ПлахцінськаЄ.Б.
Використання інтерактивних методів і прийомів навчання в процесі формування комунікативної компетентності на уроках історії
(7 – 9 кл.)

Навчально-методичний посібник для вчителів історії





Ходорів
2013 р.
ПлахцінськаЄ.Б.Використання інтерактивних методів і прийомів навчання в процесі формування комунікативної компетентності на уроках історії(7 – 9 кл.), 56 с.
(Навчально-методичний посібник для вчителів історі



Матеріали навчально-методичного посібника складені згідно вимог програми з історії загальноосвітньої школи.
Посібник розрахований для роботи з учнями 7-9-х класів на уроках історії, знайомить із технологіями організації інтерактивних методик, які допомагають учителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним і ефективним у процесі розвитку комунікативної компетентності. Він може стати в пригоді кожному вчителю – досвідченому і молодому.


ВСТУП
Якщо хочеш виховати в дітях силу розуму, інтерес до серйозної інтелектуальної праці, самостійність, вселити в них радість співтворчості, то створи такі умови, щоб іскорки їхніх думок створювали царство думки, дай їм змогу відчути себе в ньому володарями.
Шалва Амонашвілі
Сучасне суспільство ставить нові вимоги перед освітою, згідно з якими вчитель повинен виховувати сьогодні не виконавця, а будівничого, здатного усвідомити свою місію, особистість, що інтенсивно розвивається.
Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін у світі - ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі історичного розвитку. Їх формування вимагає нових підходів до процесу навчання. Оновлення форм організації навчально-виховного процесу в Національній доктрині розвитку освіти визначеного одним з пріоритетних напрямів державної політики в освітній галузі.
У вік глобальної інформації дидактична функція вчителя змінюється і формується так: не передавати знання, а вчити як здобувати їх. Діяльність учителя полягає не стільки в тому, що він несе інформацію дітям, скільки у вмінні бути організатором її засвоєння, поводирем у лабіринті знань. Учні повинні мати навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію.
Об’єктом дослідження цієї роботи є процес розвитку комунікативної компетентності учнів 7 – 9-х класів на уроках історії шляхом застосування інтеракції.
Предметом дослідження виступає комплекс інтерактивних методів і прийомів – пріоритетних засобів розвитку комунікативної компетентності учнів 7 – 9-х класів на уроках історії загальноосвітньої школи.
Мета дослідження полягає в застосуванні інтерактивних технологій навчання, які б забезпечували розвиток комунікативної компетентності учнів 7 – 9-х класів згідно з встановленими державними вимогами до формування загальнонавчальних компетенцій і компетентностей учнів.
Завдання дослідження:
-  розглянути шляхи формування комунікативної компетентності на уроках історії, як особливого виду ітерації з урахуванням знань і вмінь учнів;
-  розробити раціональну систему інтерактивних методів та прийомів для розвитку навичок і умінь комунікативної компетентності;
-  організувати проведення дослідного навчання з метою апробації запропонованих інтерактивних технологій в масову практику.
Сьогодення вимагає від учнів критичного мислення, вміння формувати власні погляди та думки, засвоювати демократичні цінності і керуватися ними в суспільному та повсякденному житті. Основою до формування творчої особистості є застосування у навчально-виховному процесі ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ навчання, що активізує діяльність учнів, розвиває їх творче мислення, вміння спілкуватися, розмірковувати і приймати рішення.
На сучасному етапі розвитку суспільства школа покликана відігравати важливу роль, допомагаючи молоді стати проінформованими, активними, відповідальними громадянами, творцями демократичного суспільства. І одним із засобів розв'язання цього завдання є впровадження інтерактивних технологій у сучасний освітній простір, як методів і прийомів сучасної комунікативної компетентності учнів.
Розділ І. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ - ВАЖЛИВОГО ЕЛЕМЕНТУ КОМПЕТЕНТНІСНО ЗОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ

1.1 ПОНЯТТЯ ТЕХНОЛОГІЙ ТА МЕТОДИКИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ – НЕОБХІДНОЇ СКЛАДОВОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Завдання визначені Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті, Концепцією загальноосвітньої середньої школи орієнтують учителя на запровадження таких методів навчання, які розвивають вміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність самопізнання: самореалізація особистості у різних видах творчої діяльності. Саме такими є інтерактивні методи навчання, які викликають інтерес до пізнавального процесу, розвивають творчий потенціал особистості, розумову та емоційну сфери, комунікативну компетентність.
Інтерактивні   методи   навчання   не   є   новими   для   української   школи.   Вони використовувалися ще на початку минулого століття (лабораторно-бригадний метод, робота в парах змінного складу, проектний метод). За сталінських часів такі методи взагалі були визнані непорідними і піддані нищівній критиці. Уже на початку 30-х рр. XX століття українська школа перетворилася на авторитарну, репродуктивно орієнтовану з панівною стандартизацією й уніфікацією засобів, форм і методів навчання.
Подальшу розробку та впровадження інтерактивних методів навчання ми можемо знайти в працях В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, С. Ільїна, С.Лисинкова.
Наприкінці XX століття інтерактивні технологічні методи навчання поширилися в території та практиці американської школи.
Інтерактивним методом навчання присвятили свої дослідження В.Андрєєв, Р.Грановська, О.Пометун, Г.Сиротенко, С.Крамаренко. Г.Івануса.
Застосування інтерактивних методів навчання вимагає старанної підготовки вчителя і учнів. Таке навчання сприяє створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителеві стані справжнім лідером дитячого колективу.
Термін « Інтерактивне навчання» означає певний
порядок інформаційної взаємодії суб'єктом навчального процесу і навчальним середовищем.
Однією з основних умов інтеракції є наявність проблеми та робота з нею в групах (парах, трійках), прийняття узгодженого рішення і діалог за підсумками роботи.
При такій організації навчального процесу діалог спрямований на пошук загальних знаменників, розширення і можливу зміну власного погляду, відвертість у взаємовідносинах.
Одним із основних завдань інтерактивних методів є вироблення вміння у школярів застосовувати отримані знання стикаючись з проблемами сучасного суспільства, різноманітними суспільно-політичними питаннями. Крім того застосовувати методи навчання допомагають розвивати у школярів активну життєву позицію.
Учні здобувають:
•         навики колективної роботи з досягнення загальних цінностей;
•         уміння оцінювати ситуацію;
•         приймати рішення у спірних питаннях і відстоювати його.
Інтерактивні технології сприяють формуванню у школярів здатності творчо мислити, уміння захищати власну точку зору, критично ставитися до джерел інформації, розуміти інших людей і співпрацювати з ними. Допомагають досягнути цих вимог методів навчання, які активізують пізнавальну діяльність учнів і вирішують комплекс проблем, що постають перед учителем:
•         усі учні включаються в роботу;
•         під час уроку з'являється можливість опрацювати значну кількість навчального матеріалу;
•         учні   навчаються  грамотно   аргументувати  свою  точку  зору  і  знаходити альтернативні рішення.
•         кожен має можливість висловлювати власну думку;
•         формуються доброзичливі стосунки в учнівському колективі.
Інтерактивні методи дозволяють учням готуватися до самостійного аналізу, висловлювати свої власні думки з приводу важливих питань з історії та сучасних політичних подій. При використання цих методів школярі прагнуть до самостійного творчого пошуку, який пробуджує радість, почуття гідності, самоповаги, що у свою чергу впливає на ставлення до школи.
Таким чином можна зробити висновок, що інтерактивні технології є прогресивним методом навчання, за допомогою якого включається самостійне мислення від зародження у свідомості проблемної ситуації до знаходження способів розв'язання проблеми та доведення правильності рішення. Виконуючи свої завдання учні моделюють певну діяльність, демонструють результати самостійної роботи з різними джерелами інформації, вибудовують процес міжособистісних взаємин у процесі комунікативної компетенції.
1.2. ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ.

Ознайомимося з деякими інтерактивними методами навчання та перспективами їх застосування зокрема з технологією інтерактивного уроку.


1.         МОТИВАЦІЯ

Мета цього етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми, мотивувати їхню пізнавальну діяльність. Прийомами навчання можуть бути:
•         обговорення малюнків і читання початку параграфа;
•         постановка цікавого запитання за темою уроку;
•   цитата, коротка жива історія.
Займає не більше 5% уроку.

2.         ПОВІДОМЛЕННЯ     ТЕМИ     ТА     ОЧІКУВАНИХ     НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

Мета: забезпечити учнями розуміння змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікувальних результатів усіх учнів (Приблизно 5% часу).
На початку уроку потрібно:
•         назвати тему уроку, або запропонувати комусь із учнів прочитати її;
•         якщо назва теми містить нові терміни або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;
•         запропонувати комусь із учнів оголосити очікувані результати за вашим записом на дошці, зробленим заздалегідь;
•         нагадати учням, що наприкінці уроку ви перевірятимете, як вони засвоїли матеріал. Пояснити у який спосіб ви будете оцінювати їх досягнення в балах.

