Образовательный блог - Рефераты, курсовые, дипломные

	Події, місця Народження Л,Лук'яненка 24.08.1927.
	Місця Навчання в університеті 1950-58рр
	Місця Працівник адвокатури з 1959р.
	Події Народний депутат України 1 скликання 1990-1992 рр
	Місця Посол України в Канаді. 1992-1994 рр
	Події Народний депутат України II скликання 1994-1998 рр.
	люди Народився в родині Наталки і Грицька Лук'яненків. Мав 2 братів: Віктора, Олександра і сестру Зіну
	артефакти Лукьяненко Л. Что дальше?. - 1989. Лукьяненко Л. Исповедь в камере смертников. - 1991. Лукьяненко Л. За Украину, за ее свободу .... - 1991. (Брошюра) Лукьяненко Л. Верую в Бога и в Украину. - М.: МП "...
	події Одружився з Надією іванівною в 1943р
	Події Засудження Лукяненка до рострілу в травені 1961 р.
	Подія 2 вересня 2012 року у місті Глиняни відбулося народне віче з нагоди відкриття пам'ятної дошки Герою України -- Левку Лук'яненку на будівлі Глинянської міської http://zolochiv.net/u-hlynyanah-vidkryly...

Самостійна робота як форма активізації

творчо - пізнавальної діяльності учнів на уроках історії

Якщо учень у школі не навчиться сам нічого творити,

то і в житті він буде тільки наслідувати, копіювати.

Л. Толстой

Поганий учитель викладає істину, а гарний учитель

вчить її шукати самостійно. А. Дістерверг

Традиційні завдання шкільної освіти у вигляді знань, умінь, навичок сьогодні недостатні, адже сучасне суспільство потребує особистостей, здатних практично розв’язувати різноманітні професійні та життєві проблеми, бути спроможним до самореалізації в різноманітних сферах своєї життєдіяльності.

Самостійна робота учнів – діяльність учнів, спрямована на оволодіння навчальним матеріалом або його застосування, що відбувається без участі вчителя [2, 363].

Самоосвіта – складний вид систематичної пізнавальної діяльності, під час якої людина сама ставить перед собою пізнавальну мету і завдання, визначає шляхи їх досягнення, контролює хід самостійної роботи з надбання знань та сама оцінює і вдосконалює їхні результати.

Основні завдання з підготовки учнів до самоосвіти вирішуються саме на уроці. Найчастіше пробудження інтересу до предмета, бажання пізнавати щось самостійно з метою вдосконалення знань, отриманих на уроці під керівництвом учителя, починається з уміння вчителя організувати роботу на уроці таким чином, щоб зацікавити учнів: цікавий початок уроку, неочікувані запитання на кмітливість, чітка постановка завдань, надання дітям можливості висловити свої припущення щодо мети своєї роботи на кожному уроці, своє бачення розв’зання проблеми тощо. Навчити дітей дивуватися та бути спостережливим – дуже важливо в шкільному навчанні. Від зацікавленості до допитливості, пізнавального інтересу, пізнавальної потреби – це шлях зародження потребами в самоосвіті.

Отже, самостійна робота – це форма активізації творчо-пізнавальної діяльності учнів, яка передбачає виконання завдань без допомоги дорослої людини. Для цього в учнів слід формувати узагальнені прийоми побудови дій, виробляти уміння керувати своєю діяльністю. Все це допомагає учням надалі успішно здійснювати самоосвітню діяльність.

Класифікація самостійної роботи учнів

Ознаки класифікації самостійних робіт	Форми та мета самостійних робіт
1. За дидактичною метою	1. Для повторення опорних знань та підготовки до сприймання нового матеріалу. 2. Для вивчення нового матеріалу. 3. Для систематизації знань. 4. Для закріплення знань та вмінь шляхом виконання тренувальних вправ. 5. Для закріплення знань шляхом застосування їх у новій ситуації. 6. Перевірочні, контрольні.
2. За характером пізнавальної діяльності	1. Копіювального характеру, виконані за зразком. 2. Частково-пошукового характеру. 3.Дослідницького характеру.
3. За формами організації навчальної діяльності учнів	1. Фронтальні. 2. Групові (за диференційованими завданнями). 3. Парні (за варіантами, диференційовані). 4. Індивідуально-диференційовані.
4. За джерелом знань	1. З підручником, довідником чи ін. друкованими посібниками. 2. Зі складання плану, конспекту лекцій, на основі прочитаного чи прослуханого. 3. Зі складанням схем, плану після чи під час роботи з екранними посібниками. 4. З роздатковим матеріалом. 5. З підготовки рефератів, доповідей, повідомлень, проектів. 6. Складання тестів, кросвордів. 7. Підготовка до уроку-семінару, конференції. 8. Робота за пам’ятками з організації самоосвітньої компетентності учнів.

Етапи

проведення самостійної роботи на уроці

- Підготовчий;

Учитель розповідає дітям про мету їхньої роботи, розкриває можливості її успішного виконання, залучаючи до такого обговорення самих дітей. Учитель пропонує користуватися різними довідковими джерелами, сам заздалегідь готує різноманітну літературу.

