стал прекрасным окончанием стиля барокко. Если для стиля барокко нужны все эмоции - от трагедии до радости , то для стиля рококо важно , лишь тонкая изысканность и утонченность . Так как слово « изящный » является ключевым словом эпохи рококо.

Данному интерьера характерны передвижные ширмы , гобелены с изображением цветов , людей в восточной одежде , пагод , а также популярный китайский фарфор , тонкостовбурни дерева , изысканные рыбки и оригинальные китайские мебель. Углы комнат округляются , а стены украшаются золотыми зеркалами , резными панелями и орнаментами , которые якобы увеличивают помещение , придавая ему туманность.

Комнаты в стиле рококо делаются ниже и меньше, создавая атмосферу интимности . Организация будуаров и салонов в таком стиле немного перенасыщена предметами интерьера в отличие от подавленной эпохи барокко. Наиболее популярными цветовыми сочетаниями в стиле рококо являются белое с розовым , голубым или зеленым , а также непременно золото.

В фешенебельных домах мебель стала расставлять обусловленными группами ( как правило , стол , несколько стульев и диван) , как организуя «центры притяжения» для присутствующих гостей . Для мебели стиля рококо свойственна абсолютная отказ от автономности некоторых элементов конструкций , прямых линий и симметрии . Основной целью является желание растворить элементы в совокупном объеме предметов .

Чаще мебель стиля рококо украшают бронзовыми накладками , а изредка все элементы декорируются цветными лаками , украшаются золоченой резьбой или накладками. Светские салоны были сосредоточены вокруг женщин и поэтому , прихоти великосветских жеманниц создают главный тон данному стилю . К данному тона можно отнести женственность , легкомыслие и изящество , которые становятся основными критериями красоты .

В связи с этим возникают исключительно женские предметы мебели. Например , секретер на высоких ножках и множеством секретных отделений, различные тумбочки , туалет с откидным зеркалом , шкафчик для бумаг и так далее. Но основным мотивом в стиле рококо является невысокий камин , покрытый мраморной плиткой и заставленный различными украшениями . Над камином чаще вешалось зеркало в шикарной раме.

Мебель для сидения также находят новые конфигурации: шезлонг , глубокое кресло « бертер » , а также канапе . В формах кресел и диванов учитываются и свойства напыщенного женской одежды . Теперь мебель стараются быть не только представительными , но и удобными.

Интерьер в стиле рококо часто считают легкомысленным и несерьезным по сравнению с пафосом классицизма или барокко. Но значение данного стиля заключалась не только в стремительном развитии искусства , но также и в уважении человека при общей театрализации жизни.

РЕФЕРАТ - Стиль рококо в інтер’єрі

РЕФЕРАТ

Стиль рококо в інтер’єрі 

ЗМІСТ

Вступ

1.               Історична довідка про стиль рококо

2.               Характеристика стилю рококо. Місце в сучасному інтер’єрі  

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У перекладі з французької мови рококо означає мушля чи декоративна раковина. Даний стиль виник на початку 18-го століття у Франції. Типовими властивостями даного стилю є граціозний орнаментальний ритм, вишуканість, а також велика увага до особистого комфорту, міфології та еротичним ситуацій.

Інтер'єр в стилі рококо став прекрасним закінченням стилю бароко. Якщо для стилю бароко потрібні всі емоції - від трагедії до радості, то для стилю рококо важливо, лише тонка вишуканість і витонченість. Так як слово «витончений» є ключовим словом епохи рококо.

Даному інтер'єру притаманні пересувні ширми, гобелени із зображенням квітів, людей в східному одязі, пагод, а також популярний китайський фарфор,  тонкостовбурні дерева, вишукані рибки і оригінальні китайські меблі. Кути кімнат заокруглюються, а стіни прикрашаються позолоченими дзеркалами, різьбленими панелями і орнаментами, які начебто збільшують приміщення, надаючи йому туманність.

Кімнати в стилі рококо робляться нижчими і меншими, творячи атмосферу інтимності. Організація будуарів і салонів в такому стилі трохи перенасичена предметами інтер'єру на відміну від пригніченої епохи бароко. Найбільш популярними колірними поєднаннями в стилі рококо є біле з рожевим, блакитним або зеленим, а також неодмінно золото.

У фешенебельних будинках меблі стали розставляти обумовленими групами (як правило, стіл, кілька стільців і диван), немов організовуючи «центри тяжіння» для присутніх гостей. Для меблів стилю рококо властива абсолютна відмова від автономності деяких елементів конструкцій, прямих ліній і симетрії. Основною метою є бажання розчинити елементи в сукупному обсязі предметів.

Найчастіше меблі стилю рококо прикрашають бронзовими накладками, а зрідка всі елементи декоруються кольоровими лаками, прикрашаються позолоченим різьбленням або накладками. Світські салони були зосереджені навколо жінок і тому, примхи великосвітських манірниць створюють головний тон даному стилю. До даного тону можна віднести жіночність, легковажність і витонченість, які стають основними критеріями краси.