3.         НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

Мета: дати учням достатньо інформації для виконання практичних завдань. Це може бути коротке пояснення (3-5 хвилин); читання тексту параграфа, перевірка домашнього завдання. У 5-му класі обов'язковим є читання вголос, застосування прийому коментованого читання, читання ланцюжком або ролями. Ознайомлення з інформацією не самоціль. Зміст курсу поступово поглиблюється і ускладнюється, отже основні поняття учні опрацьовують не раз. На це під час опрацювання окремого питання параграфа вистарчає 5-10 хвилин. Загалом на опанування нової для учнів інформації відводиться приблизно 20% часу.

4.  ІНТЕРНАТИВНІ ТА ІНШІ ВПРАВИ - ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ.

Мета: засвоєння і застосування знань, умінь, навичок відповідно до очікуваних результатів уроку.
Послідовність роботи така:
•         інструктування. Учитель розповідає про мету вправи або порядок виконання завдання, правило, послідовність дії і кількість часу на виконання;
Запитує чи все зрозуміло.
•         якщо передбачено підручником відбувається об'єднання в пари чи групи і розподіл ролей.
-          Виконання завдання. Учитель виступає тут як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись подати учням якнайбільше можливостей для самостійної роботи і навчання співпраці один з одним.
•         Презентація та обговорення результатів виконання вправи чи завдання.
Ця частина уроку займає як правила близько 50% його часу і є найбільше продуктивною для учнів, оскільки вони вчать один одного.

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УРОКУ.

Мета: рефлексія, усвідомлення зробленого на уроці, чи досягнуто поставленої мети, як можна застосовувати отримані на уроці знання в повсякденному житті. Підбивати підсумки бажано у формі запитань. Крім передбачених підручником, учням можна пропонувати запитання:
-          Що нового ви дізналися?
-          Яких навичок набули?
-          Як це може прислужитися в житті?
Крім того, можна поставити запитання щодо проведення самого уроку:
-          Що було вдалим?
-          Що не сподобалося?
-          Що потрібно змінити в майбутньому?
Важливо, що самі учні (учасники) змогли сформувати відповіді на ці запитання. Для підбиття підсумків бажано залишити 10-15% часу.
1.3. КООПЕРАТИВНА ГРУПОВА РОБОТА - ОСНОВНА УМОВА ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

На відміну від інших методик інтерактивні навчальні технології не призначені для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.
Найчастіше застосовуються групові (фронтальні) та кооперативні (колективні) форми діяльності учнів на уроці.
Групова (фронтальна) форма організації навчальної діяльності учнів передбачає навчання однією людиною (здебільшого вчителем) групи учнів чи цілого класу. За такої організації слухачів завжди більше, ніж тих, хто говорить. Усі учні весь час працюють разом чи індивідуально над одним завданням і з наступним контролем результатів.
Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності учнів - це навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такою організацією навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває можливості співпраці ровесників, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє ефективному засвоєнню знань та формуванню вмінь. Така модель легко поєднується з традиційними формами і методами і може застосовуватися на різних етапах навчання.
Співробітництво (кооперація) - це спільна діяльність для досягнення загальних цілей. Кооперативним навчанням називаються такий варіант, за якого учні працюють у невеликих групах, щоб забезпечити найбільш ефективний навчальний процес для себе і своїх товаришів. Одержавши інструкції від учителя вони об'єднуються в невеликі групи, а потім виконують завдання - доти, поки всі члени групи не зрозуміють його і не виконають успішно. Завдяки спільним зусиллям всі прагнуть до взаємної вигоди.
У результаті виграють усі («Твій успіх іде на користь мені, а мій - на користь тобі»), учні усвідомлюють, що всі члени групи приречені на загальну долю («Або потонемо, або випливемо,- але разом»). Успіхи кожного визначають і ним самим і його товаришами («ми не можемо обійтися без тебе»). Усі члени групи пишаються одне одним і разом святкують перемогу, коли один із членів групи удостоюється похвали за особливі досягнення («Ми всі вітаємо тебе з успіхом!»). Кооперативне навчання створює позитивну взаємозалежність цілей: учні розуміють, що можуть досягти своїх особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші з групи також досягнуть успіху.
Першим і найважливішим елементом структурування кооперативного навчання - позитивна взаємозалежність. її можна вважати успішно вибудуваною, якщо члени групи розуміють, що пов'язані одне з одним такою мірою, що хтось один не може бути успішнішим, якщо не будуть успішнішими всі. Отож, групові цілі і завдання варто розробляти і повідомляти учням так, щоб вони повірили, що або «потонуть» або «випливуть», але тільки разом.
Коли позитивна взаємозалежність вибудувана міцно, для всіх стає абсолютно зрозуміло:
-          зусилля кожного члена групи потрібні і незамінні для успіху всієї групи;
-          кожен член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля групи завдяки своїм можливостям та ролі у виконанні завдань.
Це породжує надійність і зацікавленість в успіху не тільки власному, а й інших членів групи, що і є суттю навчання у кооперації.
Другим основним елементом спільного навчання є особистісна взаємодія, що стимулює діяльність, при чому важливо, щоб учні працюючи сиділи обличчям один до одного. Вони мають займатися реальною діяльністю, у якій кожний працює на успіх не тільки свій, а й товаришів, спільно використовуючи усі можливості, допомагаючи одне одному, підтримуючи, заохочуючи і радіючи з досягнень товаришів.
Третій основний елемент спільного навчання індивідуальна і групова підзвітність. Два рівні підзвітності неодмінно мають бути структурно включені в уроки, базовані на кооперативному навчанні. Група має відповідати за досягнення своїх цілей і кожен має відповідати за свою частину роботи. Індивідуальна підзвітність існує, коли оцінюється діяльність кожної особи - щоби визначити, хто під час навчання потребує більше допомоги, підтримки і схвалення. Кожен член групи має зміцнитися, реалізуватися, як повноправна особистість. Учні навчаються спільно для того, щоб згодом мати індивідуальну компетентність.
Четвертим основним елементом спільного навчання є розвиток навичок міжособистісного спілкування у невеликих групах. Спільне навчання є по своїй суті складнішим ніж конкурентне чи індивідуальне, оскільки учні мають водночас виконувати певне завдання (вивчення змісту навчального предмету) і робити групову роботу (ефективно функціонувати, як єдина група). Навички керівництва, прийняття рішень, вироблення довіри, спілкування й владнання конфліктів дозволять успішно впоратися з груповою роботою.
П'ятим основним елементом кооперативного навчання є опрацювання даних про роботу групи. Воно відбувається, коли члени групи обговорюють наскільки успішно вони досягають своїх цілей і підтримують ефективні робочі стосунки.

Кооперативне навчання може здійснюватися не тільки в групах, але й в парах. Пара є різновидом навчального колективу,  де відбувається взаємонавчання. Робота в парах може бути окремою, самостійною технологією навчання і підготовчим етапом до роботи в групах, який допомагає розвинути в учнів комунікативні та інші вміння і навички.

Отже, основні ознаки кооперативної групової роботи - це:
1.      Поділ класу на групи для досягнення конкретного навчального результату.
2.      Змінюваність  складу  групи  залежно  від  змісту  і  характеру  навчального результату.
3.      Кожна група розв'язує певну проблему визначену завданням.
4.      Завдання в групі виконується у такий спосіб, щоб можна було врахувати і оцінити індивідуальний внесок кожного й групи в цілому.
Кількість учнів у групі залежить від загальної  їх кількості у класі, характеру й обсягу знань, що опрацьовується, від часу, відведеного на навчання. Оптимальною вважають групу 3-6 осіб, тому що за меншої кількості учням важко різнобічно розглянути проблеми, а за більшої - складно врахувати, яку саме роботу виконав кожний.

Групи непарної і парної кількості членів - незгода складніше долається в групах з парною кількістю членів. Групам з непарною кількістю властива краща спроможність вибратися з безвиході.

Група з 2-х осіб (пара) - високий рівень обміну інформацією і низький рівень незгоди. Але якщо такій групі пануватимуть емоції, ситуація може зайти в глухий кут, бо для примирення бракує третьої особи.

Група з 3-х осіб - найбільш стабільні структури випадкових змінних коаліцій, але у такій групі двоє сильніших можуть домінувати над третім.