- Сам процес самостійної роботи учнів на уроці;

Учитель забезпечує поступовий перехід від роботи репродуктивного характеру до складнішої, що потребує застосування умінь і навичок користування довідниками, словниками, і, врешті решт, до самостійної творчості, що потребує прояву уяви, фантазії тощо.

- Підсумково-узагальнюючий етап;

Він передбачає введення самостійної роботи у класі в більш або менш складний варіант дослідницької роботи.

- Заключний етап;

Вибір учнем різнорівневих творчих завдань для системи самоосвіти.

Необхідно заздалегідь визначити форми стимулювання та заохочення кращих учнів, які досягли успіхів. Також учитель аналізує типові помилки, прогнозує подальшу взаємодію з ними щодо вдосконалення їхньої пізнавальної діяльності [3, 63].

Проблему управління пізнавальною діяльністю учнів слід розв’язувати так, щоб школяр був не об’єктом, а суб'єктом навчання. Тому постає завдання не лише управління мисленнєвими, а й забезпечення раціонального самоуправління, саморегулювання в процесі пізнання.

Стимулювання самостійної пошукової пізнавальної діяльності учнів можливе шляхом створення вчителем програми дій, рекомендацій, кроків щодо самостійного здобуття знань та організації самоосвітньої компетентності учнів.

Щоб досягти успіху в навчанні учням необхідно самостійно зробити важливі кроки пізнання, які допоможуть швидше та успішніше засвоїти матеріал та досягти вершини знань.

20 важливих кроків самоосвіти

Крок 1 Настанови

1. Постав перед собою завдання самостійно поліпшувати свої досягнення в навчанні, виявляй при цьому наполегливість.

2. Подумай, які риси характеру потрібні тобі в самостійному житті, які з них ти можеш сформувати в себе під час навчання.

3. Проаналізуй, як ти виконуєш навчальні завдання. Дай собі відповідь на запитання:

- Для чого ти вчишся?

- Чи вмієш ти самостійно виконувати навчальні завдання?

- Як ти перевіряєш себе: під час виконування домашнього завдання; коли вже все виконаєш; плануєш, який буде результат?

- Як довго ти можеш бути працездатним і уважним?

- У який час дня ти працюєш краще?

- Чи вмієш ти зосередитися на навчальному завданні, коли тобі щось заважає?

- Чи користуєшся ти допомогою під час виконання домашнього завдання?

- Які недоліки у твоїй навчальній діяльності можуть тобі заважати самостійно працювати, здобувати знання?

- Відповідаючи на подані вище запитання, спробуй поставити перед собою завдання поліпшити самостійне здобуття знань.

Крок 2 Організовую своє робоче місце

1. Підготуй усе необхідне для роботи.

2. Прибери з робочого місця все зайве.

3.Навчальніі посібники розклади за порядком.

4. Розпочавши роботу, не поспішай.

5. Не працюй до цілковитої втоми, роби перерви.

6. Під час роботи не їж, не пий. Роби це під час перерви.

7. Будь зосередженим під час роботи.

8. Якщо не виходить, не хвилюйся, зроби перерву, заспокойся й продовжуй роботу.

Вдало виконавши роботу, не хвалися. Закінчивши її, впорядкуй своє робоче мі

Крок 3 Читаю книгу

1. Визнач мету читання.

2. Читаючи, виявляй активність, зафіксовуй ключові слова та фрази, ідеї та образи.

3. Усвідомлюй, чим зачіпає тебе цей текст.

4. Закінчивши читання, знову переглянь і оціни місця, які тебе найбільше зацікавили в прочитаній книзі, визнач основні переваги та недоліки.

Алгоритм читання

Прочитати → усвідомити → засвоїти → продумати → виписати → оцінити

Крок 4 Працюю з текстом

1. Встанови за назвою тему тексту.

2. Ознайомся зі змістом. Не поспішай під час читання.

3. Уточни значення незнайомих слів.

4. Відтвори зміст прочитаного за запитаннями.

5. Склади свої запитання.

Проаналізуй прочитане

Крок 5 Працюю з параграфом підручника

1. Прочитай параграф. Склади цілісне уявлення про описані події, явища. Уважно розглянь карти, схеми, ілюстрації, запропоновані у підручнику.

2. Зверни увагу на виділені в підручнику факти, ідеї, дати, підсумки, висновки, джерела.

3. Склади план міркування щодо прочитаного.

4. Проаналізуй прочитане.

5. Постарайся зв’язати з матеріалом параграфа те, що пояснював вчитель на уроці, що записав у зошиті.

6. Пригадай, що ти читав, бачив у музеї, кінофільмах по цій темі раніше.

7. Інколи необхідно переглянути параграфи, що вивчали раніше.

8. Обов’язково заглянь до додаткових джерел інформації, словника.

9. Підготуй відповіді на питання і завдання, розміщені в кінці параграфа. Виконай усі завдання, запропоновані вчителем.

Крок 6

Складаю простий план

1.Уважно прочитай текст.

2. Поділи текст на об’єднані спільним змістом логічні ланки.

