Спогади рідних про Велику Вітчизняну війну


У нашій країні немає родини, якої не торкнулася Велика Вітчизняна війна, наша родина не є винятком. В мене на війні воювали прапрадідусь, два прадідусі та  один двоюрідний прадідусь. Особисто їх я не знала, бо померли вони до мого народження. Про їх службу та життя мені розповідали бабусі та дідусі.
Олійник Микита Михайлович (01.12.1914 – 16.03.1976 рр.) – воював з 1941 р. у рядах Червоної армії звичайним солдатом. Брав участь у визволенні України, а також був учасником бойових дій у Білорусії, Росії та інших країнах колишнього СРСР.
У 1944 р. у боях за визволення України був тяжко поранений у руку та комісований.
Згодом, працював у м. Дніпропетровськ на заводі металовиробів у залізничному цеху – бригадиром. На цьому заводі працював до самої пенсії, мав нагороди та подяки. Помер у віці 61 рік.




Рибальченко Сергій Миколайович (04.09.1927 – 14.10.1986 рр.) – закінчив десятирічну школу у м. Кисловодськ. У 1945 р. був призваний на флот. Після Великої Вітчизняної війни в Балтійському морі залишилось багато мін, саме він і виловлював їх. Згодом, пішов працювати на завод у м. Першотравенськ  - комсоргом, потім слюсарем, а вже останні роки, перед пенсією, працював компресорщиком.




Стиценко Іван Савелійович (1909 – 1944) – жив у с. Новоспасівка Бердянського району, працював у колгоспі. Через те, що мав 5 дітей його не брали на фронт. Коли до їхнього села прийшли німці і румуни, то він ховався у підвалі. Вони грабували всіх, ґвалтували жінок, і ось коли вони зайшли у їх дім, то побачили стареньку бабусю у якої на ногах була водянка, німці злякалися, подумали, щ це щось інфекційне і пішли. Завдяки цьому вони не знайшли і не розстріляли прадідуся і його родина залишилась живою. У цю ж ніч він пішов шукати своїх і почав воювати. На фронті він був танкістом. У 1944 р. він згорів у танку.




Рибальченко Миколай Іванович ( 1902 - …) – жив та працював у м. Кисловодськ. У 1941 р. пішов на фронт та зник безвісті.

Ми живемо в мирний час. Над нами мирне небо, ласкаве сонце. Ми не повинні забувати тих, хто подарував нам усе це, хто ціною свого життя подарував нам світ.

Комментариев нет:

Отправить комментарий