У зв'язку з цим виникають виключно жіночі предмети меблів. Приміром, секретер на високих ніжках і безліччю секретних відділень, різноманітні тумбочки, туалет з відкидним дзеркалом, шафка для паперів і так далі. Але основним мотивом у стилі рококо є невисокий камін, який покритий мармуровою плиткою і заставлений різними прикрасами. Над каміном найчастіше вішалося дзеркало в шикарній рамі.

Меблі для сидіння також знаходять нові конфігурації: шезлонг, глибоке крісло «бертер», а також канапе. У формах крісел і диванів враховуються і властивості пихатого жіночого одягу. Тепер меблі намагаються бути не тільки представницькими, але й зручними.

Інтер'єр в стилі рококо часто вважають легковажним і несерйозним в порівнянні з пафосом класицизму або бароко. Але значення даного стилю полягало не лише в стрімкому розвитку мистецтва, але також і в повазі людини при загальній театралізації життя.

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або 
Вартість – 150 грн. 

РЕФЕРАТ - Політичні вчення давнього Риму

РЕФЕРАТ 
 Політичні вчення давнього Риму

ЗМІСТ

Вступ

1.               Характеристика політичної думки стародавнього Риму

2.               Політико-правове вчення Цицерона

3.               Політико-правові погляди римських стоїків 

Висновки

Вступ

Історія давньоримської політичної думки охоплює ціле тисячоліття — аж до V ст. н. е. Політичні вчення Стародавнього Риму мали багато спільного з політичними вченнями Стародавньої Греції. Пояснюється це тим, що тут формувались держави на основі однотипних соціально-економічних і станових відносин, з глибокою спадковістю у розвитку їх культури. Політичні вчення у Стародавньому Римі формувались на основі філософських шкіл, перенесених з Греції. Та новизна і оригінальність політичних поглядів римських мислителів полягала в тому, що ними висунуті ідеї, які відповідали відносинам зрілості рабовласницького суспільства. Зміни у політичній теорії обумовлені розвитком відносин приватної власності та рабства. У загальнотеоретичному плані ця думка перебувала під значним впливом відповідних учень давньогрецьких мислителів, передусім Сократа, Платона та Арістотеля. Вершиною давньоримської політичної думки є політичне вчення Цицерона.

Один з ідеологів римської аристократії, знаменитий оратор Марк Тулій Ціцерон (106-43 рр. до н. е.) в діалогах "Про державу" і "Про закони", наслідуючи Платона, виклав вчення про державу. Теоретичні погляди Цицерона на державу сформувалися значною мірою під впливом давньогрецьких політичних учень, які він розвивав стосовно тогочасної римської дійсності і політичної думки.

У період утвердження в Римській імперії панування християнства значного поширення набуло вчення одного з найвидатніших ідеологів християнської церкви Аврелія Августина (354—430), за заслуги перед церквою прозваного Блаженним. Свої політичні погляди він виклав головним чином у праці «Про град Божий».

Важливе місце в історії соціально-політичної думки в Стародавньому Римі займає представник римського стоїцизму Луцій Антей Сенека (4 р. до н. е. - 65р. н. е.). Численні праці, і, зокрема, найбільший твір "Листи до Луцілія", дійшли в оригіналі до сучасності.

Бурхливий розквіт політичної думки у Стародавньому Римі припадає на правління імператора Юстініана (527-568 рр.), який завершив кодифікацію римського права. З ініціативи Юстиніана здійснено кодифікацію законів.

Ці теми спробуємо розкрити детально в нашій роботі.

РЕФЕРАТ - ГРИП та грипоподібні захворювання

РЕФЕРАТ

ГРИП та грипоподібні захворювання

ЗМІСТ

1.      Загальні відомості про ГРИП та грипоподібні захворювання

2.      Що треба знати про ГРИП

3.      Ураження нервової системи при ГРИПі

4.      Збудники ГРИПу

5.      Доля вірусу в зовнішньому середовищі

6.      Один чи кілька вірусів ГРИПу

7.      Що впливає на мінливість вірусу ГРИПу

8.      Чи можна передбачити появу епідемічної хвилі ГРИПу

9.      Парагрипозні захворювання

10.  Респіраторно-синцитіальна інфекція

11.  Риновірусні захворювання

12.  Ураження дихальних шляхів мікоплазми

13.  Що треба робити в разі захворювання на ГРИП чи інші респіраторні хвороби

14.  Як знешкодити повітря та речі, якими користувався хворий

15.  Що треба знати про лікування хворих на ГРИП та гострі респіраторні захворювання

16.  Чи можна попередити епідемічний спалах ГРИПу

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або 
Вартість – 100 грн. 

