КОНТРОЛЬНА РОБОТА - Аналіз праці Е. Фелпса "Мікроекономічні основи безробіття і теорія інфляції"

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Аналіз праці Е. Фелпса "Мікроекономічні основи безробіття і теорія інфляції"

Ще на самому початку своєї науково-дослідницької діяльності, Е. Фелпс  виявив особливий інтерес до проблем економічного зростання. Його увагу привернув дивний результат - у деяких моделях швидкість економічного зростання наближається до відсоткової ставки. З розрахунків, зроблених на підставі моделі Солоу  , виходило, що чим більша норма заощаджень, тим вищою є капіталооснащеність робітника у стані збалансованого зростання і, значить, тим вищим є темп збалансованого зростання. Але зрозуміло, що таке зростання не є самоціллю. Тому наступним кроком, що логічно виходить із моделі, було визначення умов оптимального для суспільства економічного зростання.

На початку 1960-х років цей крок одночасно і незалежно один від одного зробили кілька економістів (серед яких і майбутні нобелівські лауреати Дж. Мід і М. Алле). Але першим із цієї проблематики виступив Е. Фелпс, надрукувавши статтю, що вже стала знаменитою, - "Золоте правило накопичення: казка для фанатів зростання" [1]. Йому ж належить і термін "золоте правило накопичення капіталу", що ввійшов із того часу в широкий вжиток. Учений замислився, якої величини капітал захоче мати суспільство, що перебуває на траєкторії збалансованого зростання. Якщо він буде достатньо великим, то це гарантуватиме високий рівень виробництва, але дедалі більша його частина спрямовуватиметься не на споживання, а на накопичення - суспільство не зможе насолодитися плодами зростання. Якщо ж обсяг капіталу буде надто малим, то споживати можна буде майже все, що вироблено, але вироблено буде зовсім небагато! Десь посередині між цими двома крайностями, очевидно, треба шукати оптимальну для суспільства точка, в якій обсяг споживання буде максимальним.

Подальші дослідження Е. Фелпса теж стосувалися макроекономічних проблем, актуальність яких не спадає і досі. Зокрема, на межі 1950-1960 років у центрі уваги громадськості та політиків були два основних показники стану економіки - темпи інфляції та рівень безробіття. Залежність між інфляцією і безробіттям активно вивчали також фахівці-економісти. Так, 1958 року професор Лондонської школи економіки А. Філліпс надрукував статтю "Залежність між безробіттям і темпом зміни номінальної заробітної плати у Великобританії в період 1861-1957 років", яка згодом зробила його знаменитим. У ній дослідник довів існування оберненої залежності між рівнем безробіття і темпом інфляції. Він продемонстрував, що в періоди низького рівня безробіття для економіки характерна висока інфляція, і навпаки (А. Філліпс розраховував темпи інфляції через зростання номінальної заробітної плати, а не підвищення цін, але в даному випадку ця відмінність не має принципового значення, тому що обидва способи вимірювання інфляції зазвичай дають близькі результати).

Колективна праця, опублікований під редакцією Фелпса в 1970 р. під багатозначною назвою «Мікроекономічні основи зайнятості та теорії інфляції», зібрав воєдино численні результати досліджень, які накопичилися до того часу. Жоден з цих моментів не містить, без сумніву, вирішального наукового прориву, але в цілому зазначена публікація виступає в ролі поворотного пункту, спонукаючи, хоча і в різній манері, до справжнього динамічного аналізу функціонування ринків праці і товарів. Досить одного зауваження, щоб показати, до якої міри ця книга втілила дух часу. У передмові, написаному Фелпсом, міститься знаменита метафора:, економіка розглядається тут як скупчення островів, між якими йдуть потоки дорогої інформації, однак при цьому на всіх ринках панує недосконала інформація. У такій економіці, роз'яснює Фелпс, зміни сукупного попиту, викликані загальним зниженням кількості грошей, володіють реальними впливами, які з неминучістю виявляються недосконалим чином, причому, виходячи з них, агенти формують очікування реальної заробітної плати. Ця метафора внесла вирішальний внесок у популяризацію ідеї асиметрії інформації, що послужило, очевидно, імпульсом для фундаментальної статті Лукаса.

Через два роки після виходу у світ праці А. Філліпса американські професори П. Самуельсон і Р. Солоу опублікували статтю "Аналіз антиінфляційної політики", в якій підтвердили новацію і повідомили про наявність аналогічної оберненої залежності між інфляцією і безробіттям в економіці США. Виникнення цієї залежності вони пов'язували з тим, що високий сукупний попит, з одного боку, веде до зниження рівня безробіття, а з другого - чинить тиск на підвищення заробітної плати і цін. Саме ці майбутні нобелівські лауреати дали назву оберненій залежності між інфляцією і безробіттям - крива Філліпса.

Е. Фелпс сформулював і першим опублікував гіпотезу "природного рівня" безробіття. Суть її полягає в тому, що кожній економіці властивий "природний", або рівноважний, рівень зайнятості, за якого очікування індивідів, що пов'язані із змінами заробітної плати і цін, повністю відповідають реальному рівню цих змін. Будь-яка спроба уряду знизити рівень безробіття нижче за рівноважне значення за допомоги експансіоністської фіскальної та монетарної політики призведе до появи о

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або 

Література

1.     Phelps E. The Golden Rule of Accumulation: A Fable for Growthmen // American Economic Review, 1961, vol. 51, September, pp. 638-643.

2.     Див.: Э.С. Фелпс. Равновесие: Концепция с точки зрения ожиданий // Экономическая теория / Под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена: Пер. с англ. / Науч. ред. чл.-корр. РАН В. С. Автономов. - М.: ИНФРА-М, 2004. - С. 280-284.

3.     Див.: Edmund S. Phelps. Phillips Curves, Expectations of Inflation, and Optimal Unemployment Over Time // Economica, 1967.

4.     Див.: Milton Friedman, "The Role of Monetary Policy", American Economic Review, March 1968.

5.     Phelps E. S. et al (eds). 1970. Microeconomic Foundations of Employment and Inflation Theory. New York: W. W. Norton.

6.     Эдмунд Фелпс. Динамический капитализм // Мысль. N 10, ноябрь 2006. - С.68-72.

7.     Там же. - С. 70.