3. Добери заголовок до кожного уривка.

Крок 7

Складаю складний план

1. Уважно прочитай матеріал.

2. Розділи його на основні смислові частини, назви їх (пункти плану).

3. Розділи на смислові частини зміст кожного пункту, також назви їх (підпункти плану).

4. Перевір, чи не збігаються пункти та підпункти плану, чи повністю в них відображено основний зміст прочитаного тексту.

Крок 8

Складаю конспект

1. Прочитай текст. Визнач його основні смислові частини, визнач головну думку.

2. Якщо треба скласти план-конспект, сформулюй його пункти, підпункти, визнач, що саме слід включити в план-конспект для розкриття кожного з них.

3. Найважливіші положення (тези) послідовно і стисло виклади своїми словами або у вигляді цитат.

4. У конспект слід включити й докази, що обґрунтовують основні положення, конкретні факти, приклади.

5. Окремі слова пиши скорочено, виписуй лише ключові слова, застосовуй умовні позначки.

6. Роби широкі поля: це дасть змогу доповнювати конспект.

7. Застосовуй різні способи підкреслення, використовуй олівці та ручки різного кольору.

Крок 9 Готую доповідь, реферат

1. Продумай тему, загалом визнач її зміст, склади простий чи складний план.

2. Склади список літератури; читаючи її, виписуй усе, що слід включити в роботу.

3. Дороби план, проти кожного пункту познач, з якої книги слід узяти матеріал.

4. У вступі до роботи розкрий значення її теми.

5. Послідовно розкрий усі передбачені планом питання, обґрунтуй, підкріпи прикладами, фактами.

6. Вислови своє особисте ставлення до теми.

7. Пиши грамотно, стисло, не припускайся повторень.

8. Вкажи, звідки взято наведені цитати, факти.

9. Наприкінці роботи зроби узагальнені висновки.

10. Самокритично прочитай роботу, відкоригуй, перепиши начисто.

Крок 10

Працюю з цитатою

1. Цитатою користуються для підтвердження, уточнення власних думок.

2. Для цитування вибирай ті місця, які найбільш повно і точно відображають основні думки автора.

3. Не можна зловживати цитатами.

4. Цитата повинна нести закінчену та узагальнену думку автора.

5. Виписуй цитату уважно, без зміни слів, з дотриманням орфографічних правил.

6. Кожна цитата береться в лапки.

7. Після цитати вкажи джерело наданої інформації.

Крок 11

Складаю тези

1. Поділи матеріал на змістові блоки, встанови взаємозв’язок між ними.

2. Постав запитання до цих блоків з метою виділення основних положень.

3. Сформулюй та запиши конкретні відповіді на загадані запитання.

4. Виділи ті слова, які несуть найбільшу смислову інформацію.

5. Перевір, чи можливо, користуючись складеними тезами, точно і вичерпно передати зміст опрацьованого тексту.

Крок 12

Проводжу просте порівняння

1. Прочитай завдання.

2. Усвідом суть завдання, тобто сформулюй речення, у якому сказано, що потрібно зробити.

3. Отримай від учителя (або обери самостійно) ознаку для простого порівняння.

4. Зроби висновок порівняння, який відбиває подібність або відмінність.

5. За вимогою вчителя поясни причину подібності або відмінності.

Крок 13

Проводжу повне порівняння

1. Усвідом суть завдання.

2. Пригадай усі ознаки, які потрібно порівняти.

3. Зістав ці ознаки з ознаками іншого об’єкта порівняння.

4. Зроби висновок про наявність або відсутність ознак у об’єктів порівняння.

5. Зроби висновок.

6. Поясни причини (на вимогу учителя).

Крок 14

Проводжу аналіз історичного джерела

1.Уважно прочитай зміст історичного джерела.

2. Виділи в тексті головне і другорядне.

3. Зверни увагу на час написання джерела.

4. Порівняй свої знання про історичну подію (факт) з інформацією, яку містить джерело.

5. Вислови власну думку щодо даного історичного джерела.

Крок 15

Складаю історичний портрет особистості

1. Пригадай чи встанови, коли, в якій державі жив історичний діяч.

2. Назви історичні умови, на тлі яких він розгортав свою діяльність.

3. Опиши його зовнішність, характер. Що, на твою думку, вплинуло на формування його особистості? Які риси його вдачі здаються вартими наслідування, а які ти не схвалюєш?

4. Інтереси якої верстви він виражав?

5. Вкажи основні наслідки його діяльності.

6. Схарактеризуй його діяльність, вислови своє ставлення до нього (які його вчинки і справи викликають захоплення, а які - ні; як ти ставишся до засобів, якими він прагнув досягти мети).

Крок 16

Аналізую матеріали про війну

1. Визнач причини і характер війни:

- основні суперечності, що призвели до війни;

- підготовка до війни, співвідношення сил і плани ворогуючих сторін;

2.Хід війни:

- привід, початок;

- основні етапи і головні битви;

- закінчення війни і умови миру;

- вплив суспільно-політичного ладу ворогуючих сторін на хід війни;

- відношення народу до війни;

3. Значення війни:

- економічні, соціальні, політичні наслідки війни для її учасників;

- вплив війни на подальший розвиток міжнародних відносин;

4. Висновки, узагальнення, власне ставлення до подій війни.