П'ять осіб - оптимальний розмір навчальної групи, досить великий для групової стимуляції і досить малий для особистого визнання. Співвідношення 2:3 забезпечується підтримкою меншість.
Об'єднання в групи здійснює вчитель (на добровільних засадах і за результатами жеребкування) або ж самі учні за власним вибором. Існує чимало ефективних способів об’єднання учнів у групи:
•         можна заздалегідь скласти список і ще перед уроком вивісити в класі. У такому разі вчитель контролює склад групи.
•         можна попросити учнів розрахуватися на «перший - другий....» або об'єднати їх за порами року, квітами тощо.
Бажано об'єднувати в одну групу сильних, середніх і слабких учнів. У різнорідних групах стимулюється творче мислення та інтенсивний обмін ідеями.
Таким чином, використання у рамках класно-урочної системи групових форм організації діяльності учнів дає змогу позбутися деяких її вад і є однією з умов для застосування інтерактивних технологій.
2. ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ В 7-Х – 9-Х КЛАСАХ.

2.1. ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ.

Усім відомі основні принципи проведення класичних традиційних уроків. Але часто їх ефективність бажає бути кращою. Нові часи ставлять нові вимоги. Змінюється суспільство, змінюється й ставлення до предметів що вивчаються. Історія, в цьому плані найбільше схильна до змін. Зріс обсяг інформації, що вивчається, розширилася джерелознавча база. У суспільстві, пресі, на телебачення, в підручниках пропонуються різні точки зору на одній ті самі події. У зв'язку з тим постає питання: чи здатна дитина запам'ятати і засвоїти цей величезний масив інформації.
Проблема, як зробити сучасний урок цікавим, ефективним, продуктивним, щоби всі були залучені до навчального процесу, щоб не залишилося жодного байдужого – постійно хвилює сучасного педагога. Як за допомогою історії розвинути особистість учня, його творче мислення, уміння аналізувати минуле і сьогодення, робити власні висновки і мати на все власну точку зору?
Будь який урок необхідно розробляти як особливий, прагнучи розкрити яскраві, барвисті, образні, живі сторінки історії, щоб у дітей виникло прагнення дізнатися щось нове, а йдучи з уроку вони захотіли знайти продовження почутого в додатковій літературі і на наступний урок прийшли також з бажання та інтересом.
І тут на допомогу вчителю приходять інтерактивні технології - відлагоджена і продумана система прийомів і методів навчання, взаємовідносин учителя і учнів як учасників процесу гармонійного впізнання навколишнього світу, де вчитель - координатор, а діти згуртований творчий колектив, який перебуває у постійному пошуку і тому функції вчителя - координувати та направляти творчий потік дитячої пізнавальної діяльності. При використанні інтерактивних методів учні прагнуть до самостійного творчого пошуку, який стимулює їх до підвищення інтелектуальної активності.
Інтерактивні технології розвивають в учнів самостійне мислення - від зародження у свідомості проблемної ситуації до знаходження способів розв'язання проблеми та доведення правильності рішення. Виконуючи свої завдання, учні моделюють певну діяльність, демонструють результати самостійної роботи з різними джерелами інформації, вибудовують міжособистісні взаємини у процесі комунікативної компетентності.
2.2 РОЛЬ УЧИТЕЛЯ У ПРОЦЕСІ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ.

Надзвичайно важливий вплив на ефективне застосування інтерактивних технологій справляє особа самого вчителя. Учитель - це режисер - постановник. Він розподіляє ролі, ставить завдання і стежить за його виконанням.
Розвиваючи в дітях творчу активність, допитливість, ініціативність, самостійність, вчитель використовує під час уроку 2-3 види інтерактивних технологій, які спонукають учнів вірити у власні здібності, створюють на уроках ситуацію успіху. Таким чином завдання вчителя, на таких уроках пролягає у вивільненні творчої енергії школярів, майстерності укріпити їх віру у власні сили, спрямувати їх у потрібному напрямі - і успішних учнів стане більше.
Особливу роль організації інтерактивного навчання відіграє знання вчителем психології. Він не зможе побудувати роботу в групах ефективно, не знаючи психологічних особливостей учнів. Адже діти дуже різні. Один дуже активно працює на уроці, інший знає відповідь, але в нього не вистарчає сміливості - боїться відповідати. Вчитель повинен формувати групи враховуючи особливості своїх учнів. Реалізовуючи в педагогічній діяльності адаптаційну і діяльнісно-творчу функцію вчитель на таких уроках не тільки вчить дітей вчитися, але й спонукає навчати інших, розвиває в них механізм самосвідомості, саморегуляції здатність подолати власну обмеженість не тільки у навчальному процесі, але й у будь-якій людській діяльності. Друга функція передбачає розвиток у дитини «уміння думати і діяти творчо», формування в учнях творчих здібностей через творчу продуктивну діяльність. Тут учні мають право на пошук, помилку і маленькі творчі відкриття. У цьому процесі пошук істини відбувається через спільну співпрацю і відкриття.
Використовуючи інтерактивні методи педагог не стільки вчить і виховує, скільки стимулює учнів до психологічного і соціально - етичного розвитку, створює умови для їх самовдосконалення.
Отже, чітко визначивши дидактичну мету вчитель перетворює учня на суб'єкт повноправного навчання. Правильно сформульовані завдання дозволяють досягнути в результаті - 90% успіху.
Інтерактивні методи допомагають учителю здійснити на уроці організацію самостійної пізнавальної діяльності та актуалізації творчих здібностей школярів.
Під час такого уроку вчитель має змогу вирішувати велику кількість навчально -виховних завдань:
-          здійснити опитування учнів з метою актуалізації опорних знань та вмінь;
-          приділити належну увагу опрацюванню нового навчального матеріалу;
-          організувати роботу із закріплення одержаних знань і вмінь;
-          підбити підсумки здійсненої роботи, оцінити активність учнів на уроці;
-          розглянути домашнє завдання.
При цьому вчитель послідовно акцентує увагу на виконанні важливого навчально-виховного завдання – формування історичного мислення, спонукає учнів до аналізу історичних фактів, власних висновків, узагальнень, порівнянь, розвитку комунікативної компетенції.
2.3. ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ 7-Х - 9-Х КЛАСІВ.

Особливої актуальності інтерактивні технології набувають, коли йдеться про учнів 7-9 класів, оскільки з одного боку, це вік коли розширюється і збагачується сфера діяльності та спілкування, набуває особливого значення прагнення учнів знайти своє місце в суспільстві, а з іншого боку, як засвідчують психологи, для цього віку притаманні песимізм, розлад колективних зв'язків.
Досвід проведених мною уроків у 7-9 класах з використанням інтерактивних методів свідчать про не аби яке прагнення учнів використовувати
 різні форми та методи роботи: «Прес», « Моя позиція», « Мікрофон», « Акваріум», « Ажурна пилка», « Два-чотири - всі разом», оргдіалог, «Розумовий штурм», «Карусель», «Аукціон», конкурси, вікторини, прес-конференція, інтерв'ю, семінар, робота в парах, роботи в групах, рольові ігри, дискусії.
У цій роботі я хочу поділитися досвідом найбільше використовуваних інтерактивних методів у 7-9 класах.














Метод «АКВАРІУМ»
Клас поділено на три групи. Кожна з груп отримує завдання та необхідну інформацію. Одна з груп сідає в центр класу та обговорює питання запропоноване вчителем уголос. Інші групи спостерігають мовчки.
Зачитується завдання, обговорюється, приймається рішення. Кожна група по черзі обговорює своє завдання. В кінці діяльності кожна група, все сказане нею обговорюється класом.

Наприклад (історія України 8 клас)
Запитання. Утворення козацької республіки - Запорізької Січі. Козацькі клейноди.
Завдання групам.
ГРУПА 1. Як утворилася козацька республіка - Запорізька Січ? Пригадайте, що таке республіка, її ознаки.
ГРУПА 2. Ознайомтеся з поняттями «Кіш», «Гетьман», «Козацька старшина». Схематично охарактеризуйте політичний устрій Війська Запорізького.
ГРУПА 3. Дайте характеристику козацьких клейнодів. Поясніть значення відзнак та атрибутів влади української козацької старшини ХVІ-ХVІІІ століття: корогва, литаври, булава, бунчук, пірнач, військова печатка, каламар.











Метод «ПРЕС»
Цей метод навчає дітей висловлювати власну думку, захищати її. Спочатку учням пояснюється механізм етапів методу і наводиться приклад його застосування. Коли алгоритм зрозуміють усі, цей метод можна використовувати на кожному уроці.
Обов'язкові правила для учнів.
1.      Позиція - висловить свою точку зору, починаючи так: « Я вважаю, що ....»
2.      Обґрунтування - обґрунтуйте причину виникнення думки, починаючи так: «Тому що ...».
3.      Приклад - наведіть факти, приклади, зробіть висновки, починаючи так: «Наприклад...».
4.      Висновок - узагальніть свою думку, зробіть висновки, починаючи так: «Отже, я вважаю...».

