КУРСОВА
РОБОТА
По дисципліні «Гідромеханізація та ерліфтні установки»
на тему:
«Розробити
основні оптимальні параметри багатоступінчатої ерліфтної установки для підйому
гірської маси на гідрошахті»
ЗМІСТ
Реферат.......3
Вступ.............4
1. Гідроенерготранспортні установки
шахт....6
1.1 Загальне
положення.........6
1.2 Технологічні схеми гідроенерготранспортних
систем шахт....7
1.3 Насоси і насосні станції технологічного
водопостачання......8
1.4 Углесоси та углесосні
станції..13
1.5 Ерліфти і ерліфтні
установки...........20
1.6 Загрузочні
апарати..........23
1.7 Комплексна автоматизація
гідроенерготранспортних систем шахт........24
1.8 Застосування засобів
гідромеханізації
вспомогательних робіт на
шахтах з традиціїній технології
добичі....26
2. Основні теорії
ерліфтів...........27
2.1 Принцип дії і основи залежності
.......27
2.2 Гідравличні схеми
ерліфтів..........39
2.3 Гідравлічний розрахунок
ерліфта.......44
2.4 Конструктивні вузли
ерліфтной установки та ії розрахунок......48
2.5 Питання автоматизації ерліфтних
установок......55
2.6 Досвід експлуатації ерліфтів....62
3. Гідравлічний розрахунок многоступінчатой ерліфтной
установки для
підйома горной маси на гідрошахті ім. 50-річчя
СРСР....68
3.1 Початкові
дані...........68
3.2 Гідравлична схема і розрахунок
ерліфта........68
3.3 Підготовка і подача пульпи
в ерліфт с гор. 718 м..........71
3.4 Застосування реконстрйованого
ерліфта горної маси
при відробитку
крутонаклонної частини
К2 гор. 718м...........71
3.5 Використовування ерліфта для
водовідлива.....72
3.6 Рекомендації по
удосконаленю спуска пульпи
з гор. 718
м у зумпф
доконуючего
ерліфта........72
3.7. Конструкція і принцип дії елементів
ерліфта.........75
Висновки................82
Список
літератури..............84
РЕФЕРАТ
Стор. 85, мал. 37, таблиці 4, літератури 25.
Об'єкт дослідження: багатоступінчатої ерліфтної установка.
Мета роботи: розробити основні оптимальні
параметри багатоступінчатої ерліфтної установки для підйому гірської маси на
гідрошахті.
У роботі
представлені гідроенерготранспортні устанокви шахт, їх технологічні схеми
насоси і насосні станції технологічного водопостачання, углесоси
та углесосні станції,
ерліфти та ерліфтні
установки (теорія ерліфтів, гідравличні схеми ерліфтів, гідравлічний
розрахунок ерліфта, конструктивні вузли ерліфтной установки, питання
автоматизації ерліфтів, досвід експлуатації ерліфтів), загрузочні апарати,
комплексна автоматизація гідроенерготранспортних систем шахт, застосування
засобів гідромеханізації вспомогательних робіт на шахтах. У роботі проведений
аналіз існуючих гідравличних схем ерліфтной установки для видобутку вугілля з
шахти. Крім цього представлений гідравличний розрахунок многоступінчатой
ерліфтной установки для підйома горной маси, які містять гідравличну схему і
розрахунок ерліфта, підготовку і подачу пульпи в ерліфт с гір. 718 м,
застосування реконструйованого ерліфта горной маси при відробітку крутонаклонної частини К2 гір. 718 м,
використовування ерліфта для водовідлива, рекомендації по удосконаленю спуска
пульпи з гір. 718 м у зумпф докоонуючего ерліфта, конструкція і принцип дії
елементів ерліфта.
Область
застосування – гідромеханізація, вугільна промисловість.
ЕРЛІФТИ,
УСТАНОВКА, СТАНЦІЯ, ГІДРОДОБИЧА, ТРУБОПРОВІД, ПОДАЧА, НАСОС, КОМПРЕСОР,
НАСАДОК, ВОДОВІДЛИВ, ЗМІШУВАЧ, ПОВІТРЯВІДДІЛЮВАЧ, ПУЛЬПОВОД, ЗУМПФ, ПУЛЬПА.
Одним з напрямів технічного
прогресу в транспорті є розвиток трубного транспорту.
Найбільш перспективним є
гідравлічний або пневматичний транспорт, при якому потоки води, повітря або
суміші води з повітрям несуть з собою по трубах сипкі матеріали. Ці види
транспорту знаходять застосування при переміщенні: корисних копалини від забою
шахт до збагачувальних фабрик; палива від аахт до теплових электростанцияи;
відходів збагачувальних фабрик, золи і шлаку теплових електростанцій у відвали;
при очищенні від твердого ємкостей.
Достоїнствами транспорту по
трубах є:
-
безперервність
процесу;
-
відсутність
по довжині трубопроводу яких-небудь рухомих деталей, що забезпечує високу
надійність, простоту і низьку
трудомісткість обслуговування;
трудомісткість обслуговування;
-
безперервність
і малооперационность технологічних процесів,
що створює умови для застосування автоматичного управління транспортною
системою.
У багатьох схемах гідротранспорту
є вертикальні або похилі ділянки, наприклад, під'їм твердого иа підземних вироблень або з дна Морея і океанів при
видобутку корисних копалин; під'їм твердого при очищенні підземних ємкостей,
створення необхідного гідравлічного ухилу для безнапірного транспорту
гідросумішей у відвали і ін.
В цьому випадку, як показали
дослідження Донецького політехнічного інституту і досвід експлуатації, для
підйому води і гідросумішей раціональними виявляються эрлифты, що представляють систему трубопроводів без
яких-небудь рухомих деталей, в яких використовується енергія стислого повітря.