Крок 17

Аналізую повстання

1.Визнач причини повстання.

2.Як розпочалось повстання:

- що послужило приводом до нього?

- хто був його керівником?

- яким був склад повстанців?

3. Хід повстання:

- дії повстанців;

- вимоги, цілі, програма дій;

4. Як завершилось повстання? Вкажіть причини перемоги (чи поразки) повсталих.

5. Які результати та наслідки повстання тобі відомі.

Крок 18

Запам’ятовую термін

1. Запиши і вірно прочитай термін.

2. Визнач смислове значення (семантику) та походження (етимологію) терміна.

3. Дізнайся, хто перший ввів термін у науку.

4. Добери синоніми до цього терміна.

5. Перекажи значення терміна своїми словами.

6. Запам’ятай та вживай термін у власному мовленні.

Крок 19

Міркую і аргументую

1. Я – позиція.

- вислови свою власну думку, поясни в чому полягає твоя точка зору:

Я ВВАЖАЮ, ЩО …

2. Обґрунтування.

- наведи причину появи цієї думки, тобто, на чому ґрунтуються твої докази:

ТОМУ, ЩО …

3. Приклад.

- наведи приклади, факти, які демонструють докази і підтверджують позицію :

НАПРИКЛАД, …

4. Висновки.

- узагальнюй свою думку на основі висновків:

ОТЖЕ, Я ВВАЖАЮ, ЩО …

Крок 20

Успішно навчаюся

1. Відповідай за себе.

2. Сконцентруйся на своїх цінностях і принципах.

3. Постав першочергові речі першими.

4. Показуй себе з кращого боку.

5. Спочатку зрозумій інших, а потім намагайся, щоб зрозуміли тебе.

6. Шукай найкраще рішення розв’язання поставленої проблеми.

7. Будь вимогливим до себе.

Працюючи та долаючи запропоновані кроки з самоосвіти, традиційна парадигма: «учитель – підручник – учень» замінюється на нову «учень – підручник – учитель». Саме так учень набуває життєтворчої компетентності, а учитель виступає в ролі організатора самостійної пізнавальної діяльності школяра як помічник і консультант.

Отже, створюючи ситуації, які спонукають учнів до самостійного пошуку знань, розвивають його ініціативу, звернення до додаткових джерел пізнавальної інформації, формують самостійність та учнівську компетентність.

Інноваційні технології на уроках історії

При використанні інтерактивних методик важливим є звернення до думки учня, як при постановці мети уроку, так і при підбитті підсумків уроку. Дуже важливо знати, чи досягли учні очікуваних результатів уроку.

Тому мета уроку повинна бути зрозумілою учням і посильною для досягнення. Одним із головних прийомів є фіксація мети, очікуваних результатів на дошці (щоб вона завжди була перед очима учнів) з поверненням до поставленої мети наприкінці уроку, або переконатися, що її досягнуто.

Основними запитаннями для перевірки очікуваних результатів можуть бути:

1. Що ви знали з цієї теми?

2. Що нового дізналися?

3. Якого досвіду ви набули?

4. Що вас найбільше зацікавило?

5. Які у вас є запитання по цій темі?

6. Про що ви сьогодні хотіли дізнатися більше?

7. Що сьогодні ви сприймали важко або не сприйняли взагалі?

8. Як ви будете використовувати ті знання, які одержали сьогодні?

Учитель і учень є рівноправними учасниками навчання. Обов’язок учителя – бути першим серед рівних. Тільки демократичний стиль управління учнівським колективом застосовується при використанні інтерактивного навчання.

Можна виділити загальні ознаки інтерактивної моделі навчання:

1. Організація навчання учнів групами, залежно від характеру завдання.

2. Проблемність завдання – певний збуджувач активності учнів, який підштовхує постійно замислюватися над матеріалом, з яким працюють, дивитися на факти під різним, навіть несподіваним кутом зору. Для обговорення обирається важлива проблема, значуща для учнів, для їзхнього сьогоднішнього життя, й така, що викликає певні позитивні емоції.

3. Опора на учнівський досвід і мінімальні базові знання з теми. Вона здійснюється за допомогою вступної бесіди, обговорення вступної міні-проблеми.

4. Створення на уроці атмосфери співробітництва учнів й учителя, яка виключає учнівські побоювання отримати незадовільну оцінку через неправильну відповідь.

Емоційне піднесення й почуття розкутості стають сприятливим фактором для засвоєння знань, формування умінь і навичок, розкриття здібностей учнів.

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ

Педагогам, котрі відважилися працювати з інтерактивними методами, пропонується запам’ятати кілька правил організації навчання на уроках.

Правило перше. Треба залучити до роботи в тій чи іншій мірі всіх учасників (учнів). Для цього корисно використовувати методи, що дозволяють включити всіх учасників семінару в обговорення.

