Образовательный блог - Рефераты, курсовые, дипломные: КУРСОВА РОБОТА

КУРСОВА РОБОТА

Особливості сучасної молодіжної культури

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОЛОДІЖНОЇ КУЛЬТУРИ

1.1. Поняття, історичний розвиток та сутність феномену молодіжної культури ……………………………………………………………………3

1.2. Соціологічний аспект молодіжної культури …………………..6

1.3. Елементи молодіжної культури ……………………………….10

РОЗДІЛ 2. МОЛОДІЖНА СУБКУЛЬТУРА, КУЛЬТУРА ТА АНТИКУЛЬТУРА

2.1. Молодіжна субкультура: сутність, особливості, основні характеристики та історія вивчення………………………………………………………..16

2.2. Характеристика окремих субкультур…………………………....18

2.3. Молодіжна контркультура та антикультура………………….....21

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 29

Вартість - 250 грн.

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com або +

ВСТУП

У новому столітті у перехідних суспільствах постала проблема суспільного та індивідуального вибору молодого покоління. Виникла нагальна потреба теоретичного з’ясування новітніх тенденцій в орієнтаціях людської свідомості та поведінки. Тому не дивно, що дедалі більше вчених об’єднують зусилля у дослідженні різних аспектів феномена ідентичності. [5]

Актуалізація цієї проблеми в сучасному світі зумовлена не тільки розвитком людської індивідуальності, а й демократичними змінами в постсоціалістичних країнах, зростанням міжетнічної напруженості й конфліктів, посиленням міграційних процесів.

Аналіз зарубіжної наукової літератури з цієї проблематики засвідчує особливу увагу до неї таких учених, як: X. Арендт, Е. Еріксон, Т. Кузьо, X. Лінц, І. Прізл, Е. Сміт, Д. Сорос, X. Ортега-і-Гассет, А. Степан, В. Хесле.

Значний масив у творчому доробку з етнонаціональної проблематики становлять дослідження сучасних українських етнополітологів та представників інших соціально-гуманітарних наук, творчі здобутки яких так чи інакше проектуються на досліджувану тематику. Варто зазначити узагальнюючі дослідження таких українських дослідників, як О. Антонюк, Г. Баканур- ський, О. Борусевич, С. Веселовський, В. Горбатенко, О. Дон- ченко, В. Ігцук, І. Кресіна, Ю. Майборода, Л. Нагорна, І. Оні- щенко, В. Панібудьласка, М. Пірен, А. Свідзинський, В. Степа- ненко, М. Степико, О. Шморгун, О. Шуба. [5, 2, 7, 14,13,12,2,3]

Сьогодні значний інтерес становить вивчення прояву національної ідентичності в таких сферах культури, як доінду- стріальна, сільська культура, молодіжна, а саме: пошук відповідей на питання їх засадничої різниці чи, навпаки, подібності й взаємозалежності. Особливо цікавим є питання ідентичності в середовищі молодіжної культури. Адже члени молодіжної культури близькі за своїм статусом з лімінальними персонажами (від лат. “Limen” - поріг, тобто людина порогова, перехідна, та, що під час ритуалу змінює свій соціяльний статус) [3; 185]. Тому цей особливий сатус пороговості спонукає молодих людей до формування та вираження своєї ідентичності. А основою в процесі формування ідентичності стають архетипічні парадигми традиційної культури, які молодіжна культура використовує як зразок для наслідування.

Для підготовки цієї статті значну цінність становлять дослідження І. Ковшової [2 ‑ 5], М. Міндоліної [6], З. Орлової [7], Н. Слюсаревського [8], І. Чупахіної [10] та інших науковців.

У цій роботі поставлено за мету зробити спробу розглянути сутність молодіжної культури і механіку виникнення її субкультур. Особливу увагу приділено причин появи і родовим особливостям молодіжних організацій, їх ролі в процесі соціалізації молоді та впливу утворюваних ними субкультур на формування світогляду майбутнього члена суспільства.

