РЕФЕРАТ - Предмет і завдання фармакології

РЕФЕРАТ

Предмет і завдання фармакології 

Вступ

Фармакологія — наука, яка вивчає лікарські засоби та їх дію на живий організм з метою застосування для лікування хворих і профілактики захворю­вань, а також для пошуку нових ефективних лікарських засобів. Ветеринарна фармакологія, на відміну від медичної, вивчає також ліки, які використовують для стимуляції фізіологічних функцій організму тварин з метою підвищення продуктивності і плодючості.

Основним завданням фармакології є вивчення біохімічного і фізіологічного механізму дії лікарських засобів на організм здоро­вих (фармакодинаміка) та хворих (фармакотерапія) тварин, а та­кож на збудників інфекційних і паразитарних захворювань.

Фармакодинаміку, як правило, вивчають на лабораторних тва­ринах (мишах, щурах). Вона є теоретичною основою для вивчення реакції організму хворої тварини на той чи інший лікарський засіб з метою застосування його для фармакотерапії.

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або 
Вартість – 160 грн. 

Історія виникнення фармакології як науки

Фармакологія, як складова частина медицини, розвивалася у тісному взаємозв’язку з розвитком загальної культури та природо­знавства.

Найдревнішою державою у розвитку культури є Єгипет. Медици­на його була чисто емпіричною, бо грунтувалася винятково на спо­стереженнях, результати яких потім узагальнювали і записували у папірусах. В одному з папірусів X століття до нашої ери описані основні лікарські засоби та способи їх виготовлення, у тому числі первинна обробка лікарської сировини.

В Індії основні досягнення культури та медицини заносили у так звані веди (деякі з них збереглися до наших часів). Для лікування індуси використовували вогонь, мінерали, миш’як, зміїну отруту тощо. Особливу увагу вони приділяли дієті. Видатним представни­ком індійської медицини був Сушрута, якому належить крилатий і справедливий на усі віки вислів про те, що у руках неука ліки є отрутою.

Предмет і завдання фармакології 

Розрізняють кілька видів фармакотерапії: етіотропну, патогене­тичну, симптоматичну, стимулюючу.

Етіотропну фармако­терапію застосовують для усунення або послаблення дії причини захворювання (збудників заразних хвороб, отрут, радіонуклідів та ін.). Вона є найбільш ефективною і економічно вигідною, однак по­требує точного знання причини захворювання та фармакодинаміки лікарського засобу. З цією метою широко використовують про­тимікробні, протипаразитарні, антигельмінтні, антидотні, блювотні, проносні, діуретичні засоби, радіопротектори, адсорбенти.

Патогенетична фармакотерапія спрямована на нормалізацію обмінних процесів та фізіологічних функцій хворого організму за допомогою лікарських засобів, що сприяє більш швидкому одужанню. Вона менш ефек­тивна етіотропної фармакотерапії, але при кваліфікованому засто­суванні може у багатьох випадках запобігти загибелі тварини та значно прискорити одужання. З цією метою широко використову­ють засоби, що діють на центральну та вегетативну нервову систе­ми, на серце й судини, на обмін речовин.