Правило друге. Треба потурбуватися про психологічну підготовку учасників. А саме, не всі, хто прийшов на урок, готові психологічно до безпосередньої участі задіяння в тій чи іншій формі роботи. Дається взнаки закомплексованість, скованість, традиційність поведінки. З огляду на це корисними є розминки, постійне заохочення учнів до активної участі в роботі, надання можливості для самореалізації учня.

Правило третє. Тих, хто навчається методиці інтерактиву, не повинно бути багато. Кількість учасників і якість навчання можуть бути пропорційно залежними. В роботі не повинні брати участь більше як 30 осіб. Тільки за такої умови можлива продуктивна робота в малих групах. Важливо, щоб кожного почули, щоб кожна група мала можливість виступити з проблеми.

Правило четверте. Уважно підготуйте приміщення для роботи. Це суттєвий аспект. Клас повинен бути підготовлений так, щоб учасники могли легко пересідати для роботи у великих і мали групах. Іншими словами, треба створити фізичний комфорт для учасників.

Погано, якщо комусь з учасників доведеться сидіти на занятті з “вивернутою” шиєю. Тому столи краще поставити “ялинкою”, щоб кожен учень сидів, напівобернувшись до ведучого, і міг спілкуватися у малій групі. Бажано заздалегідь підготувати матеріали, необхідні для творчої роботи.

Правило п’яте. З увагою поставтеся до питань процедури з регламенту. Намагайтеся не порушувати їх. Наприклад корисним буде домовитись про те, щоб всі учасники виявили толерантність стосовно будь-якої позиції, поважали право кожного на свободу слова, повагу до його гідності.

Правило шосте. З увагою поставтеся до поділу учасників семінару на групи. Спочатку на добровільних засадах. Потім доречно використовувати принципи випадкового вибору.

Методи інтерактивного навчання на уроках історії

Метод “Мікрофон”

Метод “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:

•говорити має тільки той чи та, у кого “символічний” мікрофон; відповіді не коментуються і не оцінюються;

•коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.

Робота в малих групах

Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні для спілкування та співпраці.

Після того як учитель об’єднав учнів у малі групи і вони отримали завдання, кожна група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.

Пропонуються правила роботи в малих групах, які допоможуть учням організувати свою роботу:

Швидко розподілити роль в групі:

Спікер (керівник групи):

•Зачитує завдання групи;

•Організовує порядок виконання;

•Пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

•Заохочує групу до роботи;

•За згодою групи визначає доповідача.

Секретар:

•Веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;

•Як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків, або допомогти доповідачеві.

Спостерігач (тайм-скіпер):

•Слідкує за часом;

•Заохочуе групу до роботи.

Доповідач:

•Чітко висловлює думки групи;

•Заохочує групи до роботи.

Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне не перебивайте один одного.

Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.

Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у груп може бути особлива думка і воно має право на існування.

“Мозковий штурм”

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою увагу та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Учитель на уроці називає тему дискусії та запрошує вас взяти участь у її обговоренні шляхом “штурму”, який організовується за такими етапами:

Всі учасники “штурму” пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.

Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.

Після того, як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.

Вибираються ті, що, на вашу думку, допоможуть вирішити поставлену проблему.

Правила поведінки під час “мозкового штурму”:

•намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдання або проблеми;

•примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

•не можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;

•не можна обговорювати і критикувати висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

Метод “Займи позицію”

Цей метод допомагає проводити дискусію із суперечливої теми. Надає можливість висловлюватися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обгрунтувати свою позицію в будь-який час, якщо його переконали та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

•учитель називає тему та пропонує висловити свою думку та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми;

•учню потрібно стати біля того плакату, який збігається з його точкою зору;

•учень готується до обгрунтування своєї позиції, чому саме її він обрав;

•якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив точку зору, то може перейти до іншого плакату і пояснити причини свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.

Метод “Навчаючи-вчуся”

Цей метод надає можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям під час уроку.

Робота організовується так:

Після того як учитель назвав тему та тему уроку, роздав учням картки із завданням, їм потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на кожній картці;

Якщо учням щось незрозуміло, вони отримують інформацію вчителя;

Учні готуються до передачі цієї інформації іншим у доступній формі;

Їм необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників та однокласниць. Учень має право говорити тільки з однією особою. Його завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію від них;

Тоді, коли всі поділилися та отримали інформацію, учні висловлюють свої думки з приводу виконаного завдання.

Робота в парах

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволить учням набути навичок

співпраці, оволодіти умінням висловлюватись та активно слухати.

Організуйте роботу так ( правила для учнів):

1.Прочитайте надане завдання та інформацію до його виконання.

2.Визначте, хто буде говорити першим.

3.Висловіть свої думки, погляди на проблему по черзі.

4.Дійдіть спільної думки.

5.Визначте, хто буде очолювати результати роботи класу та підготуйтеся до нього.

Для ефективного спілкування в парах вам необхідно враховувати кілька моментів.

