РЕФЕРАТ - Міжнародне страхування - Національна система страхування Норвегії

РЕФЕРАТ 

Національна система страхування Норвегії

ЗМІСТ

Вступ

1.           Загальні показники розвитку Норвегії

2.           Національна система страхування Норвегії

Висновки

Список використаної літератури

За повною версією роботи зверніться сюди - ipoit2013@gmail.com 
Вартість – 80 грн. 

Вступ

Впровадження міжнародних стандартів страхування в Україні є одним із важливих завдань і можливих напрямів входження страхового ринку держави у міжнародне страхове співтовариство. Проте це можливо лише при врахуванні економічного і політичного становища країни, фінансовій стабільності і створенні законодавчої бази страхування. Залежно від економічного стану держави і фінансової стійкості страховиків буде формуватися і концепція страхування, тобто по суті визначатиметься рівень страхових гарантій з боку держави і окремих страховиків. При цьому страхові компанії можуть стати важливим інструментом проведення реформ, оскільки страховики знають сильні і слабкі сторони клієнтів і мають певний досвід ринкових перетворень [4].

Найбільш значущими аспектами внутрішньої політики держав є їхня соціальна політика. Бо вона покликана вирішувати проблеми співвідношення економічного розвитку країн і збереження соціальних гарантій, зменшуючи при цьому протиріччя в економічних та соціальних процесах. Соціальна політика скерована на забезпечення взаємодії усіх сфер життєдіяльності суспільства в розв’язанні соціальних проблем. Тому в нині, коли перед Україною стоїть проблема вибору моделі соціального розвитку, пов’язаної із євроінтеграцією, інтерес до цієї теми підвищується. Тому зазначене суттєво актуалізує освітлення в економічній літературі найсучасніших відомостей про ефективно діючі європейські моделі соціальної політики [1].

Скандинавська модель соціально-економічного розвитку – одна із самих обговорюваних моделей соціальної політики, що успішно реалізує Швеція, Норвегія та Фінляндія [2].

Повсякчас у науковій літературі та періодичній пресі постає питання можливості розповсюдження їхнього досвіду на теренах України.

1.           Загальні показники розвитку Норвегії

Норвегія (офіційна назва Королівство Норвегія) за ключовими параметрами,які визначаютьїї як одну зі світових держав із найкращими умовами для життя людини, перебуває на вершиніпереважної більшості авторитетних рейтингів. Наприклад, 2013 року країна посіла:

-              1 місце у рейтингу міжнародного агентства Fitch Ratings (одне з провідних рейтинговихагентств світу,яке надає світовим кредитним ринкам незалежні та орієнтовані на перспективуоцінки кредитоспроможності) із показником ААА, що відображає дуже високий рівень доходуна душу населення, сильну інституційну структуру,а також високі показники розвиткуорганізації управління та людського потенціалу;

-              1 місце серед країн світу (п’ять років поспіль),які найбільш процвітають (Prosperity Index 2013 – рейтинг британської некомерційної організації Legatim Institute); при цьому до увагибралися 89 параметрів, розбитих на вісім груп: економіка, бізнес і можливості, управління,освіта, охорона здоров’я, безпека, особисті свободи, соціальний капітал;

-              1 місце за рівнем індексу людського розвитку (доповідь ООН «Human Development Report 2013»), який складається на основі аналізу трьох основних груп показників: здоров’я тадовголіття, доступ до освіти та рівень життя;

-               1 місце в рейтингу міжнародної організації допомоги літнім людям Help Age International (складений за підтримки ООН) за параметрами: зайнятість громадян та освітній рівень;

-              2 місце серед «найщасливіших країн» (рейтинг американського центру «The Earth Institute»).

-               3 місце в рейтингу держав, де було б найкраще народитися, за версією журналу The Economist (ключові параметри рейтингу – матеріальний добробут, очікувана тривалістьжиття, статистика розлучеь, показники безробіття, злочинності і самогубств);

-              4 місце серед країн з найвищим рівнем життя (згадуваний рейтинг організації«OrganisationforEconomicCo-operationandDevelopment»);

-               9 місце в рейтингу країн із найсприятливішими умовами для ведення бізнесу, складеномуВсесвітнім банком (WB) і Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) [8].

Основні статистичні показники життя громадян. Середній рівень прибутку на душунаселення $ 98 860(без сплати податків); рівень задоволеності життям: 7,7 із 10, або 91%громадян задоволені житловими умовами, 68% довіряють політичним інститутам; середнятривалість життя – 81,3 р. (станом на 2012 р.).

Населення Норвегії складає дещо більше 5 млн. осіб (станом на середину 2012 р.),найбільше місто  Осло (проживає близько 624 тис. осіб). Абсолютна більшість населеннякраїни вважають себе норвежцями (94%).

Апарат публічної влади.Норвегія  унітарна держава, заснована на принципахконституційної монархії та парламентської демократії. У країні чинною є конституція 1814 р.,до якої за 200 років було внесено низку поправок і доповнень. Главою держави та виконавчоївлади вважається король.Виконавча влада належить уряду, якийочолюється лідером партії, що перемагає на чергових парламентських виборах. Крім усьогоіншого уряд пропонує законопроекти і зміни до чинних законів; забезпечує виконанняприйнятих парламентом рішень, розробляє проект бюджету та ін. [3].

