Проект
Навчальна
програма з історії для 5—9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів
Київ 2012
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
1. Загальна характеристика предмета
Метою навчання історії в школі є формування в учнів самоідентичності
та почуття власної гідності на основі осмислення соціального й морального
досвіду минулих поколінь, розуміння історії та культури України в контексті
загального історичного процесу.
Історична освіта розкриває школярам широку перспективу соціального, економічного,
ідеологічного, культурного та політичного розвитку сучасного суспільства, допомагає молодим
людям установити емоційне почуття належності до Батьківщини та її історичної спадщини, розпізнавати зміни, що відбуваються в навколишньому
світі, приймати відповідальні рішення стосовно
спільноти, до якої вони належать.
Історія як навчальний предмет
відіграє істотну роль у розвитку особистості, розвиває учнівську допитливість
та уяву, надихає молодих людей ставити
запитання та отримувати відповіді стосовно
минулого свого краю, своєї держави, Європи та світу загалом. Історія допомагає
школярам ідентифікувати себе як громадян України, усвідомлювати складність зв’язку теперішнього з минулим,
приймати культурну різноманітність
суспільств, готуватися до життя в складному сучасному світі. Вивчаючи історію
своєї країни в широкому регіональному та європейському контексті, учні
розвивають критичне та творче мислення, здатність розуміти та оцінювати історичні докази, аналізувати
різноманітні інтерпретації минулого. Знання про минуле формує певну систему цінностей, впливає
на індивідуальну та колективну
свідомість, почуття належності до українського
народу та людської спільноти загалом.
2.
Характеристика особливостей змісту програми
Програма з історії спрямована
на реалізацію вимог освітньої галузі «Суспільствознавство»
Державного стандарту базової середньої освіти, конкретизує зміст історичного
компоненту галузі та вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів з історії.
Представлено курси історії
України і всесвітньої історії з давніх часів до сьогодення, які
складають хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної
освіти.
Пропонована програма виконує дві
функції: інформаційно-методичну, що дає змогу всім учасникам
навчально-виховного процесу і авторам відповідних підручників та інших
навчально-методичних матеріалів дізнатися про мету, завдання та шляхи їх
досягнення в межах навчального предмета «історія» заради розвитку, навчання і
виховання дитини; організаційно-методичну,
яка передбачає розподіл навчального матеріалу на етапи (роки) вивчення,
визначення кількісних та якісних характеристик процесу навчання для укладання
поурочного планування та відповідної атестації
учнів.
Зміст навчального історичного матеріалу, поданий у програмі, побудований
з використанням цивілізаційного, культурологічного, соціоантропоцентричного
та аксіологічного підходів у контексті
розвитку історичного процесу. Людина
розглядається як суб’єкт і творець історії. Методологія відбору змісту
програмного матеріалу ґрунтується на системі наукових ідей і понять
історичної науки, загальнолюдських цінностях, сучасних психолого-педагогічних
вимогах до процесу навчання в основній школі. Засвоєння учнями навчального
змісту, пропонованого цією програмою,
забезпечує умови набуття ними
ключових і галузевих компетентностей та предметної історичної компетентності.
Історію України і всесвітню
історію подано як два курси, що є важливим для цілісного уявлення про кожен з
них. Разом з тим, процеси, події та явища вітчизняної історії висвітлено в контексті загальноєвропейської
та світової історії. У програмі передбачено синхроністичне вивчення
та узгодження матеріалу відповідних курсів історії України і всесвітньої
історії в кожному класі, виходячи з можливостей міжкурсових зв’язків. Плануючи
навчальний процес, педагог має визначити оптимальну для конкретної педагогічної
ситуації послідовність розгляду окремих тем і сюжетів. Інколи доцільним є
поєднане вивчення тем з курсів вітчизняної і всесвітньої історії та проведення
порівняльного узагальнення.
Зміст курсів відповідно до змістових ліній Державного стандарту галузі
передбачає багатоаспектність
викладу (вивчення
різних вимірів історії – соціального, економічного, політичного, культурного
тощо) та багатоперспективність
(вивчення історії з точки зору різних
суб’єктів історичного процесу). Особливу увагу приділено питанням історії ідей та
духовних зрушень, соціального й
повсякденного життя, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних
народів. Це дає змогу одночасно з формуванням конкретних знань та
загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних
та естетичних цінностей. Змістові лінії (людина – людина, людина – суспільство,
людина – влада, людина – світ уявлень та ідей, людина
– простір, людина – природа,
людина – світ речей) враховані як у складових змісту
освітньої галузі, так і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів.
На
відміну від навчальних програм з історії
попередніх років історичний матеріал структуровано згідно з проблемно-тематичним підходом у
поєднанні тематично-поглибленим і
оглядовим вивченням з
урахуванням можливостей синхронного викладання двох взаємопов’язаних курсів. Пропоновані
програми з історії забезпечують державний компонент історичної освіти, обов’язковий для виконання на
території всієї країни. Необхідний регіональний та краєзнавчий
компоненти реалізуються за рахунок
варіативної частини навчального плану та навчально-методичних
можливостей кожної школи.
Навчальний зміст усіх курсів помітно розвантажено. Передбачено
чіткі орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів, що відкриває реальні
можливості активізації пізнавальної діяльності школярів та усуває їх
перевантаження. Уперше зміст і обсяг навчального матеріалу курсів, що ґрунтуються
на новітніх досягненнях вітчизняної історичної науки, приведено у відповідність
з віковими особливостями учнів та освітніми викликами сучасного суспільства.
3. Особливості організації навчання учнів історії за програмою
З
психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні особистісно
орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного
підходів до навчання.
Реалізація цих підходів у практиці навчання у поєднанні з
істотними змінами в структурі викладу матеріалу та розвантаженням окремих
курсів потребує суттєвих змін в організації навчального процесу. У пропонованій
програмі такі зміни відображено у нових структурних елементах: вступних
уроках, практичних заняттях, уроках узагальнення, уроках тематичного оцінювання
та оглядових уроках.
Програма кожного з навчальних
курсів історії України та всесвітньої історії у 6–9 класах розпочинається двома
вступними уроками. Перший з цих уроків під назвою у тексті програми «Повторення»
має на меті повторення матеріалу попереднього навчального року (ідейно-культурна
спадщина періоду, основні етапи вивченого періоду, головні події, що відбулися в
житті суспільства до початку нового періоду, ключові історичні особи тощо).
Така актуалізація знань і уявлень полегшить засвоєння нового матеріалу та
сприятиме розумінню учнями безперервності та цілісності історичного процесу. Другий
урок кожного курсу під назвою «Вступ» передбачає ознайомлення учнів
з метою вивчення предмета на кожному році навчання та особливостями певного
періоду розвитку суспільства.
З метою набуття школярами історичної
та інших компетентностей відповідно до державних вимог до загальноосвітньої
підготовки учнів окремою структурною складовою програми вперше стають
спеціальні практичні уроки – практичні заняття. Їх уведено до програми здебільшого на
етапі вивчення певного історичного змісту, що має допомогти учням сформувати
загальне уявлення про тему, яка вивчається. Кожне із пропонованих практичних
занять має тему і несе велике змістове навантаження згідно із місцем
заняття у контексті певної теми.
Практичне заняття передбачає здебільшого самостійну роботу учнів над певним
аспектом змісту теми, використовуючи різноманітні джерела знань (підручники, де
вміщено необхідні відповідно до теми історичні джерела різного виду (як
текстові, так і візуальні), довідковий матеріал, завдання,
Інтернет-ресурси, фонди музеїв чи оглянуті учнями разом з учителем
місцеві історичні пам’ятки тощо). Під час практичного заняття вчитель виконує
роль консультанта в процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну
допомогу відповідно до віку та пізнавальних можливостей учнів.
Відповідно
до вікових можливостей учнів та історичного контексту практичні заняття мають
сприяти відпрацюванню школярами навичок аналізу різноманітних історичних
джерел, розумінню учнями важливості таких категорій як час і простір, зміни та безперервність, причини і
наслідки, значущість подій та процесів, культурна різноманітність, важливість доказів
та можливість різних інтерпретацій.
Програмою передбачені також уроки
узагальнення до окремих розділів та уроки узагальнення до окремих курсів.
На цих уроках учні за допомогою вчителя мають можливість систематизувати
вивчене, відрефлексувати процес навчання і повернутися до найскладніших
моментів, узагальнюючи вивчене, що дає змогу піднести розуміння навчального матеріалу учнями на
новий рівень, використати міжкурсові та міжпредметні зв’язки. Деякі з уроків
узагальнення вчитель може проводити як інтегровані, об’єднуючи історію України
та всесвітню, заради поглиблення розуміння учнями взаємозумовленості історичних
процесів національної та європейської історії, проведення доречних співставлень
і порівнянь.
Перевірка
результатів навчання учнів історії за пропонованою програмою передбачає поточне
та тематичне оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Окремий навчальний час виділено
у програмі для проведення тематичного оцінювання навчальних
досягнень учнів. Для тематичного оцінювання слід добирати завдання, що
передбачають осмислення, систематизацію, узагальнення знань та умінь з теми.
Воно може відбуватися як тематична
письмова (за запитаннями, відкритими або тестовими завданнями) робота або як
усний залік чи усні контрольні вправи. Для перевірки таких елементів історичної
компетентності учнів, як опрацювання (аналіз, застосування, оцінка) історичних
джерел і документів, порівняння, співставлення, обґрунтування власного
ставлення учня, його позиції, оцінки історичної події, явища, діяча можна
використовувати також такі форми контролю, як розгорнуті есе, твори,
дослідження, портфоліо та проекти тощо.
Проте за будь-якої форми вчитель
має орієнтуватися на визначені програмою державні вимоги до підготовки учнів і
відповідно до них добирати завдання.
Деякі теми пропонуються для
вивчення на оглядових уроках, що
має сприяти розвантаженню учнів, як і використанню міжпредметних та
міждисциплінарних зв’язків із курсами української літератури, зарубіжної
літератури, географії, мистецтва, правознавства тощо.
Наприкінці кожного курсу обов’язково передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд.
4. Структура змісту курсів за класами
Основними компонентами змісту окремих курсів за цією
програмою є: зміст історичного
навчального матеріалу, перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів, на який учитель орієнтується під час вивчення
конкретних тем відповідних курсів.
До кожної теми надано орієнтовний узагальнений перелік основних
питань змісту, які обов’язково мають бути відображені в підручниках або
інших посібниках, що повідомляють учням зміст навчального історичного
матеріалу. Вони засвоюються учнями у вигляді знань історичних фактів і понять
різного ступеня узагальненості і складності.
Зміст теми не розподілений за окремими уроками,
що дає змогу авторам підручника, учителям
на власний розсуд, однак орієнтуючись на вимоги до підготовки учнів, визначати назви тем уроків, кількість, обсяг
і перелік питань, що вивчатимуться на тому чи іншому уроці залежно від
особливостей учнів класу та індивідуального підходу до викладання.
Пропоновані питання є мінімумом знань, що їх учні мають обов’язково
засвоїти на різних рівнях навчальних досягнень відповідно до індивідуального
розвитку пізнавальних можливостей дитини.
Державні вимоги до
рівня загальноосвітньої підготовки учнів подано в програмі у
вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні протягом вивчення тієї
чи іншої теми. Вони відповідають вимогам, передбаченим Державним стандартом освіти,
і є їх детальною конкретизацією, на яку має орієнтуватися вчитель, забезпечуючи
виконання стандарту.
Послідовність
вивчення курсів історії України і всесвітньої історії по класах
|
Клас
|
Курси
|
Кількість годин
|
|
5
|
Вступ до історії
|
35
|
|
6
|
Історія України
Історія стародавнього
світу
|
35
35
|
|
7
|
Історія України
Всесвітня історія
|
35
35
|
|
8
|
Історія України
Всесвітня історія
|
52
35
|
|
9
|
Історія України
Всесвітня історія
|
52
35
|
ЗМІСТ
КУРСІВ
5 КЛАС.