Наприклад (Всесвітня історія, 8 клас).
Запитання: «Чому період із другої половини XV до середини XVII століття увійшов в історію як епоха Великих географічних відкриттів?»
Відповідь: «Я вважаю, що період з другої половини XV до середини XVII століття називають епохою ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ тому що, в цей період європейці відкрили невідомі раніше моря і океани, материки, здійснили навколосвітні подорожі.
Наприклад 12 жовтня 1492 року Христофор Колумб відкрив Америку, а в 1498 році Васко да Гамма відкрив шлях до Індії. Отже, я вважаю, що завдяки відкриттям європейців період із другої половини XV ст. до середини XVII століття називають епохою Великих географічних відкриттів».

Метод «АЖУРНА ПИЛКА»
Клас поділяється на 5 груп. Під час роботи учні мають бути готовими працювати в різних групах. Спершу учень буде працювати в «домашній» групі, в якій потрібно буде проаналізувати та засвоїти частину інформації на такому рівні, щоб можна було б чітко та зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів.
Потім в іншій групі, яка називається «експертною», учень виступає в ролі «експерта» із питання, над яким працював у домашній групі, де буде передавати свою інформацію іншим, а також отримає інформацію від представників інших груп.
Завдання експертної групи - здійснити обмін інформацією. В кінці роботи інформація узагальнюється, робляться висновки.

Порядок роботи в домашніх групах:
1.      Кожна група отримує завдання для вивчення.
2.      У групі обираються тайм-кіпера (той, що стежить за часом) та особу, яка ставить запитання.
Порядок роботи в експертних групах:
1.      Коли учні об'єднуються в нові групи, учень стає експертом з тієї теми, що вивчалася ним у «домашній» групі.
2.      По черзі кожен має за визначений учителем час донести інформацію членам інших груп і сприйняти нову інформацію.
Повернувшись до «домашніх» груп, учень має поділитися інформацією про нові знання, що отримав від представників інших груп, після чого виробляються спільні висновки та рішення.

Наприклад (історія України 7 клас).
Питання. «Впровадження християнства, як державної релігії».
Завдання групам:
Група І. Визначити передумови і причини прийняття християнства в Київській державі.
Група ІІ. Дайте характеристику першої релігійної реформи Володимира Святославовича і впровадження ним шестибожія.
Група ІП. З'ясуйте, чому Володимир надав перевагу християнству серед інших релігій.
Група 4. Опишіть процес хрещення Русі 988/989 р.
Група 5. Проаналізуйте історичне значення запровадження християнства в Київській державі.
Після остаточного обговорення питань учні ще раз уточнюють причини, процес хрещення та його наслідки і історичне значення для держави. Пов'язують із сьогоденням, яке значення християнство відіграє сьогодні в Україні. Підбивають підсумок. Розв'язують проблемні завдання.

Метод «МОЯ ПОЗИЦІЯ»
У класі, на вільному від парт місці, де учні необмежені рухом позначуємо місця «так», «ні», «не знаю».
Учні опрацьовують певне проблемне питання і займають «свою» позицію стосовно запитання, заданого вчителем.

Наприклад. (Історія України 9 клас).
Тема: «Національно визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848-1849 р.р. в Австрійській імперії».

Учні аналізують в групах перебіг подій революції квітень - листопад 1848 р.р. і утворення Головної Руської Ради.
Учитель ставить проблемне запитання: «Відомий український історик М. Грушевський оцінюючи діяльність Головної Руської Ради називав її першим національним урядом. Чи згідні ви з цією думкою?»
Учні займають свою позицію в класній кімнаті, обґрунтовуючи її з вчителем. Якщо в класній кімнаті немає можливості рухатися, учні демонструють свою позицію, використовуючи кольорові картинки.

Метод «РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ».
Робота в малих групах 4-6 чоловік, як правило   проводиться з метою набуття навичок спілкування і співпраці. Всього створюється 5 груп. Групи отримують конкретне завдання.

Наприклад (історія України в 8 класі)
Питання. «Національно - визвольні повстання українського народу 20-30-х р.р. XVII століття».

Завдання групам:
Група 1. Як і чому фортецю Кодах 1635 р. було зруйновано козаками.
Група 2. Дайте характеристику національно - визвольним повстанням 1637-1638 р.р. під час керівництва П.Павлюка, Я.Острянина, О.Гуні.
Група 3. У результаті яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію1638 року...» і що вона передбачає. Порівняйте її з Куруківською угодою і визначте, у чому полягає їхня відмінність.
Група 4. Чому і як розгорнувся новий етап повстання в 30 роках ХVІІ століття. Що таке «золотий спокій».
Група 5. Які особливості і результати повстань 20-30 років XVII століття?
Опрацьовані питання учні висвітлюють перед іншими групами.
Учні вчаться виділяти головне, занотовувати ключові моменти (складати конспект).
Дати, прізвища, незрозумілі поняття, слова застосуються на дошці одним із членів групи. Одне одному ставлять перехресні запитання. Кожна група вкінці робить висновок.

Метод «ДВА-ЧОТИРИ-ВСІ РАЗОМ»
При застосуванні цього методу на початковому етапі учні, працюючи у парах, вивчаючи уривок із параграфу. Потім один учень переказує зміст, а другий ставить запитання. Далі до цієї пари приєднується інша і обговорюють уже два питання всі разом. Учитель задає питання четвірці. Потім питання виносяться на обговорення цілого класу, але група, що вивчила його, висвітлює у вигляді схеми, графічного зображення, ілюстрації вивченого.

Наприклад (Історія середніх віків, 7 клас).
«Середньовічне місто»
Учні за малими уривками опрацьовують матеріали параграфу. Дані переказують і ставлять питання в парах:
1.     Чому виникли міста в середньовіччі?
2.     Хто був засновником міст?
3.     Де в основному будували міста?
4.     Як облаштували міські вулиці, будинки та інше?
Потім учні об'єднуються в четвірки. Їх може бути 5-7 у класі. Кожна з четвірок обговорюють один із аспектів середньовічного міста:
1.    Що таке бурги?
2.    Чому «міське повітря робило вільним»?
3.    Як називались середньовічні вулиці? І чому?
4.    Що було в центрі міста?
Учні кожної четвірки у формі малюнків відображають відповідь на своє запитання на аркуші і в результаті виходить спільно складений проект «Виникнення середньовічного міста», зображений у малюнках. Кожен малюнок коментується спікером групи.
На завершення вивчення цього питання вчитель пропонує всім разом дати відповідь на проблемне «Яку роль відіграло середньовічне місто в Європейській історії»?
Для цього вчитель пропонує всім учням по черзі на ватмані графічно зобразити відповідь на це питання. Ватман передається від однієї групи до іншої. Кожна вносить щось своє, а в результаті виходить одна спільна творча справа класу, яка розвиває критичне, логічне мислення і навики творчості всіх разом.
Оскільки на базі мого педагогічного досвіду доволі часто проводяться відкриті уроки і семінари районні і місцеві, то досвід застосування інтерактивних технологій широко переймається колегами не тільки у моїй школі, а й у школах району. Власне навики роботи з інноваційними технологіями, здобуті мною на уроках історії 7-9 класах, використовуються колегами на уроках математики, географії, мови, літератури, правознавства. Апробації цих методик вчителями-предметниками нашого навчального закладу дає можливість зміцнювати міжпредметні зв'язки і проводити бінарні уроки.
Досвідом інтерактивних технологій я щедро ділюся через фахові видання. Наприклад, видавництво «Шкільний світ» у всеукраїнській учительській газеті «Історія України» №8,9,13 за 2001 рік друкувала розробки моїх інноваційних уроків з використанням інтерактивних технологій з історії України 7 клас: «Галицькі землі за перших Ростиславичів», «Утворення Галицько-Волинської держави», «Данило Романович Галицький».
Як засіб підвищення ефективності навчання інтерактивні технології використовую у позакласні і краєзнавчо-пошуковій роботі. Вони консолідують учнів з історією, спрямовують їх увагу на цікаве в цій науці, створюють умови для духовного, естетичного та патріотичного виховання. Традиційним в моїй практиці є проведення тижнів історії, впродовж яких учні 5-11 класів можуть не тільки розширити свій калейдоскоп історичних знань, побувати на тематичному вечорі усному журналі, вечорі - історичному портреті, але й позмагатися в історичному турнірі, брей-ринзі, веселі грі «Що? Де? Коли?», чи стати переможцем конкурсу «Розумники і розумниці», історичних вікторин - аукціонів. Найкращим з них присвоюється звання «Кращий знавець історії»,
Для розвитку, поглиблення комунікативної компетентності я застосовую різноманітні форми краєзнавчо-пошукової роботи, де на першому місці також стоять інноваційні методики. Мої слідопити захоплено вивчають фрески Святої Софії в Києві та руїни Замкової гори у Львові, княжого Галича, могилу князя Святослава в с. Гребеневі на Сколівщині, ідуть стежками Роксолани, відвідуючи церкву Святого Духа в прадавньому Рогатині, де правив отець Лісовський. Назавжди западають дітям в душі ці святі реліквії.
ЦИКЛ УРОКІВ НА ТЕМУ:
«НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ СЕРЕДИНИ XVIIСТ.
ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ»
(Історія України 8 клас)