ВИСНОВКИ

Який же сенс треба вкладати в поняття «молодіжна культура»? Це перш за все вікова асиміляція, переробка загальної культури, властива суспільству на даному етапі соціального розвитку, це культура певного молодого покоління, але в той же час це і культура певного вікового етапу в житті кожної людини, коли відбувається формування особистості, самовизначення і самореалізація індивіда, які не можуть не включати і культурний аспект.

Разом з тим молодіжна культура обумовлена і соціумом, в якому вона функціонує, громадської психологією, нормами, потребами, ідеалами соціального організму. Таким чином, молодіжна культура носить одночасно тимчасовий і позачасовий характер, відображаючи соціальний і психологічний образ свого часу і суспільства.

Архаїчні системи моделювання традиціного типу поведінки ретранслюються та формують риси національної ідентичності в молодіжній культурі через посередництво кодів одягу та поведінки (на матеріалі українських ритуалів родинного циклу), і можемо виділили такі основні їхні характеристики, як нерухомість та недієздатність Розгляд поведінкових та одягових норм молодіжної культури привів до таких висновків. Проаналізуємо це по порядку.

Перше - це нерухомість. Варто зазначити, що саме тема нерухомості в традиційних обрядах існує водночас зі здійсненням певного переходу. Це досягається оформленням “пасивного” руху осіб. Представники молодіжної культури мандрують тільки автостопом, вони підсідають до водія і їдуть з ним, доки їм по дорозі. У весільному обряді молоду й молодого завжди перевозили в нову оселю, незважаючи на, інколи, зовсім незначну відстань. Навіть у тих варіантах чи за тих обставин, коли молоді йдуть пішки, сам обряд називався “поїзд”. Для рухів і дій молодих також характерна пасивність. В описах весілля часто трапляються звороти типу “ходилисьмо по городу - во- дилисьмо молоду”, а також традиції “рухати” молодими - молоду брали за голову і нахиляли, якщо їй треба було вклонитися, брали за руку й вели, вчили танцювати, закладаючи певну рухову “немічність” молодої [2; 94]. У родильному локусі по- ліжниця повинна була лежати навіть у випадках, коли добре себе почувала і могла вже вставати.

Друге - недієздатність. Образ зв’язаних рук характерний як для весільної ситуації (вийти заміж - “зв’язати білі руки”), так для поховальної (покійникові обов’язково і повсюдно зв’язували руки й ноги) і родильної (немовляті, повиваючи, туго зв’язували руки й ноги, а матері заборонялося тривалий час виконувати багато видів робіт тощо). Молода до того ж “сиділа як засватана”, не виконувала хатню роботу упродовж усього часу приготування весілля, відсторонювалася від кухонної справи, на початку весілля молоду одягали й заплітали, під час обряду комори роздягали тощо, сама вона активності не виявляла [2; 125]. Отож, молодіжна культура другої половини XX століття була активна і пасивна водночас, що гармонізувало її існування. За одне десятиліття молодіжна культура в Україні пережила злети і падіння у своєму становлені, але цим було покладено ще один камінь у фундамент власної ідентичності. Необхідно усвідомити той факт, що молодіжна культура від самого початку свого існування була інтегрована в загальносвітову молодіжну культуру.

Молодіжні субкультури виникають як спільноти людей, які не можуть і не хочуть вписуватись у встановлені основною культурою нормативні рамки і патерни поведінки. Виникають вони (як на груповому, так і на індивідуальному рівні) як фіксація і закріплення існуючого відсторонення. Субкультура як спільнота повинна соціалізувати лімінальних і «відсторонених» особистостей.

Якщо на початкових етапах залучення до субкультури для людини важливе закріплення цього відсторонення, згодом виникає почуття захищеності, яке свідчить про приналежність до певної групи, на наступних етапах з’являється впевненість у собі, потім людина вже мотивована на подолання відсторонення, на формування власної лінії поведінки і ставлення до світу, яке задовольняє її соціальні та індивідуальні потреби. Для людей, які не знайшли свого місця в суспільстві, субкультура надає «нішу», можливість існування в іншій культурній формі, реалізацію в соціальному середовищі. Таким чином, молодіжна субкультура є унікальним агентом соціалізації молоді в соціально-культурному просторі суспільства.