ВСТУП ДО ІСТОРІЇ. ПРОПЕДЕВТИЧНИЙ КУРС
|
|
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
|
|
|
5
|
Розділ І.
ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ
Що таке істоpiя.
Історія моєї країни та історія моєї родини, чому важливо їх знати.
Як історики
встановлюють час події. Що таке лінія часу і як розв’язувати хронологічні
задачі. Календар та поділ часу.
Про
що може розповісти історична карта. Що треба знати, щоб користуватися
історичною картою. Як історична карта розповідає про народи, які жили на
теренах України в минулому.
Хто такі вчені-історики
і як вони довідуються про минулі часи. Кому належить слава найвидатніших
істориків України: В.Хвойко, Д.
Яворницький, М.Грушевський.
Практичне заняття: Про можна дізнатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево.
|
Учень/Учениця:
називає і пояснює поняття: «історія», «історія
України», «всесвітня історія», «лінія часу», «календар», «історична карта»,
«учений-історик»;
пояснює, як відбувається
відлік часу в історії, креслить лінію часу та позначає
на ній запропоновані дати;
розрізняє умовні позначки на
історичній карті, знаходить на карті територію України, території
розселення різних народів, окремі історичні пам’ятки;
розповідає про працю
і відкриття видатних істориків України; про історію сім’ї і
родинне дерево;
складає запитання про
історичне минуле до тексту підручника;
добирає інформацію
про минуле з сімейних фотографій;
висловлює ставлення до вивчення історії
свого народу і країни
|
|
|
5
|
Розділ
ІІ. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ
Що таке
археологія та кого називають археологами. Як археологічні розкопки
розповідають про життя різних народів на території України. Де зберігають
віднайдені археологами пам’ятки.
З
яких писемних джерел історики дізнаються про минуле. Про що можуть розповісти
пам’ятки писемності. Чому найдавніші книги з розповідями про минуле називають
літописами. Де зберігають історичні документи.
Про що розповідають
монети. Якими грішми користувалися люди, які жили в Україні в минулому. Чому
герби є важливими для вивчення минулого. Звідки походить тризуб.
Що
означає назва рідного міста (села). Чому топоніми – свідки минулого. Що
розповідає літописна легенда про походження Києва. Як називали свої землі та
себе самих наші предки в різні часи.
Практичне
заняття. Як пісні і казки повідомляють про минуле. Якими традиціями побуту
Україна відома у світі.
|
Учень/Учениця:
знаходить на історичній
карті України Київ,
називає і пояснює
поняття: «археологія», «археологічні
розкопки», «писемні історичні джерела», «літописи», «історичні документи»,
«герб», «тризуб», «топонім»
наводить
приклади історичних пам’яток,
писемних джерел, історичних назв своєї місцевості, творів фольклору і
традицій, з яких можна довідатися про минуле;
розповідає, як історики
довідуються про минулі часі на основі археологічних розкопок, писемних
джерел, монет і грошей, назв населених пунктів, пісень, казок та традицій
побуту.
переказує легенду про
походження Києва;
складає простий план тексту
підручника, зокрема у вигляді запитань;
відрізняє
художньо-образний та науково-популярний історичний тексти і складає запитання
до них;
висловлює
ставлення щодо необхідності збереження
історичних джерел і дбайливого ставлення до пам’яток
|
|
|
1
|
Узагальнення, тематичне
оцінювання
|
|
|
|
7
|
Розділ
ІІІ. ВИЗНАЧНІ ПОДІЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Що відомо про початки
Київської держави. Що таке християнство. Що
розповідає літопис про хрещення киян. Чому князя Володимира нащадки називають
Великим.
Хто такі козаки. Хто
став героєм народної пісні про Байду. Якими походами уславилися козаки на
чолі з П.Конашевичем-Сагайдачним. Що вражало чужинців у козацьких порядках.
Як було створено
університет в Харкові. Чому він носить ім’я Василя Каразіна.
Хто і чому
боровся за українську державу у 1917-1920 рр.
Чому в Україні
святкують 9 травня? Про що може розповісти прадідусева медаль. Чому існує
традиція покладати квіти до пам’ятників воїнам.
Як Україна стала
незалежною? Чому 1 грудня 1991 року – важлива подія сучасної історії?
Практичне
заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) бережуть пам’ять про події
минулого.
|
Учень/Учениця:
називає описані події, діячів: князя Володимира
Великого, П.Конашевича-Сагайдачного, І.Котляревського, М.Грушевського;
називає і
позначає на лінії часу: Х ст., ХУІ ст., 1917-1920 рр., 1945 р., 1991 р.;
співвідносить
рік зі століттям;
знаходить на карті території,
пов’язані з названими подіями, свого краю, місцевості історичні
назви;
називає і пояснює
поняття: «Київська держава», «християнство»,
«козацтво», «університет», «українська держава», «День перемоги»,
«незалежність України»;
описує життя козаків, окремі
події 1917-1920 рр., проголошення незалежності 1 грудня 1991 р.;
за текстом складає план перебігу
події;
зв’язано розповідає про історичну подію;
виокремлює в тексті головне й
другорядне;
складає запитання про історичні події та постаті;
переказує відомості та
висловлює думки про походження історичних назв у своїй
місцевості;
висловлює власне ставлення до подій, що висвітлюються.
|
|
|
1
|
Узагальнення, тематичне
оцінювання
|
|
|
|
7
|
Розділ ІV. ВИДАТНІ ІСТОРИЧНІ ДІЯЧІ
Що дізнаємося з історії про княгиню Анну
Ярославівну.
Які свідчення про князя Данила Романовича
збереглися в літописі. Чому Данилові Галицького ставлять пам’ятники?
Чому князя Василя-Костянтина Острозького
називали некоронованим королем Русі. Що
зробив князь для розвитку культури та освіти.
Чим уславився Богдана Хмельницький. Як
українські міста бережуть пам’ять про події Національно-визвольної війни.
Чому гетьманські клейноди зберігаються в різних музеях Європи.
Чому гетьмана Івана Мазепу називають будівничим
української культури. Які пам’ятки часів І. Мазепи прикрашають сучасні міста.
Чим В.Вернадський прислужився українській
історії. Чому головна наукова бібліотека в Україні носить ім’я
В.Вернадського.
Практичне
заняття. Які історичні діячі уславили мій край.
|
Учень/Учениця:
знаходить на карті
місця пов’язані з названими постатями;
називає і
позначає на лінії часу століття, коли
жили названі діячі;
називає діячів та пояснює їхній внесок в історію;
наводить
приклади найвідоміших культурних пам’яток, пов’язаних з життям
і діяльністю названих постатей;
називає і пояснює поняття: «Національно-визвольна війна», «гетьманські клейноди»;
витлумачує історичні поняття своїми
словами на основі тексту підручника;
характеризує історичні
постаті, використовуючи текст підручника та ілюстрацію;
докладно
переказує текст підручника, вибудовуючи розгорнуту відповідь.
складає запитання про історичних діячів і події, пов’язані з їх життєдіяльністю;
находить в
інших джерелах за вказівкою вчителя відомості про історичних діячів краю і розповідає про них;
висловлює власне ставлення постатей та їх внеску
в історію.
|
|
|
1
|
Узагальнення, тематичне
оцінювання
|
|
|
|
6
|
Розділ V. ВИЗНАЧНІ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ
Коли, хто й
навіщо спорудив Софійський собор. Чому собор є міжнародною культурною
пам’яткою.
Що таке ікони. Що відомо про
найдавніші ікони. Де зберігаються ці пам’ятки. Холмська ікона Богородиці.
Що можуть розповісти про лицарську
добу замки та фортеці. Чому Бахчисарайський палац вважають святинею
кримськотатарського народу. Як бережуть
спадщину минулого сьогодні.
Коли виникла Києво-Могилянська академія. Хто в
ній навчався. Чому її називають осередком мистецтв та науки, пам’яткою духу.
Парк «Софіївка» в Умані як найвидатніша пам’ятка
садово-паркового мистецтва України. Про яке ставлення людей до довкілля він
свідчить.
Практичне
заняття. Які сторичні пам’ятки уславили моє місто (село).
|
Учень/Учениця:
показує на карті місця
розташування названих пам’яток;
називає пам’ятки та постаті, з якими вони пов’язані; встановлює хронологічну послідовність створення названих пам’яток;
будує
розгорнутий опис пам’ятки на основі тексту, ілюстрації та джерела;
витлумачує історичні поняття своїми
словами на основі тексту та застосовує для
розв’язання пізнавальних завдань;
складає план
розповіді про пам’ятку та розповідає
за планом, вживаючи історичні поняття та терміни;
складає запитання
про історичні пам’ятки, події та постаті;
висловлює власне ставлення до названих пам’яток і необхідності їх збереження;
наводить приклади пам’яток
свого краю та описує їх.
|
|
|
1
|
Узагальнення до курсу «Що ми тепер знаємо про історію нашої Батьківщини».
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
1
|
Резерв
|
|
6-Й КЛАС. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
|
Дата
проведення
уроку
|
К-ть годин
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
|
|
|
2
|
ПОВТОРЕННЯ
Що таке історія. Як історія розвивається в часі і
просторі. Основні поняття з курсу історії 5-го класу.
ВСТУП
Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу
в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу
Практичне заняття. Відлік
часу в історії стародавнього світу.
|
Учень/Учениця
згадує і пояснює, що
таке історія, як історія розвивається в часі і просторі, що таке історичні
пам’ятки, джерела знань про минуле, історичні події, хто такі історичні
діячі;
називає основні етапи в
історії людства, хронологічні межі історії стародавнього світу;
здійснює відлік років
в історії, співвідносить рік —
століття — тисячоліття, визначає
тривалість і послідовність історичних подій;
застосовує та
пояснює на прикладах поняття і терміни: «історія стародавнього світу»,
«історичне джерело з історії стародавнього світу», «ера – до Різдва
Христового, і по Різдву Христовому» (до Р.Х., по Р.Х.).
характеризує основні види історичних джерел з періоду
|
|
|
6
|
РОЗДІЛ І. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ У ПЕРВІСНІ ЧАСИ
Наукові
та релігійні теорії походження людини.
Основні етапи антропогенезу. Розселення людей по земній кулі. Утворення рас.
Форми господарювання первісної людини.
Привласнювальні та відтворювальні форми господарства. Суспільна організація
(сім’я – рід ‑плем’я - община) та
організація влади (народні збори – рада старійшин – вождь) за первісних
часів.
Духовна
культура та вірування людей за первісних часів.
Практичне заняття. Основні стоянки
первісних людей на території України. Українські археологи В.Хвойко,
Б.Модзолевський: особистості та їх відкриття.
Трипільська культура.
Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури.
Ускладнення суспільного життя;
походження держави та цивілізації, їх ознаки.
|
Учень/Учениця
називає основні етапи
антропогенезу («австралопітек», «пітекантроп», «неандерталець» «людина
розумна»), основні заняття людей на різних етапах первісного суспільства;
показує на карті місця знахідок решток
найдавніших людей, стоянки давніх людей на території України, території
розселення носіїв трипільської культури;
застосовує та пояснює на прикладах поняття: «антропогенез»,
«сім’я», «рід», «плем’я»; «союз племен», «родова община», «сусідська община»,
«народні збори», «рада старійшин», «вождь», «держава», «цивілізація»;
описує головні винаходи
людства доби кам’яного і мідно-бронзового віків, первісні форми релігійних
вірувань і мистецтво людей за первісної доби;
визначає ознаки держави та
цивілізації;
визначає і пояснює на прикладах основні риси «привласнювального та відтворювального
господарства;
порівнює форми господарювання та спосіб життя людини за
різних етапів первісної доби;
характеризує процеси ускладнення
суспільного життя; походження держави та цивілізації, їх ознаки;
оцінює значення первісної
доби в історії людства
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
|
|||
|
|
5
|
Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ
Вплив
природно-географічних умов на розвиток єгипетської
цивілізації. Хронологічні межі історії
Стародавнього Єгипту та її періодизація. Повсякдення
та господарське життя.
Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада, суспільна організація в
Стародавньому Єгипті. Посилення Єгипту в ІІІ тис. до Р.Х. Будівництво
пірамід: Джосер,
Хеопс.
Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р.Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес
ІІ.
Архітектура і мистецтво, писемність і освіта.
Практичне заняття: Міфи і
релігійний культ Єгипту. Ехнатон
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі
заснування, розквіту та остаточного занепаду держави в Стародавньому Єгипті,
основних періодів історії Стародавнього Єгипту, спорудження пірамід, правління Ехнатона;
показує на карті долину Нілу, територіальні
межі та основні центри Стародавнього
Єгипту, напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та
Рамзеса ІІ;
застосовує та пояснює на прикладах поняття: «номи»,
«держава», «реформа», «податки і повинності», «монарх», «фараон», «бюрократичний
апарат», «чиновники», «вельможі», «іригація»;
описує особливості
повсякденного та духовного життя, культури стародавніх єгиптян, життя і
діяльність історичних постатей;
наводить приклади
впливу природно-географічних умов на зародження та
розвиток держави та цивілізації в Єгипті;
характеризує особливості розвитку Єгипту в різні періоди його історії;
застосовує набуті знання та уміння для самостійного пошуку у визначених вчителем
джерелах інформації щодо міфології та релігії Стародавнього Єгипту і
розв’язання пізнавальних завдань;
оцінює роль
особистості в історії єгипетської цивілізації, внесок єгипетської цивілізації
у світову культуру
|
|
|
1
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
5
|
Тема 2.
ЦІВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ, ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ ТА КІММЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ СВІТ
Вплив
природно-географічних умов на розвиток
цивілізацій Дворіччя в ІІІ‑ІІ тис до Р.Х. Вавилон за часів Хамураппі.
Фінікійські
міста-держави. Фінікійська колонізація. Ізраїльсько-Іудейське царство. Біблія
як історичне джерело
Ново-ассирійське та
нововавилонське царства у першій половині І тис. до Р.Х. (оглядово, в
контексті Біблійної історії). Перська держава Ахеменідів.
Кіммерійці та скіфи на
території сучасної України. Кіммерійсько-скіфський світ у взаєминах з цивілізаціями
Передньої Азії.
Практичне заняття: Геродот про скіфів.
«Скіфський похід» Дарія за свідченнями античних джерел.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі розквіту Вавилону за правління
Хаммурапі, Ізраїльсько‑Іудейського царства ‑ Давида і Соломона,
новоассирійського царства ‑ Ашшурбаніпала, нововавилонського царства ‑
Навуходоносора ІІ, Перської держави ‑ Дарія І; заселення території України
кіммерійцями та скіфами;
показує на карті територію Дворіччя,
Вавилонського царства часів Хаммурапі, фінікійські міста-держави, кордони
Ізраїльсько-Іудейського царства, Перської держави за часів Дарія І, території
розселення кіммерійців та скіфів, напрямки фінікійської колонізації;
застосовує та пояснює на прикладах поняття: «колонія»,
«метрополія», «колонізація»; «місто-держава», «клинопис», «алфавіт», «кодекс
законів», «боргове рабство»; «Біблія», «монотеїзм», «пророки», «сатрап»,
«пектораль», «скіфський курган»;
описує спосіб життя населення
різних цивілізацій Передньої, Центральної Азії та кіммерійського-Скіфського
світу;
наводить приклади впливу
природно-географічних умов Дворіччя на зародження держави та цивілізації;
ролі заліза в історії людства;
характеризує внесок цивілізацій в
культурну спадщину людства;
складає історичні портрети
Давида і Соломона та Дарія І;
здійснює за допомогою вчителя аналіз
тексту Біблії як історичного джерела; пошук інформації і розв’язання
пізнавальних завдань щодо звичаїв, повсякденного життя та побуту скіфів;
оцінює внесок цивілізацій Передньої та Центральної Азії, а також кіммерійців і
скіфів у світову культуру.
|
|
|
1
|
Тематичне
оцінювання
|
|
|
|
4
|
Тема 3. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ
Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій в Індії.
Індська цивілізація. Ведійська цивілізація.
Суспільний устрій, релігія та повсякденне життя Давньої Індії. Будда та
його вчення.
Вплив
природно-географічних умов на розвиток цивілізації в Китаї. Найдавніші китайські держави. Конфуцій
та його вчення. Давньокитайські імперії.
Практичне заняття: Наукові знання, освіта та писемність у
Стародавньому Китаї.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі утворення
та розквіту
цивілізацій в Індії та Китаї;
показує на карті долину Інду та
Гангу, Хуанхе та Янцзи, територіальні межі та основні центри Стародавньої
Індії та Китаю;
застосовує та
пояснює на прикладах поняття: «веди», «варни», «касти»; «імперія»; «Великий
шовковий шлях»; «індуїзм», «буддизм», «даосизм», «конфуціанство»;
описує спосіб життя людей
стародавньої Індії та Китаю;
наводить приклади впливу
природно-географічних умов Індії та Китаю на зародження держави та
цивілізації;
характеризує суспільний устрій і
релігійні погляди мешканців Стародавньої Індії та Китаю, буддизм, вчення
Конфуція;
складає історичний
портрет Будди, Конфуція, Цінь Шіхуан-ді;
здійснює під керівництвом вчителя самостійний
пошук інформації щодо міфології, релігії та науки народів Індії та Китаю для
підготовки повідомлень;
оцінює внесок цивілізацій Індії та Китаю у світову культуру.
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ
СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
|
|||
|
.
|
1
|
Антична цивілізація – колиска сучасної європейської та
світової культури.
|
Учень/Учениця
застосовує та
пояснює на прикладах поняття «античність», «антична цивілізація»;
визначає основні риси і особливості античної
греко-римської цивілізації»
пояснює її значення для культури людства
|
|
|
6
|
Тема 1. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Вплив природно-географічних умов на розвиток античної грецької
цивілізації. Населення Давньої Греції. Хронологічні межі історії античної Греції та її періодизація.
Перекази про найдавнішу історію
Греції. Археологічне відкриття Мінойсько-Ахейської палацової цивілізації, її
основні центри. Розквіт і занепад Мінойсько-ахейської палацової цивілізації.
Давньогрецьке суспільство за
поемами Гомера. Боротьба демосу із знаттю. Поява писаних законів у Греції.
Грецька тиранія.
Велика грецька колонізація.
Заснування античних грецьких поселень на теренах України. Взаємини греків і
місцевого населення.
Об’єднання Аттики. Законодавча
реформа. Ранньогрецька тиранія. Особливості грецького полісу. Завершення формування Афінського полісу.
Практичне заняття. Спартанський поліс: соціальний
та політичний устрій за даними джерел. Жінка в спартанському полісі. Побут та
виховання спартанців.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі утворення,
розквіту
та занепаду Мінойсько‑Ахейської палацової цивілізації, утворення античної
полісної цивілізації, гомерівського та архаїчного періодів, Великої грецької
колонізації, заснування перших грецьких поселень на теренах нашої
Батьківщини;
показує на карті Балканський
півострів та острови Егейського моря; основні центри Мінойсько-Ахейської та
античної полісної цивілізації, основні області Балканської Греції; напрямки
Великої грецької колонізації;
застосовує та пояснює на прикладах поняття: «елліни», «варвари»,
«палацова держава», «громадянська община», «громадянин», «демос»,
«аристократія», «олігархія», «Драконові закони», «тиранія», «тираноборці»;
описує спосіб життя людей у
Стародавній Греції, відомі культурні пам’ятки;
наводить приклади впливу природно-географічних
умов Греції на зародження держави та цивілізації;
характеризує суспільний устрій,
культурні досягнення цивілізації на Криті і в Мікенах, розквіту і занепаду
давньогрецьких держав;
порівнює закони Драконта та
Солона, устрій та повсякдення Спарти й Афін;
на основі визначених вчителем історичних
джерел розв’язує пізнавальні завдання щодо палаців
Мінойсько-Ахейської доби, повсякденного життя та виховання спартанців;
складає історичні
портрети Лікурга і Солона;
висловлює судження щодо основних принципів афінської демократії, прав та обов’язків
громадян, тиранії та тираноборців.
|
|
|
1
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
7
|
Тема 2. АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ
Греко-перські війни. Походи
Дарія, Марафонська битва. Похід Ксеркса: битва при Фермопілах, Саламіні та
Платеях.
Утвердження демократії в Афінах
за Перікла. Основні принципи афінської демократії; права і обов’язки
громадянина.
Негромадянське населення
афінського полісу. Жінка в афінському полісі. Сім’я та виховання афінян.
Пошуки шляхів подолання кризи
грецького поліса: Демосфен та Іссократ. Підкорення Греції Філіппом II.
Виникнення науки. Театр.
Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура.
Практичне заняття Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції.
Практичне
заняття. Давньогрецька міфологія і релігія. Всегрецькі ігри.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі і дати греко-перських воєн та
основних битв, скіфського походу
Дарія, перебування Перікла на чолі афінської демократії;
показує на карті: Велику Скіфію,
Перську державу і Грецію, перебіг греко-перських воєн та місця основних битв;
застосовує та
пояснює на прикладах поняття: «демократія», «права і обов’язки громадянина»,
«виборні посади», «свобода слова», «громадянська рівність», «політика»,
«політична боротьба», «класичне рабство», «гопліт», «фаланга»;
описує пам’ятки
давньогрецького мистецтва; повсякдення і традиції афінян;
порівнює становище афінського
громадянина і підданого держави Ахеменідів; виховання спартанців та афінян;
характеризує розвиток науки,
духовної та матеріальної культури Греції класичної доби;
складає історичний портрет
Перікла і Аспасії, Сократа і Платона, Демосфена та Філіппа ІІ;
висловлювати судження
щодо основних
принципів афінської демократії, прав та обов’язків громадян; наслідків
греко-перських війн.
на основі визначених вчителем історичних
джерел розв’язує пізнавальні завдання щодо грецької
міфології та релігії, повсякденного життя в афінському демократичному полісі;
оцінює внесок античної грецької цивілізації в
історію людства.
|
|
|
1
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
3
|
Тема 3. ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ
Практичне заняття. Особистість Александра за
даними античних джерел. «Східний похід» Александра Великого та його
наслідки.
Утворення та розквіт
елліністичних держав. «Зустріч цивілізацій». Основні риси еллінізму.
Повсякденне та духовне життя за елліністичної доби.
Практичне
заняття. Суспільне, господарське та духовне життя в античних полісах на теренах
нашої Батьківщини за даними джерел.
|
Учень/Учениця
називає дати «Східного походу»
Александра Великого, хронологічні межі елліністичного етапу, існування грецьких поселень на
території України;
показує на карті кордони
держави Александра Великого, центри античної цивілізації на території
України, перебіг Східного походу Александра
Македонського, територіальні межі елліністичних держав, основні центри
елліністичної цивілізації;
застосовує та
пояснює на прикладах поняття: «еллінізм», «епігон», «музей», «пергамент»;
порівнює становище афінського
громадянина і підданого елліністичних описує пам’ятки елліністичної цивілізації,
життя та побут мешканців грецьких полісів на території України, повсякденне і духовне життя в Александрії;
визначає суттєві риси
елліністичної цивілізації;
складає історичний
портрет Александра Великого та Аристотеля;
на основі визначених вчителем історичних
джерел розв’язує пізнавальні завдання щодо життя мешканців в
античних полісах на території України, видатних постатей елліністичної доби;
оцінює внесок елліністичної
цивілізації в історію людства.
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
|
|
Розділ ІУ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
|
|
|
|
9
|
Тема 9. СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ
ДОБИ
Вплив природно-географічних
умов на життя населення Апеннінського півострова. Виникнення Риму. Царська
доба в історії стародавнього Риму.
Римська республіка V — І ст. до
Р.Х. Боротьба плебеїв з патриціями за свої права. Утворення римської
громадянської общини.
Військова експансія Риму і
утворення Римської середземноморської держави.
Соціальний устрій та
організація влади за часів «золотої доби» римської республіки. Права та
обов’язки громадянина. Політика і політики
республіканського Риму.