Урок 1. ПЕРЕДУМОВИ І ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ СЕРЕДИНИ XVII ст.
Мета: розкрити причини Національно-визвольної війни, висвітлити її характер, зміст і завдання; показати хід війни у 1648 р.; охарактеризувати битви під Жовтими Водами і Корсунем; виробляти в учнів уміння працювати з різними видами історичних джерел; виховувати почуття патріотизму, гордості за свій народ та його минуле.
Основні поняття: антифеодальна, національно-визвольна війна, полонізація, національна еліта, рушійні сили.
Дати:
•         січень 1648 р.— обрання гетьманом Б. Хмельницького;
•         квітень-травень 1648 р.— битва під Жовтими Водами;
•         травень 1648 р.— Корсунська битва.
Історичні діячі: Б. Хмельницький, Ф. Джалалій, Іслам-Гірей, М. Потоцький.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, карта Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, хрестоматія.

ХІД УРОКУ
І.     Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План
1.   Передумови і причини Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
2.   Початок війни і перші перемоги.
3.   Битва під Корсунем.
4.   Тимчасове припинення війни.

II.    Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу
Учитель. Національно-визвольна війна — це війна проти іноземного панування, за створення нової незалежної держави. Ця війна була обумовлена низкою причин, що склались напередодні 1648 р.
Використовуючи метод «Мікрофон», учні називають передумови Національно-визвольної війни. Саме такі передумови ми можемо поділити на:
•         соціально-економічні;
•         політичні;
•         національно-релігійні.
Для того, щоб детальніше охарактеризувати ці причини, учні об'єднуються в три групи.
Учитель. Загострення протиріч між польською владою і представниками всіх верств українського суспільства, яке переживало перший етап формування нації, спричинило Національно-визвольну війну.
Український народ вимагав звільнення від політичного і національно-релігійного гніту Речі Посполитої, створення власної держави, звільнення селян від феодально-кріпосницького гніту. У свою чергу, держава Річ Посполита прагнула зберегти своє панівне становище в Україні.

III.         Закріплення одержаних знань
1.   Які причини Національно-визвольної війни?
2.   Які наслідки мали перші перемоги?
3.   Де відбувалися перші битви?
4.   Хто, крім козаків, постав до боротьби?
5.   Яких союзників шукав Б. Хмельницький?

IV.         Підсумок уроку
Виставлення оцінок.

V.           Домашнє завдання
Опрацювати § 10 за підручником В. Власова та § 15-16  за підручником Г. Швидько, прочитавши документи, заповнити таблицю «Хід Національно-визвольної війни».
Дата
Назва битви
Результати
битви
Наслідки і значення






Урок 2. РОЗГОРТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ В 1648-1649 рр.

Мета: ознайомити учнів з подіями Визвольної війни 1648-1649 рр.; сприяти розвитку історичного мислення; виховувати в учнів почуття національної гідності.
Основні поняття: селянська війна, залога, соціальна боротьба, поспільство, покозачення, автономія, державна самостійність.
Дати:
•  1648р.— Пилявецька битва, облога Львова, облога Замостя;
•  1649р.—облога Збаража, Зборівська битва, Зборівський договір.
Історичні діячі: М. Кривоніс, М. Гладкий, І. Гиря, І. Ганжа, Іслам-Гірей, Ян Казимир, А. Кисиль.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: навчальний підручник, карта Національно-визвольної війни Б.Хмельницького.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
1.    Назвіть причини Національно-визвольної війни.
2.    Назвіть рушійні сили Національно - визвольної війни.
3.    Назвіть основні етапи Національно - визвольної війни.
4.    Чому, на вашу думку, Б. Хмельницький зумів підняти народ на Національно-визвольну війну?
5.    Назвіть перші битви та їх наслідки.

Учитель. Таким чином, переможні Жовтоводська і Корсунська битви мали своїм наслідком не лише розгром польських військ, підняття бойового духу Війська Запорізького і впевненість у можливість перемоги, але й сприяє розгортанню визвольного руху по всій Україні.

II. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів
План
1.    Битва під Пилявцями.
2.    Визвольний похід українського війська в Галичину.
3.    Програма розбудови української козацької держави.
4.    Відновлення воєнних дій у 1649р.
5.    Збаразько-Зборівська кампанія.
6.    Укладення Зборівського договору.

III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу
Учитель. Влітку 1648 року національно-визвольна боротьба в Україні переросла в селянську війну, тобто до прагнення звільнитися від панування іноземців приєдналась боротьба за соціальне звільнення. Не розрізняючи ні національної приналежності, ні віросповідання, селяни убивали своїх панів, громили їхні маєтки, захоплювали майно, орні землі і сільськогосподарські угіддя, що належали магнатам і шахті.
На початку війни Б.Хмельницький і козацька старшина прагнули лише відновлення козацьких привілеїв, і тому почались переговори з поляками. Поляки на поступки не йшли, а збирали нові сили. Б. Хмельницький розсилав універсали, закликаючи до всенародної боротьби, узявся за організацію всенародного війська. На осінь 1648 року він уже мав 70-80 тисяч військ регулярної, добре озброєної армії. Розгляньмо битви, що сталися в 1648-1649 роках. Це битви під Пилявцями, під Збаражем, облога Львова і Замостя. Пропоную вам вибрати питання, які вам цікаві, й об’єднатися в три групи.

Завдання групам
Група 1. Пилявецька битва
1.   Коли і як розпочалась?
2.   Показати на карті розташування військ противників і хід битви.
3.   Якими були наслідки цієї битви?

Група 2. Галицький рейд (облога Львова і Замостя)
1.    Назвіть період галицького рейду.
2.    Чому Б. Хмельницький повів війська на Західну Україну?
3. Якими були наслідки галицького рейду для подальшого розгортання Національно-визвольної війни?

Група 3. Облога Збаража
1.   Розгортання військових дій під Збаражем.
2.   Чому облога Збаража була важливим етапом літньої воєнної кампанії 1649 р.?
3.   Якими були наслідки облоги для польських і українських військ.
(Учні дають відповіді на поставлені запитання.)
Учитель. Отже, чим завершився другий етап Національно-визвольної війни? — Зборівським миром, документи якого ми з вами зараз розглянемо й охарактеризуємо.
Запитання до класу:
•         Коли й де були підписані основні положення Зборівського миру?
•         Назвіть основні положення цього документа.
•         Яка ваша оцінка цього договору?
(Відповідь учнів.)
Учитель. Під час воєнної кампанії 1648-1649 рр. Б.Хмельницький поставив питання про створення Української держави. Своє рішення він виголосив під час перебування в Києві. Була створена програма її побудови, основними положеннями якої були:
•         досягнення національного звільнення українського народу збройним шляхом;
•         розрив з Річчю Посполитою і проголошення державної незалежності України;
•         створення української держави на етнічних територіях українського народу, а також з урахуванням історичних кордонів давньоруської держави на заході.
Учитель. Згадаємо матеріал, вивчений на сьогоднішньому уроці, використовуючи метод «Мозкового штурму».
1.   Назва містечка, де у вересні 1648 р. відбулася битва.
2.   Назвіть командуючих польською армією в битві під Пилявцями.
3.   Коли відбувся Галицький похід?
4.   Де загинув М. Кривоніс?
5.   Де було виголошено програму створення Української держави?
6.   Назвіть умови Зборівського миру.

IV.         Підсумок уроку
Зборівський договір був підписаний Б.Хмельницьким під тиском обставин — через зраду союзника козаків кримського хана. Цей договір не міг задовольнити ні українську, ні польську сторони. Водночас міжнародно-правове визнання автономії козацької України надавало Б. Хмельницькому можливість розпочати створення Української держави.

V.           Домашнє завдання
Опрацювати § 11 за підручником В. Власова та § 18 за підручником Г. Швидько, продовжити хронологічну таблицю подій 1648-1649 рр.


