РЕФЕРАТ
Семінарське заняття у вищій школі
Значне місце в системі підготовки фахівців посідають
практичні, лабораторні, індивідуальні заняття, консультації і колоквіуми.
Головне їх завдання — закріплення, переведення у довготривалу пам´ять
теоретичних знань, формування умінь і навичок з тієї чи тієї навчальної
дисципліни, оволодіння апаратом наукових досліджень.
1.
Семінарське заняття
Семінар (лат. — розсадник) — вид навчальних занять
практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і
закріплення теоретичного матеріалу. Семінарські заняття сприяють активізації
пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню
обстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Вони
сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне
мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, активно
впливати на соціальне становлення особистості.
Історичні корені семінарських занять досить глибокі. Ще у
давньогрецьких школах вдавалися до диспутів, заслуховування й обговорення
наукових повідомлень, коментування їх учителями. У добу Середньовіччя в
доповнення до диспутів, дискусій з'явилися семінари. Головне завдання цього
виду навчальної роботи — навчити студентів умінню критично висловлювати свої
міркування щодо певних питань, сприяти оволодінню методами і прийомами
риторики.
2. Практичні
заняття
Значне місце в системі підготовки фахівців посідають
практичні заняття. Головне їх завдання — закріплення, переведення у
довготривалу пам'ять теоретичних знань, формування навичок і вмінь з тієї чи
тієї навчальної дисципліни, оволодіння апаратом наукових досліджень.
Практичне заняття (лат. praktikos — діяльний) — форма
навчального заняття, під час якої науково-педагогічний працівник організовує
для студентів аналіз окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та
формує навички і вміння їх практичного застосування, через індивідуальне
виконання відповідно сформульованих завдань.
Література
1.
АлексюкАМ.
Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія. — К.: Либідь, 1998.
2.
Кобиляцький 7.7.
Методи навчально-виховної роботи у вищій школі. — JL: Вид-во ЛДУ, 1970.
3.
Навчальний процес у
вищій педагогічній школі / За ред. О.Г. Мороза. — К.: НПУім. М. Драгоманова,
2001.
4.
Низамов РА.
Дидактические основы активизации учебной деятельности студентов. — Казань,
1975.
5.
Рогинский В.М.
Азбука педагогического творчества. — М.: Высш. шк., 1990.
6.
Слепкань 3. Наукові
засади педагогічного процесу у вищій школі. —К., 2000.
7.
Шуркова М.
Практикум по педагогической технологии. — М., 1998.
Комментариев нет:
Отправить комментарий