Римська релігія, сім’я і виховання. Побут і повсякденне життя в
республіканському Римі.
Практичне заняття. Римське рабовласницьке помістя за даними джерел.
Криза римської республіки і
пошуки шляхів її подолання:. Боротьба за республіку: реформи братів Гракхів.
Диктатура Сулли (оглядово).
Перший тріумвірат і диктатура Цезаря. Громадянська війна (оглядово)...
Практичне заняття. Історичні портрети
Цезаря і Цицерона.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі заснування Риму, Римської
республіки, дати: Другої Пунічної
війни, зруйнування Карфагену, реформ братів Гракхів, диктатури Цезаря,
встановлення принципату Августа;
показує на карті: Апеннінський
півострів, Рим, Карфаген, перебіг
Другої Пунічної війни; кордони Римської середземноморської держави,
римські провінції доби республіки;
застосовує та пояснює на прикладах поняття: «республіка»,
«патриції», «плебеї», «сенат», «консул», «народний трибун», «вето», «легіон»,
«римське право», «провінція», «гладіатор», «диктатор», «імператор», «тріумф»,
«овація», описує побут і повсякденне життя в республіканському
Римі; римське рабовласницьке
помістя за даними джерел;
визначає характерні риси
суспільного устрою римської республіки;
порівнює становище патриціїв
та плебеїв, громадян і союзників римського народу;
характеризує моральні
якості римського громадянина, сім’ю і виховання римлян;
складає історичні портрети Цезаря і Цицерона;
на основі визначених вчителем історичних джерел
розв’язує пізнавальні завдання щодо видатних постатей республіканської
доби;
висловлювати судження
щодо основних
принципів республіканського устрою в Римі, демократії, прав та обов’язків
громадян; наслідків греко-перських війн
оцінює внесок республіканського
Риму в історію людства.
|
|
|
1
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
7
|
Тема 10. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ
Римська імперія доби принципату.
Октавіан Август. «Золоте століття» Антонінів.
Кризові явища в Римській
імперії і утвердження домінату.
Реформи Діоклетіана і Константина.
Виникнення християнства та
християнізація Римської імперії. Перетворення християнства на офіційну
релігію Римської імперії. Церковний (Вселенський) Собор
Розпад римської імперії на
Західну та Східну (Візантію). Початок Великого переселення народів. Захоплення Риму варварами.
Практичне заняття. Місто
Рим і повсякденне життя його мешканців. Мистецтво в Давньому Римі.
Римський період античних держав
на території України. Боспорське царство. Пам’ятки античної цивілізації на
території України.
Практичне
заняття. Історичні джерела про суспільне, господарське життя і духовний світ
давніх слов’ян.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі заснування, розквіту та
занепаду Римської імперії, Боспорського царства, дати: реформ Діоклетіана та Костянтина, виникнення християнства,
розділу імперії на Західну та Східну (Візантію), падіння Західної Римської
імперії;
показує на карті: кордони
Римської імперії часів Октавіана Августа і Траяна, Західної і Східної
римських імперій, Боспорського царства, м. Константинополь, основні провінції часів імперії, напрямки
вторгнення готів і гунів, території,
заселені давніми слов’янами та їх сусідами;
застосовує та пояснює на прикладах поняття:
«християнство», «Символ віри», «Святе письмо», «Церква», «діаспора», «Велике
переселення народів», «Візантія».
описує імператорський Рим, пам’ятки
давньоримської архітектури, побут і повсякденне
життя в імператорському Римі, життя та побут мешканців грецьких полісів
пам’ятки античної цивілізації на території України, заняття, побут, духовне
життя давніх слов’ян;
наводить приклади речових пам’яток
історії давніх слов’ян, кризових явищ у Римській імперії, зміни ставлення
держави до християнської церкви;
характеризує раннє християнство,
реформи Діоклетіана та Костянтина, суспільний устрій римської імперії;
порівнює становище та моральні
принципи римлянина доби республіки та імперії;
складає історичні
портрети Октавіана Августа, Нерона, Траяна, Марка Аврелія, Діоклетіана,
Костянтина, Понтія Пілата;
оцінює внесок Римської
цивілізації в історію людства.
|
|
|
1
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
1
|
Узагальнення до курсу «Внесок народів стародавнього світу в історію людства»
|
|
|
|
2
|
Резерв
|
|
7
клас. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
|
Дата
уроку
|
К-ть годин
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ
УЧНІВ
|
|
|
2
|
ПОВТОРЕННЯ.
Історія України – складова
всесвітньої історії.
ВСТУП
Особливості розвитку
українських земель у ІХ–ХV ст. Джерела з історії України періоду Середньовіччя.
|
Учень/Учениця
згадує і називає основні
події і характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу;
називає хронологічні межі та періодизацію історії України у
Середньовіччі;
пояснює і застосовує поняття: «Середні віки», «Київська
держава»;
називає і характеризує види джерел з історії
України середньовічної доби.
|
|
|
4
|
Розділ І. ВИНИКНЕННЯ
ТА СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Розселення східнослов’янських
племінних союзів на території України внаслідок Великого переселення народів.
Вплив природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних
слов’ян. Сусіди східних слов’ян.
Літописні легенди про
зародження Київської держави. Правління Аскольда. Князювання Олега, його
походи проти Візантії.
Князювання Ігоря та
Ольги. Зовнішньополітичні заходи княгині Ольги. Князь Святослав та його
війни.
Практичне
заняття. Джерела про заняття, побут і спосіб життя східних слов’ян.
|
Учень/Учениця
називає роки правління перших князів, східнослов’янські племінні
союзи на теренах України та їхніх сусідів, версії походження назви «Русь»;
показує на карті території розселення
східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у VІІІ–ІХ ст., територію
Київської держави за князювання Олега, Святослава, напрямки походів київських
князів;
пояснює
і застосовує поняття: «Велике розселення слов’ян», «східнослов’янські
союзи племен», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «русичі», «імперія»,
полюддя, данина;
описує заняття, побут і спосіб життя східних слов’ян;
наводить приклади впливу природно-географічних
умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян;
характеризує відносини східних слов’ян з
сусідами, суспільне життя східних слов’ян за переддержавної доби, роль міста
Києва в утворенні держави східних слов’ян та роль перших князів у становленні
Київської держави;
розповідає
на основі літописних джерел про виникнення Києва;
визначає сутність та наслідки внутрішньої і зовнішньої
політики перших князів;
висловлює ставлення до діяльності Аскольда, Олега, Ігоря,
Ольги та Святослава.
|
|
|
2
|
Узагальнення,
тематичне оцінювання
|
|
|
|
5
|
Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА
(кінець Х – перша половина ХІ ст.)
Територіальне зростання
Київської держави. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня
та зовнішня політика Володимира Великого.
Київська держава за Ярослава
Мудрого. Міжнародні зв’язки.
Писемність та освіта. Митрополит
Іларіон. Перші книжки.
Суспільний устрій. Влада князя.
«Руська правда».
Місто та село. Сільське
господарство, ремесло та торгівля.
Практичне
заняття. Розбудова Києва за Ярослава Мудрого. Архітектура та образотворче мистецтво.
|
Учень/Учениця
називає роки правління князів, рік запровадження християнства як державної релігії;
основні верстви та станові групи населення
Київської держави;
показує територію
Київської держави за правлення князів Володимира Святославовича та Ярослава
Мудрого;
пояснює і
застосовує поняття: «християнство», «священик»,
«митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «суспільний устрій», «церковнослов’янська
мова», «книжкові мініатюри»;
описує Київ часів Ярослава Мудрого,
використовуючи писемні та візуальні джерела, пам’ятки монументального
мистецтва та архітектури;
наводить приклади найдавніших пам’яток
писемності; поширення освіти, відносин Київської держави з європейськими державами;
порівнює внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого та
Ярослава Мудрого;
характеризує суспільну роль різних
верств та станових груп населення Київської держави, повсякденне життя
мешканців міста та села, стан розвитку господарства й
торгівлі, роль князівської влади в політичному устрої Київської Русі;
визначає причини, сутність та наслідки запровадження
християнства як державної релігії Київської держави;
висловлює
ставлення до діяльності Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне
оцінювання
|
|
|
|
5
|
Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ
ХІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ СТ.
Правління
Ярославичів. Половецька загроза. Любецький з’їзд князів.
Правління
Володимира Мономаха та його сина Мстислава. Роздробленість Київської держави.
Київське,
Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині
XIIІ ст. Політичне та соціально-економічне життя. Розвиток архітектури та
образотворчого мистецтва.
Галицьке і Волинське князівства
в другій половині ХІІ ст. Піднесення Галицького князівства за Ярослава
Осмомисла.
Практичне
заняття. Літописи та твори тогочасної літератури «Повчання дітям», «Слово о полку
Ігоревім» як історичні джерела.
|
Учень/Учениця
називає роки правління
князів доби, дату Любецького з’їзду
князів; князівства часів роздробленості Київської держави на теренах України;
показує на карті території регіональних
князівств часів роздробленості Київської держави на теренах України;
пояснює і застосовує поняття: «князівській з’їзд», «князівська
вотчина», «віче», «колективний сюзеренітет», «федерація»;
описує пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури;
наводить приклади піднесення Київської держави за правління Володимира Мономаха та його сина; зв’язку між географічним
положенням князівств та їх історичним розвитком; культурних досягнень;
характеризує
становище
Київської держави за правління наступників Ярослава, особливості політичного
та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; літописи та
твори літератури як історичні джерела;
визначає причини, сутність та наслідки князівських усобиць,
(боротьби за київський стіл) половецьких набігів, Любецького з’їзду князів,
роздробленості Київської держави;
висловлює ставлення до діяльності Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава
Великого, Ярослава Осмомисла.
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
|
5
|
Розділ
IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
Об’єднання
Галицького і Волинського князівств
Романом Мстиславовичем. Возз’єднання князівства за синів Романа.
Перший похід монголів
на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Українські землі і Золота
Орда.
Князь Данило Романович,
його внутрішня політика. Правління Юрія І Львовича та останні
галицько-волинські князі.
Розвиток освіти, літописання.
Архітектура та образотворче мистецтво. Зміни в суспільстві Галичини й Волині.
Практичне
заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича. Галицько-Волинській літопис
про подорож в Золоту Орду та коронацію Данила Романовича.
|
Учень/Учениця
називає роки правління
найвидатніших галицько-волинських князів, монгольської навали на українські
землі;
показує на карті територію держави за
Романа Мстиславовича та його наступників;
території сусідніх держав; напрями
навали монголів на українські землі;
пояснює і
застосовує поняття: «орда», «золотоординське ярмо», «баскаки»,
«ярлик», «улус»;
описує перебіг подорожі в Золоту Орду та коронацію Данила
Романовича, пам’ятки образотворчого
мистецтва та архітектури;
наводить приклади фактів героїчного опору монгольським завойовникам, змін в
суспільстві Галичини й Волині, культурних досягнень;
характеризує заходи, до яких вдавалися Романовичі для
збереження могутності Галицько-Волинської держави, особливості монгольської
зверхності на українських землях;
визначає сутність та наслідки залежності
князівств від Золотої Орди, зовнішньої політики
галицько-волинських правителів;
висловлює ставлення до діяльності Романа Мстиславовича,
Данила Романовича, Юрія І Львовича.
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
|
5
|
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО
КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV–ХV СТ.)
Політичний статус
українських земель у складі Великого
князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. і
українські землі.
Утворення Кримського
ханату. Державний та суспільний устрій, культура
ханату. Підпорядкування Гіреїв Османській
імперії.
Суспільство Галичини, Волині й
Київщини. Церковне життя. Сільське господарство. Ремесло і торгівля. Міста,
магдебурзьке право.
Містобудування,
архітектура та образотворче мистецтво.