Зверніть увагу на:

• сідайте обличчям до того з ким говорите нахиляйтесь вперед, встановіть контакт очима;

• допомагайте партнерові говорити, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова «так-так»;

• якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Наприклад, «Ти дійсно маєш на увазі, що…?», «Чи правильно я зрозуміла, що…?»). Під час висловлювання говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади і пояснюючи свої думки.

Запам’ятайте чого не треба робитти під час активного слухання

• давати поради;

• змінювати тему розмови;

• давати оцінку особі, яка говорить;

• перебивати;

• розповідати про власний досвід.

Метод «Акваріум»

Ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії є “акваріум”.

Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи і запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти), утворивши внутрішнє коло.

Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

• прочитати вголос ситуацію;

• обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

• дійти спільного рішення

На цю роботу групі дається 3-5 хв. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:

• Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

• Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?

• Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в “акваріумі” займає інша група і обговорює наступну ситуацію (проблему).

Всі групи по черзі мають побувати в “акваріумі”, і результати роботи кожної з них мають бути обговорені у класі.

9 клас

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ В 2 ПОЛ. XIX ст.

( Повторювально-узагальнювальний урок)

Мета: узагальнити і закріпити знання учнів про течії суспільно-політичного руху 2 пол. XIX ст.; підвести учнів до усвідомлення , що суспільно-політичний рух – це хвиля національного відродження в Україні, який породив рух за відродження української мови, історії, культури, створення політичних партій; розвивати вміння учнів, робити порівняльний аналіз історичних подій; вдосконалювати вміння учнів працювати в групах; продовжити виховувати патріотизм.

Тип уроку: урок закріплення і систематизації знань.

Методи уроку: робота у великих групах, бесіда, метод запитань, аналіз завдань із використанням інтерактивних методів, робота з підручником, складання схеми-структури.

Обладнання: магнітофон із записами М.Лисенка, виставка книг.

Наочність: епіграфи, карта « Європа. 2 пол.XIX ст. – 1914 рік.» , портрети історичних діячів.

Терміни: хлопоманство, народовці, народники, народовольці, москвофіли, українофіли,

Історичні діячі: В.Антонович, В.Білозерський, М.Костомаров, Т.Шевченко, М.Драгоманов.

Яким би не було ярмо,

воно завжди приносило менше

страждань тому, хто мирився з ним,

аніж тому, хто противився йому.

Сенека

СТРУКТУРА УРОКУ

ДІЇ ВЧИТЕЛЯ

ДІЇ УЧНІВ

І.Вступне слово вчителя 3 хв.

ІІ.Постановка завдань по групах (4 групи.)

Роздавання карток.

Самостійна робота над проблемним питанням. 7 хв.

ІІІ.Додаткові питання до кожної групи.

Учні відповідають на питання.

ІV. Конкурс на складання кращої схеми суспільно-політичного руху

Самостійна робота учнів

V.Аналіз схем.

Учні доповнюють, аналізують.

VI.Підсумкові питання для учнів

Відповідають на питання.

VII. Підсумки уроку. Визначення рейтингу кожної з команд. Оцінювання учнів.

Капітани команд дають свою оцінку роботи учасників

VIII.Домашнє завдання

І. Вступне слово вчителя.

На попередніх уроках ми з вами вивчили причини виникнення основних течій суспільно-політичного руху в Україні 2 пол. XIXст., а також їх основні ідеї, лідерів, наслідки діяльності. Цей період в історії України можна назвати періодом “смути”, адже на політичній карті світу такої держави як “ Україна” не було. Вона була розчленована сусідніми імперськими державами. ( Учитель показує на карті території, які належали Російській імперії, Австро-Угорщині, татарам.) Україна стогнала під імперським ярмом. Мабуть, в той час мало хто вірив у відродження її колишньої козацької слави. Українську мову називали “холопською”, діалектом російської мови. Діловодство велося на російській, польській, угорській, румунській мовах. Про Україну нагадували українська пісня, вишита сорочка та колишня слава козаків, яких оспівували бродячі співаки-кобзарі. Україна мало що не загинула. Але у 2 пол. XIX ст. хвиля суспільно-політичного руху сколихнула українське суспільство.

ІІ.Учні об’єднані в 4 групи. Кожна група отримує завдання, на виконання якого відводиться 7 хвилин.

Група № 1. “ Хлопомани”. Картка № 1. Суть і наслідки діяльності хлопоманівського руху.

Група №2. “ Громадівці”. Картка № 2. Основні напрямки діяльності громадівців.

Група №3. “Народовці”. Картка № 3. Значення і подальша еволюція народовського руху.

Група № 4. “ Народники”. Картка № 4. Радикальні методи і форми діяльності народників.

Під час самостійної роботи учнів звучить запис “Тарас Бульба” М.Лисенка.

ІІІ.Додаткові питання вчителя для груп.

Група № 1.

1.Як називалася стаття В.Антоновича, яку він опублікував в журналі “Основа” ?

2. Які причини того, що Антонович вихідцем з Польщі, присвячує своє життя українській національній ідеї?

Група № 2.

1. Який журнал об’єднує навколо себе діячів громадівського руху?

2. Які періодичні видання заснували Чернігівська і Київська громада?

Група № 3.

