КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Культурологія
ПЛАН
1. Соціально-політичні
та історичні обставини розвитку української культури, обряди українського
народу
2. Усна народна творчість.
Звичаї та обряди українського народу.
3. Розвиток освіти
і наукових знань. Початок книгодрукування. Культурна діяльність П. Могили.
Список
використаної літератури
Розвиток культури ХІV – першої половини ХVІІ ст. визначався складною історичною ситуацією. Напередодні
монголо-татарського нашестя Київська Русь розділилася на безліч князівств,
незалежних одне від одного або неміцно пов'язаних певними військово-політичними
договірними відносинами. Внаслідок відсутності політичної єдності, неповного
підпорядкування молодших князів старшим князям не було і військової єдності.
Тому протистояти великим, добре навченим, наполегливим і жорстоким військам
монголо-татар князям Русі було надто складно.
2. Усна народна творчість. Звичаї та обряди
українського народу.
В усній народній
творчості цього періоду зароджувалися нові форми, звільнялися від культових
елементів обрядові пісні. Основними жанрами були казки, новели, легенди,
притчі, вживалися прислів'я і приказки. Серед населення поширювалися розповіді
про нашестя Батия, легенди про київського князя Михайлика - героя боротьби
проти половців, патріотичні пісні.
Поряд з перекладною літературою з'являються оригінальні
твори. У XVI ст. відмічається розквіт українського епосу - створюються думи,
балади, історичні пісні, які Т.Шевченко ставив вище гомерівських поем.
Наприклад, популярними були цикли дум “Маруся Богуславка”, “Самiйло Кiшка” та
ін. Епічні твори присвячені визвольній тематиці, в них оспівуються лицарство і
героїзм, братство і вірність православ'ю.
3. Розвиток освіти і наукових знань.
Початок книгодрукування. Культурна діяльність П. Могили.
Однією з характерних рис української культури XVI-XVIII ст. є
особливий інтерес, який виявляло суспільство до питань освіти.
Оскільки культура розвивалася в умовах польської експансії,
зіткнення католицької і православної церков, то кожна з сторін прагнула
використати всі засоби для посилення свого впливу. Своєрідним результатом
такого протистояння стала широка мережа різноманітних шкіл.
Тривалий час основним типом учбових закладів були початкові,
парафіяльні (приходські) школи при православних монастирях і церквах. Рівень та
форми навчання в них вже не відповідали вимогам часу. Після утворення Речі
Посполитої у 1569 р. в Україні з'явилися єзуїтські колегіуми - по суті вищі
школи, які були добре організовані і фінансово забезпечені. Головною умовою
прийому до єзуїтського коледжу було сповідування католицизму. Ці учбові заклади
виконували функцію окатоличування і ополячення українського населення.
Список використаної літератури
1. Історія української культури / За ред І.
Крип’якевича К.: 1999
2. Культура і побут населення України – К.
1993
3. Культура українського народу. – К. 1994
4. Лекції з історії світової та вітчизняної
культури / За ред Яртися А. В, Л. 1994
5. Українська та зарубіжна культура / За ред.
Заковича М. М. К. 2000
Комментариев нет:
Отправить комментарий