Практичне
заняття. Повсякденне життя українців,
вірмен, євреїв та ін. етнічних груп населення.
|
Учень/Учениця
називає час входження українських
земель до складу різних держав та перетворення Кримського улусу на незалежний
ханат; князів литовської династії Гедиміновичів, що мають безпосередній
стосунок до подій на наших землях; основні верстви суспільства Галичини,
Волині й Київщини в ХV ст.;
показує на карті українські землі у складі різних держав, територію
Кримського ханату;
пояснює і
застосовує поняття: «українська шляхта»,
«магнати», «фільварок», «кріпацтво», «невільники», «ясир»,
«гетьман», «господар», «хан»,
«султан», «магдебурзьке право», «іконостас»;
описує пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва,
повсякденне життя різних етнічних
груп населення;
наводить приклади діяльності литовських князів у
розбудові українських удільних князівств, особливостей розбудови міст та їх
самоврядування; культурних досягнень;
характеризує особливості суспільно-політичного становища
українських земель у складі різних держав; роль суспільних верств та станових
груп у житті тогочасного суспільства; стан розвитку господарства й торгівлі; державне, суспільне та
культурне життя ханату.
визначає причини, сутність та наслідки Кревської унії,
встановлення залежності Кримського ханату від Османської імперії;
висловлює
ставлення до діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича,
Хаджі-Гірея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича.
|
|
|
2
|
Узагальнення «Україна за добу Середньовіччя»
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
1
|
Резерв
|
|
7-Й КЛАС. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ
УЧНІВ
|
|
ПОВТОРЕННЯ
Цивілізаційна спадщина Стародавнього світу.
ВСТУП
Середньовіччя як епоха розвитку людства. Хронологічні межі й
періодизація історії Середніх віків. Джерела вивчення історії Середньовіччя.
|
Учень/Учениця
згадує і називає основні
події і характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу;
називає хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;
пояснює і застосовує поняття: «цивілізація», «варвари»,
«Середні віки»;
називає і характеризує види джерел з історії
Середньовіччя.
|
|
Розділ І. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ
ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
Велике
переселення народів. Аттіла. Зв'язок людини і природи у Середньовіччі та рух
населення. Утворення «варварських королівств». Теодоріх, Хлодвіг.
Нова
структура суспільства і теорія трьох станів. Роль християнської церкви у
становленні середньовічного суспільства.
Виникнення
міст їх забудова і мешканці. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни.
Ремесло й цехи. Торгівля, лихварство,
гільдії. Міська культура. Городянин – людина нового типу
Практичне заняття: Розвиток техніки та
повсякденне життя людини у Середні віки: житло, одяг, сім’я.
Практичне заняття: Рицарські традиції.
Замки. Життя селян.
|
Учень/Учениця
називає: період Великого
переселення народів, існування Франкського королівства, дату падіння Західної
Римської імперії, основні стани середньовічного
суспільства;
показує на
карті: напрямки Великого переселення народів, території «варварських»
королівств, центри ремесла і торгівлі;
пояснює і застосовує поняття:
«варварське королівство», «міграція», «стани», «цех», «гільдія», «феод»
«міська комуна»;
описує середньовічне місто, феодальний замок, повсякдення і традиції середньовічної людини;
наводить приклади взаємодії людини і природи у
Середні віки, рухів народонаселення, успіхів
боротьби городян із сеньйорами;
характеризує структуру
середньовічного суспільства, роль
християнської церкви у житті суспільства середньовічної доби, повсякденне життя і світосприйняття різних
верств населення, взаємообмін між античною та варварською культурами;
визначає причини, сутність і наслідки Великого переселення народів, формування нової структури суспільства,
виникнення міст;
Висловлює ставлення до діячів раннього
Середньовіччя.
|
|
Узагальнення,
тематичне оцінювання
|
|
|
Розділ ІІ. ПЕРШІ ІМПЕРІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Імперія Карла Великого та її поділ. «Каролінгське відродження». Алкуїн.
Утворення
Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Протистояння ворогам у VII—XV ст.
Культура Візантії.
Вплив
природно-географічних умов Аравії на спосіб життя її населення. Мухаммад і
виникнення ісламу. Розквіт і занепад Халіфату. Знання та культура арабського
світу.
Практичне заняття: Вплив Франкської імперії,
Візантії, Арабського Халіфату на європейську та вітчизняну історію
|
Учень/Учениця:
називає період існування та піднесення Франкської, Візантійської
імперій, Арабського Халіфату, життя Мухаммада,
виникнення ісламу, дати: утворення
Франкської імперії, Верденського договору, початку ісламського літочислення,
загибелі Візантійської імперії;
показує на карті території Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату у різні періоди Середньовіччя;
пояснює і застосовує поняття: «імперія», «халіфат», «арабський світ», «іслам»;
наводить приклади досягнень франкської,
візантійської, арабської культур;
характеризує Франкську, Візантійську імперії, Арабський Халіфат, повсякденне життя і світосприйняття
населення Франкської імперії, Візантії,
Арабського Халіфату, взаємовплив імперій і культур;
визначає основні напрямки
діяльності зазначених діячів,
риси ісламу, розкриває значення ісламу для арабської і світової
історії та культури;
обґрунтовує зв’язок між причинами,
сутністю та наслідками утворення, піднесення та загибелі імперій;
оцінює внесок Франкської, Візантійської імперій, Арабського Халіфату у світову
духовну спадщину.
|
|
Узагальнення, тематичне
оцінювання
|
|
|
Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ
СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х - ХV СТ.
Практичне
заняття: Походи вікінгів та нормандські завоювання.
Вільгельм
Завойовник.
Хрестові походи. Взаємини європейського та східного світів.
Середньовічні
держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій.
Станово-представницькі органи у європейських країнах.
Англія та
Франція у ХІІІ - ХV ст. Філіпп ІV Красивий, Генріх ІІ Плантагенет.
Столітня війна. Подвиг Жанни Д’Арк.
Практичне заняття: Велика хартія
вольностей.
Оттон І.
Закріплення територіальної роздробленості Священної Римської імперії та
Італії. Фрідріх ІІ.
Арабська
Іспанія та Реконкіста. Утворення королівства Іспанія.
Ізабелла, Фердинанд.
|
Учень/Учениця:
називає хронологічні межі: походів вікінгів, Хрестових походів,
нормандського завоювання Англії, посилення королівської влади за Філіппа ІV
Красивого та Генріха Плантагенета в Англії,
Столітньої війни; дати: скликання Генеральних штатів у Франції, скликання
англійського парламенту, утворення Священної Римської імперії;
показує на карті: території
зазначених країн у різні періоди Середньовіччя, напрямки
походів вікінгів, Хрестових походів, основні
події Столітньої війни, перебіг Реконкісти;
пояснює і застосовує поняття: «вікінги», «Хрестові походи», «парламент», «станова
монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня
війна», «Золота булла»;
наводить приклади взаємовпливу держав
і народів під час походів вікінгів, Хрестових походів;
описує Хрестові походи,
походи вікінгів, життя мешканців Європи у мирний та військовий час, подвиг Жанни
Д’Арк;
характеризує
Перший та Четвертий Хрестові походи, основні історичні події зазначених
європейських країн у Х – ХV ст., політику європейських монархів;
встановлює наслідки походів вікінгів та
нормандських завоювань;
визначає характерні
риси європейських станово-представницьких органів, світосприйняття
різних станів європейського суспільства;
порівнює історичний шлях Англії, Франції, Італії,
Німеччини в епоху Середніх віків, позиції Англії та Франції у Столітній
війні,
складає
історичні портрети зазначених історичних діячів;
обґрунтовує зв’язок між
причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів централізації і роздробленості у
зазначених країнах;
висловлює судження щодо значення
походів вікінгів, Хрестових походів,
виникнення парламентів.
|
|
Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ
І ДУХОВНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Середньовічні школи та університети. Поява дослідних
знань. Винаходи. Книгодрукування.
Вплив церкви
на середньовічне суспільство.
Раннє
Відродження і гуманізм.
Практичне заняття: Роль християнських
храмів у житті середньовічної людини. Пам’ятки Відродження.
|
Учень/Учениця:
називає хронологічні межі: поширення романського і готичного
стилів, раннього Відродження, дати: винайдення книгодруку, церковного розколу;
показує на карті: університетські центри,
територію поширення православ’я, католицизму, місцезнаходження найвідоміших
пам’яток культури;
пояснює і
застосовує поняття: «університет», «єретик», «інквізиція», «Відродження»,
«гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль»;
описує навчання у школах та університетах, романський і готичний храми, пам’ятки
західноєвропейської культури;
наводить приклади визначних
здобутків
середньовічної культури;
характеризує вплив церкви на середньовічне суспільство,
боротьбу церкви з єретиками, внесок діячів Р. Бекона, Й. Гутенберга, П.Абеляра, Данте,
С.Ботічеллі, Донателло у світову культуру;
порівнює романський і готичний храми, середньовічну і сучасну освіту;
обґрунтовує зв’язок між поширенням
освіти і змінами у світосприйнятті різних верств населення;
висловлює судження щодо причин і наслідків появи
і розвитку гуманістичних ідей.
|
|
Узагальнення, тематичне
оцінювання
|
|
|
Розділ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ СЕРЕДНІХ ВІКІВ
Польське королівство Казимир ІІІ.
Угорське королівство. Іштван І. Ян Гус і гуситські війни.
Пан Великий Новгород. Невська
битва та Льодове побоїще. Александр Невський
Утворення та зміцнення
Московської держави. Монгольська навала. Дмитрій Донськой. Сергій Радонезький.
Правління Івана ІІІ. Повалення ординського іга.
Практичне заняття: Виникнення
слов’янської писемності. Кирило і Мефодій. Іконопис, зодчество, повсякдення.
Андрій Рубльов.
|
Учень/Учениця:
називає хронологічні межі: посилення Угорщини, Польщі,
утворення Московської держави, об’єднання руських земель навколо Москви,
нападів монголів на Русь, правління Івана ІІІ, гуситських війн; дати:
Невської битви, Льодового побоїща, Куликовської битви, скинення монгольського
іга у Московській державі;
показує на карті: території зазначених країн у
різні періоди Середньовіччя, напрямки походів монголів, перебіг гуситських війн, місця головних
битв;
пояснює та застосовує поняття: «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська
феодальна республіка», «баскак», «ярлик», «Боярська дума», «Судебник», «золотоординське іго»;
описує пам’ятки культури Московської
держави, побут населення, перебіг Куликовської, Невської битв, Льодового
побоїща;
наводить приклади
досягнень культури;
характеризує розвиток Польського,
Угорського королівств, Московської держави, Великого Новгорода;
порівнює управління, спосіб
життя Великого Новгорода та Московської держави;
визначає
причини, хід, наслідки Гуситських війн, сутність протиріч між учасниками гуситських
війн;
складає історичні
портрети зазначених діячів;
оцінює внесок Кирила і
Мефодія, культури країн Центральної та Східної Європи у світову духовну
спадщину.
|
|
Розділ 6.
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД
Середньовічне суспільство
Індії та Китаю (оглядово).
Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ.
|
Учень/Учениця:
називає дату утворення Османської імперії, основні стани
індійського і китайського суспільств;
показує на карті: території Індії, Китаю,
Османської імперії у різні періоди Середньовіччя, напрями завойовницьких
походів Османської імперії;
пояснює і застосовує поняття:
«варни», «санскрит», «раджа», «Порта»,
«яничар»;
описує пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя;
наводить приклади: досягнень культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи
Середньовіччя; взаємообміну східної та європейської спільнот;
характеризує структуру
середньовічного суспільства Індії,
Китаю, Османської імперії;
оцінює внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у
світову духовну спадщину.
|
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
Узагальнення до курсу «Внесок цивілізацій Середньовіччя в історію людства»
|
|
|
Резерв
|
|
8 клас. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
|
Дата
уроку
|
К-ть годин
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ
УЧНІВ
|
|
|
2
|
ПОВТОРЕННЯ
Українські землі в ХІ-ХУ ст.
Основні події і постаті.
ВСТУП
Територія розселення українського етносу.
Українські землі у складі різних держав.
|
Учень/Учениця
показує на карті територіальні зміни, що
відбувалися на українських землях від середини 14 – до початку 16 ст.