Вищим законодавчим органом країни є двопалатний парламент – Стортинг, який складаєтьсяз169 депутатів.  Відповідно до основного закону Норвегія була проголошена «вільною, незалежною інеподільною державою», що має«монархічну, обмежену і спадкову форму правління»,причому широкі повноваження короля посту­пово обмежувалися реформами конституції.

У Норвегії встановлена трирівнева адміністративно-політична система:

– національний (загальнодержавний) рівень;

-       19 фюльке (губерній, округів, районів), що управляються місцевим правлінням з окремимпарламентом;

-430 муніципалітетів (комун), які відповідають за початкові школи, дитячі садки, плануваннярайонів і технічних послуг,а також можуть обрати одну з двох форм (чи обидві) норвезькоїмови та ін. [5].

Норвезька правова система відноситься до скандинавської правової сімї. Її ключовоюособливістю є те, що закон вважається основним джерелом права,і суди формально неможуть створювати правові норми.

Варто зазначити, що з 1 січня 2014 р. змінюється податкова система Норвегії: збільшується навантаження на нафтову галузь і зменшується на інші галузі промисловості. Зокрема нафтовий податок зросте з 50 до 51%, у той час як податок на прибуток для норвезьких компаній в інших галузях знизиться з 28 до 27%. Завдяки цим нововведенням компанії планують заощадити до 2,4 млрд. норвезьких крон на рік, а індивідуальні підприємці – близько 500 млн. крон. У свою чергу щорічні податкові відрахування з боку нафтових компаній зростуть орієнтовно на 3 млрд. крон [3].

Чинну систему соціального забезпечення людей в Норвегії було введено наприкінці 1960на початку 1970х рр. Зокрема схему державного страхування, систему обов’язкових пенсій,що охоплює всіх норвезьких громадян, запроваджено 1967 року. Медичне страхування тадопомогу безробітним було включено в цю систему через чотири роки.

Усі норвежці, включаючи домашніх господарок, по досягненні 65 років отримують основнупенсію. Додаткова пенсія залежить від доходів і трудового стажу. Середній розмір пенсіїприблизно відповідає 2/3 заробітку в найбільш високооплачувані роки. Пенсії виплачуються зфондів страхування (20%), за рахунок відрахувань роботодавців (60%) і з державногобюджету (20%) [9].

2.     Національна система страхування Норвегії

Королівським указом від 1767 року, було введено обов'язкове страхування від вогню в містах, і цей фонд все ще існує. До цього, на сім'ю, церква або окремий прихід було покладено відповідальність за турботу про бідних і хворих або літніх людей. Розширення соціальних послуг та державного страхування тісно пов'язане з процесом індустріалізації. Промисловість принесла з собою нові небезпеки для здоров'я, більшу мобільність, і наслідок ослаблені сімейні зв'язки. У той же час, вона забезпечує економічну основу соціальної реформи [10].

Висновки

Мало хто усвідомлює, що нині практично не існує національних страхових ринків. Усі вони через систему перестрахування, тобто страхування страховими компаніями самих себе, найчастіше багаторазово, злилися в єдиний світовий страховий ринок. Будь,який страховий ризик, будь то ураган, землетрус, аварія, де б вони не виникли на Земній кулі, через систему перестрахування знаходять солідарне покриття всім світовим співтовариством [3].

Все це свідчить про те, що знання страхової справи, в тому числі і навіть у першу чергу на міжнародному рівні, необхідно не тільки для кожного грамотного економіста, а й для будь, якого громадянина. Недарма в розвинутих західних країнах страхову справу починають вивчати ще в школі.

Успіхи Норвегії,які оцінюються за сукупністю критеріїв добробутуяк надзвичайно високі, зумовлені низкою чинників: зокрема це високий рівень прибутку громадян та їх зайнятості; висока тривалість життя; урівноважена система оподаткування; якісна освіта, медицина та загалом соціальне забезпечення та зокрема система страхування в країні.Окремо варто виділити сильно розвинене почуття приналежності до одного суспільства і високий рівень громадянської участі.

Зважаючи на зазначене, соціально-економічна політика норвезької держави визнається високоефективною як своїми громадянами, так і на рівні світового співтовариства і заслуговує подальшої пильної уваги і вивчення для того, щоб досвід її організації і функціонування використовувався іншими країнами, у тому числі й Україною.

  

Список використаної літератури:

1. Конституция Норвегии [Електронний ресурс].– Режим доступу : http://www.norge.ru/constitusia/.

2.     Попова Л.В. Налоговые системы зарубежных стран: учебно-методическое пособие / Л.В. Попова, И.А. Дрожжина, Б.Г. Маслов. – М.:

3.     Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: Термінол.- понятійн.слов./ М.Ф. Головатий, М.Б. Панасик.- К.: МАУП, 2005.

4.     Норвежская электронная экономическая газета e24 - http://e24.no.

5.     Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики: Навч.посіб.- К.: МАУП, 2002.

6.     Статистические данные, опубликованные в различных разделах официального сайта : Statistisk sentralbyrå (Центрального норвежского статистического бюро) - http://www.ssb.no/

7.     Сумцов В.Г., Колесник О.А. Социальная политика Норвегии: аспекты реализации

8.     Адаманчук В.В.,Ромашев О.В., Сорокіна М.Є. Економіка і соціологія праці. Підручник. –М.:ЮНИТИ, 2006.

9.     ГрищенкоН.Б. Основи страхової діяльності: Навчальний посібник.Барнаул: Вид-воАлт. ун-ту, 2006

10.  Теория и методика социальной работы. /Под ред. С.И. Григорьева. М.,1994