Урок 3. УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ - ГЕТЬМАНЩИНИ

Мета: ознайомити учнів з основними засадами Української держави — Гетьманщини, з діяльністю сподвижників Б. Хмельницького; з'ясувати особливості козацького державотворення; сприяти розвитку пам'яті, уяви, творчого мислення учнів; виховувати почуття обов'язку перед батьківщиною.
Основні поняття: держава, Генеральна рада, старшинська рада, полк, городовий отаман, адміністративно-територіальний устрій, зовнішня політика, державна символіка, рангові землі, універсал.
Дати:
• 1649-1764 рр.— існування козацької держави Гетьманщини.
Історичні діячі: М. Кричевський, С. Морозенко, М. Небаба, брати Виговські.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, карта Національно-визвольної війни.

ХІД УРОКУ

I.            Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Учитель. Держава— основне знаряддя політичної влади, завдяки чому здійснюється управління суспільством, охороняються його внутрішні й зовнішні інтереси.
Протягом Національно-визвольної війни українського народу відбувався процес формування української держави, отже, проблемним питанням нашого уроку буде таке:
• Чи існували на той час умови для створення Української держави?

II.           Повідомлення теми, мети й завдань уроку
План
1.    Організація державної влади.
2.    Адміністративно-територіальний устрій. Українська армія.
3.    Фінансова система, судочинство.
4.    Зміни в соціально-економічному житті українського народу.
5.    Сподвижники Б. Хмельницького.
6.   Місце України в міжнародних відносинах тогочасної Європи.
7.   Зовнішня політика Гетьманщини.

III.   Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу
Учитель. У 1648 році на звільненій українській території утвердилась нова влада,
яка спиралась на інші порядки. Це поклало початок новій козацькій державі, що розвивалася і міцніла в роки Національно-визвольної війни.
Зараз я пропоную вам об’єднатися у три групи й опрацювати такі питання:

Група 1. Організація державної влади.
1.   Назва держави, столиця, символи, клейноди.
2.   Територія держави та державні кордони.
3.   Форма державного правління.

Група 2. Адміністративно-територіальний устрій держави.
1.   Адміністративно-територіальні одиниці.
2.   Українська армія.
3.   Фінансова система, судочинство.

Група 3. Зовнішня та внутрішня політика Гетьманщини.
1.   Економічна, соціальна політика.
2.   Дипломатична служба.

Учитель. Отже, створення Української козацької держави в середині XVII ст. стало продовженням традицій української державності, сприяло розвитку української нації та її еліти. Завдяки величезному авторитету Б. Хмельницького вдалось згуртувати прибічників навколо ідеї національного визволення. Серед них: І. Виговський, С. Мужиловський, К. Бурляй, А. Жданович.  Їхній внесок у створення Української держави важко переоцінити.
Тепер спробуємо дати відповідь на наше проблемне питання, застосувавши метод «Прес».
•  Чи існували на той час умови для створення Української держави?
Я вважаю, що...
Тому, що...
Наприклад...
Отже,...

IV.         Підсумки уроку та систематизація знань
Учитель. Отже, як ви бачите, процес створення Української держави не був повністю завершений. Але, попри все, гетьманська держава була створена.

V.           Домашнє завдання
Опрацювати § 12 за підручником В. Власова та § 19 за підручником Г. Швидько.
Випереджальне     завдання:     підготувати     повідомлення     про     соратників Б.Хмельницького: М. Кривоноса, І. Богуна, М. Гладкого, С. Морозенка.


Урок 4. ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1650-1653 рр.

Мета: ознайомити учнів з воєнно-політичними подіями цього періоду; з'ясувати причини перемог та поразок, їхні наслідки; проаналізувати внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини у 1653 р.; сприяти розвитку логічного мислення, творчої уяви учнів; виховувати почуття патріотизму та гордості за історичне минуле свого народу.
Обладнання: підручник, карта Національно-визвольної війни, ілюстрації до § 20 підручника Г. Швидько.
Основні поняття: внутрішня політика, універсал, реєстр, сепаратна угода.
Дати:
•          1651 р.—Берестецька битва, Білоцерківський Мирний договір;
•          1652-1653 рр.—Молдавські походи;
•          1653 р.— Жванецька облога.
Історичні діячі: В. Лупул, Б. Хмельницький, Д. Нечай, І. Богун.
Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ
І.     Актуалізація опорних знань і умінь учнів
1.    Назвіть особливості козацької держави.
2.    Назвіть складові частини держави.
3.    Розкажіть про сподвижників Богдана Хмельницького.
4.    Покажіть на карті територію Української держави:
а)         столицю;
б)         полкові міста.
II.    Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Учитель. Народ України був незадоволений змістом Зборівської угоди, та гетьман Б. Хмельницький змушений був рахуватися з ним. Адже Польща відновила військо і могла продовжувати боротьбу з повстанцями. До того ж неясною була позиція хана і не було воєнної допомоги з боку Московської держави. Саме тому Б. Хмельницький вів дуже обережну політику, щоб не викликати спалаху нової війни передчасно. Польська шляхта не збиралась виконувати умов Зборівського миру, назрівав новий вибух повстання.

III.         Повідомлення теми, мети й завдань уроку
План
1.   Відновлення воєнних дій.
2.   Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір.
3.   Перший молдавський похід Богдана Хмельницького. Батозька битва.
4.   Молдавські походи 1652-1653 рр. Жванецька облога.
5.   Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653р.

IV.      Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу
Учитель. Сьогодні ми детальніше розглянемо події даного періоду.  Пропоную розділитися на 4 групи, які будуть опрацьовувати такі завдання.
Завдання групам
Група 1. Берестецька битва. Білоцерківський договір.
Група 2. Батозька битва.
Група 3. 1-й і 2-й молдавські походи.
Група 4. Жванецька облога.

Учитель. Отже, тривале лихоліття війни до кінця 1653р. довело українське суспільство та його економіку до критичного стану. Помітно погіршилось міжнародне становище України. Стало очевидним, що виграти війну з Річчю Посполитою можна лише з сильним союзником. Б.Хмельницький шукав союзу з володарями Туреччини і Московії. Турецький султан погоджувався на протекторат над Українською державою. Стурбований намірами султана, московський уряд вирішив негайно задовольнити неодноразові прохання Б. Хмельницького про царську протекцію. Це рішення підтвердив земський собор у жовтні 1653р.

V.           Узагальнене повторення
Методом «Відкритого мікрофона» дамо відповіді на такі питання:
1.    Коли відбулась Берестецька битва?
2.    Чому війська Б. Хмельницького не здобули в ній перемогу?
3.    Яке значення мала перемога військ Б. Хмельницького під Батогом?
4.    Чому не вдалось досягти нової перемоги під Жванцем?
5.    Чим був зумовлений перший молдавський похід?
6.    Що змусило Б. Хмельницького організувати другий молдавський похід?
7.    У чому виявились його негативні наслідки?

VI.         Домашнє завдання
Опрацювати § 13 за підручником В. Власова, § 20 за підручником Г. Швидько; охарактеризувати документи на С. 171 підручника Г. Швидько.
Урок 5. УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКИЙ ДОГОВІР 1654 р. ПРОДОВЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ
Мета: ознайомити учнів з подальшими подіями Національно-визвольної війни; охарактеризувати українсько-московський договір 1654 р.; навчати аналізу історичних джерел; виробляти вміння аргументувати свою думку; виховувати інтерес до історії України, повагу до видатних борців за її незалежність.
Основні поняття: військово-політичний союз, конфедерація, посольство, присяга, «Березневі статті», «Московські статті», «Статті Богдана Хмельницького».
Дати:
•         8 січня 1654 р.— Переяславська міждержавна угода;
•         27 березня 1654 р.— «Березневі статті»;
•         1655р.— битва під Охматовим;
•         1656р.—Віденська угода;
•         27 липня 1657 р.— смерть Б. Хмельницького.
Історичні діячі: Б. Хмельницький, В. Бутурлін, І. Сірко, І. Богун, С. Косов, О.Трубецькой, І. Золотаренко, В. Шереметьєв, Ю. Ракоцій, Карл Густав.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, карта, матеріали хрестоматії.

ХІД УРОКУ
І.      Актуалізація опорних знань і умінь учнів
1.            Показати на карті маршрути основних походів Визвольної війни і місця
найважливіших боїв.
2.   Розповісти про молдавські походи та їх мету.
3.   Розказати про Білоцерківський мирний договір 28 вересня 1651 року.
4.   Які результати мала Жванецька облога?