  

1.      Загальні відомості про ГРИП та грипоподібні захворювання

Серед заразних хвороб людини найпоширеніші грип та гострі захворювання органів дихання. Вони уража­ють людство з давніх часів. Літописці минулих віків згадують про хворобу, що набирала значного поширен­ня, причиною якої, згідно з описами, були віруси грипу. Такі відомості знаходимо в письменах 412 року до на­шої ери. Перша епідемія грипу в Європі, про яку збере­глися вірогідні дані, була в 1173 році. В той час захворювання, подібні за описом до грипу, називали по-різному: «повальна хвороба», «повальний катар», «ка­таральна гарячка», «морове повір’я» та ін. Термін «грип» введений у 1743 році.

РЕФЕРАТ - Запобігання серцево-судинним захворюванням

РЕФЕРАТ

Запобігання серцево-судинним захворюванням

 Частина ІІ

ЗМІСТ

1.      Причини серцево-судинних захворювань

2.      Атеросклероз – хвороба обміну

3.      Гіпертонічна хвороба – захворювання всього організму

4.      Коронарна недостатність – наслідок багатьох причин

5.      Інфаркт міокарда

6.      Ревматизм – підступний ворог

7.      Інші серцево-судинні захворювання

8.      Серцево-судинним захворюванням можна запобігти

9.      Бережіть нерви

10.  Значення фізичної праці

11.  Важливість заняття фізичною культурою

12.  Загартовування організму

13.  Ревматизм

14.  Роль повноцінного і раціонального харчування

15.  Відпочинок

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або 
Вартість – 180 грн. 

7.      Інші серцево-судинні захворювання

Ураження серцево-судинної системи можуть бути спричинені різними гострими інфекційними захворюван­нями (скарлатина, дифтерія, ангіна, грип та ін). При цьому здебільшого розвивається гостре запалення сер­цевого м’яза — так званий токсико-інфекційний міокар­дит.

Інший поширений вид ураження серцевого м’яза — кардіосклероз, або склероз серцевого м’яза. Слово «скле­роз» тепер знайоме, мабуть, усім. Означає воно ущіль­нення органа внаслідок того, що в ньому розростається сполучна тканина. Причини цього явища можуть бути різні. Так, розростання сполучної тканини в серці може спричинятися міокардитом. При цьому там, де був за­пальний процес, у серцевому м’язі з часом утворюються рубці — щільна сполучна тканина. Іншою причиною кар­діосклерозу є зміни кровоносних судин, які живлять серцевий м’яз, внаслідок атеросклерозу та гіпертонічної хвороби. У цьому випадку порушення нормальної течії крові в судинах погіршують живлення м’яза серця, спри­чиняють загибель м’язових волокон і заміщення їх спо­лучною тканиною, яка знижує силу серцевих скорочень.

Кардіосклероз може виникнути також внаслідок пе­ренесеного інфаркту міокарда (післяінфарктний кардіо­склероз), вираженої прогресуючої стійкої дистрофії міо­карда.

Таким чином, як у ланцюговій реакції, одне захво­рювання тягне за собою ряд інших. Виникнення кардіо­склерозу супроводжується зменшенням скорочувальної сили міокарда, падінням працездатності серця і може призвести до розвитку недостатності загального крово­обігу.

РЕФЕРАТ - Запобігання серцево-судинним захворюванням

РЕФЕРАТ

Запобігання серцево-судинним захворюванням

 Частина ІІІ

ЗМІСТ

1.      Причини серцево-судинних захворювань

2.      Атеросклероз – хвороба обміну

3.      Гіпертонічна хвороба – захворювання всього організму

4.      Коронарна недостатність – наслідок багатьох причин

5.      Інфаркт міокарда

6.      Ревматизм – підступний ворог

7.      Інші серцево-судинні захворювання

8.      Серцево-судинним захворюванням можна запобігти

9.      Бережіть нерви

10.  Значення фізичної праці

11.  Важливість заняття фізичною культурою

12.  Загартовування організму

13.  Ревматизм

14.  Роль повноцінного і раціонального харчування

15.  Відпочинок

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або 
Вартість – 180 грн. 

12.  Загартовування організму

Систематичне загартовування організму слід почи­нати з дитинства, але робити це треба обережно і по­ступово. Найпростіший спосіб загартовування — повіт­ряні ванни, які можна приймати в приміщенні протягом цілого року і на вільному повітрі у теплу пору року. Повітряні ванни у приміщенні треба приймати при від­критому вікні (кватирці). Спочатку треба привчати себе до діяння повітря в легкому одязі (майці), а по­тім залишатися роздягнутим (без сорочки).

Організм треба підготовляти поступово, спочатку приймаючи повітряну ванну в кімнаті при температурі 18—20° біля відкритої кватирки, а потім на повітрі. За­гальна тривалість повітряних ванн має становити 10— 15 хвилин.