Це забезпечує високу надійність, довговічність, простоту експлуатації, і в
поєднанні з властивістю самоналагоджування дозволяє створити систему
автоматичного управління эрліфтами.
Так по розробці ДПІ інститутом „Донгіпрошахт” був спроектований та побудований
ерліфтний гідропідем на гідрошахті „Красноармійська” виробничого об’єднання
„Добропольеуголь” з проектной потужністю 1,2 млн.тон у рік. Подача ерліфта по
пульпі склала 3200 м3/ч, по твердому 700 т/ч при еквівалентном
діаметрі підйомних труб 840 мм і висоті підйому пульпи 460 м; інститутом
„Южгипрошахт” був спроектований та
сбудований ерліфтний гідропідем на
гідрошахті им.
50 – ліття СРСР виробничого об’єднання „Краснодонуголь” з проектной потужністю
1,2 млн.тон. у рік. Подача ерліфта по пульпі составила 1800 м3/ч, по
твердому 400 т/ч при еквівалентном діаметрі підему труб 520 мм і висоті підйому пульпи 725 м.
Крім того у гірничодобувній промисловості
ерліфти використовується і можуть бути надалі використані на головних і
допоміжних водовідливних установках (при проходці стовбурів, ухилів), для
чищення шахтних ємкостей (зумпфов, колодязів) (8-15).
Використовуються ерліфти на ряду підприємств
будівельної промисловості ( для підйому піску, гравію і ін. (21) ), металургійної ( для підйому плану,
окалини при плющенні стали), хімічної ( транспортування агресивних рідин).
З
допомогою ерліфтов добувають корисні копалини со дна морей, океанов і ін.
водойміщ (2,3). Останніми
роками ерліфти знаходять широке застосування в енергетичній промисловості в
системі золошлакоудаления (4) . Ці установи Приморський ГРЕС з подачею 900 м3/ч
і висотою підйому 22 м, Ладиженський ГРЕС з подачею 250м3/ч і
висотою підйому 5 м. Запроектовані ерліфтні і на ряді остальних ГРЕС СРСР.
Список літератури
1. Нурок Г.А. Гидромеханизации
горных работ. М., Недра, 1985.
2. Нурок Г.А.
Гидромеханизация открытых разработок. М., Недра, 1970.
3. Гейер В. Г.
Новые технологические схемы
и средства шахтного
водоотлива. – Конспект лекций
« Шахтные стационарные установки » .
ДПИ, Донецк, 1972.
4. Юфин А.П.
Гидромеханизация. М., Стройиздат, 1974.
5. Трайнис В.В. Параметры и
режимы гидравлического транспортирования
угля по трубопроводам. М., Наука. 1970.
6. Куприн А.И. Безнапорный
гидротранспорт. М., Недра, 1964.
7. Шуршин М.И. Опыт
проектирования и эксплатаций
гидротранспорта и
гидроподъема на гидрошахтах. М.,
Углетехиздат, 1959.
8. Груба В.И. Разработка
месторождений полезных ископаемых. Респ.
межвед. научно – техн. сб., 1968, вып. 2.
9. Груба В.И. Гидравлическая добыча угля. 1970. №5.
10.Гейер В.Г., Груба В.И.,
Борисов А.А. Горные машины
и автоматика ,
1969, №4.
11.Груба В.И., Яценко А.Ф. Разработка месторождений полезных
ископаемых. Респ. межвед. научно – техн.
сб., 1971, вып. 24.
12.Гейер В.Г., Малыгин С.С.
Фадин В.А. Инструкция по
проектированию
шахтных водоотливных установок. ДПИ, Донецк, 1971.
13.Боруменский А.Г., Фадин
В.А. Методические указания по применению
вычислительных машин для расчета
главных водоотливных установок.
ДПИ,
Донецк, 1974.
14.Пак В.С., Гейер В.Г. Рудничные вентиляторные и
водоотливные
установки. М., Углетехиздат, 1958.
15.Горная механика
/ Борисенко К.С.,
Боруменский А.Г., Дулин В.Е.,
Русанов Н.М. М., Госгортехиздат, 1962.
16. Гидроподъем полезных ископаемых / Антонов Я.К., Козыряцкий Л.Н.,
Малашкина В.А. и др. – М.: Недра, 1995.
17. Бессонов Е. А.
Технология и механизация
гидромеханизированных
работ: Справочное пособие для инженеров и
техников. – М.:Центр, 1999.
18. Гейер В. Г., Логвинов Н. Г. О свойствах безразмерных характеристик
эрлифтов // Разработка месторождений полезных ископаемых. – Киев :
Техника, 1973, вып. 31. – С. 51-56.
19. Нурок Г.А. Процессы
и технология гидромеханизации открытых горных
работ. Учебник для вузов. – М.: Недра, 1979.
20. Шкундин Б. М. Оборудование гидромеханизации земляных работ. М.:
«Энергия», 1970.
21. Эрлифтные установки
/ Гейер В. Г., Козыряцкий
Л.Н., Пащенко В.С.,
Антонов Я.К. — Донецк, ДПИ, 1982.
22. Центробежные насосы
общего назначения типов К и КМ: Каталог — М.:
ЦИНТИхимнефтемаш, 1977.
23. Центробежные насосы
двухстороннего входа :
Каталог — М . :
ЦИНТИхимнефтемаш, 1982.
24. Трубопровідний
гідротранспорт твердих матеріалів /Атлас конструкцій/:
Навч. посібник/ За ред. Б.Ф.Брагіна. —
К.: ІСДО, 1993.
25. Гейер В.Г.,
Дулин В.С., Заря А.Н. Гидравлика и гидропривод: Учеб. Для
вузов. – М.: Недра, 1991.
Комментариев нет:
Отправить комментарий