II.    Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Учитель. На початку Визвольної війни Б. Хмельницький шукав союзників, встановивши активні дипломатичні зносини з Туреччиною, Кримом, Молдавією. Особливу надію він покладав на єдиновірну Московську державу. З червня 1648 р. Б.Хмельницький почав листуватися з царем Олексієм Михайловичем, а вже у січні 1649 р. до Москви відбуло перше українське посольство з проханням надати військову допомогу козацькій Україні і прийняти її під свою руку.

III.         Повідомлення теми, мети й завдань уроку
План
1.    Відносини між Українською державою та Московією.
2.    Українсько-московська міждержавна угода 1654 р.
3.    Перебіг воєнних дій проти Польщі в 1654-1655 рр. Похід до Галичини в 1665 р. Вілінське московсько-польське перемир'я 1656 р.
4.    Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656-1657 рр.
5.    Б. Хмельницький — політик, дипломат, полководець.

IV.         Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу
Учитель. 11 жовтня 1653 року Земський собор затвердив рішення: «Військо Запоріжнє з містами, землями прийняти під государеву високу руку». Щоб детальніше з'ясувати події, які відбувалися протягом 1654-1657 рр.,  пропоную вам розділитися на групи. Але спочатку виберіть питання, за якими ви будете опрацьовувати матеріал.
Завдання групам
Група 1. Українсько-московська міждержавна угода 1654р. Рада в Переяславі. Як різні верстви суспільства поставилися до Переяславської угоди? Охарактеризувати статті Б. Хмельницького.
Група 2. Перебіг воєнних дій проти Польщі в 1654-1655 рр. Похід до Галичини 1655 р. «Вічний» договір з Кримським ханством.
Група 3. Вілінське перемир'я між Московією і Польщею. Москва як союзник Речі Посполитої. Характер Вілінського перемир'я.
Група 4. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656-1657 рр. Дії корпусу А. Ждановича в Галичині та Польщі в 1657 р.
Учні обговорюють результати роботи в групах, підбивають підсумки.
Учитель. Цими подіями закінчилась Національно-визвольна війна українського народу, хоча далеко не всі землі ще були звільнені від іноземного панування. 6 серпня 1657 року вмирає Б. Хмельницький.

V.           Домашнє завдання
Опрацювати § 14 за підручником В. Власова, § 23 за підручником Г. Швидько. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про Б. Хмельницького — політика, дипломата, полководця.
Урок 6. ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ «НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ»

Варіант І

I рівень
1.    Назвіть кілька подій, дат, історичних осіб або один-два історико-географічних об'єкти, пов'язані з даною темою.
2.    Про яку історичну подію йдеться?
«Битва почалася, коли розсіявся густий туман. Під вогнем польської артилерії хан відвів більшість татар за пагорб. Козаки і татарські загони відбили атаку поляків, і самі перейшли в наступ. Однак під натиском переважаючих сил супротивника стали відступати. Тим часом хан не діяв, спостерігаючи за битвою з пагорба. Коли поляки вистрілили з гармати в напрямку Іслам-Гирея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі помчався за Іслам-Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Однак хан не бажав повертатися на місце битви. Він став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького. Іслам-Гирей відпустив гетьмана тільки через кілька днів, коли українці програли битву». Мова йдеться...
3.            Зборівський мир був укладений пізніше від Білоцерківської угоди.

II рівень
1.            Підкресліть правильну відповідь.
Після перемоги Б. Хмельницького в битві під Корсунем козацьке повстання:
а)  вступило в стадію загальнонародної війни за національне звільнення;
б)  набуло характеру боротьби за козацькі станові права;
в)  почало згортатися.

2.    Гетьманська держава — це....
3.    Розставте події у хронологічному порядку:
а)         Вілінське перемир'я;
б)         битва під Зборовом;
в)         битва під Батогом;
г)         Березневі статті.

III рівень
1.     У своєму універсалі до народу гетьман Б. Хмельницький писав:
«Нас, чуйних і живих, вважають дикими й неспокійними, відважних і добре заслужених, назвали нас бунтівниками... відомо цілому світу, що польське військо знищує козацьке і селянське добро, безчестить їхніх дружин і дітей. Усім накладають невільничі послуги,... панські роботи... Усі вважають, аби знищити козацький рід...».
Виходячи з наведеного уривку, назвіть причини Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
2.    Заповніть таблицю «Українська гетьманська держава Б.Хмельницького».
Територія та  адміністратив
Система органів влади й управління
Збройні сили
Судочинство і судоустрій
Фінансова система





3.    У чому полягає основний зміст Березневих статей?

IV рівень
1.    Доведіть, що Переяславський договір 1654 р. не був «примхою волі гетьмана» чи «незаконнонародженим дитям інтриги купки старшини», як це стверджують деякі дослідники.
2.    Як ви вважаєте, чому Б. Хмельницький домагався укладення воєнно-політичного союзу з Іслам-Гиреєм?
3.            Якби вам запропонували написати статтю «Славні сторінки Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої під проводом Б.Хмельницького», про що б ви обов'язково написали і чому?

Варіант II

І рівень
1.    Назвіть кілька подій, дат, історичних осіб або один-два історико-географічних об'єкти, пов'язані з даною темою.
2.    Про яку історичну подію йдеться?
«Під дзвони церков і гарматний салют Хмельницький з тріумфом в'їхав у місто через Золоті ворота — символ державної величі давньоруських часів. Його, а також козаків з невимовною радістю зустрічали тисячі городян, урочисто вітало православне духівництво на чолі з єрусалимським патріархом Паїсієм і київським митрополитом Сильвестром Косовим. Студенти прославляли Хмельницького «яко Мойсея, рятівника, визволителя народу з лядської неволі, добрим знаком названого Богданом — від Богом даний». Мова йдеться ....
3.            Переяславська рада сталася раніше за битву під Берестечком.

II рівень
1.Підкресліть правильну відповідь.
Початок Національно-визвольної війни пов'язаний з:
а)         прибуттям на Запоріжжя на початку січня 1648 р. Б.Хмельницького;
б)         оволодінням Б. Хмельницьким на початку лютого 1648р. Запорозькою Січчю;
в)         битвою під Жовтими Водами (29 квітня - 16 травня 1648 р.)

2.    Військо Запорізьке - це... .

3.    Співвіднесіть посаду та повноваження:
1)                  генеральний писар;
а) відав артилерію і військовим постачанням;
2)                  генеральний обозний;
б) охоронець гетьманського бунчука та ад'ютант;
3)                  наказний отаман;
в) керував Генеральною військовою канцелярією;
4)                  генеральний бунчужний;
г) командував військом;
5)                  генеральні осавули.
д) виконували обов'язки гетьманських ад'ютантів насамперед у військовій сфері.


III рівень
1. Установіть причинно-наслідковий зв'язок.
Національно-визвольна війна— українсько-московський договір 1654 р.

2.    Виберіть твердження, з яким ви згодні. Поясніть свій вибір.
Боротьба українського народу в середині XVII ст. була:
а)  національно-визвольним повстанням;
б)  національно-визвольною війною;
в)  національно-визвольною революцією.

IV рівень
Простежте еволюцію поглядів Б. Хмельницького на процес державної розбудови в ході Національно-визвольної війни українського народу. Зробіть висновки.
ВИСНОВКИ

Уся система мого 26-річного досвіду роботи в школі базується на тому, щоби спонукати учнів до творчого пошуку, самостійного здобуття інформації, критичного мислення, формування доброзичливих, партнерських стосунків в учнівському колективі. У цьому багатогранному, особистісно зорієнтованому процесі найефективнішим способом стимулювання доопрацювання учнями великого обсягу навчального матеріалу, критичного ставлення до джерел інформації, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, знаходити альтернативні рішення є саме інтерактивні  технологи.  Я  твердо переконана,  що  використання цих технологій створюють реальні умови для самонавчання, збудження розумової, емоційної, вольової сфер дитячої діяльності, знаходження за допомогою експерименту відповідей  для пояснення причин і наслідків певних історичних явищ, процесів, понять. В процесі такої співпраці учні обов’язково відчувають свій рух вперед. Розвиток комунікативної компетентності, зростання інтелектуального і творчого потенціалу, намагаються вирішувати певну історичну проблему шляхом самооцінки або втручання в історичний хід подій, формують і відстоюють власну життєву позицію.
Ефективність таких форм роботи є досить високою, бо 80-90% дає добрі та відмінні результати.
Моніторингова система дослідження стану успішності серед учнів 9 класів у цьогорічному  навчальному   семестрі  засвідчує  зростання   позитивних  результатів навчання з історії.