згадує і пояснює основні поняття, пов’язані з історією України періоду середньовіччя,
характеризує особливості розвитку України і світу напередодні Нового
часу;
називає хронологічні межі та
періодизацію історії України у ранній новий час;
пояснює та застосовує поняття:
«Новий час», «ранній Новий час»;
характеризує
історичні джерела з історії України раннього Нового часу
|
|
|
8
|
Розділ І. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ,
КУЛЬТУРНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В ХVІ
– ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ.
Люблінський
унійний сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни. В.-К. Острозький.
Міста.
Фільваркове господарство. Міщани та селяни. Магнати і шляхта.
Православні
братства. Шкільництво: Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії.
Пересопницьке Євангеліє.
Церковні собори
в Бересті 1596 р. Утворення греко-католицької церкви. І. Потій.
Полемічна література.
Легалізація
православної церкви. Митрополит П. Могила, його реформи. Утворення
Києво-Могилянської академії.
Практичне заняття. Архітектура та образотворче
мистецтво. Практичне заняття.
Книговидання. Діяльність І. Федорова у Львові та Острозі.
|
Учень/Учениця
називає дати Люблінської унії, створення греко-католицької церкви, виходу друком
перших книжок, створення Києво-Могилянської академії, імена найвідоміших діячів культури та церкви;
показує на карті територіальні
зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії,
польські воєводства на українських землях та їх центри;
пояснює
і застосовує поняття: «церковні братства», «полемічна література»,
«греко-католицька церква», «літературна староукраїнська мова»,
«слов’яно-греко-латинська школа», «гравюра»;
описує пам’ятки архітектури та
образотворчого мистецтва, перші друковані книжки, повсякденне життя української знаті, міщан і селян; навчання у братських
школах;
наводить приклади
ролі історичних діячів доби в розбудові української культури, внеску різних
навчальних закладів в розвиток освіти, поширення реформаційних ідей у
діяльності православних братств;
характеризує зміни
суспільно-політичного та економічного життя в українських землях після
Люблінської унії; соціальну структуру українського суспільства; особливості
розвитку та досягнення культури, заходи православних та греко-католицьких
митрополитів щодо впорядкування своїх
церков;
визначає причини, сутність та
наслідки Люблінської унії 1569 р., Берестейської церковної
унії 1596 р.
висловлює ставлення до діяльності В.-К.
Острозького, Г. Смотрицького, П. Могили, І. Потія.
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
|
7
|
Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО В ХVІ – ПЕРШІЙ
ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ.
Поява та становлення
козацького стану. Перші Запорозькі Січі.
Д. Вишневецький.
Військово-політична організація козацтва.
Реєстрове козацтво. Козацтво в боротьбі за свої права.
Суходільні та морські
походи козаків. П. Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська
війна.
Практичне
заняття. Історичні джерела про побут, військово-політичну організацію та
військове мистецтво козаків, традиції та звичаї українських козаків
|
Учень/Учениця
називає дати першої згадки про козаків в писемних джерелах,
утворення першої Запорізької Січі, найзначніших
козацьких повстань, Хотинської війни; причини виникнення українського
козацтва, імена найвідоміших
керівників козацьких повстань 90-х рр. 16 ст. та другої чверті 17 ст.
показує на карті терени
запорізьких земель, перші Січі, напрямки походів козаків на володіння Османської
імперії, перебіг подій козацьких
повстань 90-х рр. 16 ст. та другої чверті 17 ст.
пояснює і
застосовує поняття: «козак», «Запорізька Січ», «Кіш», «козацька
старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове
козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення», «козацький табір»,
«зимівник»;
описує побут, військове мистецтво козаків, традиції та звичаї
українських козаків, морські походи козаків на турецькі володіння;
наводить
приклади боротьби козацтва за свої права, військового мистецтва козаків;
характеризує військово-політичну організацію козацтва, участь
козаків в Хотинській війні, роль повстань другої чверті 17 ст. в розгортанні
визвольного руху;
визначає причини, сутність та наслідки «доби героїчних
походів» козацтва, козацьких повстань другої чверті 17 ст.;
висловлює
ставлення до діяльності Д. Вишневецького, П. Конашевича-Сагайдачного.
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
|
7
|
Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА СЕРЕДИНИ XVII
CТ.
Початок Національно-визвольної війни.
Б. Хмельницький. Переможні битви 1648 р.
Розгортання Національно-визвольної війни в 1649–1653
рр.
Молдавські
походи. Гетьманщина наприкінці 1653 р.
Утворення козацької держави – Війська Запорозького. Політичний та
адміністративно-територіальний устрій. Зовнішня політика.
Соціально-економічне життя.
Військо Запорозьке і Московське царство. Українсько-російська міждержавна угода 1654 р. Воєнно-політичні
події 1654 –1657 рр.
Практичне заняття. Військо Запорізьке в
системі міжнародних відносин.
Практичне заняття. Роль Б. Хмельницького
в розбудові Гетьманщини.
|
Учень/Учениця
називає дати основних битв Національно-визвольної
війни, укладення українсько-російського договору; причини Національно-визвольної війни
українського народу проти Речі Посполитої;
показує на карті напрямки походів
українського війська в 1648–1657 рр., місця основних битв, територію
козацької держави – Війська Запорізького; сусідів козацької держави;
пояснює
і застосовує поняття: «генеральна» та «старшинська ради»,
«Гетьманщина»; «гетьман»; «генеральна старшина», «універсал», «полк»,
«сотня», «протекторат»;
описує перебіг подій
в Переяславі 1654 р., роль Б. Хмельницького в розбудові Гетьманщини;
наводить приклади змін в
адміністративно-територіальному устрої та соціально-економічному становищі
українських земель після їхнього визволення вiд польського панування;
взаємовідносин Війська Запорізького з державами-сусідами;
характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні
національно-визвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського
договорів, російсько-українського договору 1654 р.; особливості здійснення в
козацькій державі державної влади, ролі гетьмана в ній; фінансову, судову
систему Гетьманщини, організацію збройних сил;
визначає причини, сутність та
наслідки молдавських походів, українсько-російського
міждержавного договору 1654 р.;
висловлює
ставлення до діяльності Б. Хмельницького.
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
|
8
|
Розділ ІV. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
НАПРИКІНЦІ 50-Х РР. ХVІІ – НА ПОЧАТКУ ХVІІІ СТ.
Початок
Руїни. І. Виговський. Гадяцька угода та українсько-російська війна. Ю. Хмельницький. Андрусівська угода.
Правобережна Гетьманщина. П. Дорошенко. Турецький протекторат. Чигиринські походи.
Лівобережна Гетьманщина: політика гетьманів. І. Самойлович. Козацькі
полки Слобожанщини. Чортомлицька Січ. І.
Сірко.
Внутрішня
та зовнішня політика І. Мазепи. Українське бароко: архітектура та
образотворче мистецтво. Розвиток освіти.
Україна в
подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Пилип Орлик та його
Конституція.
Практичне заняття. Гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа – меценати церкви й освіти.
Практичне заняття. Козацькі літописи. Ідеї
збереження історичної пам’яті у літописі Самійла Величка.
|
Учень/Учениця
називає дати укладення гетьманськими
урядами угод з Польщею та Московією,
міждержавних угод, що стосувалися українських земель; гетьманів Лівобережної
та Правобережної Гетьманщини, роки їх правління; діячів культури,
причини заселення Слобідської України;
показує на карті території, підвладні
гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під
контролем Росії, Османської імперії, Польщі; напрямки найважливіших воєнних
походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України,
столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини;
пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна
Гетьманщина», «Слобожанщина», «Чортомлицька Січ»; «козацьке бароко»,
«козацькі літописи», «Малоросія»;
описує пам’ятки архітектури та
образотворчого мистецтва;
наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих
на захист державних прав Гетьманщини та розбудови української культури;
характеризує особливості внутрішньої та зовнішньої політики
гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, зміст політичних угод
того часу, що стосувалися українських земель, основні положення Конституції
Пилипа Орлика; адміністративно-політичний
устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини;
роль
Запорізької Січі в історії України другої половини 17 ст., особливості розвитку та досягнення культури;
визначає причини, сутність та наслідки підписання Гадяцького,
Андрусівського договорів, «Вічного миру», Бахчисарайського миру,
українсько-шведського договору.
висловлює
ставлення до діяльності І. Виговського, Ю. Хмельницького, П.Дорошенка, Д. Многогрішного,
І. Самойловича, І. Сірка, І. Мазепи, П. Орлика,
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
|
8
|
РОЗДІЛ V. УКРАЇНСЬКІ
ЗЕМЛІ В СЕРЕДИНІ – ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.
Полікультурний характер
українського суспільства. Церковна
еліта, козацька старшина, рядові козаки, селяни Гетьманщини. Шляхта й
міщани Речі Посполитої.
Освіта в Речі
Посполитій та Російській імперії. Києво-Могилянська академія. Г. Сковорода.
Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.
Останні гетьмани. Остаточна
ліквідація гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини. Скасування
козацького устрою на Слобожанщині.
Нова
(Підпільненська) Січ. Ліквідація Січі. П. Калнишевський. Ліквідація
Кримського ханства.
Правобережна Україна та
західноукраїнські землі. Гайдамацький рух. Поділи Речі Посполитої та українські
землі.
Практичне
заняття. Підпільненська Січ: господарське освоєння земель та контакти з
сусідами-татарами.
Практичне
заняття. Гайдамаки в історичних джерелах
та літературних творах: героїзація руху в народній свідомості.
|
Учень/Учениця
називає
дати остаточної ліквідації гетьманства та Запорізької Січі, поділів Речі
Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; останніх
гетьманів та роки їх правління; діячів культури та церкви; ватажків
гайдамацького та опришківського рухів;
показує на карті територіальні зміни, що
відбулися внаслідок поділів Польщі, ліквідації козацького адміністративно-територіального
устрою на Лівобережній Україні, Слобожанщині, території Вольностей Війська
Запорізького;
пояснює
і застосовує поняття: «гайдамаки», «опришки», «паланки»,
«Коліївщина», «Малоросійська колегія»;
описує адміністративно-територіальний
устрій запорізьких земель та його господарське освоєння; пам’ятки архітектури
та образотворчого мистецтва;
наводить приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення
державних прав України; внеску Києво-Могилянської
академії в розвиток освіти та науки;
характеризує соціально-політичне
та економічне становище різних українських
земель; Києво-Могилянську академію як найвпливовіший центр освіти, науки,
видавничої справи; роль церковної еліти Гетьманщини в розбудові російської
православної церкви; зміни в соціальному статусі основних верств
населення;
визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації
царським урядом гетьманського уряду та Запорізької Січі, розгортання
гайдамацького руху на Правобережжі;
висловлює
ставлення до діяльності
П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського, П. Калнишевського,
І. Григоровича-Барського, С. Яворського, Ф. Прокоповича.
|
|
|
2
|
Узагальнення до курсу «Україна в ХУІ-ХУІІІ ст.»
Тематичне
оцінювання
|
|
|
|
2
|
Резерв
|
|
8-Й КЛАС. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
-
|
Дата
уроку
|
К-ть годин
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ
УЧНІВ
|
|
|
2
|
ПОВТОРЕННЯ
Цивілізаційна
спадщина Середньовіччя. Ключові поняття історії Середніх віків. Світ напередодні
Нового часу.
ВСТУП
Хронологічні межі й
періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення.
Історичні джерела з історії Нового часу.
|
Учень/Учениця
згадує і пояснює основні
поняття, пов’язані з періодом середньовіччя, характеризує цивілізаційну
спадщину Середньовіччя;
згадує та визначає особливості
світу напередодні Нового часу;
називає хронологічні межі та періодизацію Нового часу;
показує на карті європейські країни;
пояснює та застосовує поняття: «Новий час», «ранній
Новий час»;
характеризує історичні джерела з історії
Нового часу;
|
|
|
3
|
Розділ І. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ
ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Причини Великих географічних відкриттів XV—XVI ст.
Подорожі та відкриття європейців.