1. Скільки філій існувало і хто їх очолював у Науковому товаристві ім. Т.Г.Шевченка?

2. Відмінності між народовською і народницькою течіями суспільно-політичного руху?

Група № 4.

1. Яка подія дала поштовх початку терористичних актів народників?

2. Чому терор і зокрема вбивство царя Олександра ІІ не вирішили проблем, які хотіли подолати народники?

ІV.Додаткові питання вчителя:

Конкурс на складання кращої схеми-структури “Суспільно-політичний рух 2 пол.XIX ст.” ( 7 хв.)

V.Доповідачі пояснюють і аналізують схеми. Кращу схему малюють на дошці.

VI.Підсумкові питання для учнів.

1. Назвіть найвідоміших “хлопоманів”, “ громадівців”, “ народників”?

2. Пояснити поняття: народовці, народники, народовольці.

3. Значення діяльності “ Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка”?

4. Якою була реакція російського царизму на піднесення українського суспільно-політичного руху?

5. Чому активних діячів суспільно-політичного руху називають будителями українського народу?

Вчитель.

Не пора, не пора, на пора

Москалеві, ляхові служить!

Довершилась України кривда стара,-

Нам пора для України жить.

Бо пора, се великая єсть,

У завзятій важкій боротьбі

Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь,

Рідний краю, здобути тобі!

Це рядки з гімну І.Франка, надрукований у першій україно-польській робітничій газеті “Праця”, яка виходила у Львові 1882 р.

Чи можемо ми назвати справжніми патріотами діячів суспільно-політичного руху 2 пол. XIX ст.? ( Ствердна відповідь учнів). Так, вони справжні патріоти, адже вони ризикували своєю свободою, своїм життям, заради національної ідеї України. В той тяжкий час для України, вони довели світу, що українська нація жива, вона має своєрідну культуру, героїчну історію і буде боротися за незалежність своєї держави. Атмосферу цього періоду передають слова з нинішнього Гімну України:

« Ще не вмерли України і слава, і воля,

Ще нам , браття молодії, усміхнеться доля,

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці…»,

який- відомий український поет і етнограф написав у 1862 році.

Звучить Гімн України.

VII.Підсумки уроку.

Капітани команд дають оцінку роботі на уроці учасників своїх команд, враховуючи їх старання при обговоренні, відповіді на додаткові питання, участі у складанні схеми. Вчитель підраховує зароблені бали груп на дошці.

VIII. Домашнє завдання.

Скласти кросворд на тему “ Суспільно-політичний рух 2 пол. XIX ст. в Україні”

Історія України 9 клас

Національне відродження України у 2 пол. XIX ст.

Мета:

продовжувати формувати в учнів вміння працювати у великих групах, вміння висловлювати власну точку зору, з приводу діяльності історичних діячів, суспільно-політичних організацій; виховувати патріотизм, почуття поваги до історії України.

Історичні особи: М. Грушевський, Т. Шевченко, м. Костомаров, М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Котляревський, Г. Квітка-Основяненко.

Основні поняття: хлопомани, народники, народовці, національне відродження, радикали.

Тип уроку: узагальнення

Вид уроку: робота у великих групах.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Активізація опорних знань учнів. Розминка.

ІІІ. Завдання по групах.

ІV. Опитування учнів по групах.

V. Характеристика історичних осіб.

VІ. Відповідь на проблемне питання уроку.

VІІ. Підсумки уроку.

VІІІ. Самооцінка учнів.

ІХ. Домашнє завдання.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Уявіть, що ви сьогодні знаходитесь у ХІХ ст. Якою ви собі уявляєте Україну?

Ми сьогодні постараємося дати відповідь на питання: «Чому національне відродження України починається саме у 2 пол. ХІХ ст.?»

Отже, на сьогоднішньому уроці, що ви повинні знати?

Що ви повинні вміти?

2. Активізація опорних знань учнів.

Розминка

1. Коли російський царизм остаточно ліквідував Гетьманщину?

2. в складі яких двох держав опинилася Україна у 2 пол. 19 ст.?

3. як на той час називали українців?

4. Як називали українську мову?

5. Хто виголосив перший промову в академії на українській мові?

6. Як називалася організація, куди входили молоді греко-католицькі священики?

7. Назвіть їх?

1. Суспільно-політична течія, яка базувалася на «ходінні в народ» , з метою підбурювання його до революції проти царизму?

2. Як називалися програмні документи Кирило-Мефодіївців?

3. Кого вважають батьком української літературної мови?

4. Яка основна мета діяльності Кирило-Мефодіївського братства?

5. Який перший твір був написаний на українській літературній мові?

6. Яким був девіз польського визвольного повстання на західноукраїнських землях?

7. Кого називають вічним каменярем?

1. Які їхні їхні організації і де існували?

2. Які програмні документи декабристів ви знаєте?

3. Перший мандрівний філософ України ?.

4. Хто написав «Історію Руссів»

5. Яке місце відводилося Україні в «Конституції» Микити Муравйова?

6. Хто такий Остап Вересай?