Початок навчального року.
Виконувало 65 учнів

Початок навчального року.
Виконувало 68 учнів
«10»
0


«10»
8 уч.
11%
«9»
5 уч.
9%

«9»
9 уч.
13%
«8»
18 уч.
26%

«8»
21 уч.
29%
«7»
10 уч.
15%

«7»
14 уч.
22%
«6»
17 уч.
25%

«6»
8 уч.
11%
«5»
8 уч.
11%

«5»
8 уч.
7%
«4»
5 уч.
9%

«4»
3 уч.
5%
«3»
3 уч.
5%

«3»
1 уч.
1%

Результативність впливу інтерактивних технологій на процес зростання рівня навченості і комунікативної компетентності є очевидною.
Використовуючи періодику, я досить широко пропагую досвід впровадження інтерактивних технологій і його вплив на формування громадянської та активної життєвої позиції в сучасному, доволі складному, державотворчому процесі.
Колеги-історики   району   і   міста   використовують  апробовані   мною  технології, відзначаючи їх доцільність і ефективність.
Вважаю, що за інтерактивною методикою майбутнє, бо світ невпинно змінюється і змінюються методи навчання і виховання, а з ними і наші вихованці і ми самі.
Як випливає з наведених у цій роботі прикладів застосування інтерактивних методів роботи на уроках історії, ці технології забезпечують учням високий рівень знань і комунікативної компетентності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.      Баханов К. інноваційні системи технології та моделі навчання історії в школі. — Запоріжжя: «просвіта» 2000-300с.
2.      Баханов К. У пошуках інноваційних технологій викладання історії // Історія в школах України. – 1996. - №1-с.20-25.
3.      Баханов К. Інтерактивне навчання // Історія в школах України. - 1998.- №2-с.31-36.
4.      Мокрогуз О. Інноваційні технології на уроках історії. - Харків: «Основа» 2005-190с.
5.      Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. - К.: Шкільний світ, 2011.-24с.
6.      Організація групової навчальної діяльності учнів на уроках історії. Навчально-методичний посібник за ред. Івануси Г.П.- Львів: ЛОІППО, 2011.- с.76.
7.      Освітні технології: Навчально-методичний посібник. - За заг. ред. О.Пєхоти. -К.А.С.К., 2001-170с.
8.      Пометун О. Компетентнісний підхід в освіті й оцінюванні навчальних досягнень учнів з історії // Історія, правознавство - Харків: «Основа»-  №23
9.      Пометун О., Пироженко А. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. -Х.:АСК, 2003.
10.  Сиротенко Г. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. - X.: «Основа», 2003.-80с.
11.Терно С. Нові підходи у вивчені історії: прогрес в науці чи шлях у нікуди // Історія у школах України. 2003 №1,2,
12.Фідря О. Методологія і тенденція розвитку шкільної історичної освіти // Історія в школах України. – 1997 №3
ДОДАТКИ
Додаток 1
Структура інтерактивного уроку із застосуванням інтерактивних методик
Мотивація навчання
Завдання
Прийоми, які можна застосувати
Сфокусувати увагу учнів на проблемі
Розповідь учителя, бесіда, демонстрування, «вилучи зайве», «мікрофон», «закінчи речення», епіграф, девіз,  «злови помилку»,  «розумовий штурм» тощо
Зацікавити виучуваною темою
Налаштувати на ефективний процес пізнання
Викликати в учнів особистісну зацікавленість
Січ то пов'язати з темою уроку
Оголошення теми та очікуваних результатів уроку
Завдання
       Прийоми, які можна застосувати
Забезпечити розуміння учнями їхньої діяльності, чого вони мають досягти на уроці і чого від них чекає вчитель
«Дешифрувальник», «морський бій», «мікрофон», вивісити на плакаті, чого учні мають досягти на уроці; формулювання учнями очікуваних результатів уроку
Висвітлити результати діяльності учнів на уроці: «Після цього уроку ви зможете...»
Долучати до визначення очікуваних результатів усіх учнів
Повідомлення навчальної інформації
Методи, які можна застосувати
Розминка, «розумовий штурм», епіграф, «тренування», проблемне навчання, метод проектів, змагання, конкурс, вікторина, «аукціон», прес-конференція, наукова конференція, дебати, опорні схеми, конспекти, «кути», інтерв'ю, читання тексту з позначками, розминка, пошук скарбу (інформації) тощо
Інтерактивні вправи
розминка
інтерв'ю
«ажурна пилка»(мозаїка)
навчаючи — учусь («броунівський рух»)
епіграф
«карусель»
метод «ПРЕС»
обговорення проблеми
гранування (асоціації)
«кути»
робота в парах
«розумовий штурм»
незакінчені речення
читання тексту з позначками
два - чотири-усі разом
дискусія
складання сенканів
пошук скарбу (інформації)
«займи позицію»
ток-шоу
суд
оцінювальна дискусія
«аукціон»
конкурс, змагання
прес-конференція
наукова конференція
дебати
«мікрофон»
ланцюжок
реклама
рольові та імітаційні ігри
навчальна гра
«коло ідей»
дзеркало
дуель
світська розмова
захист наукових досліджень
творчий звіт (презентація)
«крісло автора»
«морський бій»
Рефлексія (оцінювання результатів уроку)
Що ми робили?
Для чого ми це робили?
Чи досягай поставленої мети?
Що сподобалось, а що не сподобалось під час уроку?
Самооцінка, взаємооцінка діяльності учнів.
Анкетування
«Крісло автора».
«Мікрофон»


Додаток 2
Зразок рефлексивної анкети
1.            Чи сподобався вам проведений урок?
а)            так, дуже;
б)           не дуже;
в)           ні.
2.            Якщо урок сподобався, спробуйте визначити чим саме. Для цього в наведеному переліку підкресліть п'ять чинників, які зумовили ваше позитивне ставлення.
Проведений урок мені сподобався, бо на ньому:
а)            я почувався впевнено і спокійно;
б)           було цікаво,
в)           ми вчилися самостійно здобувати і застосовувати знання;
г)            ми оволодівали читацькими вміннями;
д)           ми оволодівали вміннями ставити цілі, планувати діяльність і оцінювати свою роботу;
е)            вироблялися вміння працювати в парі, в групі;
є)            розвивалися вміння захищати свою думку, аргументовано сперечатися;
ж)           міцно засвоювався програмовий матеріал;
з)            були відомі цілі, вимоги до оцінювання, й учні могли визначити рівень домагань;
и)           вивчався необхідний для підготовки до екзамену матеріал;
 і) кожен розвиває власні здібності.

Опитування дасть змогу «відкоригувати» допущені помилки, врахувати побажання учнів у майбутньому.
ЗМІСТ

Вступ

1

Розділ І. Запровадження інтерактивних технологій - важливого елементу компетентнісно зорієнтованого підходу до навчання і виховання
3

1.1 Поняття технологій та методики інтерактивного навчання – необхідної складової комунікативної компетентності
3

1.2. Технологія інтерактивного уроку.
6

1.3. Кооперативна групова робота - основна умова ефективного застосування інтерактивних технологій.
9

Розділ ІІ. Інтерактивні технології навчання історії в 7-х – 9-х класах.
14

2.1. Особливості інтерактивних технологій у процесі вивчення історії.
14

2.2 Роль учителя у процесі інтерактивного навчання.
16

2.3. Використання інтерактивних технологій на уроках історії 7-х - 9-х класів.
18
Розділ ІІІ. Цикл уроків на тему: «Національно-визвольна війна українського народу проти речі посполитої середини XVIIст. Відродження української держави» (Історія України 8 клас)
26

Урок 1. Передумови і початок національно-визвольної війни середини XVII ст.
26

Урок 2. Розгортання національно-визвольної війни в 1648-1649 рр.
28

Урок 3. Утворення української козацької держави - гетьманщини
32

Урок 4. Воєнно-політичні події національно-визвольної війни 1650-1653 рр.
35

Урок 5. Українсько-московський договір 1654 р. Продовження національно-визвольної боротьби
38

Урок 6. Тематичне оцінювання «Національно-визвольна війна українського народу проти речі посполитої середини XVII ст. Відродження української держави»
41

Висновки
45

Список використаної літератури
47

Додатки
48

Структура інтерактивного уроку із застосуванням інтерактивних методик
48

Зразок рефлексивної анкети
50



1 комментарий:

  1. Alan Curtis24 июня 2020 г. в 10:55

    Я хочу поділитися з усіма вами тут про те, як я отримую позику від пана Бенджаміна, який допомагає мені отримати кредит у розмірі 400 000,00 євро, щоб поліпшити свій бізнес. Це було легко і швидко, коли я звертався за кредитом, коли справи ставали грубими з мого бізнесу Містер Бенджамін надає мені кредит без зволікань. ось електронний лист / контакт Whatsapp містера Бенджаміна: +1 989-394-3740, lfdsloans@outlook.com /

    ОтветитьУдалить

Подписаться на: Комментарии к сообщению (Atom)