Доколумбові цивілізації Америки. Розширення
європейської цивілізації на Схід і Захід. Формування перших колоніальних
імперій. Зустріч цивілізацій.
Практичне заняття: Соціально-культурні наслідки Великих
географічних відкриттів для історії людства. Зміна поглядів на світ.
|
Учень/Учениця
називає час Великих географічних відкриттів, дату відкриття
Америки X. Колумбом, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації
Америки;
встановлює хронологiчну послiдовнiсть подій;
показує на карті напрямки подорожей європейців,
нові торгівельні шляхи, основні географічні відкриття, використовує карту як джерело інформації при характеристиці
історичних подій та явищ;
описує подорожі європейців,
доколумбові цивілізації Америки, життя і побут людини раннього Нового часу;
пояснює і застосовує поняття: «Великі географічні
відкриття», «колонія», «колоніальна імперія»; «зустріч цивілізацій»;
обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю та наслідками
Великих географічних відкриттів;
оцінює значення і наслідки Великих
географічних відкриттів в історії людства.
|
|
|
3
|
Розділ ІІ. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА СПОСІБ ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ У РАННЬОМОДЕРНУ ДОБУ
Соціально-економічніий вплив відкриття Нового Світу.
«Революція цін». Початок кризи аграрно-ремісничої цивілізації в Західній та
Центральній Європі.
Мануфактурне виробництво і наймана праця. Торгівельний
капітал.
Практичне заняття: Повсякденне життя в країнах Західної Європи. Становище жінок і дітей.
|
Учень/Учениця
називає характерні риси матеріального світу людини раннього
Нового часу;
пояснює та застосовує поняття «аграрно-реміснича
цивілізація», «колонія», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий
робітник»; «революція цін». «обгородження»;
описує нові
способи господарювання, життя людей, становище жінок і дітей у ранньомодерну
добу;
характеризує початок кризи аграрно-ремісничої
цивілізації в Західній та Центральній Європі;
порівнює життя людей, технічні прилади Середньовіччя та
раннього Нового часу;
висловлює судження щодо характеру і значення змін
у соціально-економічному житті людини раннього Нового часу.
|
|
|
7
|
Розділ ІІІ. НОВІ ІДЕЇ
ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ
Криза релігійної свідомості, поширення ідей гуманізму
Ренесанс і Бароко: зміна погляду на людину і світ
Пошук нових способів пізнання світу. Народження нової
європейської науки.
Практичне заняття: Леонардо да Вінчі,
Рафаель Санті Мікеланджело Буонарроті
– титани епохи Відродження.
Реформація церкви як реформація суспільства. М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін,
І. Лойола.
Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбургський мир 1555р.
.
Практичне заняття: Світ очима католика,
православного, протестанта. Нове в образі життя, ціннісних орієнтирах та
нормах в епоху Відродження та Реформації.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі епохи Високого Відродження,
Реформації, релігійних воєн у Франції, імена видатних митців та їх
найвідоміші творіння;
показує на карті найвизначніші культурні центри
Європи ранньомодерної доби, основні західноєвропейські держави, регіони
поширення католицької й протестантських церков;
пояснює і застосовує поняття: «Відродження», «гуманізм»;
«Реформація», «Контрреформація», «протестантизм», «кальвінізм», «орден
єзуїтів», «релігійні війни», «національно-визвольна війна»,
описує найвизначніші пам’ятки культури, перебіг подій Реформації
та релігійних війн;
визначає характерні риси мистецтва епохи Високого
Відродження; реформаційних учень, Контрреформації;
характеризує діяльність видатних діячів ХVІ—ХVІІ ст.,
наростання кризових явищ у католицькій церкві, контрреформаційні заходів
католицької церкви, розвиток культури;
порівнює мистецтво Високого Відродження та Середньовіччя,
італійське та Північне Відродження;
висловлює судження щодо відображення у творчості митців
Відродження гуманістичних цінностей Нового часу.
|
|
|
1
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
|
9
|
Розділ ІУ. СТАНОВЛЕННЯ
І РОЗВИТОК ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ У ХУІ –
ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХУІІІ СТ.
Особливості абсолютизму у різних країнах Європи.
Протекціонізм і меркантилізм. Кардинал Ришельє
Національно-визвольна війна у Нідерландах. Народження
республіки. В. Оранський
Практичне заняття: Портрети абсолютних
монархів Генріха ІУ і Людовіка
ХІУ: чому вони увійшли в історію?
Англія: від абсолютної - до парламентської монархії.
Єлизавета І. Англійська революція.
Практичне
заняття: Становлення європейського
парламентаризму. Білль про права.
Особливості шляхетської
демократії в Польщі
Тридцятилітня війна та
Вестфальський мир, їх вплив на Європу.
Московське царство. Іван IV Грозний. «Смутний час». Початок
правління династії Романових.
Петро І. Російська імперія
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі Тридцятилітньої війни,
Національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції XVII ст., риси абсолютизму у різних
країнах Європи;
показує на карті перебіг Національно-визвольної
війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни;
пояснює і застосовує поняття: «абсолютизм»,
«протекціонізм»; і «меркантилізм», «буржуазна революція», «Утрехтська
унія», «Криваве законодавство», «39 статей», «протекторат», «унія»,
«шляхта», «фільварок», «опричнина», «церковний розкол», «самодержавство»;
описує двір «Короля-Сонця»,
життя різних верств населення у мирний й військовий час, зміни у
повсякденному житті населення країн;
характеризує діяльність історичних діячів;
визначає та пояснює на прикладах характерні риси
національно-визвольної війни у Нідерландах, Англійської революції, абсолютизму у Франції, результати реформ Петра І;
розкриває особливості внутрішньої й зовнішньої політики
вказаних держав;
аналізує причини, характер та значення
національно-визвольної війни у Нідерландах, Тридцятилітньої війни, Англійської
революції XVII ст.;
порівнює абсолютну монархію Франції, Англії та Іспанії та
самодержавства в Росії;
висловлює судження щодо напрямів економічного,
політичного та духовного розвитку вказаних країн у ХVІ—ХVІІ ст
|
|
|
6
|
Розділ У. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ
ПРОЦЕСИ У ХУІІІ СТОЛІТТІ
Початок промислового перевороту. Вплив промислового
перевороту на життя різних верств населення.
Ідеї Просвітництва і європейське суспільство.
Практичне заняття: Погляди французьких
просвітників на державу, суспільний устрій та церкву.
Ідеї освіченого абсолютизму у політиці європейських
монархів Фрідріх ІІ. Марія - Терезія.
Йосип ІІ. Катерина II.
Англійські колонії в Північній Америці. Основні події
Війни за незалежність. Утворення США
Практичне заняття: Декларація незалежності, Конституція
США - втілення ідей Просвітництва
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі промислового перевороту, доби
Просвітництва, дати утворення англійських колоній у Північній Америці,
правління Фрідріха ІІ, Марії -
Терезії, Йосифа ІІ, Катерини II, війни за незалежність, прийняття
«Декларації незалежності»;
показує на карті
основні
промислові центри Англії, напрямки зовнішньої політики Пруссії, Австрії,
напрями зовнішньої політики та територіальні зміни Російської імперії у XVIII
ст.;
пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот»,
«освічений абсолютизм», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм»,
«технічний прогрес», «метрополія», «конституція», «федерація»;
описує зміни у
повсякденному житті протягом ХVІІІ ст.;
характеризуємо технічний прогрес, особливості
демократичного устрою США, нові цінності у житті суспільства;
визначає характерні ознаки
промислового перевороту, освіченого абсолютизму, Просвітництва, класицизму;
політики Англії щодо колоній, «Декларації незалежності» та Конституції США;
характеризує діяльність
видатних історичних діячів;
аналізує та порівнює погляди просвітників,
розвиток європейських держав у XVІІІ ст.;
висловлює судження щодо значення доби
Просвітництва, класицизму в історії людства, наслідків реформ, революції.
|
|
|
2
|
Розділ УІ. ТРАДИЦІЙНІ СУСПІЛЬСТВА СХОДУ (оглядово)
Османська імперія Китай. Японія. Індія
Практичне заняття: Релігійне та культурне
життя країн Сходу
|
Учень/Учениця
показує на карті території Османської імперії,
Персії, Японії, Китаю, Індії;
описує окремі пам’ятки культури країн Сходу;
визначає основні здобутки культури народів Сходу;
характеризує особливості економічного й політичного розвитку
країн Сходу як традиційних суспільств;
висловлює судження щодо особливостей розвитку цивілізацій
Сходу.
|
|
|
1
|
Узагальнення, до курсу «Внесок народів за
Нової доби в історію людства»
тематичне оцінювання
|
визначає риси процеси переходу від традиційного
(аграрного) до індустріального
суспільства
|
|
|
1
|
Резерв
|
|
9 КЛАС.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
|
Дата
уроку
|
К-ть годин
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ
УЧНІВ
|
|
|
|
2
|
ПОВТОРЕННЯ
Розподіл українських земель між Російською імперією та Австрійською
імперією. Життя різних верств населення.
ВСТУП
Особливості розвитку
українських земель у ХІХ ст. – початку ХХ ст. Полікультурний характер
українського суспільства. Джерела з
історії України ХІХ – початку ХХ ст.
|
Учень/Учениця
хронологічно
співвідносить процеси, які відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими
тенденціями історичного розвитку;
показує на карті території розселення
українців та територіальні зміни наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.; зіставляє їх із сучасними
кордонами України;
пояснює, які були особливості
розвитку українських земель у ХІХ -на початку ХХ ст.;
називає і характеризує види джерел із історії
України названого періоду
|
|
|
|
18
|
Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ Й АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ
НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Україна
в контексті міжнародних політичних відносин початку і середини ХІХ ст.
Адміністративно-територіальний
устрій та регіональний поділ українських земель. Політика імперських урядів
щодо України. Суспільство: соціальна
структура, національний склад.
Криза кріпосницького
господарювання. Початок промислового перевороту на українських землях. Міста.
Розвиток внутрішньої торгівлі.
Практичне заняття:
Духовні цінності українців.
«Енеїда» І. Котляревського.
Початок українського національного руху: збирання народних пісень
(М. Цертелєв і М. Максимович), діяльність харківського гуртка
«романтиків». Перемишльський культурно-освітній осередок.
Українське питання в програмах
російських декабристів й українських масонів. Польське повстання 1830 р. і
Правобережна Україна.
«Руська трійця». М. Шашкевич.
Кирило-Мефодіївське братство. Т. Шевченко.
Революції 1848–1849 р.:
слов’янське відродження
та національний рух в західноукраїнських землях. Головна руська рада.
Практичне
заняття: Українське «національне відродження» в контексті європейської історії
кінця XVIII – середині ХІХ ст.
|
Учень/Учениця
називає час
діяльності «Руської трійці», Кирило-Мефодіївського товариства, роки відкриття
перших університетів, виходу друком книжок, що започаткували українське
національне відродження; діячів українського
руху – етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів
та їхні твори;
показує на карті українські землі у
межах імперій; на основі карти порівнює
політико-адміністративний устрій українських земель у складі
Російської імперії з політико-адміністративним устроєм українських земель у
складі Австрійської монархії;
пояснює і
застосовує поняття: «етнос», «народність», «нація», «українське
національне відродження», «український проект», «національна ідея», «перший –
академічний (науковий) – етап національного відродження», «промисловий
переворот»;
описує
становище українського населення та повсякденне життя
українців у складі Російської та Австрійської імперій; перебіг національного
руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії;
наводить приклади гальмування кріпацтвом
економічного розвитку України; поширення на Україну російського та польського
суспільних рухів,
характеризує зміст
і значення «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Малоросійських
пісень...» М. Максимовича; програмні засади та діяльність
Кирило-Мефодіївського братства; соціально-економічний розвиток українських
земель, становище населення та явища повсякденного життя українців під владою
Росії та Австрії;
визначає причини, сутність та наслідки першого етапу національного
відродження землях підросійської та підавстрійської України, національного
руху на західноукраїнських землях під час революцій 1848–1849 рр. у
Австрійській імперії;
висловлює
ставлення до діяльності І. Котляревського,
Т. Шевченка, М. Максимовича, М. Шашкевича, М. Костомарова,
І. Срезневського.
|
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне оцінювання
|
|
|
|
|
14
|
Розділ ІІ. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В
СЕРЕДИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Ліквідація кріпацтва 1848 р. та
1861 р. Капіталізація та ринкові
відносини в аграрному секторі. Столипінська аграрна реформа.