7. Кому належать слова: «Світ ловив мене, але не впіймав…»

1. Яке місце відводилося Україні у «Руській Правді» Пестеля?

2. Послідовник І. Котляревського.

3. Що таке недільні школи?

4. Де і коли відкрилася кафедра історії України?

5. Хто її очолював?

6. Кого називають кобзарем?

7. Хто такі декабристи?

3. Завдання для груп.

Група №1. Суть діяльності хлопоманів. В. Антонович.

Група № 2. Народовці і народники. Спільна мета і відмінність між ними.

Група № 3. Роль творів українських письменників в українському національному відродженні.

Група № 4. Чи погоджуєтесь ви із твердженням М. Грушевського що – «Галиччина – це оплот українства та український П’ємонт»?

4.Опитування учнів по групах.

5. Відповідь на проблемне питання уроку.

6. Підсумки.

7. Самооцінка учнів.

8. Домашнє завдання. Скласти тести з даної теми.

1. Принцип історизму. Він передбачає розгляд кожного явища з точки зору того, як явище виникло, які етапи розвитку пройшло, коли припинило своє існування або дало поштовх для виникнення нового явища. Також вказаний принцип вимагає, щоб кожне явище розглядалося у зв’язку з конкретним досвідом історії, тобто у світлі подальших подій. Водночас він вимагає аналізувати історичні явища та процеси з позицій динаміки, вивчення взаємозв’язків між ними та їхньої взаємозумовленості. Саме завдяки принципу історизму розвиток людства розглядається як природно-історичний процес.

2. Принцип об’єктивності вимагає, щоб людина вивчала всю суму фактів, давала правдиву неупереджену інформацію, а не підганяла й не перекручувала її під заздалегідь намічену схему. Отже, історичний процес відбувається незалежно від волі і свідомості, мрій і теорій тих чи інших осіб.

3. Хронологічний принцип вимагає обов’язкового закріплення у пам’яті хронологічних дат. Дати – це вирішальна умова вивчення історії. Європейські народи мають два календарі: юліанський та григоріанський. Юліанський календар діє з 1 січня 45 р. до н.е. за наказом Юлія Цезаря. Григоріанський відповідно – з 1582 р. за наказом папи Римського Григорія ХІІІ. Різниця між ними на сьогодні дорівнюється 13 дням.

Водночас європейські народи розподіляють розвиток історичного процесу на дві епохи: до нашої ери та нашу еру. За відлік часу беруть Різдво Христове.

Зазначені основні методологічні принципи реалізуються через сукупність наукових дослідницьких методів, зокрема, виділяється метод діалектичної логіки. Він вимагає вивчення соціально-політичних процесів від найпростіших до найскладніших, простежуючи розвиток на усіх стадіях його розвитку і в усій специфічності його перебігу.

Історія України використовує також міждисциплінарні (міжнаукові) методи, зокрема, методи соціальних досліджень, математичні, математичної статистики. Вони відкривають можливості виявлення історичних закономірностей.

Особливу групу становлять специфічні історичні методи:

1. Порівняльно-історичний. Зіставляються різні стадії розвитку явища, які допомагають виявити специфічні риси, характер та напрям розвитку.

2. Ретроспективний метод (метод ретросказання). Цей метод дає змогу вивчати минуле за більш пізніми ступенями його розвитку, тому що кожний наступний містить елементи попереднього. Водночас метод ретросказання реалізується тоді, коли про явища минулого судять за тими наслідками, причиною яких воно було.

Серед основоположних принципів історичного пізнання слід виокремити найбільш пріоритетні:

- неупереджене ставлення до історичного минулого. Історія як наука мусить бути поза ідеологією і поза політикою. Ніякі державні, національні, суспільні чи тим більше особисті інтереси в історичній науці не повинні заперечувати даного принципу, який має своє конституційне закріплення.

- неупереджене ставлення до історії забезпечує принцип пріоритетності історичного факту над його оцінкою. Так, однозначною може бути лише констатація історичного факту, якщо він дійсно є фактом, оцінка ж факту, уже за своєю природою, завжди суб’єктивна, до того ж вона має амбівалентний характер, коли стосовно одного і того ж факту, події чи явища можуть висловлюватися діаметрально протилежні погляди чи оцінки, які хоча і виключають один одного, проте кожний сам по собі є правильним.

- науковий плюралізм як норма історичного пізнання. Згідно з цим принципом ніхто не вправі нав’язувати своє бачення, розуміння історії як єдино вірне, якщо той чи інший історичний факт допускає подвійне, потрійне трактування, то „право на життя” повинні мати всі версії.

- уникнення подвійних підходів при розгляданні однопорядкових явищ історичного характеру. Зокрема, можна визнавати тезу „мета виправдовує засоби” або не визнавати. Якщо засуджується терор як засіб досягнення мети, то не робиться виключення ані для народників, ані для більшовиків, ані для інтегральних націоналістів, ані для сучасних терористичних угруповань.

- історію не можна і не потрібно судити, її треба розуміти, тобто вдаватися до глибокого наукового аналізу як основи для розуміння історичного процесу.

Комментариев нет:

Отправить комментарий