Молодіжна культура в Україні не перестає дивувати, доводити, що світ можна і треба змінювати словом, звуком, фарбами. І робить це з притаманним молоді завзяттям. Не шкодуючи сил. Тому майбутнє культури України має шанси бути багатшим і яскравішим, ніж її теперішній час, час оновлення і становлення.

Базова культура та субкультурні утворення. незважаючи на
конфронтаційність та конфліктність свого існування, перебувають у постійній взаємодії, що обумовлює динамічні зміни, як у базовій культурі суспільства, так і в молодіжній субкультурі.

Молодіжна субкультура. маючи динамічні характеристики, здатна не лише реагувати на зовнішні прояви, процеси, що відбуваються в суспільстві, але й адаптуватися до них. що дозволяє розглядати феномен молодіжної субкультури як результат соціальної адаптації до зовнішніх дій соціально економічного і політичного характеру.

Як подальші напрямки дослідження автор вважає за доцільне розглянути проблеми політичної соціалізації молоді в рамках молодіжних субкультур.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Абрамян А. К. Молодежные субкультуры как социальное явление /
А. К. Абрамян // Вестник Таганрогского государственного педагогического
института нм. А. П. Чехова. - 2011. С№ 2. ПС. 184 - 187.

2. Аксельрод М. С. Субкультуры в условиях модернизирующейся
России : сущность, состояние и перспективы развития (на примере городскогосоциума) / М. С. Аксельрод. -

3. Алпатова П. С. Некоторые проблемы социологического анализа
молодежной субкультуры / П. С. Алпатова //

4. Бушмарина Н. Н. Молодежные субкультуры как предмет
педагогического анализа : автореф. на соискание науч. степени канд. пед. наук :спец. 13.00.01 - «Общая педагогика, история педагогики и образования» /Н. Н. Бушмарина. - М.. 2008. - 20 с.

5. Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова. – Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.

6. Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999.

7. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997.

8. Карпиленя С. С. Молодежная субкультура как способ социализации
молодежи в условиях модернизации российского общества : автореф. дисс. насоискание науч. степени канд. соц. наук : спец. 22.00.04 «Социальная
структура, социатьные институты и процессы» / С. С. Карпиленя. -
Ростов СнаСДону, 2009. - 35 с.

9. Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. – М. Издательский центр «Академия», 2002.

10. Кнабе Г. С. Понятие энтелехии и история культуры / Г. С. Кнабе //Вопросы философии. С1993. 1№ 5. ПС. 64 С75.

11. Левикова С. И. Феномен молодежной субкультуры
(социальноИфилософскнй аспект) : автореф. днсс. на соискание науч. Степени доктора филос. наук спец. 09.00.11. «Социальная философия» /
С. И. Левикова. - М., 2002. - 34 с.

12. Луков В. А. Особенности молодежных субкультур в России /
В. А. Луков!! Социологические исследования / СОЦИС. С2002. С№ 9. 1С. 79

13. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.

14. Сикевич 3. В. Молодежная культура : «за» и «против» : Заметки
социолога / 3. В. Сикевич. 1Л.: Лениздат. 1990. - 206 с.

15. Топилина Е. С. Трансформация молодежных субкультур в
современной России : автореф. днсс. на соискание науч. степени канд. филос.
наук : спец. 09.00.11 «Социальная философия» / Е. С. Топилина. I Краснодар -2010.-26 с.

16. И. Чернышенко В. В. Экзистенциальные основания молодежных
субкультур : философскоАнтропологическая рефлексия : автореф. дисс. на
соискание науч. степени канд. филос. наук : спец. 09.00.13. «Философская
антропология, философия культуры» / В. В. Чернышенко. - Белгород. - 2011. - 27 с.

17. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

КУРСОВА РОБОТА - Особливості сучасної молодіжної культури

Комментариев нет:

Отправить комментарий