Особливості
модернізації економіки в українських землях у складі Російської та
Австро-Угорської імперій. Цукроваріння,
машинобудівна промисловість й металургія. Монополізація промисловості.
Транспортне сполучення. Торгівля (ринки, ярмарки, міжнародна й міська
торгівля). Трудова еміграція.
Практичне
заняття: Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси
модернізації повсякденного життя.
Українські землі в міжнародних
відносинах та геополітичних планах європейських держав.
Модернізаційні процеси
в освіті й науці. Університети. Видатні вчені.
Український професійний
театр.
Світоглядні та
культурно-мистецькі течії (класицизм, романтизм, реалізм). Традиція й
«модерн».
Практичне
заняття: Зміни в міській та сільській забудові. Масова забудова міст. Модерн в
архітектурі.
Практичне заняття: Перші українські
підприємці.
|
Учень/Учениця
називає
роки ліквідації кріпацтва на українських землях, основні тенденції модернізації
українського суспільства; причини трудової міграції українців; діячів науки
та культури;
пояснює
і застосовує поняття: «земства», «монополія», «буржуазія»,
«робітництво», «інтелігенція», «емансипація», «фемінізм», «романтизм»,
«реалістичний стиль», «український стиль», «стиль модерн»;
описує повсякденне життя українців; пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва;
наводить приклади соціальних та економічних
зрушень в українських землях, суперечливого характеру явищ і процесів
модернізації повсякденного життя українців; змін в транспортному сполученні;
досягнень науки та культури; пам’яток живопису та архітектури різних
стильових форм;
характеризує модернізаційні процеси в українських землях,
порівнюючи їх з аналогічними процесами в європейських країнах; зміни у
соціальному складі населення України та повсякденному житті населення,
розвиток культури та науки, процес становлення професійного театру,
діяльність меценатів та їхній вплив на розвиток культури;
визначає причини, сутність та наслідки селянської реформи 1861
р. та Столипінської аграрної реформи;
висловлює ставлення до
діяльності М. Терещенка, В. Симиренка.
|
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне
оцінювання
|
|
|
|
|
10
|
Розділ ІV.
НАЦІОНАЛЬНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ РУХИ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ -
ПОЧАТКУ СТ.
Громадівський рух. Київська та ін. громади. В. Антонович.
Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Реакція
імперської влади Росії на розвиток українського руху.
Галицькі народовці, боротьба з москвофільством. «Руська бесіда».
Товариство «Просвіта». О. Барвінський. Політика «нової ери». «Україна ірредента» Ю. Бачинського. Наукове товариство ім. Шевченка.
Українська політична еміграція. Журнал «Громада».
Братство тарасівців. Український соціалізм: М.Драгоманов і галицькі радикали.
І. Франко та М. Павлик.
Практичне
заняття. Соціальні, національні, космополітичні ідеї в суспільно-політичній думці
України.
Зародження партійного життя. РУРП, УНДП та УСДП.
Партійний рух на Наддніпрянській Україні.
«Самостійна Україна» М. Міхновського. Ліберально-демократичні та ін. партії
на початку ХХ ст.
Український рух в умовах Російської революції
1905–1907 рр. Українська громада в Державній Думі.
Практичне
заняття. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю.
|
Учень/Учениця
називає час
створення Київської громади; роки ухвалення Валуєвського циркуляра та
Емського указу; створення перших українських політичних партій; діячів
українського руху.
пояснює
і застосовує поняття: «малоросійство», «москвофільство», «громадівський рух», «народовці», «другий
– культурницький (українофільський) – етап національного відродження»,
«третій – політичний – етап національного відродження», «політичні партії»;
наводить приклади соборницької діяльності Старої
громади і галицьких народовців, розгортання масового українського
національного руху в Галичині;
характеризує основні погляди та напрямки діяльності
громадівців, народовців, радикалів; зміст
«України ірредента» Ю. Бачинського та «Самостійної України»
М. Міхновського, програми та
діяльність Братства тарасівців та перших політичних партій,
визначає причини, сутність та наслідки другого та третього
етапів національного відродження на землях підросійської та підавстрійської
України, «новоерівської» політики
народовців, ухвалення російським царатом Валуєвського
циркуляра та Емського указу.
висловлює
ставлення до діяльності В. Антоновича, М.Драгоманова, І. Франка, М.
Павлика, М.
Міхновського.
|
|
|
|
2
|
Узагальнення до курсу «Україна у ХІХ – на
початку ХХ ст.»
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
|
2
|
Резерв
|
|
|
9 КЛАС. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
|
Дата
уроку
|
К-ть годин
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ
УЧНІВ
|
|
|
2
|
ПОВТОРЕННЯ
Цивілізаційна спадщина
європейської історії на кінець XVIII ст. Ранній Новий час та його ідеї,
здобутки, виклики. Основні риси «старого порядку».
ВСТУП
Характеристика хронологічних рамок курсу.
Поняття модернізації, революції, нації, держави.
Характеристика джерел історії
модерного часу.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі та періодизацію історії Раннього нового
часу
згадує і називає значущі
події, явища та процеси історії Європи та світу періоду XV- XVIII ст., та
причетних до них історичних осіб, співвідносить
їх з часом і простором;
називає і характеризує види джерел із історії
ранньомодерного і модерного суспільства
називає хронологічні межі періоду Нового часу;
|
|
|
8
|
Розділ І. ЄВРОПА ВІД
ВЕЛИКОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ДО СЕРЕДИНИ ХІХ СТ.
Велика французька революція
кінця XVIII ст.. Від конституційної монархії до Республіки. Від якобінської
диктатури до Консульства та Імперії Наполеона. Вплив політики Наполеона на розвиток європейських країн. Наполеонівські
війни та їх наслідки.
Практичне заняття: Еволюція
соціально політичних ідей у ході революції: від «Декларації прав людини і
громадянина» до «Громадянського кодексу» Наполеона.
Промислова революція у
Західній Європі та її наслідки Нерівномірність розвитку різних країн та її
обумовленість. Становлення соціальної структури модерного суспільства.
Становище і спосіб життя
різних соціальних груп. Зміни у повсякденному житті.
Практичне заняття: Як промислова революція змінила суспільство і спосіб
життя різних верств населення.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі та пояснює
періодизацію Великої Французької революції;
показує на карті перебіг
наполеонівських війн;
пояснює і застосовує
поняття «буржуазна революція», праві, ліві, «болото»; «якобінська диктатура»; «промислова
революція», «модернізація», «громадянські права»,
наводить приклади змін у повсякденному
житті європейців у першій половині ХІХ ст.;
характеризує соціальну структуру модерного європейського
суспільства першої половини ХІХ ст.,
становище і спосіб життя різних
соціальних груп;
визначає причини, сутність і наслідки
політичних та соціально-економічних змін у Франції від 1789 до 1815
рр.; промислової революції у Західній Європі та нерівномірності
соціально-економічного розвитку різних
країн;
висловлює власне
ставлення до ідей Європейського Просвітництва, основних положень «Декларації прав
людини і громадянина» та «Громадянського кодексу» Наполеона; до
діяльності історичних діячів до
ролі насильства в революції.
|
|
|
2
|
Узагальнення,
тематичне оцінювання
|
|
|
|
11
|
Розділ ІІ. НОВІ ІДЕОЛОГІЇ ТА ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ В СЕРЕДИНІ ТА ДРУГІЙ
ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Практичне
заняття: Еволюція ідеї нації: від романтичного націоналізму
до «весни народів». Дж.Мадзіні.
Революції 1848-1849 рр.: особливості та наслідки.
Соціальні, політичні та національні
чинники у «Весні народів». Слов’янське
відродження.
Становлення національних держав.
Об’єднання Італії та Німеччини. Д.Гарібальді, О.Бісмарк.
Громадянська війна і Реконструкція в
США. А.Лінкольн.
Формування двопартійної системи(оглядово).
Практичне заняття: Політико-ідеологічні течії ХІХ ст. та їх витоки.
Лібералізм і консерватизм
Політичні зміни так конституційні процеси в Європі.
Практичне
заняття:
Радикалізація політичних рухів.
Соціалістична ідея. Марксизм.
«Великі» реформи 1860-1870-х в Росії. Олександр ІІ.
Доба
Мейдзі в Японії .
|
Учень/Учениця
пояснює і застосовує поняття «весна
народів», «слов’янські будителі», «національна держава», «нація»,
«громадянська війна» «парламентська реформа», «чартистський рух», «робітничий
рух», , «соціал-демократія» .
характеризує
суть
основних ідейних течій епохи (лібералізм, консерватизм, соціалізм, марксизм,
націоналізм), аналізує причини їх
появи та роль у житті суспільства; становлення національних держав та їх
особливості;конституційні та
реформаційні процеси у ХІХст. та їх значення;
порівнює та наводить
приклади революційного та еволюційного шлях розвитку провідних країн у ХІХ ст.;
характеризує та висловлює власне ставлення
до поглядів і діяльності
історичних осіб;.
;синхронізує події,
явища і процеси європейської історії та історії України;
пояснює взаємовпливи
європейських та українських
політичних та соціально-економічних процесів;
оцінює
значення та наслідки революцій 1848-1849 рр., становлення національних
держав в Європі у ХІХ ст..,
Громадянської війни у США, реформ у Російській імперії 1860-1870-х
рр..
|
|
|
2
|
Узагальнення, тематичне
оцінювання
|
|
|
|
7
|
Розділ ІІІ. УТВЕРДЖЕННЯ
ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (КІНЕЦЬ ХІХ СТ. – ПОЧАТОК ХХ СТ.)
Науково-технічна революція
кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст..
та її вплив на суспільство.
Практичне заняття: Зміни у житті і побуті в
епоху науково – технічної революції.
Індустріалізація. Монополії.
Типи(ешелони) модернізації. Особливості розвитку провідних країн на зламі ХІХ
та ХХ ст..
Завершення формування колоніальних імперій та початок
боротьби за переділ світу. Міжнародні відносини від Франко-прусської війни до
Антанти.
Зміна цінностей європейської цивілізації. Модерн як
новий погляд на культуру і мистецтво.
Практичне заняття: Нові явища в житті суспільства (обов’язкова освіта,
емансипація, зародження масової культури).
|
Учень/Учениця
показує на карті колоніальні
імперії та їх володіння;
військово-політичні союзи кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст.
пояснює і застосовує
поняття науково-технічна революція «індустріалізація», «монополія»,
«типи(ешелони) модернізації», «міграції»
«колоніальна імперія», «військово-політичний союз», «емансипація жінок»,
«модерн», «масова культура»;
аналізує і характеризує досягнення НТР кінця ХІХ ст.- початку ХХ ст. ;зміни у житті і світогляді
людей в епоху науково-технічної революції, їх причини , прояви, наслідки;
міжнародні відносини у др. пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.;
пояснює і порівнює причини та
відмінності у темпах модернізаційних процесів у різних регіонах, особливості
розвитку провідних країн у др. пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.;
визначає суть змін цінностей європейської
цивілізації наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст..
висловлює власне
ставлення до змін у житті і світогляді
людей наприкінці ХІХ ст. - початку ХХ ст..
|
|
|
1
|
Урок
узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики
«довгого» ХІХ ст.
|
|
|
|
1
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
1
|
Резерв
|
|
Пропозиції та зауваження до проекту навчальної програми
просимо надсилати на такі електронні адреси:
Пометун Олена Іванівна - голова робочої групи із розроблення навчальної програми - pometun@hotmail.com
Євтушенко Раїса Іванівна - головний спеціаліст департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти - r_yevtushenko@mon.gov.ua
Комментариев нет:
Отправить комментарий